Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Соп’яненка Олександра Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
За змістом частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Соп’яненко О.В. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Соп’яненко О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Соп’яненко О.В., дата народження – _____________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння. Заборони для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Указом Президента України від 15 жовтня 2001 року № 975/2001 Соп’яненка О.В. призначено на посаду судді Ковпаківського районного суду міста Суми строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 08 лютого 2007 року № 625-V – обрано на посаду судді вказаного суду.
Постановою Верховної Ради України від 04 червня 2009 року № 1456-VI Соп’яненка О.В. обрано на посаду судді Сумського окружного адміністративного суду.
Соп’яненко О.В. має стаж роботи на посаді судді понад 22 роки (на момент подання заяви про допуск до участі в Конкурсі).
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, у томі числі Соп’яненко О.В. (цивільна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація) в межах оголошеного рішенням Комісії Конкурсу. Соп’яненко О.В. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 149 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено результати тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу. Соп’яненко О.В. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 45,1 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Соп’яненко О.В. за виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації апеляційного загального суду отримав 117 балів.
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
З огляду на зазначене вище Соп’яненко О.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу: когнітивні здібності – 45,1 бала; знання історії української державності – 40 балів; знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 149 балів; практичне застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 117 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетентності – 351,1 бала із 400 можливих.
Отже, кількість балів, отриманих Соп’яненком О.В. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 Соп’яненка О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Соп’яненка О.В. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Соп’яненка О.В.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити до органів державної влади стосовно кандидата, а саме до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Від уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка могла б свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді Соп’яненка О.В. установленим законом вимогам.
Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило Комісію, що за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Соп’яненка О.В., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Співбесіди з Соп’яненком О.В. проведено 24 липня та 11 серпня 2025 року, під час яких Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності. Під час співбесіди із кандидатом, яка відбулась 11 серпня 2025 року, також був присутній представник Громадської ради доброчесності (далі – ГРД).
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Комісія 26 травня 2025 року звернулась до Соп’яненка О.В. із запитом, у якому запропонувала надати Комісії для оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
Соп’яненко О.В. 05 червня 2025 року скерував на адресу Комісії пояснення та інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Соп’яненка О.В., члени Комісії індивідуально оцінили критерій такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (19, 20, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 19,667; безперервний розвиток (17, 20, 17), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 18,000; загальний бал за критерій – 37,667.
З урахуванням викладеного Комісія висновує, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,667 бала із 50 можливих, що перевищує 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Дослідивши письмові пояснення кандидата щодо відповідності критерію соціальної компетентності за показниками ефективної комунікації, ефективної взаємодії, стійкості мотивації та емоційної стійкості, системно проаналізувавши відповіді, озвучені ним під час співбесіди, Комісія дійшла таких висновків.
Незважаючи на розуміння в загальному сенсі ролі ефективної комунікації в діяльності суду, на переконання Комісії, кандидат не продемонстрував достатньо структурованого та лаконічного формулювання власної позиції. Хоча кандидат мав на меті надати повну інформацію, його відповіді були розлогими та містили надмірні деталі, що не завжди прямо стосувалося суті поставлених питань та, зрештою, ускладнювало розуміння основної думки кандидата.
Стверджуючи про здатність ефективно використовувати комунікацію як інструмент для встановлення взаєморозуміння у взаємодії з іншими (у письмових поясненнях кандидат попередньо зазначив це як ключовий компонент показника «Ефективна комунікація»), кандидат переконливо не продемонстрував, що вміє чути та розуміти точку зору інших, чітко та структуровано доносити свою позицію. В окремих випадках кандидат уникав прямої відповіді на запитання щодо того, чи вміє він чітко, логічно й лаконічно викладати свою позицію, що також є складовою ефективної комунікації. Не проявлено кандидатом й достатнього рівня наполегливості при відстоюванні своєї позиції, точки зору та власних переконань.
Кандидат правильно розуміє ефективну комунікацію в аспекті відкритості та прозорості судової системи, однак його відповіді не змогли повною мірою розкрити її як процес двосторонньої, цілеспрямованої взаємодії, спрямованої на досягнення взаєморозуміння та конструктивного вирішення проблем.
