Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Павла ГОРБАСЕНКА,
представника Громадської ради доброчесності – Ольги ПІСКУНОВОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Горбасенка Павла Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
Горбасенко П.В. 29 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Горбасенка П.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Горбасенко П.В. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобув у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та отримав у 2007 році диплом магістра (з відзнакою) за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація «магістр права» (диплом магістра серії КВ № 30726181 від 31 січня 2007 року).
У 2014 році у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно–розшукова діяльність» на тему: «Загальні положення методики розслідування торгівлі людьми».
Вчене звання відсутнє.
Горбасенко П.В. відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років. Так, Указом Президента України від 22 січня 2010 року № 59/2010 «Про призначення суддів» Горбасенка П.В. призначено на посаду судді господарського суду Київської області строком на п’ять років; Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 21 травня 2015 року № 479-VIII – обрано на посаду судді зазначеного суду безстроково.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарський судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Горбасенко П.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
50,9 |
361,9 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
139 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації |
132 |
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 361,9 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Горбасенком П.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Горбасенка П.В.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 19/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Горбасенка П.В.
Результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до інформації Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 02 травня 2025 року № 49-01/37992-25 (вх. № 32дпс-664/24 від 06 травня 2025 року) за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік фактів відображення в такій декларації недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, – не виявлено.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Горбасенка П.В. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Горбасенка П.В. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.
Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарський судах (лист за вих. № 21-2600/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. У відповідь Горбасенком П.В. 23 квітня 2025 року надіслано до Комісії обґрунтування щодо його відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності, зокрема за показниками критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 14 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 13 липня 2025 року, про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Членом Комісії – доповідачем запропоновано Горбасенку П.В. (лист від 14 липня 2025 року № 32дпс-664/24) надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює доводи ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного рішення ГРД.
Кандидатом 15 та 24 липня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення, до яких додано документи на спростування інформації, викладеної у висновку ГРД.
Горбасенку П.В. забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з Горбасенком П.В. розпочато 15 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено відсутність обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
У засіданні 15 липня 2025 року Комісією оголошено перерву з метою надання кандидату часу для підготовки до обговорення інформації, що викладена у висновку ГРД. Співбесіду з кандидатом продовжено 29 липня 2025 року.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонстрував належний рівень відповідності показникам рішучості та відповідальності; безперервного розвитку.
Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді на предмет відповідності певному критерію є дискреційними. Рішення ухвалюється за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведення співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
22 |
20 |
21 |
20 |
21 |
22 |
21 |
41,75 |
|
|
|
Відповідальність |
|||||||||||
|
Безперервний розвиток |
22 |
20 |
21 |
20 |
21 |
21 |
20,75 |
||||
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,75 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Горбасенко П.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Варто підкреслили, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди, індивідуально оцінено Горбасенка П.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
12 |
11 |
11 |
11 |
11 |
12 |
11,25 |
45,25 |
|
|
|
Ефективна взаємодія |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
||||
|
Стійкість мотивації |
12 |
11 |
11 |
11 |
12 |
11 |
11,25 |
||||
|
Емоційна стійкість |
12 |
12 |
11 |
11 |
12 |
12 |
11,75 |
||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Горбасенком П.В. за цим критерієм, становить 45,25 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Показники доброчесності).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
До Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики за такими показниками.
1. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (пункт 21 Показників доброчесності).
1.1. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суддя та його близькі особи в період з 2008 року і дотепер були та є власниками значної кількості нерухомого майна, загальна вартість якого не відповідає їхнім офіційним доходам.
Зокрема, Горбасенко П.В. у 2008 році набув у власність квартиру площею 95,8 кв.м, та машиномісце площею 21,5 кв.м, розташовані в м. Києві, вартість яких згідно з договорами купівлі-продажу становила 1 868 100,00 грн та 189 842,00 грн відповідно. Таке нерухоме майно придбано до набуття кандидатом статусу судді, проте в цей час кандидат працював помічником судді Вищого господарського суду України, а його сукупний дохід на момент придбання нерухомого майна протягом 2001–2007 років (під час навчання в університеті працював юрисконсультом) становив 60 325 грн (еквівалент 11 852 дол. США за середньорічним курсом Національного банку України (далі – НБУ) за кожен рік відповідно); сукупний оподаткований дохід за 2008 рік становив 9 939 грн (еквівалент 17 455 дол. США за середньорічним курсом НБУ).
