Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Чумака С.Ю.,
членів Комісії: Пасічника А.В. (доповідач), Сабодаша Р.Б.,
дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабія Сергія Олександровича на відповідність займаній посаді,
встановила:
І. Стислий виклад проведеної процедури кваліфікаційного оцінювання судді.
Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 07 грудня 2023 № 166/зп-23 (далі – Положення).
Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабія С.О.
Рішенням Комісії від 26 червня 2018 року № 153/зп-18 затверджено та оприлюднено результати першого етапу «Іспит». Суддю Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабія С.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Бабій С.О. 17 грудня 2018 року пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, 23 грудня 2018 року – інтерв’ю з психологом, за результатами якого складено висновок і визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 24 липня 2023 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Пасічника А.В.
Співбесіду з Бабієм С.О. проведено 15 січня 2024 року.
Під час дослідження матеріалів суддівського досьє Бабія С.О. та проведення співбесіди із суддею Комісією встановлено таке.
ІІ. Критерій професійної компетентності.
1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування.
2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконання практичного завдання.
Відповідно до пункту 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
3. Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – Реєстр); судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Під час дослідження досьє Бабія С.О. встановлено систематичні порушення строків надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень.
Комісією встановлено, що за період з 01 грудня 2016 року до 31 жовтня 2017 року суддею надіслано з порушенням строків до Реєстру 724 електронних копій судових рішень. Середня тривалість затримки становить 37 днів.
Так, ухвалу від 14 березня 2017 року у справі № 185/10353/14-ц про відмову у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства на повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання надіслано до Реєстру через 192 дні з моменту її прийняття.
Ухвалу від 16 лютого 2017 року у справі № 185/8638/16-ц про задоволення скарги публічного акціонерного товариства на постанову відділу державної виконавчої служби щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві надіслано до Реєстру через 222 дні з моменту її прийняття.
Бабій С.О. у поданих до Комісії письмових поясненнях від 04 січня 2024 року зазначив, що у нього був відсутній обов’язок надсилання електронних копій судових рішень до Реєстру, а тому він не може вважатися таким, що порушував відповідні строки.
На запит Комісії Павлоградський районний суд Дніпропетровської області повідомив (лист від 11 січня 2024 року), що в період з 2016 до 2017 року в Павлоградському районному суді Дніпропетровської області відповідальними за своєчасне надсилання електронних копій судових рішень до Реєстру були помічники суддів. На підтвердження вказаного додано копію наказу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2016 року № 13-з щодо підготовки та надсилання електронних копій судових рішень до Реєстру.
На запит Комісії Павлоградський районний суд Дніпропетровської області повідомив (лист від 12 січня 2024 року), що згідно з наявною інформацією в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-З» Бабій С.О. 28 вересня 2017 року створив чернетку, а 29 вересня 2017 року створив оригінал ухвали від 14 березня 2017 року у справі № 185/10353/14-ц й цього ж дня відправив вказану ухвалу до Реєстру; 16 лютого 2017 року створив чернетку, а 29 вересня 2017 року створив оригінал ухвали від 16 лютого 2017 року у справі № 185/8638/16‑ц й цього ж дня відправив вказану ухвалу до Реєстру.
Під час співбесіди 15 січня 2024 року суддя повідомив, що дійсно ці дві ухвали внесено до Реєстру із порушенням строків (192 та 222 дні) надсилання електронних копій судових рішень до Реєстру. Також суддя пояснив, що відповідно до норм, які діяли на той час, відповідальним за внесення електронних копій судових рішень до Реєстру був працівник апарату суду. Тому він вважав, що надсилання електронних копій судових рішень не є сферою відповідальності судді.
На уточнююче запитання доповідача суддя відповів, що саме він вносив судові рішення до КП «Д-З» шляхом пакетного підписання та надання електронним копіям судових рішень статусу «оригінал». Потім працівник канцелярії суду повідомляв про наявні помилки у статистичній звітності суду. Суддя видаляв електронну копію судового рішення й підписував його електронним цифровим підписом заново. Бабій С.О. також зазначив, що можливо він не дуже вправний користувач КП «Д-З».
Комісія звертає увагу, що до Реєстру направляються лише засвідчені електронним цифровим підписом судді електронні копії судових рішень. Для відправки документів до Реєстру необхідно перевести документ із стану «чернетка» в «оригінал», підписавши його електронним цифровим підписом. Очевидно, що не переведений у стан «оригінал» документ є таким, що не підписаний цифровим підписом.