Попри деклароване у письмових поясненнях намагання не допускати виникнення конфліктних ситуацій між учасниками судового процесу, усні відповіді кандидата носили переважно формальний характер із посиланням на процесуальні заходи, без розкриття власних психологічних стратегій реагування на конфліктну поведінку учасників процесу.
Обговорюючи відповідність кандидата критерію соціальної компетентності за показником «Ефективна взаємодія», спираючись на його професійний досвід та ймовірну поведінку в змодельованих ситуаціях, кандидат не продемонстрував здатності вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок та вміння залагоджувати міжособистісні конфлікти. Навпаки, зі слів кандидата простежується, що при вирішенні конфліктних ситуацій його поведінка є скоріше пасивною, аніж спрямованою на активне та ефективне розв’язання певної проблеми.
Під час співбесіди Комісія, з-поміж іншого, обговорила стійкість мотивації кандидата як однин із показників критерію соціальної компетентності.
Водночас мету зайняття посади судді апеляційного загального суду, ураховуючи, що впродовж багатьох років кандидат є суддею окружного адміністративного суду, сформульовано ним досить абстрактно. Кандидат не зміг переконливо озвучити під час співбесіди, які конкретні цілі він переслідує, обираючи посаду судді апеляційного загального суду, хоча й підтвердив свою обізнаність про надмірний нинішній рівень навантаження в апеляційних судах України. Зрештою, під час діалогу з членами Комісії щодо мотивів, які спонукали до участі в Конкурсі, кандидат не продемонстрував мотивації до роботи на посаді судді апеляційного суду.
Критерій соціальної компетенції індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (8, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9; ефективна взаємодія (7, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 8,333; стійкість мотивації (7, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 8,333; емоційна стійкість (10, 11, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 10,333; загальний бал за критерій – 36.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та усні відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував недостатній рівень соціальної компетенції.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 36 балів із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам можуть ураховуватися обставини, що вказують на істотність/неістотність порушення вимог законодавства, правил професійної етики або інших етичних норм: тяжкість порушення, одиничність, повторюваність чи систематичність; наявність/відсутність шкоди; тяжкість наслідків; форма вини та мотиви; ставлення судді (кандидата на посаду судді) до порушення; обставини та умови діяння; давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики ураховано таке.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону ГРД утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
До Комісії 21 липня 2025 року надійшов висновок ГРД, затверджений 20 липня 2025 року, про невідповідність кандидата на посаду судді Соп’яненка О.В. критеріям професійної етики і доброчесності. У висновку наведено відомості й факти, які, на думку ГРД, характеризують кандидата на посаду судді та мають бути враховані Комісією під час кваліфікаційного оцінювання.
Кандидат під час співбесіди надав усні та письмові пояснення щодо зібраних ГРД обставин й фактів.
Зокрема, ГРД виявило, що у 2016 році Соп’яненко О.В. набув право власності на житловий будинок загальною площею 281,7 м2 вартістю 1 951 453 грн (станом на дату набуття). Сукупний дохід кандидата та усіх членів його сім’ї в період з 2003 до 2016 років становив близько 3,6 млн грн. Водночас у цей проміжок часу кандидат та члени його сім’ї сплачували податки та збори, здійснювали витрати на звичайну життєдіяльність та підтримання власного побуту, придбавали рухоме та нерухоме майно (у 2008 році – автомобіль «Hyundai Matrix» 2005 року випуску, у 2012 році – автомобіль «Ssang Yong Korando» 2011 року випуску, у 2007 році – квартиру в місті Суми площею 70,6 м2).
ГРД також з’ясувало, що відповідно до декларації Соп’яненка О.В. за 2016 рік дружина 12 червня 2016 року набула право безоплатного користування автомобілем «Volkswagen Polo» 2012 року випуску, власником якого є ОСОБА_1, вартістю 49 000 грн. Водночас відповідно до оголошень, розміщених на вебсайті auto.ria.com, вартість аналогічного автомобіля становить щонайменше 7 000 дол. США. Згідно з повідомленням про зміни у майновому стані, поданого дружиною судді 10 серпня 2018 року, вона набула право власності на вказаний автомобіль, зазначивши його вартість на дату набуття – 170 000 грн. На думку ГРД, наявний обґрунтований сумнів у достовірності відомостей, зазначених дружиною судді у декларації за 2016 рік, щодо вартості автомобіля на дату його набуття у безоплатне користування.
