Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі тимчасової колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
провівши співбесіду з Совою Вікторією Валеріївною, переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23,
встановила:
Стислий виклад інформації про кандидата.
Сова Вікторія Валеріївна, дата народження – __________, громадянка України.
У 2002 році Сова В.В. закінчила Національний університет внутрішніх справ, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
Відповідно до державного сертифіката Сова В.В. володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня.
Стаж професійної діяльності у сфері права становить понад 5 років.
Інформація про етапи конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Встановлено загальний порядок та строки подання кандидатами заяв та документів для участі в цьому конкурсі, затверджено умови проведення конкурсу на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Визначено, що питання допуску до участі в конкурсі вирішується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі колегій.
До Комісії 18 жовтня 2023 року надійшла заява Сови В.В. про допуск до участі в оголошеному конкурсі як особи, яка відповідає вимогам статті 69 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ заяву Сови В.В. передано на розгляд члену Комісії Гацелюку В.О.
Рішенням Комісії від 01 грудня 2023 року № 27/дс-23 Сову В.В. допущено до участі в оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 конкурсі.
Рішенням Комісії від 19 грудня 2023 року № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23. Зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси, в якому Сова В.В. займає переможну позицію.
Рішенням Комісії від 11 січня 2024 року № 3/зп-24 утворено тимчасові колегії Комісії для проведення співбесід та надання рекомендацій в зазначеному конкурсі.
13 березня 2024 року до Комісії надійшло звернення громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» (далі – ГО ВО «Автомайдан») щодо кандидата на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси Сови В.В., у якому зазначені обставини, які, на думку ГО ВО «Автомайдан» потребують з’ясування під час проведення із Совою В.В. співбесіди з метою належної оцінки кандидата на посаду судді та ухвалення об’єктивного рішення, а саме:
1. Щодо джерела походження коштів, за які набуто право власності на автомобіль Mersedes-Benz ML 350 BlueTEC 4 M 2012 року випуску.
ГО ВО «Автомайдан» зазначає, що з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік відомо, що 19 жовтня 2012 року Сова Вікторія Валеріївна (далі – Кандидат) набула право власності на автомобіль Mercedes-Benz ML 350 BlueTEC 4M 2012 року випуску. Вартість цього автомобіля становить 791 545 грн, або 99 066 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ.
2. Щодо джерела походження коштів, за які набуто право власності на автомобіль Volkswagen Passat 2012 року випуску.
ГО ВО «Автомайдан» зазначає, що з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік відомо, що 14 вересня 2016 року ОСОБА_1 (далі – чоловік Кандидата) набув право власності на автомобіль Volkswagen Passat 2012 року випуску. Однак у графі «Вартість на дату набуття у власність, володіння чи користування» розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Кандидатом була застосована позначка [Не відомо].
На думку ГО ВО «Автомайдан», дата набуття права власності на автомобіль та рік випуску автомобіля Volkswagen Passat вказують на те, що чоловік Кандидата, ймовірно, придбав транспортний засіб у спеціалізованому салоні, а не на вторинному ринку, що може свідчити про обізнаність Сови В.В. щодо вартості такого транспортного засобу.
Водночас задекларований дохід Кандидата, зазначений у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, становив 292 684 грн, а у графі «Вартість (розмір)» доходу чоловіка обрано позначку [Член сім’ї не надав інформацію].
3. Щодо джерела походження грошових активів Сови В.В.
ГО ВО «Автомайдан» зазначає, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік Кандидат у розділі 12 «Грошові активи» вказує власні заощадження в сумі 40 167 доларів США та 2 000 євро.
Водночас задекларований дохід Кандидата, зазначений у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, становив 292 684 грн, а у графі «Вартість (розмір)» доходу чоловіка обрано позначку [Член сім’ї не надав інформацію].
4. Щодо джерела походження коштів на придбання майна Совою В.В. та її чоловіком.