У КП «Д-З» існує можливість відправляти електронні копії до Реєстру, використовуючи режим пакетного підписання. Бабій С.О. під час співбесіди підтвердив, що використовував режим пакетного підписання. Проте саме працівником канцелярії було виявлено, що деякі електронні копії судових рішень не підписано електронним цифровим підписом судді, а отже й не відправлено до Реєстру.
На переконання Комісії, Бабій С.О. при підписанні електронних копій судових рішень мав та міг переконатись у тому, що усі електронні копії судових рішень успішно підписано та відправлено до Реєстру. Проте суддя не переконався у цьому і порушив відповідні строки.
Указані факти затримки внесення рішень до Реєстру зумовили зниження Комісією бала за показником ефективність здійснення правосуддя, оціненого за результатом дослідження досьє та проведення співбесіди.
4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
Комісія оцінила цей показник за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
ІІІ. Критерій особистої компетентності.
1. Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник.
2. Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики.
3. Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання.
Комісія оцінила критерій особистої компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
ІV. Критерій соціальної компетентності.
1. Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
2. Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
3. Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
4. Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.
Комісія оцінила критерій соціальної компетентності на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
V. Критерій професійної етики та доброчесності.
1. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
Комісія оцінила цей показник на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
3. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
4. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
VI. Висновок Громадської ради доброчесності.
1. Відповідно до статті 87 Закону, з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами, далі – Регламент) передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
ГРД 22 травня 2019 року затвердила висновок про невідповідність судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабія С.О. критеріям доброчесності та професійної етики. Згодом, 08 січня 2024 року ГРД надала Комісії висновок у новій редакції про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики від 06 січня 2024 року.
2. ГРД зазначила у висновку такі обставини.
2.1. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація) за 2018 рік, у звітному році дружина судді набула право власності на транспортний засіб Toyota C-HR 2018 року випуску вартістю 783 180 грн.
У письмових поясненнях до Комісії від 15 жовтня 2019 року суддя зазначив, що частину коштів на придбання транспортного засобу, в розмірі 400 000 грн, дружина отримала від своєї матері (ОСОБА_1). Суддя стверджував, що факт отримання коштів йому був відомий, кошти в розмірі 400 000 грн дружина отримала до купівлі транспортного засобу.
Водночас у декларації за 2018 рік, суддя не задекларував отримання коштів дружиною в розмірі 400 000 грн.
Суддя у своїх поясненнях до ГРД вказав, що під час заповнення розділу 11 декларації за 2018 рік він використав саме офіційно зафіксовані дані, за якими автомобіль Toyota Yaris 2012 року випуску був оформлений на ОСОБА_1 через Територіальний сервісний центр. Зазначена у договорі ціна становила саме 168 901 грн.
На думку ГРД сума 231 099 грн (400 000 – 168 901) повинна була бути задекларованою.
ГРД також вказує, що частина коштів (15 000 доларів США), які суддя надав дружині для придбання транспортного засобу, є подарунком і підлягали відповідному декларуванню.
Суддя надіслав до Комісії письмові пояснення від 04 січня 2024 року, у яких зазначив, що передача коштів дружині її матір’ю за своїм правовим змістом не є позикою чи подарунком. Також ці кошти не підлягали декларуванню в розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2018 рік, оскільки вони вже були використані станом на 31 грудня 2018 року.
Під час співбесіди 15 січня 2024 року суддя пояснив, що ознайомився з довідкою про доходи дружини при заповненні щорічної декларації. З наданої дружиною довідки про доходи йому стало відомо про розбіжність між доходом від продажу автомобіля Toyota Yaris 2012 року випуску та фактичною сумою коштів, отриманих дружиною від тещі. Дружина повідомила, що вони з матір’ю так оформили договір купівлі-продажу вказаного автомобіля.
Комісія звертає увагу, що суддя в письмових поясненнях описав певну правову конструкцію, яка нібито опосередковувала відповідні домовленості. Однак під час співбесіди суддя фактично визнав, що наведена в поясненнях правова конструкція – є штучною. Таким чином він намагався надати юридичну кваліфікацію фактичним домовленостям між дружиною і тещею.