У поясненнях, наданих Комісії у 2019 році кандидат зазначав, що кошти в сумі 1 005 437,25 грн для придбання квартири він отримав, здійснюючи у 2007 році операції з купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), частину коштів становили його власні заощадження, а також кошти, надані його батьком.
З наданих копій договорів купівлі-продажу цінних паперів вбачається, що придбання ОВДП здійснено за заниженою собівартістю – 114 065 грн, а відчужено іншому банку за 1 114 080 грн, тобто за ціною, що в десять разів перевищує вартість набуття облігацій. Такі операції, на думку ГРД, імовірно, мали фіктивний характер та були спрямовані на легалізацію доходів, отриманих у протиправний спосіб. Водночас, отриманих коштів не вистачило б для придбання нерухомості. Згідно з поясненнями кандидата частину коштів було отримано від батька, який у 2006 році також проводив операції з купівлі-продажу ОВДП та здійснював іншу підприємницьку діяльність.
Водночас ГРД вважає, що задекларованих офіційних доходів батька за період 1999–2006 років не вистачило б для здійснення ним операцій з ОВДП. Отримання батьком кандидата у 2002 році подарунка у грошовій формі від матері на суму 250 000 грн підтверджується нотаріально-посвідченим договором дарування. Проте джерело походження цих коштів у бабусі кандидата залишається непоясненим.
1.2. У ГРД викликають обґрунтований сумнів джерела походження майна в колишньої дружини кандидата.
У період перебування в шлюбі з суддею (2012–2014 роки) його дружина стала власницею нерухомості, зокрема:
- квартири загальною площею 164,1 кв. м у Печерському районі м. Києва вартістю 1 649 205 грн;
- двох земельних ділянок площею 0,0561 га та 0,0617 га в Автономній Республіці Крим, вартістю 28 678 грн та 31 640 грн відповідно;
- двох машиномісць № 117 та № 118 площею 17,8 кв.м кожне у Печерському районі м. Києва, вартість кожного – 172 660 грн.
Загальна вартість набутого майна становила 2 054 843 грн.
У деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру суддя вказав доходи дружини, які за 2012–2013 роки сумарно становлять 1 016 939 грн, у тому числі 589 287 грн доходу, який вказано у графі 16 декларації за 2012 рік «дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна» (за середньорічним курсом НБУ вказана сума становить еквівалент ~73 500 дол. США). Проте ані в реєстрі речових прав на нерухоме майно, ані в реєстрі транспортних засобів не виявлено зареєстрованих операцій з відчуження майна у 2012 році. Тому отримання колишньою дружиною кандидата доходу у розмірі 589 287 грн викликає сумнів.
Водночас 30 червня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу квартири за ціною 474 600 грн, що становить еквівалент 60 000 дол. США за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору (1 долар – 7,91 грн). Відчужуване майно належало продавцям – дружині судді та ОСОБА_1, на праві спільної часткової власності за таким розподілом: 1/3 частини належала дружині судді, 2/3 – ОСОБА_1. Відповідно, кошти від продажу майна мали розподілятися пропорційно і дружина судді мала отримати 20 000 дол. США, а не 60 000 дол. США, як зазначив суддя.
За даними податкового органу, у ІІІ кварталі 2010 року дружина суді отримала дохід від операцій з продажу нерухомого майна в сумі 235 687 грн, з якого був сплачений податок. ОСОБА_1 у 2010 році не отримував інших доходів, крім заробітної плати. Таким чином, отримання дружиною судді доходу саме в розмірі 60 000 дол. США викликає обґрунтований сумнів.
У ІІІ кварталі 2010 року дохід від операцій з продажу нерухомого майна у сумі 235 898 грн отримав ОСОБА_2, проте, за даними реєстру речових прав на нерухоме майно, операцій з відчуження майна у цей період він не здійснював.
У суддівському досьє міститься договір займу № 12/2011 від 25 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 (займодавець) і дружиною кандидата (позичальник). Предметом договору є безпроцентна позика на суму 1 800 000 грн, що надається позичальнику строком до 11 січня 2020 року.