ГО ВО «Автомайдан» зазначає, що з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік відомо, що 23 липня 2021 року чоловік Кандидата набув право власності на такі об’єкти нерухомого майна:
- земельну ділянку площею 71 кв. м, що розташована у селі Синяк Мукачівського району Закарпатської області. Задекларована вартість на дату набуття права – 6 158 грн або 226 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ;
- земельну ділянку площею 2 500 кв. м, що розташована у селі Синяк Мукачівського району Закарпатської області. Задекларована вартість на дату набуття права – 216 830 грн або 7 974 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ;
- житловий будинок площею 469,30 кв. м, що розташований у селі Синяк Мукачівського району Закарпатської області. Задекларована вартість на дату набуття права – 150 000 грн, або 5 516 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ;
- житловий будинок площею 267,90 кв. м, що розташований у селі Синяк Мукачівського району Закарпатської області. Задекларована вартість на дату набуття права – 100 000 грн, або 3 677 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ.
Крім того, з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік відомо, що 07 жовтня 2021 року Кандидат набула право власності на автомобіль AUDI Q8 50 TDI quattro S line 2021 року випуску. Вартість автомобіля становить 2 358 140 грн, або 89 492 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ. Таким чином, у 2021 році Кандидат та її чоловік витратили на придбання зазначеного майна 2 831 128 грн, або 106 885 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ.
5. Щодо джерела походження коштів, за які набуто право власності на автомобіль Toyota Land Crusier Prado 150 2020 року випуску.
ГО ВО «Автомайдан» зазначає, що з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік відомо, що 12 жовтня 2022 року чоловік Кандидата набув право власності на автомобіль Toyota Land Crusier Prado 150 2020 року випуску. Задекларована вартість автомобіля Toyota Land Crusier Prado 150 2020 року випуску – 1 500 000 грн або 41 017 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ. При цьому Кандидату та її чоловіку вдалося заощадити 50 132 долари США та 63 992 грн.
6. Щодо джерела походження коштів, за які набуто право власності на автомобіль Land Rover Defender 2020 року випуску.
ГО ВО «Автомайдан» зазначає, що з аналітичної системи YouControl відомо, що 21 квітня 2023 року чоловік Кандидата набув право власності на автомобіль Land Rover Defender 2020 року випуску.
Вартість зазначеного автомобіля на дату набуття права власності невідома. Однак за розрахунком вартості автомобіля від профільного сайту оголошень з продажу транспортних засобів середня вартість автомобіля такої ж марки, моделі та року випуску становить 2 693 405 грн, або 69 537 доларів США.
7. Щодо недекларування Совою В.В. джерел доходу.
ГО ВО «Автомайдан» зазначає, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік Кандидат у графі «Джерело доходу» розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вказує власні дані, а не відомості про фізичну чи юридичну особу, яка фактично нарахувала такий дохід Кандидату.
8. Щодо недекларування доходів чоловіка.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016, 2018, 2022 роки щодо доходів чоловіка, Кандидат у графі «Розмір (вартість)» обрала позначку [Член сім’ї не надав інформацію].
9. Щодо виконавчих проваджень.
ГО ВО «Автомайдан» зазначає, що згідно з інформацією з аналітичної системи YouControl щодо особи з прізвищем, ім’ям та по батькові, які збігаються з прізвищем, ім’ям та по батькові Кандидата, Сови Вікторії Валеріївни, 10 серпня 2020 року відділом державної виконавчої служби в місті Мукачево Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження.
10. Щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
ГО ВО «Автомайдан» зазначає, що з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що у провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області перебувала справа № 539/1194/17, відповідно до якої 08 квітня 2017 року на а/д Київ–Чоп 555 км + 30 м особа з прізвищем, ім’ям та по батькові, які збігаються з прізвищем, ім’ям та по батькові Кандидата, керуючи автомобілем, не оцінила дорожньої обстановки, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем, який внаслідок інерційного руху здійснив зіткнення з іншим автомобілем, в результаті чого автомобілі отримали пошкодження. Своїми діями Сова Вікторія Валеріївна порушила пункт 13.1 ПДР та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
13 березня 2024 року Комісією надіслано звернення ГО ВО «Автомайдан» на адресу Сови В.В.
Комісією 14 березня 2024 року проведено співбесіду із Совою В.В.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Згідно з пунктом 58 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри».
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Частинами першою та другою статті 795 Закону передбачено, що після визначення переможця конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні проводить з ним співбесіду.
За результатами співбесіди Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.
Висновок Комісії за результатами проведеної співбесіди.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє в системі правосуддя України. Основною метою Комісії є формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів.