Отже, Комісія дійшла висновку, що вказані дії судді негативно впливають на оцінку його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності, оскільки свідчать про спробу викривити інформацію, що надається Комісії. Проте Комісія вважає, що ці дії все ж таки не є достатніми для визнання особи недоброчесною.
2.2. Крім того, ГРД зазначає, що під час співбесіди в межах конкурсу на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя суддя підтвердив факт придбання його дружиною за власні кошти акцій ПАТ «ЄБРФ» у 2013 році вартістю 109 899 грн.
Однак, у жодній щорічній декларації, які подані суддею на виконання вимог антикорупційного законодавства, суддя не задекларував такі акції або дохід від їх відчуження.
Суддя під час співбесіди 15 січня 2024 року надав пояснення, що дружина придбала вказані цінні папери за власні кошти, згодом у 2015 році їх продала. Оскільки у подальшому при заповненні щорічних декларацій дружина не володіла акціями ПАТ «ЄБРФ», відомості відсутні у деклараціях.
ГРД у висновку також зазначає, що суддя під час вказаної співбесіди не зміг пояснити законність джерел походження коштів для придбання цих акцій, ураховуючи той факт, що дохід його дружини відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у період з 1998 до 2012 року становив лише 70 989 грн.
Суддя під час співбесіди 15 січня 2024 року надав пояснення, що в дружини були особисті кошти. Він не мав відношення до придбання цих акцій. На думку судді, дружині могли надати кошти її батьки, оскільки вони займаються підприємницькою діяльністю.
Комісія дійшла висновку, що вказані відомості не впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
2.3. ГРД вказує, що під час співбесіди в межах конкурсу на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя суддя підтвердив факт, що надавав на платній основі Асоціації «Український Правозахисний Альянс» компʼютерне обладнання, техніку тощо.
Однак у жодній щорічній декларації, які подані суддею на виконання вимог антикорупційного законодавства, суддя не задекларував дохід від надання цієї техніки в користування.
Суддя під час співбесіди 15 січня 2024 року підтвердив, що в період здійснення ним підприємницької діяльності (у 2010–2011 роках) надавав на платній основі Асоціації «Український Правозахисний Альянс» компʼютерне обладнання та техніку. Доходи від надання цієї техніки у користування зазначено в довідці про доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Після набуття статусу судді він не отримував жодних доходів від зайняття підприємницькою діяльністю.
Отже, наведені ГРД факти не містять ознак порушень законодавства.
2.4. Крім того, ГРД зазначає про наявність сумніву щодо співвідношення офіційних доходів та витрат судді й членів його сім’ї у 2018 році. ГРД, зокрема, наводить розрахунки доходів, залишку грошових активів судді.
ГРД звернулась до судді із проханням надати додаткові пояснення щодо цих обставин. Суддя у своїх письмових поясненнях до ГРД зазначив, що на покриття витрат на життя у 2018 році мав близько 105 624 грн, що становить трохи більше 50 % виплаченої йому у цьому році суддівської винагороди і дозволило забезпечити загалом задовільний рівень життя родини.
ГРД у висновку звертає увагу, що сімʼя судді складається із 4-х осіб: судді, дружини та двох ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей (син та дочка). У 2018 році суддя разом із дружиною та сином перебували за кордоном 9 днів.
Суддя під час співбесіди 15 січня 2024 року підтвердив, що йому та його сім’ї вказаних коштів вистачило для покриття витрат на життя. Щодо відпочинку за кордоном, то суддя пояснив, що запланований відпочинок із жовтня 2017 року перенесено за сімейними обставинами на березень 2018 року. Витрати на відпочинок у 2018 році здійснювались за грошові активи, заощаджені суддею у 2017 році.
Комісія дійшла висновку, що вказані відомості не впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
3. Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку судді та є важливою, на думку ГРД, для проведення кваліфікаційного оцінювання.
3.1. Суддя, протягом 2018 (кількість перетинів 1, тривалість 9 днів), 2019 (кількість перетинів 3, тривалість 8, 12, 9 днів), 2020 (кількість перетинів 1, тривалість 11 днів) та 2021 (кількість перетинів 2, тривалість 13, 7 днів) років перетинав російський кордон. Окрім судді, російський кордон протягом 2018–2021 років перетинали члени його сімʼї, а саме: дружина та син.