Стосовно обставин набуття права власності на житловий будинок загальною площею 281,7 м2, кандидат надав такі пояснення. Будівництво вказаного будинку розпочалось у 2007 році та фактично завершилось у 2016 році. З метою реалізації наміру збудувати будинок у 2007 році кандидат разом із дружиною придбали дві земельні ділянки: площею 0,0381 га – для будівництва та обслуговування жилого будинку, площею 0,0824 га – для ведення особистого селянського господарства. Ці ділянки фактично становили єдину садибу загальною площею 0,1205 га. Після виготовлення проєктної документації у 2007 році ними отримано дозвіл на виконання будівельних робіт на зазначених земельних ділянках. У листопаді 2016 року на підставі декларації про готовність об’єкта до експлуатації було зареєстроване право власності на житловий будинок загальною площею 281,7 м2 за кандидатом як власником земельних ділянок.
Вартість житлового будинку в сумі 1 951 453 грн було визначено Комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» при виготовленні технічного паспорта на будинок, ураховуючи ціни, актуальні на момент введення об’єкта в експлуатацію, й саме таку вартість майна зазначено ним у декларації за 2016 рік. Водночас кандидат зауважив, що вартість будинку не є тотожною вартості його спорудження та не є свідченням того, що на будівництво були витрачені кошти саме в означеній сумі. Кандидат повідомив, що впродовж усього часу будівництва змінювалась вартість будівельних матеріалів, обладнання, робіт та послуг, що суттєво впливало на кінцеву ринкову вартість об’єкта нерухомості. Крім того, частину будівельних робіт виконано подружжям самостійно із понесенням витрат лише на будівельні матеріали, що також мало неабиякий вплив на дійсну вартість будинку.
Кандидат також зазначив, що відповідно до кредитного договору від 23 квітня 2008 року ним з дружиною отримано кредитні кошти в сумі 270 130 грн від банківської установи під заставу земельних ділянок, на яких зводився будинок. Окрім того, за час спорудження будинку його дружина відчужила належні їй об’єкти нерухомого майна, а саме: квартиру загальною площею 31,07 м2 у місті Суми Сумської області (у 2010 році), житловий будинок та земельну ділянку у селищі міського типу Слов’яносербськ Луганської області (у 2013 році).
Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення щодо наявності у нього та членів його сім’ї доходів для того, щоб протягом тривалого часу зводити житловий будинок. Водночас, вивчивши матеріали досьє кандидата на посаду судді, Комісія констатує, що кандидат переконливо не пояснив із наданням відповідних підтверджувальних документів наявність коштів на спорудження житлового будинку з огляду на витрати, які несла сім’я кандидата упродовж періоду його спорудження. ГРД слушно звертає увагу, що окремі витрати сім’ї кандидата були вагомими.
Кандидат, з-поміж іншого, стверджує, що частину коштів, витрачених на спорудження будинку, було отримано внаслідок укладення низки правочинів (отримання кредитних коштів, відчуження дружиною квартири, житлового будинку та земельної ділянки). Однак жодних документів, які б могли підтвердити такі твердження, кандидат не надав Комісії.
Під час співбесіди кандидат зазначив, що будь-яких документів стосовно обставин зведення житлового будинку від нього не вимагалося, тому він обмежив свою позицію щодо висновку ГРД лише письмовими поясненнями.
Комісія акцентує увагу на тому, що під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення з ним співбесіди предметом обговорення, серед іншого, є інформація, зібрана ГРД, стосовно такого кандидата. Однією із ключових підстав висновку ГРД про невідповідність Соп’яненка О.В. критеріям доброчесності та професійної етики зазначено відсутність переконливої інформації про законність (легальність) джерел походження коштів на спорудження будинку, який згодом став приватною власністю кандидата (кінцева вартість якого становила 1 951 453 грн).
Стосовно обставин набуття 12 червня 2016 року дружиною ОСОБА_2 права безоплатного користування автомобілем «Volkswagen Polo» 2012 року випуску, власником якого є ОСОБА_1, вартістю 49 000 грн кандидат пояснив таке.