На етапах призначення на посаду судді, визначених Законом, встановлюється відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом вимогам, зокрема критеріям доброчесності і професійної етики. Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з призначенням кандидата на посаду судді. Ці заходи об’єднані метою забезпечити авторитет та довіру до судової влади, що формуються залежно від персонального складу осіб, які призначаються на посади суддів.
Під час співбесіди з кандидатом та дослідження досьє Комісією встановлено її належність до громадянства України, перевірено дотримання вікового та професійного цензу, а також надано оцінку документу про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до визначеного стандарту.
Частиною дев’ятою статті 69 Закону встановлено, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
Критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади загалом.
Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що ґрунтується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року, ухвалена у справі № 9901/355/21).
Кандидат на посаду судді претендує на одержання повноважень посадової особи, уповноваженої на виконання функцій держави, здійснення правосуддя, тому при вирішенні питання про рекомендування його на посаду судді необхідно враховувати всі обставини, які перешкоджають обіймати таку посаду, в тому числі й ті, що негативно характеризують кандидата. Таким чином, відповідність кандидата на посаду судді розглядається через призму відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Під час співбесіди Комісією обговорено питання відповідності Сови В.В. критеріям доброчесності та професійної етики, зокрема досліджено інформацію, викладену у зверненні ГО «ВО «Автомайдан». Совою В.В. під час співбесіди надані письмові та усні пояснення щодо обставин, викладених у зверненні.
Дослідивши в сукупності матеріали досьє кандидата на посаду судді, заслухавши пояснення Сови В.В., Комісією встановлено таке.
1. Щодо джерела походження коштів, за які набуто право власності на автомобілі Mersedes-Benz ML 350 BlueTEC 4 M 2012 року випуску та Volkswagen Passat 2012 року випуску.
Так, відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік 19 жовтня 2012 року Сова В.В. набула право власності на автомобіль Mercedes-Benz ML 350 BlueTEC 4M 2012 року випуску. Вартість автомобіля становить 791 545 грн, або 99 066 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ. Крім того, чоловік Кандидата 14 вересня 2016 року набув право власності на автомобіль Volkswagen Passat 2012 року випуску. Однак у графі «Вартість на дату набуття у власність, володіння чи користування» розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» Кандидатом застосована позначка [Не відомо].
Задекларований дохід Кандидата, зазначений у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік становив 292 684 грн, водночас у графі «Вартість (розмір)» доходу чоловіка обрано позначку [Член сім’ї не надав інформацію].
Сова В.В. у своїх поясненнях зазначила, що з липня 1998 року працює за трудовим договором та отримує заробітну плату.
Крім того, Сова В.В. повідомила, що з 2003 року до листопада 2013 року була зареєстрована, як фізична особа–підприємець з кодом основного виду діяльності 69.10. «діяльність у сфері права» та отримувала доходи від цієї діяльності. За твердженнями Сови В.В., зазначені доходи дозволили акумулювати певні заощадження.
Окрім особистих коштів для купівлі авто, було використано кошти близьких осіб Кандидата, які надавалися їй як подарунок.
Також Сова В.В. зазначила, що перед купівлею авто Mersedes-Benz ML 350 BlueTEC 2012 року випуску вона у 2012 році продала належний їй автомобіль марки Acura MDX 2008 року випуску, орієнтовна вартість продажу – 33 000 доларів США.
Стосовно джерела походження коштів для купівлі у вересні 2016 року чоловіком Кандидата автомобіля Volkswagen Passat 2012 року випуску Сова В.В. зазначила, що у своїй декларації проставила позначку [Не відомо], оскільки член сім’ї не надав інформацію про цю покупку.
За словами Сови В.В., вона самостійно вживала заходів для з’ясування цієї обставини, проте уповноважені органи, які володіли такою інформацією, її не надали. Таким чином, Кандидат не була обізнана про вартість автомобіля, тому обрала відповідну позначку під час декларування. Також вона вказала, що джерелом походження коштів на покупку цього автомобіля не були її особисті кошти чи кошти подружжя.
Комісією встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків сума нарахованого доходу Сови В.В. за 2004–2014 роки становила 1 692 995 грн, за 2015 рік – 932 630 грн, з яких 668 775 грн отримано за продаж авто.
Водночас, за інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, вартість автомобіля Volkswagen Passat 2012 року випуску становить 15 000 грн.
