Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Ігнатова Р.М.,
членів Комісії: Богоноса М.Б., Гацелюка В.О., Кидисюка Р.А., Коліуша О.Л., Мельника Р.І. (доповідач), Омельяна О.С., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б., Сидоровича Р.М., Чумака С.Ю., Шевчук Г.М.,
розглянувши питання про підтримку рішення колегії Комісії, ухваленого в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
встановила:
Указом Президента України від 16 квітня 2010 року № 544/2010 Глобу Максима Миколайовича вперше призначено на посаду судді Вовчанського районного суду Харківської області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 03 квітня 2017 року № 94/2017 Глобу М.М. призначено на посаду судді Вовчанського районного суду Харківської області.
Рішенням Голови Верховного Суду від 31 серпня 2022 року № 415/0/149-22 суддю відряджено до Октябрського районного суду міста Полтави для здійснення правосуддя з 07 вересня 2022 року.
Рішенням Голови Верховного Суду від 23 листопада 2022 року № 415/1/149-22 суддю Вовчанського районного суду Харківської області Глобу М.М. відряджено до Червонозаводського районного суду міста Харкова для здійснення правосуддя з 24 листопада 2022 року.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Вовчанського районного суду Харківської області Глоби М.М.
30 жовтня 2019 року на адресу Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Глоби М.М. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії України від 31 жовтня 2019 року № 1098/ко-19 визначено, що суддя Вовчанського районного суду Харківської області Глоба М.М. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 767,25 бала та його визнано таким, що відповідає займаній посаді.
Також у вказаному рішенні Комісії зазначено, що воно набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
30 листопада 2023 року на адресу Комісії від ГРД надійшов Висновок у новій редакції про невідповідність судді Глоби М.М. критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісія 05 грудня 2023 року надіслала Глобі М.М. на електронну пошту Висновок в останній редакції.
05 та 07 грудня 2023 року суддею надіслані до Комісії пояснення щодо Висновку в новій редакції.
При складанні нової редакції Висновку ГРД врахувала попередній висновок від 29 жовтня 2019 року, а також пояснення судді, зазначені в рішенні Комісії від 31 жовтня 2019 року № 1098/ко-19.
Проаналізувавши інформацію про суддю Вовчанського районного суду Харківської області Глобу М.М., ГРД виявила індикатори, які вказують на невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
У Висновку зазначено, що суддя допускав вочевидь недбале оформлення документів (рішень, ухвал чи інших документів, пов’язаних зі здійсненням суддею професійної діяльності), а саме – викладення судових рішень російською мовою.
Протягом 2012-2018 років суддя ухвалив 105 судових рішень російською мовою, розглядаючи справи за Кримінальним процесуальним кодексом України 1960 року (далі – КПК України), а саме у справах: № 1/2008/155/12, № 1/617/43/13, № 1/2008/268/12 (провадження № 1/617/7/14), № 1/2008/224/12, № 2007/1-134/11 (провадження № 1/617/1/18). В оформленні деяких судових рішень суддя Глоба М.М. допускав використання процесуальної назви судового рішення українською мовою з наступним викладенням судового рішення російською мовою (постанова Вовчанського районного суду Харківської області від 10 серпня 2012 року у справі № 4/2008/106/12); використовував процесуальну назву судового рішення українською мовою, водночас словосполучення «Іменем України» російською мовою (постанова Вовчанського районного суду Харківської області від 22 листопада 2013 року у справі № 617/2065/13-к).
Своєю чергою ГРД наголосила, що посилання суддею на КПК України 1960 року як можливість застосування російської мови під час складання судових рішень, суперечить Конституції України. Вимога щодо використання державної мови в судочинстві містилась у рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 щодо тлумачення статті 10 Конституції України.
Під час пленарного засідання суддя щодо вказаної обставини пояснив: складання ним рішень російською мовою відбувалось виключно при розгляді кримінальних справ відповідно до КПК України 1960 року. Такі рішення, на думку Глоби М.М., не суперечили положенням чинного законодавства, оскільки згідно зі статтею 19 КПК України 1960 року мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики». Цей закон був чинним до 28 лютого 2018 року, до моменту визнання неконституційним Конституційним Судом України.
Стосовно ухвалення суддею Глобою М.М. судових рішень у кримінальних справах російською мовою Комісія бере до уваги таке.
Згідно з вимогами статті 19 КПК України 1960 року (у редакції Закону України «Про засади державної мовної політики», який набрав чинності 10 серпня 2012 року) мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики», а саме – мовою роботи та актів з питань досудового розслідування та прокурорського нагляду в Україні є державна мова. Поряд із державною мовою при проведенні досудового розслідування та прокурорського нагляду можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин України, інші мови.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (у редакції, чинній на час ухвалення судових рішень) судочинство в Україні в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції, чинній на час ухвалення судових рішень) передбачено, що в судах поряд з державною можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» в порядку, встановленому процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-pп/2011 вказане положення визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
Встановлено, що відповідно до рішення Харківської обласної ради XV сесії VI скликання за № 480-VI від 30 серпня 2012 року «Про першочергові заходи щодо виконання в Харківській області Закону України «Про засади державної мовної політики», яке було чинним до 06 грудня 2018 року, російська мова мала статус регіональної в Харківській області. Таким чином, судочинство у кримінальних справах, які були порушені до набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року, та справах про адміністративні правопорушення зі згоди сторін правомірно в Харківській області здійснювалося російською мовою.