Водночас оподаткований дохід займодавця за період 1998–2011 років становив 738 755 грн без вирахування податків, витрат на проживання та інших видатків на утримання майна, включно із доходом від операцій з продажу нерухомого майна, вказаним вище. ОСОБА_2 у письмових поясненнях від 12 грудня 2023 року, надісланих Комісії, зазначив, що, крім указаних коштів, 13 травня 2005 року надав ОСОБА_1 кошти у сумі 50 000 дол. США (еквівалент 252 500 грн за курсом НБУ на день надання коштів). Такі обставин викликають обґрунтований сумнів щодо законності походження коштів, отриманих дружиною кандидата як позика.
Крім того, ГРД вважає неспростованим обґрунтований сумнів щодо походження коштів у тещі судді в сумі 2 300 000 грн, які було позичено його дружині у 2015 році, зокрема з урахуванням того, що кошти на таку суму теща кандидата отримала від своєї матері. Пояснення судді щодо походження грошей у бабусі дружини не спростовують обґрунтований сумнів.
2. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» (пункт 17 Показників доброчесності).
2.1. За інформацією суддівського досьє, з 2007 року Горбасенко П.В. був одружений на ОСОБА_3, дочці судді Верховного Суду України – голови Судової палати у господарських справах ОСОБА_4, який у період з 11 червня 2009 року до 06 червня 2010 року був членом Вищої ради юстиції.
Вища рада юстиції у 2010 році мала неабиякий вплив на діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та процедури суддівської кар’єри.
Автобіографія Горбасенка П.В. свідчить, що трудову діяльність він розпочинав у приватному секторі, працював спочатку юрисконсультом у ТОВ «Підприємство «Будінвест» (з 01 серпня 2005 року до 27 квітня 2007 року), а згодом у ТОВ «Трієст» (з 03 травня 2007 року до 19 червня 2007 року), а перед самим одруженням (за два місяці) змінив сферу діяльності та з 11 липня 2007 року почав працювати у Вищому господарському суді України на посаді відповідального секретаря відділу забезпечення роботи судової палати з розгляду справ про банкрутство, з 03 серпня 2007 року – помічником судді, а вже 22 січня 2010 року Указом Президента України № 59/2010 його призначено на посаду судді вперше.
Увагу будь-якого стороннього розсудливого спостерігача приверне той факт, що саме в період, коли тесть кандидата перебував на посаді члена Вищої ради юстиції та мав неабиякий вплив на суддівську кар’єру, Горбасенко П.В. набуває статусу судді, у суді господарської юрисдикції (суддівська спеціалізація тестя), – Господарському суді Київської області, маючи вік менше 26 років та незначний юридичний стаж.
Наведені обставини дають підставу для висновку про ймовірність використання суддею родинних зв’язків для кар’єрного просування та отримання статусу судді Господарського суду Київської області у віці менше 26 років та маючи незначний юридичний стаж.
2.2. Згідно з відомостями офіційного порталу «Судова влада України», 19 вересня 2023 року суддею подано одразу два ідентичних позови про розірвання шлюбу, з яких один (справа № 756/11971/23) було повернуто (ухвала від 26 вересня 2023 року – https://reyestr.court.gov.ua/Review/113846922) позивачу у зв’язку з поданням ним 25 вересня 2023 року заяви про залишення позовних вимог без розгляду, а інший (справа № 756/11970/23) було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (ухвала від 09 жовтня 2023 року – https://reyestr.court.gov.ua/Review/114145554). Відповідачем за цими позовами є ОСОБА_5.
Недоброчесна практика одночасного подання двох і більше ідентичних позовів як одна із закріплених у процесуальному законі форм зловживання процесуальними правами використовується для маніпуляцій із системою авторозподілу судових справ та розподілення конкретного позову на відповідного суддю.
Суддя в силу свого статусу не просто має розуміти значення таких дій, але й має перешкоджати недобросовісним учасникам процесу у вчиненні таких зловживань. Проте ситуація, коли суддя сам використовує недоброчесні практики, яким має протистояти, свідчить про абсолютний цинізм такого вчинку.