Під час співбесіди Сова В.В. не змогла пояснити таку вартість автомобіля, враховуючи, що її чоловік не надав інформацію.
Крім того з’ясовано, що у 2015 році Кандидатом було відчужено автомобіль марки BMW Х6 2008 року випуску. Під час обговорення джерел походження коштів та придбання вказаного автомобіля Кандидат повідомила, що автомобіль марки BMW Х6 2008 року випуску отримано в подарунок від близької їй особи.
Пояснення Кандидата щодо необізнаності про вартість автомобіля Volkswagen Passat 2012 року випуску є недостатніми, враховуючи, що за розрахунком вартості автомобіля від профільного сайту оголошень з продажу транспортних засобів середня вартість автомобіля такої ж марки, моделі та року випуску наразі становить 425 892 грн, або 10 848 доларів США.
Таким чином, купівля у 2016 році чоловіком Кандидата автомобіля Volkswagen Passat 2012 року випуску за 15 000 грн, або 587 доларів США, викликає обґрунтований сумнів.
Комісія критично сприймає нездатність Кандидата надати достовірні та обґрунтовані пояснення щодо придбання автомобіля за явно заниженою вартістю чоловіком Кандидата.
2. Щодо джерела походження грошових активів Сови В.В.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік Кандидат в розділі 12 «Грошові активи» вказує власні заощадження в сумі 40 167 доларів США та 2 000 євро.
Задекларований дохід Кандидата, зазначений у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік становив 292 684 грн, водночас у графі «Вартість (розмір)» доходу чоловіка обрано позначку [Член сім’ї не надав інформацію].
Сова В.В. у своїх поясненнях зазначила, що, маючи власний дохід у вигляді заробітної плати та від підприємницької діяльності, у декларації за 2016 рік вказала заощадження не лише від доходу за 2016 рік.
Як пояснила Сова В.В., заощадження, зроблені нею станом на 2011 рік, дозволили їй отримати пасивний дохід у вигляді процентів від депозиту за декілька років. Певні заощадження вдалося зробити за рахунок подарунків близьких осіб у вигляді готівкових коштів, які було включено до розміру заощаджень, зазначених у декларації за 2016 рік.
3. Щодо джерела походження коштів на придбання майна Совою В.В. та її чоловіком.
З декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік встановлено, що 23 липня 2021 року чоловік Кандидатки набув право власності на об’єкти нерухомого майна.
Крім того, з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік встановлено, що 07 жовтня 2021 року Кандидат набула право власності на автомобіль AUDI Q8 50 TDI quattro S line 2021 року випуску. Вартість автомобіля становить 2 358 140 грн, або 89 492 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ. Отже, 2021 року Кандидат та її чоловік витратили на придбання зазначеного майна 2 831 128 грн, або 106 885 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ.
Стосовно майна чоловіка Сова В.В. у своїх поясненнях зазначила, що її свекруха подарувала синові ОСОБА_1 за договором дарування від 23 липня 2021 року земельну ділянку площею 71 кв. м за № 1/417-21.
Згідно з пунктом 4 зазначеного договору сторони оцінили цей дар в сумі 6157,98 грн, що визначалася згідно з витягом із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, виданим 19 липня 2021 року відділом № 1 Управління в Мукачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.
У договорі зазначено, що подарована земельна ділянка належала свекрусі на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 540987, виданого 26 березня 2008 року Чинадїївською селищною радою.
23 липня 2021 року свекруха Кандидата вчинила ще три правочини щодо відчуження належного їй майна, а саме земельної ділянки площею 2 500 кв. м та двох житлових будинків.
У договорі дарування земельної ділянки, визначено, що сторони оцінюють цей дар в сумі 216 830,40 грн згідно з витягом із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, виданим 19 липня 2021 року за № 10/417-21 відділом № 1 Управління в Мукачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.
Договір містить інформацію про те, що земельна ділянка належала свекрусі на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 547222, виданого 22 травня 2008 року Чинадіївською селищною радою.
За договором дарування від 23 липня 2021 року свекруха Сови В.В. подарувала синові – чоловіку Кандидата житловий будинок, що розташований у селі Синяк Мукачівського району Закарпатської області. Цей будинок належав свекрусі на праві приватної власності згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно САС № 083328, виданим 05 березня 2011 року виконавчим комітетом Чинадіївської селищної ради на підставі рішення № 19 від 08 лютого 2011 року.
