Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Гацелюка В.О.,
членів Комісії: Коліуша О.Л., Мельника Р.І.,
розглянувши повідомлення (заяву) Маселка Романа Анатолійовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Верховного Суду України Ємцем Анатолієм Анатолійовичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 12 квітня 2018 року надійшло повідомлення (заява) Маселка Р.А. щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Верховного Суду України Ємцем А.А. в декларації доброчесності судді за 2016 рік.
Заявник зазначає, що суддя Ємець А.А. в декларації доброчесності судді за 2016 рік вказав недостовірні відомості, оскільки в пункті 17 підтвердив, що ним не приймалися одноособово або в колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Однак у 2009 році Верховний Суд України на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії (за участю судді Ємця А.А. у складі Військової колегії) розглянув кримінальну справу за клопотаннями заступника Генерального прокурора України та захисника Бущенка А.П., внесеними за поданням п’яти суддів, про перегляд у порядку виключного провадження вироку Апеляційного суду міста Києва від 20 листопада 2001 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 За
результатами її розгляду ухвалою Верховного Суду України задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України, частково задоволено клопотання захисника Бущенка А.П., змінено вирок Апеляційного суду міста Києва від 20 листопада 2001 року та ухвалу колегії Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 01 квітня 2002 року щодо ОСОБА_1 та виключено з мотивувальної частини цих рішень посилання на певні докази.
У 2015 році Європейський суд з прав людини у справі «Яременко проти України (№2)» констатував порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішенні Верховного Суду України, прийнятому на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії 31 липня 2009 року.
З огляду на викладене Маселко Р.А. вважає, що суддя Ємець А.А. зобов’язаний був у декларації доброчесності судді за 2016 рік підтвердити, що ним приймалось рішення, передбачене статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», тобто таке, в якому Європейський суд з прав людини констатував порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з протоколом розподілу справ між членами Комісії від 12 квітня 2018 року справу № 31кп-1794/18 розподілено члену Комісії Козлову А.Г.
01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 33/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 45 справ за інформацією, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, поданих суддею в декларації родинних зв’язків, та тверджень судді у декларації доброчесності.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 21 липня 2023 року справу № 31кп-1794/18 стосовно повідомлення (заяви) Маселка Р.А. щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Верховного Суду України Ємцем А.А. у декларації доброчесності судді за 2016 рік, розподілено члену Комісії Омельяну О.С.
Рішенням Комісії від 29 серпня 2023 року № 61/зп-23 задоволено заяву члена Комісії Омельяна О.С. від 04 серпня 2023 року про самовідвід від розгляду зазначеного повідомлення (заяви).
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 05 вересня 2023 року справу № 31кп-1794/18 стосовно повідомлення (заяви) Маселка Р.А. щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Верховного Суду України Ємцем А.А. в декларації доброчесності судді за 2016 рік, розподілено члену Комісії Гацелюку В.О.
Так, під час попередньої підготовки до розгляду питання щодо повідомлення стосовно інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Верховного Суду України Ємцем А.А. в декларації доброчесності судді за 2016 рік, встановлено таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) суддя зобов’язаний щорічно до 01 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Частинами шостою, сьомою статті 62 Закону передбачено, що в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
Отже, декларація доброчесності судді є одним з інструментів, запроваджених законодавцем, для підвищення довіри до судової системи та підтримання її авторитету на високому рівні. Заповнення декларації доброчесності судді є обов’язком, що покладається на суддю у зв’язку з його статусом, і забезпечується шляхом притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в разі підтвердження інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень у декларації доброчесності.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Частиною п’ятою цієї ж статті Закону визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з положеннями пункту 9 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (зі змінами), відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за відповідними показниками, ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, зокрема декларації доброчесності судді.
Відповідно до абзацу третього пункту 20 розділу ІІІ указаного положення під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Так, рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 13 грудня 2016 року № 106/вс-16 Ємця А.А. допущено до участі в конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Комісією у пленарному складі 15 червня 2017 року прийнято рішення № 114/вс-17, яким Ємця А.А. визнано таким, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Підставою для розгляду зазначеного питання у пленарному складі Комісії під час процедури кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді Верховного Суду став висновок Громадської ради доброчесності, наданий відповідно до положень статті 87 Закону, про невідповідність кандидата на посаду судді вказаного суду Ємця А.А. критеріям доброчесності та професійної етики від 18 квітня 2017 року та інформація у доповнення до вказаного висновку
від 14 червня 2017 року.