Крім цього, увагу ГРД також привернула і швидкість розгляду даного позову: 09 жовтня 2023 року відкрито провадження та встановлено 15-денний строк з дати отримання ухвали для подання відзиву, 13 жовтня 2023 року ухвалу отримано відповідачем, а вже 27 жовтня 2023 року винесено рішення у справі (з порушенням вимог процесуального закону, оскільки на момент винесення рішення строк для подання відповідачем відзиву на позов ще не сплинув).
Крім того, ГРД проаналізовано строки розгляду аналогічних справ суддею Оболонського районного суду міста Києва Дибою О.В. (який розглядав справу № 756/11970/23) в аналогічний період та встановлено, що строки розгляду подібних справ були довшими, зокрема не менше 2,5–3 місяці, що додатково вказує на особливий підхід судді до розгляду саме цієї справи.
3. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність» (пункт 18 Показників доброчесності).
3.1. Горбасенко П.В. 05 листопада 2013 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Загальні положення методики розслідування торгівлі людьми». Тобто кандидат захистив дисертацію за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність, у якій він не працював, у нього відсутня подальша (після захисту) наукова активність за обраною спеціальністю, у зв’язку з чим ГРД вважає, що результати наукових досліджень, опублікованих за авторством Горбасенка П.В., мають фіктивний характер.
Відсутність трудової активності за обраною спеціалізацією стала підставою звернення 09 червня 2025 року до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти зі скаргою/повідомленням щодо наявності в дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук Горбасенка П.В. фактів академічного плагіату. Рішенням Комітету з питань етики НАЗЯВО від 26 червня 2025 року № 28 (44) вказану скаргу прийнято до розгляду.
На день затвердження висновку ГРД відсутня інформація про результати розгляду скарги.
3.2. Відповідно до декларацій за 2015, 2016, 2017, 2018 роки в судді відсутні члени сім’ї, оскільки в грудні 2014 року Горбасенко П.В. розлучився з ОСОБА_5. Однак після цього він здійснив низку подорожей за кордон (понад 14) з колишньою дружиною, зокрема через 5 днів після розлучення подружжя здійснило спільну поїздку до Європи (з 29 грудня 2014 року до 08 січня 2015 року – новорічні свята, які вважаються сімейними). У ІНФОРМАЦІЯ_1 них народилась спільна дитина, з якою розпочались спільні поїздки за кордон. Також варто зауважити, що у спільних подорожах після народження дочки, почала брати участь і колишня теща судді, що тільки додає ознак сімейного відпочинку цим подорожам.
У січні 2022 року Горбасенко П.В. та ОСОБА_5 повторно зареєстрували шлюб, який надалі розірвано за рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2023 року у справі № 756/11970.
Такі обставини, на думку ГРД, вказують на те, що зазначені особи перебували між собою у фактичних шлюбних відносинах з травня 2012 року до жовтня 2023 року.
Повторна реєстрація шлюбу та народження другої спільної дитини — ОСОБА_6, свідчить про те, що суддя, ймовірно, підтримував сімейні стосунки зі ОСОБА_5 за наведених обставин, а вказане рішення суду лише додатково це підтверджує.
Водночас ГРД звертає увагу, що в анкеті кандидата на посаду судді від 20 грудня 2023 року Горбасенко П.В. зазначив, що є розлученим, однак в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, вказів ОСОБА_5 у переліку членів сім’ї як дружину. Це потребує пояснень кандидата.
3.3. З відкритих джерел відомо, що брат дружини кандидата ОСОБА_7 працював в органах прокуратури, у період з 2009 до 2019 року він отримував заробітну плату від Київської міської прокуратури та Офісу Генерального прокурора.
Однак у деклараціях родинних зв’язків судді відсутні відомості про особу, з якою він має родинні зв’язки, і яка працює в органах прокуратури.
Горбасенко П.В. не міг не знати, що ОСОБА_7 та його дружина є близькими людьми та між ними існують довірливі взаємини, оскільки у 2015, 2016 роках журналісти-розслідувачі опублікували кілька матеріалів, фігурантами яких були ОСОБА_7 та дружина кандидата.
4. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «неупередженість» (пункт 18 Показників доброчесності).
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) показав наявність судових рішень (ухвал), винесених суддею, які свідчать про певне систематичне обмеження доступу до правосуддя.