Сторони правочину оцінили дарунок у сумі 150 000 грн.
Договір дарування містить таку інформацію: будинок 2010 року побудови, загальна площа – 469, 3 кв. м, житлова площа – 189, 7 кв. м.
Стосовно четвертого правочину, який підтверджує факт набуття ОСОБА_1 житлового будинку у селі Синяк Мукачівського району Закарпатської області, Сова В.В. зазначила, що відповідно до договору дарування житлового будинку від 23 липня 2021 року свекруха подарувала цілу будівлю житлового будинку, яка розташована в селі Синяк Мукачівського району Закарпатської області.
Будинок належав матері чоловіка Кандидата на праві приватної власності згідно із Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САС № 083327, виданим 05 березня 2011 року виконавчим комітетом Чинадіївської селищної ради на підставі рішення № 7 від 12 січня 2011 року.
У пункті 1.5 договору є опис предмету договору: житловий будинок 2005 року побудови, загальна площа – 267,9 кв. м, житлова площа – 110, 8 кв. м.
Сторони оцінили дарунок у сумі 100 000 грн.
Додатково зазначені відомості підтверджуються даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – інформаційними довідками № 261141693 від 11 червня 2021 року, № 261144600 від 11 червня 2021 року, № 349776910 від 10 жовтня 2023 року.
Сова В.В. у своїх поясненнях акцентує увагу на тому, що вона не має жодного стосунку до майна, подарованого її чоловіку, оскільки об’єкти цивільних прав, а саме: земельні ділянки, житлові будинки, набуто сім’єю чоловіка до укладення шлюбу.
А враховуючи, що дарувальник і обдарований є родичами першого ступеня споріднення, оподаткування відчужуваних об’єктів не здійснюється. Тобто визначення вартості майна, що було набуто чоловіком Кандидата, не суперечить закону та не є визначальним для оподаткування.
Крім того, Сова В.В. зазначає, що натепер зазначені об’єкти нерухомості перебувають в особистій приватній власності її чоловіка, тобто вона не має ані фактичного, ані юридичного стосунку до зазначеного майна.
Стосовно автомобіля Audi Q8 TDI Quattro s line 2021 року випуску Сова В.В. у своїх поясненнях зазначила, що вартість авто на момент придбання становила 2 358 140 грн. Це підтверджується договором купівлі-продажу/поставки автомобіля від 07 жовтня 2021 року. На момент придбання цього авто вона мала необхідні кошти, джерело походження яких – відчуження попереднього автомобіля та власні заощадження.
Так, відповідно до договору купівлі-продажу № 2141/2021/2638298 від 18 червня 2021 року Сова В.В. продала належний їй автомобіль Audi Q8 TDI. Сума продажу – 2 000 000 грн.
Комісія вважає пояснення Кандидата достатніми та прийнятними.
5. Щодо джерела походження коштів, за які набуто право власності на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150 2020 року випуску.
З декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік встановлено, що 12 жовтня 2022 року чоловік Кандидата набув право власності на автомобіль Toyota Land Crusier Prado 150 2020 року випуску. Задекларована вартість автомобіля Toyota Land Crusier Prado 150 2020 року випуску – 1 500 000 грн, або 41 017 доларів США за офіційним курсом гривні до долара від НБУ. При цьому Кандидатці та її чоловікові вдалося заощадити 50 132 долари США та 63 992 грн.
Сова В.В. у своїх поясненнях зазначила, що 12 жовтня 2022 року її чоловік придбав автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150 2020 року випуску за 1 500 000 грн, набувши його в особисту власність.
Кошти на придбання цього автомобіля були позичені її чоловіком особисто у фізичної особи за договором позики від 01 жовтня 2022 року.
На думку Сови В.В., цей правочин було вчинено чоловіком особисто у власних інтересах, авто придбано не за спільні кошти подружжя, тому вона не має жодного стосунку до цього правочину.
Комісією встановлено, що сума запозичених коштів відповідно до договору позики від 01 жовтня 2022 року становить 70 000 доларів США.
У розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік відсутня будь-яка інформація.
Сова В.В. під час співбесіди пояснила, що не зазначила про зобов’язання чоловіка в декларації за 2022 рік, оскільки їй не була відома така інформація.
