Про дослідження досьє та проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді Середино–Будського районного суду Сумської області Темірова Черкаса Мукаіловича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

судді Середино–Будського районного суду Сумської області Черкаса ТЕМІРОВА,

представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Середино–Будського районного суду Сумської області Темірова Черкаса Мукаіловича на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

1. Теміров Черкас Мукаілович _____ року народження, громадянин України.
2. У 2006 році закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію «юрист». На сьогодні є аспірантом третього року заочної форми навчання кафедри кримінального провадження на етапі з’ясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами.
3. Теміров Ч.М. науковою діяльністю не займався.
4. З серпня 2006 року до жовтня 2012 року та з березня 2016 року до жовтня 2016 року працював на різних посадах в органах прокуратури України, з вересня 2015 року до березня 2016 року працював на посаді помічника судді Богуславського районного суду Київської області.
5. Указом Президента України від 29.09.2016 № 425/2016 Темірова Ч.М. призначено на посаду судді Середино-Будського районного суду Сумської області строком на 5 років; наказом голови цього суду від 19.10.2016 № 4-ос зараховано до штату суду. Присягу судді склав 15.12.2016. На підставі рішення зборів суду від 25.09.2018 № 5 з 25.09.2018 до 24.09.2021 займав адміністративну посаду – голова Середино-Будського районного суду Сумської області.
6. Рішенням Комісії від 13.10.2017 № 63/пс-17, від 06.11.2017 № 80/пс-17 та від 08.12.2017 № 108/пс-17 відмовлено у внесенні подання про відрядження на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.
7. Брав участь у конкурсі на посаду судді Сумського апеляційного суду, скасованому рішенням Комісії від 14.09.2023 № 91/зп-23.
8. Теміров Ч.М. 14.04.2022 звернувся до Голови Верховного Суду із заявою про надання згоди на його відрядження до Богуславського районного суду Київської області. Відомостей щодо розгляду цієї заяви матеріали суддівського досьє не містять.
9. У період з 04.02.2013 до 31.07.2013 проходив спеціальну підготовку в Національній школі суддів України, за висновком якої Теміров Ч.М. набрав 183 бали та визнаний таким, що успішно пройшов спеціальну підготовку кандидата на посаду судді.
10. За період з березня 2017 року до грудня 2022 року систематично проходив підготовку в Національній школі суддів України (14 заходів, в яких суддя брав участь).
11. Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Середино-Будського районного суду Сумської області Темірова Ч.М. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено на 16.08.2018 іспит для суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація), у тому числі для Темірова Ч.М.
12. Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Темірова Ч.М.
13. За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок.
14. Рішенням Комісії від 18.12.2018 № 320/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Темірова Ч.М. Комісія вирішила допустити до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
15. Законом України від 16.10.2019 № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (закон набрав чинності 07.11.2019) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
16. У зв’язку з припиненням 07.11.2019 повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кваліфікаційне оцінювання судді Темірова Ч.М. не завершено.
17. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01.06.2023.
18. З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі рішення Комісії від 20.07.2023 № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
19. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 27.07.2023 доповідачем з продовження кваліфікаційного оцінювання судді Темірова Ч.М. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
20. Процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Темірова Ч.М. продовжено з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди

ІІ. Стислий виклад інформації Громадської ради доброчесності та пояснень судді.