Під час співбесіди 15 січня 2024 року суддя пояснив, що єдиний раз відвідував російську федерацію у грудні 2013 року для того, щоб забрати належний йому на праві власності автомобіль. Цей автомобіль викрадено у нього 24 січня 2013 року, 05 лютого 2013 року його виявлено та затримано на території російської федерації.
Після 30 грудня 2013 року та до цього часу він не відвідував російську федерацію, так само, як і будь-які тимчасово окуповані території України.
У суддівському досьє міститься інформація щодо перетину суддею, дружиною та сином кордону України, зокрема згадується пункт перетину – Дніпропетровськ, номери рейсів – 3011 «Дніпропетровськ – Анталія» та 3012 «Анталія – Дніпропетровськ», 3051 «Дніпро – Шарм-Ель-Шейх» та 3052 «Шарм-Ель-Шейх – Дніпро», та тип перетину – авіа.
Також суддя під час співбесіди підтвердив, що усі зазначені перетини кордону здійснено з метою відпочинку авіарейсами з міста Дніпро в Туреччину та Єгипет.
Отже, відомості щодо перетину російської ділянки кордону суддею протягом 2018–2021 років є непідтвердженими та визнаються Комісією такими, що спростовані.
3.2. ГРД зазначає, що суддя пов’язаний із Демченком С.О., чинним народним депутатом України та членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
У наданих до Комісії письмових поясненнях від 04 січня 2024 року суддя зазначає, що до набуття статусу судді з Демченком С.О. поєднувала спільна юридична практика. На сьогодні вони підтримують спілкування із питань законотворчості та правозастосування.
Із 10 вересня 2021 року суддю включено до створеної 03 лютого 2021 рому Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики робочої групи з питання забезпечення належного фінансування судової влади в Україні (від Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області), керівником якої призначено Демченка С.О.
Під час співбесіди 15 січня 2024 року суддя пояснив, що Демченко С.О. є його знайомим.
Суддя підтвердив, що у спільній частковій власності перебуває офісне приміщення у місті Дніпро.
Комісія врахувала пояснення Бабія С.О. та дійшла висновку, що вказані відомості не впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
3.3. ГРД вважає, що суддя, імовірно, пов’язаний із батьком депутата Демченка С.О.
Під час співбесіди 15 січня 2024 року суддя підтвердив, що батько депутата Демченка С.О. був керівником підприємства, в управління якому суддя передав належні йому корпоративні права.
Комісія врахувала пояснення Бабія С.О. та дійшла висновку, що вказані відомості не впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
VII. Додаткові обставини, встановлені Комісією під час дослідження досьє
Указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/2012 Бабія Сергія Олександровича призначено на посаду судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років. Присягу судді він склав 19 грудня 2012 року.
У щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 2015 до 2022 року Бабій С.О. вказав, що володіє корпоративними правами юридичних осіб. Суддя набув корпоративні права до моменту призначення на посаду судді.
На момент складення Бабієм С.О. присяги судді діяли положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції від 01 грудня 2012 року).
Відповідно до частини першої статті 55 цього закону особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді.
Отже, Бабій С.О. набув повноважень судді 19 грудня 2012 року.
Цим законом також встановлено вимоги щодо несумісності.
Так, згідно з частиною другою статті 53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції від 01 грудня 2012 року) суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI (зі змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики» № 224-VII від 14 травня 2013 року) особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього закону зобов’язані протягом десяти днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.
Під час дослідження досьє встановлено, що 10 червня 2013 року Бабій С.О. уклав договір з Підприємством об’єднання громадян «УКРЮРКОЛЕГІЯ» ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ «ЗАХИСТ» про управління всіма належними йому корпоративними правами.
Отже, суддя дотримався вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів, передавши 10 червня 2013 року в управління іншій особі належні йому корпоративні права у порядку, встановленому законом.
Проте Комісія на етапі дослідження досьє встановила, що суддя хоча й передав в управління всі належні йому корпоративні права, особисто приймав участь у загальних зборах товариства у 2014 та 2018 роках.
У суддівському досьє наявна копія протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПОЗИТИВ» від 22 липня 2014 року, згідно з яким суддя був секретарем зборів, доповідачем з першого питання порядку денного «Про зменшення статутного капіталу товариства», брав участь у відкритому голосуванні. Протокол цих загальних зборів містить також підпис Бабія С.О.