Комісія критично оцінює такі пояснення Кандидата.
6. Щодо джерела походження коштів, за які набуто право власності на автомобіль Land Rover Defender 2020 року випуску.
Сова В.В. пояснила, що вказаний автомобіль був придбаний її чоловіком для себе, за особисті кошти 21 квітня 2023 року.
Частково джерелом походження цих коштів є кошти від продажу автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150 2020 року за договором купівлі-продажу № 2142/2023/3754874 від 08 квітня 2023 року. Згідно із зазначеним правочином автомобіль було продано за 1 800 000 грн. Решта коштів – позика за договором від 01 жовтня 2022 року.
Також Сова В.В. зауважила, що зазначений автомобіль не перебуває у спільній власності подружжя, а є особистою власністю її чоловіка.
Комісією встановлено, що, за інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, автомобіль Land Rover Defender 2020 року випуску був придбаний за 10 000 грн.
Під час співбесіди Сова В.В. не змогла пояснити таку вартість автомобіля, оскільки така інформація не була надана їй її чоловіком.
Пояснення Кандидата щодо необізнаності про вартість автомобіля Land Rover Defender 2020 року випуску є недостатніми та суперечливими, враховуючи, що, за даними профільного сайту оголошень з продажу транспортних засобів, середня вартість автомобіля такої ж марки, моделі та року випуску становить 2 394 250 грн, або 61 000 доларів США. За твердженнями Сови В.В., частково джерелом походження коштів для придбання автомобіля Land Rover Defender 2020 року є кошти від продажу автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 150 2020 року випуску, який було продано за 1 800 000 грн.
Таким чином, купівля у 2023 році чоловіком Кандидата автомобіля Land Rover Defender 2020 року випуску за 10 000 грн, або 264 долара США, викликає обґрунтований сумнів.
Комісія критично сприймає нездатність Кандидата надати достовірні та обґрунтовані пояснення щодо придбання автомобіля за явно заниженою вартістю чоловіком Кандидата.
Крім того, під час співбесіди було з’ясовано, що джерелом походження готівкових коштів у розмірі 50 000 доларів США, зазначених у декларації за 2022 рік, були власні заощадження, а також подарунки від батьків.
Так, Сова В.В. зазначила, що отримала від батьків на свято 8 березня та день народження подарунок готівкою на загальну суму 15 000 доларів США двома частинами спочатку 5 000 доларів США та згодом 10 000 доларів США.
Під час обговорення зазначених грошових активів Сова В.В. повідомила, що помилково не зазначила про вказані грошові подарунки від батьків у відповідному розділі декларації за 2022 рік.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Подарунки вважаються доходом незалежно від їхньої форми (грошова або інша) та зазначаються у 11 розділі «Доходи, у тому числі подарунки», за умови перевищення порогу декларування. Це стосується також подарунків, які дарують члени сім’ї.
Подарунки у формі грошових коштів від однієї особи (групи осіб) зазначаються, якщо їхня сукупна вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів (13 000 грн у 2022 році). Інші подарунки (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість) зазначаються, якщо вартість одного подарунка перевищує 5 прожиткових мінімумів.
Комісія вважає необґрунтованими пояснення Сови В.В., а відображена інформація в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік є неповною.
8. Щодо недекларування Совою В.В. джерел доходу.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік Кандидат в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» у графі «Джерело доходу» вказує власні дані щодо отриманого доходу у вигляді стипендії, проте в цій графі мали би бути зазначені відомості про фізичну чи юридичну особу, яка фактично нарахувала такий дохід Кандидату.
Кандидат у своїх поясненнях зазначила, що ця сума була виплачена як стипендія протягом навчання в Національній школі суддів України, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Цю помилку Кандидат вважає механічною і ненавмисною.
Комісія приймає пояснення Кандидата як достатні та прийнятні.
9. Щодо недекларування доходів чоловіка.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016, 2018, 2022 роки Кандидат декларує доходи чоловіка. Проте у графі «Розмір (вартість)» нею обрано позначку [Член сім'ї не надав інформацію].
Сова В.В. у своїх поясненнях зазначила, що вказане обумовлено тим, що її чоловік не є суб’єктом декларування, не займає посаду, яка якимось чином пов’язана із функціями держави чи органу місцевого самоврядування, не є дотичним до фінансових процесів, не отримує бюджетних коштів, а здійснює комерційну діяльність на власний ризик.