21. Відповідно до статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VII (далі – Закон № 1402), з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
22. Пунктом 120 розділу IІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.10.2023 № 119/зп-23, далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
23. ГРД 06.01.2024 затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно судді Темірова Ч.М. (далі – Рішення). Мотивуючи своє Рішення, ГРД вказує на таке:
    1. Суддя допустив судову тяганину в окремих справах, внаслідок чого провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків постановами від 25.04.2019 у справі № 586/102/19, від 25.04.2019 у справі № 586/19/19 та від 26.04.2019 у справі 586/80/19, від 17.05.2019 у справі № 586/127/19, від 06.11.2020 у справі № 586/633/20, від 27.08.2021 у справі № 586/432/21 суддя закривав провадження щодо вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) (вчинення насильства в сімʼї). Суддя призначав судові засідання (інколи по 5 і більше) на які правопорушники не з’являлися, надалі суддя закривав справи у зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення без наведення аргументації щодо пропуску строків. У всіх випадках особи, які притягалися до адміністративної відповідальності, були злісними правопорушниками, які неодноразово були притягнуті до відповідальності за розпиття алкогольних напоїв, вчинення домашнього насильства тощо. Але потребує пояснень судді його практика закриття відповідних справ за строками без накладення адміністративних стягнень.
    2. За даними суддівського досьє (аркуш 184), у період з 19.11.2018 до 21.11.2018 суддя проходив підготовку у місті Києві (двадцять академічних годин), але в цей же проміжок часу суддя ухвалив 12 рішень, а саме: 19.11.2018 суддя ухвалив судові рішення у справах № 586/1252/17, № 586/1259/18, № 586/1261/18, № 586/1313/18, № 586/191/18, № 586/843/17, № 586/87/17, №  586/1331/18, № 586/1333/18. Також 20.11.2018 суддя ухвалив постанови у справах № 586/830/17, №  586/1021/18, № 586/715/16-п. Відстань між м. Середина-Буда, в якому розташовувався суд, де на той момент Теміров Ч.М. здійснював правосуддя, до м. Київ становить понад 350 км, що виключає можливість розгляду справ до/після навчання. У більшості постанов йдеться про проведення судового засідання за участі осіб.
    3. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація) за 2015 рік, дохід судді та його дружини становив 35 465 грн. У ГРД відсутня інформація про наявність у судді чи його дружини заощаджень станом на 31.12.2014, однак джерело витрат на проживання, харчування та звичайні побутові потреби судді та членів його сім’ї (дружини та доньки) у 2015 році потребує пояснення.
    4. Відповідно до щорічної майнової декларації за 2017 рік дохід судді та його дружини становив 225 416 грн (до оподаткування). Водночас суддя та його дружина станом на 31.12.2017 зуміли заощадити із цієї суми п’ять тисяч доларів США, що, за офіційним курсом Національного банку України станом на останній день звітного року, становило близько 140 000 грн. Ураховуючи те, що на утриманні судді та його дружини перебувало ІНФОРМАЦІЯ_1, та те, що мінімальний прожитковий мінімум, витрати судді на проживання його сімʼї не могли бути нижчими від 92 000 грн, що в сукупності з заощадженнями 140 000 грн перевищує дохід судді навіть до оподаткування.
    5. Відповідно до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 26.04.2019 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої Теміровим Черкасом Мукаіловичем» суддя зазначив недостовірні відомості щодо початку користування автомобілем марки «Peugeot 508» 2012 року випуску, який належить його батькові. Суддя зазначив дату початку користування автомобілем 31.12.2016, хоча надалі надав копію довіреності, в якій дата початку користування автомобілем – 22.06.2013. НАЗК виявило також інші дрібні порушення декларування, що не становлять склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП).
24. Судді Темірову Ч.М. запропоновано ознайомитись з Рішенням та надати Комісії свої пояснення щодо викладених у ньому обставин.
25. Комісією 10.01.2024 отримано письмові пояснення судді щодо обставин, викладених у Рішенні.