ГРД встановила, що протягом 2018–2023 років Горбасенком П.В. винесено ухвали про залишення позовних заяв без руху, які обумовлені надмірним формалізмом та/або порушенням норм процесуального права (наприклад, жодною нормою Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) не передбачено, що в позовній заяві мають міститись відомості щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позивачем вимога про стягнення коштів):
https://reyestr.court.gov.ua/Review/72643882
https://reyestr.court.gov.ua/Review/72291933
https://reyestr.court.gov.ua/Review/75635433
https://reyestr.court.gov.ua/Review/77364046
https://reyestr.court.gov.ua/Review/77293560
https://reyestr.court.gov.ua/Review/78114683
https://reyestr.court.gov.ua/Review/78047827
https://reyestr.court.gov.ua/Review/77364588
https://reyestr.court.gov.ua/Review/77294410
https://reyestr.court.gov.ua/Review/79458873
https://reyestr.court.gov.ua/Review/98701172
https://reyestr.court.gov.ua/Review/98297141
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95066011
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100883735
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100703316
https://reyestr.court.gov.ua/Review/100107804
https://reyestr.court.gov.ua/Review/97655865
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105346947
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104812965
https://reyestr.court.gov.ua/Review/103137349
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102995492
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102995535
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102913263
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102890341
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102730720
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105600157
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107369684
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107551579
https://reyestr.court.gov.ua/Review/110106057
https://reyestr.court.gov.ua/Review/110020227
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109271676
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108985030
https://reyestr.court.gov.ua/Review/112515416
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111937715
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111886825
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111121267
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111937714
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111456147
https://reyestr.court.gov.ua/Review/110426878
https://reyestr.court.gov.ua/Review/112046711
https://reyestr.court.gov.ua/Review/112144815
https://reyestr.court.gov.ua/Review/113551907
https://reyestr.court.gov.ua/Review/112686381
https://reyestr.court.gov.ua/Review/112663870
https://reyestr.court.gov.ua/Review/112369067
https://reyestr.court.gov.ua/Review/112285154
Крім того, за результатами аналізу ЄДРСР було встановлено наявність ухвал про повернення позовних заяв, винесення яких обумовлене надмірним формалізмом та/або порушенням норм процесуального права, що загалом дає підстави для висновку про певне систематичне обмеження доступу до суду позивачів. Зокрема, протягом 2018–2023 років у ЄДРСР наявні такі ухвали про повернення позовних заяв:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111551045
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111551051
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96206928
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95065966
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96171943
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95468838
https://reyestr.court.gov.ua/Review/95468836
https://reyestr.court.gov.ua/Review/84847273
https://reyestr.court.gov.ua/Review/84696765
https://reyestr.court.gov.ua/Review/80590477
https://reyestr.court.gov.ua/Review/79656777
https://reyestr.court.gov.ua/Review/79369148
Водночас, ГРД зауважує, що наявні також скасовані судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовних заяв навіть з огляду на те, що на практиці порушення доступу до правосуддя у формі надмірно формалізованого підходу до розгляду питання прийняття позовних заяв має латентний (прихований) характер і такі ухвали на практиці досить нечасто оскаржуються в апеляційному порядку. ГРД за результатами аналізу ЄДРСР зокрема, встановила такі судові рішення про скасування ухвал судді про повернення позовних заяв:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109421758
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109098813
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108601703
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107701545
Додатково Комісії надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення судді.
1. З численних журналістських розслідувань відома інформація, що ОСОБА_2, який має тісні зв’язки з родиною кандидата, був задіяний у незаконному відведенні земель Софіївської Борщагівки під забудову, що надавались компаніям, засновником яких була ОСОБА_8, дружина народного депутата від Радикальної партії ОСОБА_9. Таким чином, для стороннього спостерігача простежується зв’язок між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 як бізнес-партнерами.
Дружина кандидата також отримала землю в Софіївській Борщагівці площею 0,4987 га для ведення особистого селянського господарства, на якій у подальшому було здійснено незаконне будівництво; ОСОБА_10 – загальною площею 6,7049 га; ОСОБА_2 – загальною площею 8,9390 га; ОСОБА_11 – загальною площею 1,0099 га. Такі землі надавалися з порушенням земельного законодавства, що було встановлено у звіті тимчасової депутатської комісії 6 скликання Софіївської Борщагівки щодо перевірки законності прийнятих рішень ради про виділення земельних ділянок у період 2006–2010 років.