Відповідно, на запити Кандидата надати необхідні для заповнення декларації дані чоловік відмовив.
Стосовно вказаних у декларації даних про певне майно чоловіка Сова В.В. зазначила, що отримала їх з офіційних джерел, проте щодо доходів це зробити без його згоди неможливо. На думку Кандидата, вона вжила розумних заходів для того, щоб бути обізнаною про майнові інтереси члена своєї сім’ї.
Крім того, під час співбесіди Сова В.В. повідомила, що її чоловік орендує приміщення для здійснення підприємницької діяльності.
На запитання членів Комісії чому в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016, 2018, 2022 роки не зазначено право користування приміщеннями її чоловіком, Кандидат відповіла, що помилково не відобразила цієї інформації.
Комісія звертає увагу, що в декларації відображаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право (пункт 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»).
Для цілей декларування об’єктами нерухомості (об’єктами нерухомого майна) є земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина перша статті 181 Цивільного кодексу України, частина перша статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Комісією встановлено, що всупереч вимогам антикорупційного законодавства Кандидатом у деклараціях не відображено відомостей про об’єкти нерухомості, що перебувають у членів її сім’ї в оренді чи на іншому праві користування.
10. Щодо виконавчих проваджень.
Згідно з інформацією з аналітичної системи YouControl щодо особи з прізвищем, ім’ям та по батькові, які збігаються з прізвищем, ім’ям та по батькові Кандидата, 10 серпня 2020 року відділом державної виконавчої служби у місті Мукачево Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження.
Кандидат зазначила, що до цього часу не була повідомлена відповідним органом виконавчої служби чи в інший спосіб про виконавче провадження.
Сова В.В. зауважила, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Стосовно Кандидата ці обставини відсутні, оскільки Сова В.В. не проживає у м. Мукачево і не має там майна чи роботи. Відповідно, обставини відкриття виконавчого провадження не пов’язані із виконанням виконавчого документа, про який Кандидату відомо. Сова В.В. зазначила, що за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень на сьогодні зазначене провадження обліковується як закрите.
11. Щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
У своїх поясненнях Сова В.В. зазначила, що постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 грудня 2017 року у справі № 539/1194/17 провадження у справі було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, Сова В.В. зауважила, що не зловживала своїми процесуальними правами, сумлінно відвідувала судові засідання. Тривалість розгляду справи була зумовлена недостатністю вихідних даних, зокрема неможливістю проведення судової експертизи на підставі первинних матеріалів, що надійшли до суду разом з протоколом.
Із постанови про закриття провадження в адміністративній справі від 13 грудня 2017 року слідує, що свою вину Сова В.В. визнала, оскільки, незважаючи на маневри інших учасників дорожнього руху, які стали учасниками ДТП, повинна була рухатися так, щоб зупинитися у випадку непередбачуваної перешкоди.
Оскільки між Совою В.В. та потерпілою особою в результаті ДТП не було досягнуто згоди, Кандидат поклалася на розсуд суду. За рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2019 року у справі № 450/910/18 із
Сови В.В. стягнуто на користь потерпілої особи 3000 грн моральної шкоди та 250 грн франшизи.
Також Сова В.В. вказала, що 22 листопада 2019 року перерахувала на картковий рахунок потерпілої особи 3 954 грн 80 коп., що підтверджується відповідною банківською квитанцією.
12. Щодо судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з опалення місць загального користування.
Сова В.В. у своїх поясненнях зазначила, що, дійсно в Лубенському міськрайонному суді Полтавської області перебувало наказне провадження щодо неї у справі № 539/4277/15 про стягнення коштів за послуги теплопостачання місць загального користування.
Сова В.В. не погодилася із нарахованим боргом, оскільки застосована методика нарахування не відповідала приписам законодавства, чинного на той період.
Відповідно до ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 січня 2016 року у справі №539/4277/15 зазначений наказ було скасовано.
Оцінюючи вказані обставини в сукупності, Комісія зазначає таке.
Підпунктом 8 пункту 5 Оголошення про проведення конкурсу на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах, затвердженого Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 визначено, що кандидат для участі в конкурсі має подати копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік.