26. Суддя пояснив, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 173-2 КУпАП, чинна на той момент норма статті 268 КУпАП передбачала обов’язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначивши, що в мотивувальній частині кожного рішення ним наводились аргументи щодо пропуску строку, а саме систематична неявка особи і неможливість розглянути справу без участі такої особи призвели до закінчення строку накладення адміністративного стягнення, тому, на переконання судді, він не допускав судової тяганини справ, про що зазначено у Рішенні ГРД.
27. Стосовно другого питання суддя зазначив, що з Рішення ГРД він дізнався про ухвалення судових рішень у деяких справах під час перебування у відрядженні на час навчання. Після з’ясування фактів й обставин зрозумів, що допустив описки в даті постановлення цих судових рішень під час підписання та відправлення їх у Єдиний державний реєстр судових рішень (далі – ЄДРСР). Зазначені обставини суддя пояснив великим судовим навантаженням на нього як на суддю, який єдиний тривалий час здійснював правосуддя в суді, а також тим, що йому була незнайома специфіка роботи голови суду, що й потягло за собою певні недоліки в роботі, зокрема допущення описок у судових рішеннях, чернетки яких зберігались помічниками в системі КП «Д3».
28. Стосовно наявності можливості утримувати свою сім’ю у 2015 році суддя зазначив, що він з дружиною та донькою безкоштовно користувалися окремою житловою площею в домоволодінні його батька та не несли витрати на проживання, були забезпечені продуктами харчування за рахунок господарства, саду та городу його батьків.
29. Стосовно витрат на проживання, харчування та звичайні побутові потреби у 2017 році суддя пояснив, що у 2016 році він з дружиною, ІНФОРМАЦІЯ_2, почали заощаджувати гроші. Протягом 2016 року ним задекларований сукупний дохід 146 230 грн до оподаткування. Ці кошти дозволили заощадити у 2016 році дві тисячі доларів США, що за курсом НБУ станом на 31.12.2016 становило 54 380 грн. Ці заощадження не вказувалися в розділі 12 «Грошові активи» в декларації за 2016 рік, оскільки не підлягали декларуванню. Протягом 2017 року ним було накопичено ще три тисячі доларів США. Отже, задекларований сукупний дохід на 2017 рік становив зазначені в декларації за 2017 рік грошові заощадження в розмірі п’яти тисяч доларів США.
30. Стосовно розбіжностей у даті набуття ним права користування вказаним автомобілем у декларації 2016 року суддя зазначив, що ці обставини були предметом перевірки НАЗК під час проведення повної перевірки його щорічної декларації за 2016 рік, під час якої виявлені розбіжності в пункті 6 «Цінне нерухоме майно – транспортні засоби», а саме в графі «Дата набуття права». У своїх поясненнях до НАЗК суддя зазначав, що право користування вище зазначеним автомобілем ним набуто 22.06.2013, а тому відомості, вказані в пункті 6 «Цінне нерухоме майно – транспортні засоби», графа «Дата набуття права», у деклараціях за 2015 – 2017 роки є технічною помилкою. Рішенням НАЗК від 26.04.2019 № 1235 в його діях не виявлено ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 КУпАП та статті 366-1 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
31. Надалі НАЗК в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, створено можливість судді подати декларацію за 2016 рік з достовірними відомостями, що і було зроблено 18.06.2019. У цій декларації ним вказано, що право користування вказаним автомобілем набуто 22.06.2013, але внести такі зміни в декларації за 2015 та 2017 роки він не зміг, оскільки у вказаному вище реєстрі не було такої технічної можливості.
32. Також Комісією було запропоновано Темірову Ч.М. надати письмові пояснення щодо вартості рухомого та нерухомого майна, право власності на яке перейшло до його батьків впродовж 2019 – 2023 років та надати відповідні документи, що підтверджують як законність їх доходів, так і документи, що підтверджують розбіжності у звітах оцінки при укладенні правочинів міни, дарування та купівлі-продажу нерухомого майна.
33. Теміровим Ч.М. надані письмові пояснення з цього питання, в яких останній зазначив, що йому станом на дати укладення правочинів не було відомо про умови, за яких вони укладаються. Стосовно транспортних засобів, зареєстрованих на його матір, зазначив, що вони були придбані за кошти з офіційних джерел його батьків.