Власником автомобіля з 12 квітня 2016 року є ОСОБА_1 12 червня 2016 року ОСОБА_1 надала його в безоплатне користування дружині кандидата ОСОБА_2 Вартість автомобіля в розмірі 49 000 грн було вказано в декларації за 2016 рік на підставі фактично сплаченої вартості за автомобіль згідно з договором купівлі-продажу від 12 квітня 2016 року між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1. Ані кандидат, ані дружина не мали можливості впливати на зазначену в договорі купівлі–продажу вартість автомобіля, погоджену продавцем та покупцем. Указаний автомобіль 02 серпня 2018 року придбано дружиною кандидата за договором купівлі-продажу. У декларації за 2018 рік відображено суму, фактично сплачену за автомобіль, а саме – 170 000 грн.
Водночас кандидатом не надано жодного документального підтвердження своїх пояснень, а отже, не спростовано сумніву щодо недостовірності указаних у декларації за 2016 рік відомостей про вартість цінного рухомого майна, яке перебувало у користуванні його дружини.
Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку, що кандидатом не спростовано сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики в частині достатності та легальності коштів для будівництва будинку відповідної вартості, а також достовірності задекларованих відомостей щодо вартості автомобіля, яке перебувало у безоплатному користуванні дружини.
У зв’язку із наведеним Комісія вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «Сумлінність» на 15 балів.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію стосовно Соп’яненка О.В., яка сама собою не слугувала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак потребувала пояснень.
Так, ГРД виявлено, що стосовно Соп’яненка О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10 липня 2023 року у справі № 576/1466/23 провадження закрито у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Окрім викладеного, як стверджує ГРД, сестра кандидата у період з 2015 до 2018 року відвідувала територію російської федерації, а теща кандидата відвідувала тимчасово окуповану територію Луганської області.
Стосовно інформації ГРД про складення стосовно Соп’яненка О.В. протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, кандидат пояснив таке. Обставини щодо вчинення вказаного правопорушення стосуються особи, ім’я, прізвище та по-батькові якої повністю співпадають з кандидатом, проте така особа має іншу дату народження. На підтвердження своїх слів кандидат надав роздруківку тексту рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10 липня 2023 року у справі № 576/1466/23 із зазначенням дати народження особи, стосовно якої складено протокол, чим спростував виявлену ГРД інформацію.
Стосовно посилань ГРД на відвідини сестрою кандидата в період з 2015 до 2018 року території російської федерації, а тещею – тимчасово окупованої території Луганської області, Соп’яненко О.В. надав такі пояснення.
Так, стверджуючи про перетин сестрою кандидата території російської федерації, ГРД у висновку посилається на витяг із аналітичної довідки Національного антикорупційного бюро України. Однак, як зазначає кандидат, у вказаному витязі не вказано прізвища, імені та по-батькові особи, про яку наведено інформацію. Єдина рідна сестра кандидата ОСОБА_4 є працівником прокуратури. Займана сестрою посада унеможливлювала поїздки до території російської федерації.
Стосовно перетину тимчасово окупованої території Луганської області тещею ОСОБА_5 кандидат зазначив, що поїздки до селища міського типу Слов’яносербська Луганської області були зумовлені обставинами приватного характеру (необхідність поховання рідних) та з відповідного дозволу Служби безпеки України на перетин лінії зіткнення.
Стосовно наданої ГРД інформації, яка сама собою не стала підставою для висновку, Комісія вважає надані кандидатом пояснення достатніми та такими, що спростовують обґрунтовані сумніви в його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності з підстав, зазначених в інформації ГРД.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Соп’яненко О.В. набрав 709,767 бала.
Водночас Соп’яненко О.В. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм соціальної компетентності.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами ЗА та одним голосом ПРОТИ
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Соп’яненка Олександра Володимировича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Соп’яненко Олександр Володимирович набрав 709,767 бала.
3. Визнати Соп’яненка Олександра Володимировича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм соціальної компетентності.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ (ЗА)
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА (ЗА)
Роман КИДИСЮК (ПРОТИ)