Частиною першою статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що в декларації зазначаються відомості, зокрема, про: об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право; отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи; юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.
Під час прийняття рішення щодо надання рекомендації для призначення на посаду судді Комісія враховує міжнародні та національні стандарти добору суддівських кадрів.
Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року
№ 2006/23) передбачено, що суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумні заходи з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини (пункт 4.7 цих принципів).
Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов'язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади (пункт 4.2 вказаних принципів).
Суддя повинен бути готовим до того, що він стане об’єктом прискіпливої уваги і обговорення з боку суспільства, тому він має прийняти ряд обмежень щодо своїх дій, які могли би здатися обтяжливими пересічному громадянину. Суддя має прийняти ці обмеження добровільно і охоче, навіть якщо його/її дії не викликали б осуду, якби їх вчинили інші громадяни чи представники інших професій. Це стосується як професійної, так і особистої поведінки судді. Законність поведінки судді, будучи досить важливим аспектом, не є єдиним мірилом правильності такої поведінки (пункт 114 Коментарів щодо Бангалорських принципів поведінки суддів, вересень 2007).
У постанові від 24 червня 2020 року (справа № 9901/764/18) щодо визнання правомірним рішення Комісії про припинення участі кандидата в доборі на посаду судді місцевого суду у зв’язку з невжиттям ним належних заходів для відображення достовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Велика Палата Верховного Суду зазначила: «З огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на заняття посади судді, очікується уважність стосовно розкриття даних під час участі у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція» (пункт 76).
Кандидати на посаду судді мають відповідати найвищим стандартам за критеріями компетентності та професійної етики за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у їх доброчесності, що можуть негативно вплинути на суспільну довіру до суду. Ефективність правосуддя залежить насамперед від особистих чеснот судді. Ці основоположні принципи впроваджені в національну систему правил і норм, що формують моральний аспект поведінки суддів та викладені, зокрема, у Кодексі суддівської етики. За загальними правила Кодексу судді зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Комісія зауважує, що суперечливий зміст та нечітка аргументація наданих Совою В.В. під час співбесіди пояснень свідчать про недостатнє сприйняття Кандидатом фундаментальних засад доброчесності, високі стандарти яких визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалених резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому ХІ з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року.
Згідно з пунктом 10 резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Основні принципи незалежності судових органів» від 13 грудня 1985 року особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості та здібності.
Вимоги щодо високих моральних і етичних якостей кандидата на посаду судді закріплені також в Європейській Хартії про статус суддів 1998 року, Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23.
Кандидат на посаду судді повинен відповідати вимогам статті 69 Закону, має дотримуватися у своїй професійній, громадській діяльності та приватному житті вимог, передбачених Кодексом суддівської етики, затвердженим ХІ з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, які спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов’язаних зі статусом судді, з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Майбутній суддя має бути прикладом законослухняності, зміцнювати довіру громадян до суду, утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри громадян у порядність суддів, докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
На думку Комісії, кандидат на посаду судді повинен бути відданим принципу справедливості, відповідати за свої дії, не допускати ситуацій, у яких у стороннього спостерігача могли б виникнути обґрунтовані сумніви щодо його чесності, незалежності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, відповідності його дій етичним нормам.
Беручи до уваги встановлені під час проведення співбесіди обставини, оцінюючи пояснення Сови В.В., надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що наявність великої кількості допущених помилок у деклараціях, відсутність належної інформації в деклараціях ставить під сумнів відповідність Кандидата критерію доброчесності, а поведінка свідчить про несумлінне виконання обов’язку щодо декларування відомостей, визначених статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Стосовно інших встановлених обставин Кандидатом, на думку Комісії, надані переконливі докази та пояснення на їх спростування, тому вони не впливають на рішення Комісії.
Відповідно до частини третьої статті 79-5 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики.
Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, пояснення кандидата на посаду судді, дослідивши документи та матеріали, вважає, що існує обґрунтований сумнів щодо відповідності Сови В.В. критеріям доброчесності, та дійшла висновку про відмову в наданні рекомендації для її призначення на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси.
Керуючись статтями 69, 79-5, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «За» та одним – «Проти»
вирішила:
відмовити в наданні рекомендації для призначення Сови Вікторії Валеріївни на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК «ЗА»
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК «ПРОТИ»