ІII. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею.

34. Співбесіду із Теміровим Ч.М. Комісією проведено 15.01.2024.
35. Після проголошення доповіді за результатами дослідження суддівського досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
36. Члени Комісії послідовно обговорили із суддею показники, у тому числі щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
37. Під час співбесіди суддя надав пояснення, аналогічні тим, що вже ним були викладені письмово.
38. На питання доповідача щодо вартості рухомого та нерухомого майна, право власності на яке перейшло до його батьків впродовж 2019 – 2023 років та надання відповідних документів, що підтверджують як законність їх доходів, так і документи, що підтверджують розбіжності у звітах оцінки при укладенні правочинів міни, дарування та купівлі-продажу нерухомого майна, Теміров Ч.М. зазначив, що його батько постійно займався підприємницькою діяльністю та заощаджував грошові кошти. Надалі, батько виявив бажання подарувати матері квартиру у м. Києві, але на яких умовах відбувались ці правочини Теміров Ч.М. достеменно не знає. Дізнався про наявність договору міни, договору дарування та договору купівлі-продажу земельної ділянки лише після отримання запиту з цього питання від Комісії. Теміров Ч.М. запевнив, що якщо б йому були відомі обставини цих правочинів на момент їх укладання, він би умовив батька їх не укладати, оскільки, на його думку, вони носять досить сумнівний характер, проте, відповідати за дії свого батька він не може, але впевнений, що в батька наміру ухилитись від сплати податків не було. Стосовно придбаних його матір’ю транспортних засобів Теміров Ч.М. пояснив, що транспортні засоби були придбані за кошти його батька, а оскільки його батьки є подружжям, батько вирішив зареєструвати право власності саме на свою дружину.