Ще однією підставою для складання ГРД Висновку стало те, що суддя Глоба М.М., не перебуваючи на робочому місці, ухвалював судові рішення.
Так, 14 травня 2014 року суддя проходив навчання в Харківському регіональному відділенні Національної школи суддів України (далі – Харківське РВ НШС України), яке тривало 8 академічних годин. При цьому Єдиний державний реєстр судових рішень (далі – ЄДРСР) містить три судових рішення, ухвалених 14 травня 2014 року суддею у відкритому судовому засіданні. Ухвал про виправлення описки не виявлено.
З 01 грудня 2014 року до 12 грудня 2014 року Глоба М.М. проходив навчання у Харківському РВ НШС України, яке тривало 72 академічні години. Водночас у ЄДРСР наявні 30 судових рішень, ухвалених суддею з 01 грудня по 12 грудня 2014 року, з них 12 у відкритому судовому засіданні. Ухвал про виправлення описки не виявлено.
З 03 до 14 червня 2013 року суддя проходив підготовку в Харківському РВ НШС України, тривало навчання 72 академічні години. Однак в ЄДРСР міститься 11 судових рішень, ухвалених суддею з 03 по 14 червня 2013 року, з них 7 у відкритому судовому засіданні. Ухвал про виправлення описки не виявлено.
З 11 до 22 квітня 2011 року суддя проходив підготовку в Харківському РВ НШС України, при цьому в ЄДРСР міститься 70 судових рішень, ухвалених суддею з 11 до 21 квітня 2011 року. Ухвал про виправлення описки не виявлено.
Суддею надані пояснення, в яких він зазначає, що в 2011-2014 роках у його провадженні перебувала значна кількість судових справ. Саме тому керівництво Харківського РВ НШС України надало йому можливість відвідувати заняття за вільним графіком. Своєю чергою, відстань від міста Вовчанськ, де працював суддя, до міста Харкова, де проходило навчання, становить близько 70 км та може бути подолана за 50 хв. Відповідно, з метою дотримання розумних строків розгляду справ та забезпечення захисту прав та інтересів сторін він мав можливість поєднувати розгляд судових справ та відвідування навчання.
Ураховуючи рівень навантаження судді у вказаний період та наявність обов’язку дотримання визначених процесуальним законодавством строків розгляду справ, Комісія доходить висновку про те, що пояснення Глоби М.М. є достатніми та такими, що не викликають обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини.
Також у Висновку наголошено, що суддя Глоба М.М. без поважних причин систематично, зокрема, протягом 2017-2020 років допускав судову тяганину, яка призвела до порушення розумних строків розгляду справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), внаслідок чого провадження у справах підлягало закриттю у зв’язку із закінченням строків.
У поясненнях суддя зазначив, що головна причина у прийнятті рішень про закриття проваджень у цій категорії справ полягала у великому навантаженні. Згідно зі штатним розписом Вовчанського районного суду Харківської області правосуддя в суді повинні здійснювати п’ять суддів. Проте з вересня 2016 року у зв’язку зі звільненням трьох суддів, правосуддя здійснювали двоє суддів. З вересня 2018 року фактично протягом року Глоба М.М. самостійно здійснював правосуддя в суді. У вказаний період у провадження судді надійшла значна кількість судових справ, окрім поточних також були передані справи від суддів, які були звільнені із займаних посад чи відсторонені від них.
Відповідно до статистичної інформації Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області рівень середнього навантаження судді за 2018 рік на місяць становив 156,4 справи, а рівень середнього навантаження за цей період на суддів в області становив 64,3 справи. Рівень середнього навантаження судді за 2019 рік на місяць становив 169,7 справ, натомість рівень середнього навантаження за той період на суддів в області становив 67,6 справи.
Окрім того, суддя вказав про наявність інших об’єктивних причин та обставин, які унеможливили розгляд цих справ у строки, передбачені статтею 38 КУпАП, а саме – необхідність забезпечити своєчасне та належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи. Просив урахувати, що судом неодноразово надсилалися виклики особам, які притягалися до адміністративної відповідальності, вчинялися дії для забезпечення розгляду справ за участі вказаних осіб. При цьому суддя Глоба М.М. вказав, що не може надати документи, які б підтвердили обставини згаданих справ, оскільки м. Вовчанськ, де розташований суд, наразі постійно перебуває під обстрілами.
Комісія враховує положення статті 245 КУпАП, якою передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
Водночас статтею 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) встановлено строки накладення адміністративних стягнень. Частиною другою цієї статті передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 цього Кодексу строків виключає здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття (пункт 7 статті 247 КУпАП)
Ураховуючи досліджену інформацію, надані суддею пояснення, Комісією встановлено, що у вказаних справах судом вчинялися дії для належного повідомлення осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, однак значна кількість справ вказаної категорії надійшла в провадження судді Глоби М.М. від інших суддів та після дооформлення вже зі спливом вказаного у статті 38 КУпАП України строку; конверти із судовими повідомленнями про день, час та місце розгляду справи поверталися без вручення з відмітками: «адресат відсутній», «повернення за закінченням строків зберігання», «інші причини, що не дали змогу виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення». Зазначене не давало суду підстав вважати, що особи належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За таких обставин суд, як це передбачено статтею 268 КУпАП, не міг розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до відповідальності.