Під час співбесіди 15 січня 2024 року суддя пояснив, що його дії не є порушенням законодавства з огляду на рішення Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012.
Так, вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI, а саме: пункт 2 частини першої статті 7 щодо заборони особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього закону, брати участь у загальних зборах підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
На цій підставі суддя вважає, що законодавство не передбачало заборону брати участь у загальних зборах учасників товариства, а згадане рішення Конституційного Суду України підтверджує таку позицію.
Також у суддівському досьє наявна копія протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОН ТРЕЙД ДЕВЕЛОПМЕНТ» від 10 липня 2018 року, згідно з яким суддя був секретарем зборів, доповідачем з першого питання порядку денного «Про виконання рішень загальних зборів учасників товариства, особу та статус генерального директора товариства», доповідачем з другого питання порядку денного «Про державну реєстрацію змін до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», брав участь у відкритому голосуванні. Протокол цих загальних зборів містить також підпис Бабія С.О.
Комісія звертає увагу, що 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII. Відповідно до частини третьої статті 54 цього закону на осіб, які є власниками акцій або володіють іншими корпоративними правами чи мають інші майнові права або інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, покладено обов’язок передати такі акції (корпоративні права) або інші відповідні права в управління незалежній третій особі (без права надання інструкцій такій особі щодо розпорядження такими акціями, корпоративними або іншими правами, або щодо реалізації прав, які з них виникають) на час перебування на посаді судді.
Вказана норма урегульовує питання передачі корпоративних прав в управління. Більше того, законодавець окремо вказує, що суддя після передачі корпоративних прав не має права надавати інструкції такій особі щодо розпорядження такими акціями, корпоративними або іншими правами, або щодо реалізації прав, які з них виникають.
Комісія вважає, що наведена норма однозначно свідчить про бажання законодавця максимально усунути суддю від можливості реалізації складових корпоративного права.
Отже, після набрання чинності 30 вересня 2016 року Законом № 1402-VIII, суддя не мав права особисто брати участь у загальних зборах товариства.
Водночас Комісією встановлено, що Бабій С.О. не приймав судових рішень у справах за участю вказаних вище товариств, їх учасників або посадових осіб.
Комісією не встановлено ознак реального конфлікту інтересів у діях судді у зв’язку з наявністю корпоративних прав.
Крім того, Комісія зауважує, що згідно з Кодексом суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль, для того щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (рішення Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/219/17).
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що під особливою природою судових функцій, а також необхідністю підтримувати гідність судового інституту й захищати суддів від всіх видів тиску мається на увазі те, що судді повинні поводитися таким чином, щоб уникати конфліктів інтересів або зловживання своїми повноваженнями. Це вимагає від суддів відмови від будь-якої професійної діяльності, що могла би відволікти їх від виконання суддівських обов’язків або призвести до упередженості при їх виконанні.
Відповідно до статті 16 Кодексу суддівської етики суддя повинен надавати пріоритет здійсненню правосуддя над усіма іншими видами діяльності.
Отже, наведені факти не можуть вважатись достатніми для визнання Бабія С.О. недоброчесним, проте негативно впливають на оцінку вказаного критерію, оскільки свідчать про недостатні зусилля судді дотримуватися високого стандарту професійної етики і доброчесності.
VIII. Результати кваліфікаційного оцінювання.
Таким чином, Бабій С.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді отримав такі бали:
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Рівень знань у сфері права |
85,5 |
233 |
|
Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні |
102,5 |
||
|
Ефективність здійснення правосуддя |
40 |
||
|
Діяльність щодо підвищення фахового рівня |
5 |
||
|
Особиста компетентність |
Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості |
57 |
57 |
|
Соціальна компетентність |
Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості |
83 |
83 |
|
Професійна етика |
Показники професійної етики |
100 |
175 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
75 |
||
|
Доброчесність |
Показники доброчесності |
100 |
177,5 |
|
Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності |
77,5 |
||
|
|
725,5 |
||
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С.О. набрав 725,5 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С.О. відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій Сергій Олександрович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 725,5 бала.
Внести на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо відповідності судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабія Сергія Олександровича займаній посаді.
Головуючий С.Ю. Чумак
Члени Комісії: А.В. Пасічник
Р.Б. Сабодаш