ІV. Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

39. Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
40. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України № 3511-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» (далі – Закон № 3511) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
41. У Пояснювальній записці проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України (Закон – № 1401) і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23.03.2015 (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
42. Так само, ухвалюючи Закон № 1402, законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
43. Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2020 (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв`язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
44. Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
45. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
46. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.
47. Відповідна процедура здійснюється за критеріями та у порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів.
48. Відповідно до частини другої статті 83 Закону № 1402 критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
    1. компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
    2. професійна етика;
    3. доброчесність.
49. Частиною п’ятою статті 83 Закону № 1402 встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
50. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено в главі 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
51. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16, mutatis mutandis) (далі  –  Положення).
52. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1000 балів.
53. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
54. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0 (мінімально прийнятний рівень).
55. Показники, за якими оцінюється відповідність судді кожному з критеріїв, визначені в розділі ІІ Положення.
56. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, пленарний склад Комісії ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
57. І хоча Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
58. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
59. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10.11.2021 (справа № 9901/355/21), «доброчесність» – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя. Члени Комісії, оцінюючи певні обставини щодо кандидата, визначалися щодо їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є морально-етичною, а не правовою категорією, обставини, що свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
60. За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципах добра і справедливості.
61. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням (пункт 23).
62. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2012, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04.02.2016 № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
63. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
64. У сукупності із положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, в тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема активної реалізації права бути заслуханим в контексті змісту сумнівів Комісії, які можуть виникнути в ході дослідження досьє та/або проведення співбесіди, у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання.
65. Таким чином, у разі наявності у Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається за результатами реалізації Комісією наданих їй законом повноважень і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також наданням Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.
66. Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16.06.2022 у справі № 9901/57/19 підкреслила, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов`язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею (пункт 18).
67. Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності (зазначений підхід підтриманий у пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 9901/623/18).
68. При цьому пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення щодо показників відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку Громадської ради доброчесності про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
69. Отже, звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень» з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
70. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
71. Таким чином, запропоновані механізми дадуть змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи при цьому істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.

V. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.

72. Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
73. Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права  оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
74. Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
75. За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 79,875 бала, виконання практичного завдання – 89,5 бала. Отже, за вказаними показниками суддя набрав 169,375 бала.
76. Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
77. Темірову Ч.М. у Середино-Будському районному суді Сумської області визначено спеціалізацію з розгляду цивільних справ, кримінальних проваджень щодо неповнолітніх, а також надано повноваження слідчого судді.
78. У 2016 році показники загального середньорічного навантаження судді Темірова Ч.М. 30 у судді проти 34,3 у суді, в 2017 році – 60,82 у судді проти 37,36 у суді; у 2018 році – 137,27 у судді проти 40,14 у суді; у 2019 році – 109,64 у судді проти 36,54 у суді; у 2020 році – 65,65 у судді проти 30,3 у суді та в 2021 році 25,22 у судді проти 28,57 у суді. Необхідно зазначити, що станом на момент припинення повноважень на здійснення правосуддя Теміров Ч.М. не мав залишку нерозглянутих справ.
79. Стосовно судових рішень, ухвалених суддею Теміровим Ч.М., судом апеляційної інстанції скасовувались та змінювались судові рішення у кримінальних та цивільних справах, а також у справах про адміністративні правопорушення, проте з урахуванням судового навантаження на суддю Темірова Ч.М. загальна кількість скасованих та змінених судових рішень за період здійснення ним правосуддя не є суттєвою.
80. Матеріали суддівського досьє не містять інформації про рішення, ухвалені за участі судді Темірова Ч.М., що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
81. Стосовно наявності скарг на дії судді Темірова Ч.М. Комісією встановлено, що до Вищої ради правосуддя за період з 2017 року до 2021 року надійшло шість скарг, з яких одна у 2017 році, три у 2019 році, дві у 2020 році, з яких: п’ять скарг залишено без розгляду, за однією скаргою відмовлено у відкритті дисциплінарної справи. Усі скарги стосувались незгоди сторони у справі з ухваленим суддею судовим рішенням.
82. Також із матеріалів суддівського досьє відомо, що у вересні 2021 року Теміров Ч.М. звернувся до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, за результатом розгляду якого рішенням Вищої ради правосуддя від 09.11.2021 № 2186/0/15-21 вирішено звернутись до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № НОМЕР_1, внесеному 28.09.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 377 КК України. Матеріали суддівського досьє Темірова Ч.М. не містять інформації щодо закінчення досудового розслідування за кримінальним провадженням та його розгляду в судовому порядку.
83. Суддею Теміровим Ч.М. несвоєчасно направлялись судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте строки такої несвоєчасності внесення судових рішень за результатом розгляду справ не є суттєвими з урахуванням судового навантаження судді.
84. У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Теміровим Ч.М. необхідно оцінити в 70 балів.
85. Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення, засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді  щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2 бали.