Окрім того, закінчення на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення зумовлено неодноразовим зверненням осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності та/або їх представників з клопотаннями про відкладення розгляду справи з посиланням на поважність причин неприбуття в судове засідання.
Глоба М.М. зауважив, що ухвалення рішення про притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, за відсутності доказів належного повідомлення особи є безумовною підставою для скасування постанови судом апеляційної інстанції. Суд повинен був ухвалити рішення про відкладення розгляду справи, адже рішення про притягнення особи до відповідальності за її відсутності та без доказів належного повідомлення підлягало б скасуванню як незаконне.
Ураховуючи наведене вище, у Комісії немає підстав вважати дії судді при розгляді вказаних справ свавільними та такими, що суперечать засадам провадження у справах про адміністративні правопорушення, або такими, що були неправомірно вчинені з метою надання правопорушнику можливості уникнути відповідальності.
Водночас Комісія наголошує, що право особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності, бути присутньою в судовому засіданні гарантовано чинним національним законодавством, міжнародними актами та практикою їх застосування.
ГРД також надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але потребує пояснення. Інформація полягає в прийнятті суддею постанови від 28 лютого 2019 року у справі № 617/1909/18, якою ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, передавши матеріали на розгляд трудовому колективу КО «Загін місцевої пожежної охорони Вовчанського району Харківської області» для застосування заходів громадського впливу. Провадження у справі було закрито.
Згідно з частиною першою статті 21 КУпАП (у редакції на момент прийняття рішення) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Частиною першою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з’ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У пленарному засіданні Глоба М.М. пояснив, що під час судового розгляду вказаної справи судом було встановлено, що ОСОБА_1 протягом останнього року, з моменту вчинення правопорушення, до адміністративної відповідальності не притягався, працює штатним водієм пожежної машини в КО «Загін місцевої пожежної охорони Вовчанського району Харківської області», має на утриманні ІНФОРМАЦІЯ_1 доньку, _____ р.н., за місцем роботи характеризується позитивно, свою провину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, щиро розкаявся та просив звільнити від адміністративної відповідальності та передати його на поруки колективу КО «Загін місцевої пожежної охорони Вовчанського району Харківської області».
На думку Комісії, надані суддею пояснення є достатніми та такими, що не викликають обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини.
Однак Комісія наголошує, що при дослідженні обставин ухвалення судом рішень у вказаних справах про звільнення від адміністративної відповідальності на підставі статті 21 КУпАП необхідно насамперед дотримуватись балансу між гарантіями незалежності правосуддя та обов’язком оцінити поведінку судді на предмет допущення умисної помилки чи внаслідок грубої недбалості в застосуванні закону та/або свавільного його застосування. Необхідно врахувати, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (частина друга статті 5 Закону).
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VII регламентовано, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Отже, детальніша оцінка законності судового рішення у вказаній ГРД справі, перевірка правових висновків, зроблених судом за результатами розгляду справи, не належить до компетенції Комісії.
Комісія під час прийняття рішення також враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року № 640/31194/21, про те, що висновок ГРД є лише думкою окремого кола осіб, яка не тягне за собою безпосередньо жодних кінцевих правових наслідків для судді (кандидата на посаду судді), щодо якого здійснюється оцінювання. Висновок ГРД покладає зобов’язання виключно на Комісію, яка має дати йому відповідну оцінку та врахувати або не врахувати під час прийняття остаточного рішення щодо судді (кандидата на посаду судді). Це вказує на те, що висновок ГРД не створює самостійних наслідків для судді, адже є проміжним етапом процедури підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя та є лише одним з можливих доводів, аналізуючи який сукупно з іншими доказами, Комісія має прийняти остаточне рішення щодо учасника процедури оцінювання.
Таким чином, Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, дослідивши рішення Комісії у складі колегії від 31 жовтня 2019 року № 1098/ко-19, висновок ГРД у новій редакції, пояснення судді Глоби М.М., інші обставини, документи та матеріали, дійшла висновку про спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. Згідно з пунктом 128 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) це є підставою для ухвалення рішення про підтримку рішення Комісії у складі колегії про відповідність судді займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
підтримати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 31 жовтня 2019 року № 1098/ко-19 про відповідність судді Вовчанського районного суду Харківської області Глоби Максима Миколайовича займаній посаді.
Головуючий Р.М. Ігнатов
Члени Комісії: М.Б. Богоніс
В.О. Гацелюк
Р.А. Кидисюк
О.Л. Коліуш
Р.І. Мельник
О.С. Омельян
А.В. Пасічник
Р.Б. Сабодаш
Р.М. Сидорович
С.Ю. Чумак
Г.М. Шевчук