У зазначеному висновку Громадська рада доброчесності, серед іншого, посилається на рішення Європейського суду з прав людини, прийняті у 2008 та 2015 роках у справі «Яременко проти України» і «Яременко проти України (№2)», та вказує, що Ємець А.А. зобов’язаний був підтвердити факт прийняття ним рішення, передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади і Україні» у декларації доброчесності судді за 2016 рік.
У рішенні Комісії від 15 червня 2017 року № 114/вс-17 враховано пояснення судді (кандидата на посаду судді) Ємця А.А. стосовно вказаних у висновку Громадської ради доброчесності доводів. Суддя Ємець А.А. пояснив, що з 2008 до 2010 року, він працював суддею Військової колегії Верховного Суду України. За чинним на той час кримінально-процесуальним законом справи такої категорії розглядалися на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової колегії Верховного Суду України. Справа ОСОБА_1 належала до юрисдикції кримінальної палати і була винесена на розгляд суддями цієї палати за клопотаннями заступника Генерального прокурора України та захисника
Бущенка А.П. Таким чином, Ємець А.А. зауважив, що одноособово або в складі колегії суддів ним особисто рішення не приймалося, а це було спільне засідання судової палати у кримінальних справах та військової судової колегії. Тому, на поставлене в пункті 17 декларації доброчесності судді питання «одноособово» чи «у складі колегії» відповідь надано з огляду на сформульоване запитання.
Отже, інформація, зазначена в повідомленні (заві) Маселка Р.А., була предметом розгляду під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ємця А.А.
Таким чином, перевірка по суті обставин, викладених у повідомленні (заяві)
Маселка Р.А., набуватиме ознак повторного дослідження та вимагатиме від Комісії правової кваліфікації фактів, які вже були встановлені та досліджені в межах процедури кваліфікаційного оцінювання і яким Комісією надано правову оцінку в межах визначених законом повноважень.
Комісія, беручи до уваги стандарти Ради Європи щодо правової визначеності, законних очікувань і незалежності судової влади, вважає, що в наведеному випадку діє презумпція чинності рішення Комісії та, відповідно, доброчесності судді.
Так, відповідно до підпункту 5 пункту 49 Висновку № 17 (2014) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади підстави та основні складові формального оцінювання (де таке існує) мають бути чітко й вичерпно визначені в законодавстві на рівні законів. Деталі можуть бути врегульовані підзаконними актами, які також підлягають опублікуванню.
Конституційний Суд України зазначає, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування) (абзац п’ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 січня 2020 року № 1-р/2020).
Відповідно до частини третьої статті 88 Закону рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання – якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Легітимні очікування судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, полягають, у тому числі, в остаточності правової оцінки обставин, які досліджувалися під час такого кваліфікаційного оцінювання, і можливості перегляду рішення Комісії виключно з підстав, встановлених законом. Інше означало б порушення правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Повторне (після аналізу в межах кваліфікаційного оцінювання) дослідження інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних у декларації доброчесності судді, означатиме перегляд по суті рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання у відповідній частині, тобто здійснення правової процедури, не передбаченої законом.
Абзацом другим підпункту 6.2.4 пункту 6.2 розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16
(зі змінами), передбачено, що обставини, які раніше були предметом дослідження (зокрема, під час кваліфікаційного оцінювання судді), повторному дослідженню не підлягають. Повідомлення про такі обставини за рішенням Комісії залишаються без розгляду
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що повідомлення (заява)
Маселка Р.А. щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Верховного Суду України Ємцем А.А. у декларації доброчесності судді за 2016 рік, слід залишити без розгляду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 62, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
повідомлення (заяву) Маселка Романа Анатолійовича щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Верховного Суду України Ємцем Анатолієм Анатолійовичем у декларації доброчесності судді за 2016 рік, залишити без розгляду.
Головуючий В.О. Гацелюк
Члени Комісії: О.Л. Коліуш
Р.І. Мельник