VI. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності.

86. Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
87. Комісією встановлено, що Теміров Ч.М. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. За критерієм особистої компетентності, на підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди суддя здобув 57 балів.

VII. Результати оцінювання відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.

88. Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
89. За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрав 93 бали.
90. У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Теміров Ч.М. набрав 391,375 бала.

VIII. Результати оцінювання судді на відповідність займаній посаді за критеріями професійної етики та доброчесності.

91. Пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону № 1402, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
92. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:
    1. інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
    2. декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
    3. результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
    4. декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
    5. результатів регулярного оцінювання;
    6. результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
    7. висновків або інформації Громадської ради доброчесності (за наявності);
    8. іншої інформації, що включена до суддівського досьє.
93. Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія не виявила відомостей про невідповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимогам стосовно політичної нейтральності, про недотримання Кодексу суддівської етики та обставини, передбачені підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону № 1402. До дисциплінарної відповідальності суддя Теміров Ч.М. не притягувалася.
94. У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Темірова Ч.М. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя.
95. Даних щодо невідповідності судді Темірова Ч.М. антикорупційному критерію Комісією під час дослідження досьє не встановлено.
96. Аналіз обставин, викладених у Рішенні, та пояснень судді.
97. У своєму Рішенні ГРД відзначає, що суддя допускав судову тяганину в окремих справах, внаслідок чого провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків постановами від 25.04.2019 у справі № 586/102/19, від 25.04.2019 у справі № 586/19/19 та від 26.04.2019 у справі 586/80/19, від 17.05.2019 у справі № 586/127/19, від 06.11.2020 у справі № 586/633/20, від 27.08.2021 у справі № 586/432/21. суддя закривав провадження щодо вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сімʼї). Суддя призначав судові засідання (інколи по 5 і більше), на які правопорушники не з’являлися, в подальшому закривав справи у зв’язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення без наведення аргументації щодо пропуску строків. У всіх випадках особи, які притягалися до адміністративної відповідальності, були злісними правопорушниками, які неодноразово були притягнуті до відповідальності за розпиття алкогольних напоїв, вчинення домашнього насильства тощо.
98. Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2012, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
99. У цьому зв’язку Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради судді України від 04.02.2016 № 1, у частині того, що довіра під час формування суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськістю певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
100. Комісія відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
101. При цьому Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
102. За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на ефективну участь у процесі щодо неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, і інформувати про будь-які факти, які повинні бути висунуті на її захист.
103. Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви №№ 18885/04, 21166/04) відзначив, що якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому зв’язку Комісія додатково відзначає, що за усталеною практикою Страсбурського суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, в контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (2 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).
104. Комісія відзначає, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.
105. Таким чином, постаючи перед таким вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішені подібних справ та насамперед докласти всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
106. Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак у всіх випадках, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, такі випадки мають бути оцінені Комісією на відповідність судді критерію професійної етики з огляду на системність таких дій судді, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також, зважаючи на процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).
107. У цьому зв’язку Комісія зазначає, що суддя під час співбесіди зміг надати обґрунтовані пояснення на запитання щодо того, чому ним не було забезпечено ефективного відправлення судочинства у справах № 586/102/19, № 586/19/19, № 586/80/19, № 586/127/19, № 586/633/20 та № 586/432/21, зокрема, щодо того, що процесуальної можливості розглянути відповідні справи без участі особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, в нього не було.
108. Зазначені в пунктах 97 – 107 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.
109. За даними досьє (аркуш 184), у період з 19.11.2018 до 21.11.2018 суддя проходив підготовку у м. Київ (двадцять академічних годин). Водночас у цей же проміжок часу суддя ухвалив 12 рішень: 19.11.2018 суддя ухвалив судові рішення у справах № 586/1252/17, № 586/1259/18, № 586/1261/18, № 586/1313/18, № 586/191/18, № 586/843/17, № 586/87/17, № 586/1331/18, № 586/1333/18. Також 20.11.2018 суддя ухвалив постанови у справах № 586/830/17, №  586/1021/18, № 586/715/16-п. Відстань між м. Середина-Буда, в якому розташовувався суд, де на той момент він здійснював правосуддя, до м. Київ становить понад 350 км, що виключає можливість розгляду справ до/після навчання. У більшості постанов йдеться про проведення судового засідання за участі осіб.
110. Під час проведення співбесіди суддя пояснив, що він дійсно допустився помилки щодо дати ухвалення цих судових рішень, проте зауважив, що дізнався про ці обставини лише від ГРД. Суддя також відзначив, що наразі не має можливості виправити ці недоліки шляхом постановлення відповідних ухвал про внесення виправлень у судові рішення, адже в нього відсутні повноваження на здійснення правосуддя.
111. Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону № 1402 судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду – залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників процесу і дає змогу реалізувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Аналогічні приписи містяться і в Цивільному процесуальному кодексі України.
112. Зазначені вимоги є складовою більш широкого права на справедливий суд, оскільки навіть зовнішні прояви є важливими для гарантування цього права або, іншими словами, – правосуддя має не тільки здійснюватись, також має бути видно, що воно здійснюється. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
113. Зазначеної мети не буде досягнуто, а довіра до суду буде підірвана у разі, коли судові рішення будуть виноситись поза приміщеннями судів, без фактичної присутності судді в залі судових засідань або ж взагалі без присутності судді в приміщенні суду.
114. Однак матеріали суддівського досьє не містять будь-яких відомостей, які прямо чи опосередковано могли б підтвердити, що суддя Теміров Ч.М. дійсно ухвалював судові рішення, не перебуваючи в приміщенні суду. При цьому Комісія також враховує, що в зазначений період він єдиний здійснював правосуддя в суді, був головою суду, що передбачало не лише здійснення ним правосуддя, але й виконання певних адміністративних функцій, покликаних забезпечити належну роботу суду загалом. Зазначене могло обумовити допущення технічних помилок при виготовленні текстів судових рішень, зокрема й щодо помилково проставленою дати їх ухвалення в системі автоматизованого документообігу КП «Д3».
115. Зазначені в пунктах 109–114 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.
116. Стосовно наявності в судді чи його дружини доходу за 2017 рік. Так, дохід судді та його дружини становив 225 416 грн (до оподаткування). Водночас суддя та його дружина станом на 31.12.2017 зуміли заощадити із цієї суми п’ять тисяч доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на останній день звітного року дорівнювало близько 140 000 грн. Ураховуючи те, що на утриманні судді та його дружини ІНФОРМАЦІЯ_1 та з урахуванням мінімального прожиткового мінімуму витрати судді на проживання його сімʼї не могли бути нижчими від 92 000 грн (зважаючи на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб ІНФОРМАЦІЯ_3), що в сукупності з заощадженнями 140 000 грн перевищує дохід судді навіть до оподаткування.
117. Комісія приймає доводи судді про те, що йому активно допомагав у цей період його батько, офіційні доходи якого за відповідний рік становили більш ніж 1 000 000 грн, що підтверджується наданою Комісії копією відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 11.10.2023 за період з І кварталу 2013 року до ІІ кварталу 2023 року (ОСОБА_1).
118. Крім того, Комісія також враховує, що відповідно до рішення НАЗК від 26.04.2019 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік поданої Теміровим Черкасом Мукаіловичем», за змістом якого НАЗК виявило дрібні порушення декларування, що не становлять склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КУпАП.
119. Зазначені в пунктах 116–118 цього рішення обставини оцінюються Комісією на відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності в сукупності з іншими відомостями.
120. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
121. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 80 балів.
122. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
123. На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 70 балів.
124. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
125. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
126. Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показники професійної етики та доброчесності у 100 та 120 балів відповідно.

ІX. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання судді.

127. За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Середино-Будського районного суду Сумської області Теміров Ч.М. набрав 761,375 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

128. Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Середино-Будського районного суду Сумської області Теміров Черкас Мукаілович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 761,375 бала.

Визнати суддю Середино-Будського районного суду Сумської області Темірова Черкаса Мукаіловича таким, що відповідає займаній посаді.

 Питання щодо внесення подання з рекомендацією на призначення на посаду судді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                                         Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                      Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                              Роман САБОДАШ