Журналістські розслідування пов’язують ТОВ «УКРПОЛІСКОРМ» (код ЄДРПОУ 35905571) та ТОВ «СОФІЯ БУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 40544482) із ОСОБА_9. Такі компанії перебувають у процедурі банкрутства за судовими рішеннями Господарського суду Київської області, у зв’язку з чим всі спори, пов’язані з цими компаніями, у тому числі земельні, розглядаються Господарським судом Київської області.
Саме в межах справи про банкрутство ТОВ «СОФІЯ БУД ГРУП» наразі розглядається спір у справі № 757/56995/20-ц, відповідачами у якій, за даними офіційного порталу «Судова влада України», є ОСОБА_2, його дружина (ОСОБА_11), ТОВ «СОФІЯ БУД ГРУП», ТОВ «БРОКВІТАЛ», а третьою особою є ТОВ «УКРПОЛІСКОРМ». Спір у цій справі стосується земельних ділянок у Софіївській Борщагівці.
ТОВ «УКРПОЛІСКОРМ», за даними журналістських розслідувань, також володіло ще однією компанією ПП «ГРІН-ГРЕЙ» (код ЄДРПОУ 31814023), де ОСОБА_8 була кінцевим бенефіціаром. Це підприємство також пов’язують із земельними справами у Софіївській Борщагівці.
ТОВ «БРОКВІТАЛ», яке, за даними офіційного порталу «Судова влада України», також є відповідачем у справі № 757/56995/20-ц, наразі ліквідовано на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 03 червня 2021 року у справі № 908/2646/20 (державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом проведено 10 червня 2021 року). Тобто, три юридичні особи, фігуранти справи № 757/56995/20-ц, або ліквідовані або перебувають в процедурах банкрутства, і ці справи розглядаються Господарським судом Київської області.
2. З відкритих джерел відомо, що батько кандидата ОСОБА_12 проживає в окупованому Криму, придбавав нерухомість після окупації, має російський податковий номер, перереєстрував бізнес за російським законодавством (знайдено дві компанії – ООО «Севеленастрой» та ООО «ЮГ Инвест», де співзасновником значиться ОСОБА_12).
На співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання Горбасенко П.В. пояснював, що не спілкується з батьком. Проте така інформація, ймовірно, є недостовірною, оскільки в Єдиному реєстрі довіреностей міститься інформація про видачу довіреностей близькими родичами кандидата на його батька після 2014 року; у 2017 році його батько безпосередньо видавав кандидату довіреність на розпорядження нерухомим майном зі строком дії до 2020 року; у 2015 році – на розпорядження транспортним засобом «БМВ Х3» строком на три роки; у 2021 році – на представництво інтересів строком дії на рік, з питань отримання свідоцтва про право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на майно подружжя, набуте подружжям на час шлюбу, після смерті дружини строком дії на три роки.
Дружина кандидата ОСОБА_5 має значну кількість нерухомості в окупованому Криму, якою хтось повинен опікуватися, тому, вочевидь, Горбасенко П.В. підтримував тісні зв’язки зі своїм батьком.
ОСОБА_10 видала довіреність на ім’я ОСОБА_12 на розпорядження нежитловим приміщенням в тимчасово окупованому Криму, що також свідчить про тісні родинні зв’язки родини кандидата з родиною ІНФОРМАЦІЯ_2.
Батько кандидата протягом 2014–2022 років неодноразово (32 рази) і на тривалий час (від кількох днів до кількох місяців) виїжджав до окупованого Криму, тому його занесено до бази даних Центру Миротворець.
3. У 2019 році Горбасенко П.В. оскаржив до Окружного адміністративного суду міста Києва рішення ГРД, оформлене протоколом зборів ГРД від 02 червня 2019 року, в частині затвердження висновку про невідповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В критеріям доброчесності та професійної етики.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19 позовні вимоги Горбасенка П.В. задоволено у повному обсязі та скасовано рішення ГРД про невідповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В критеріям доброчесності та професійної етики.
Проте Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що ГРД не має процесуальної дієздатності та не може бути стороною в адміністративному судочинстві, тому судді, які звертаються з такими позовами до ГРД, або демонструють свою професійну некомпетентність, або фактично намагаються створити «преюдиціальний факт» для ухилення від проходження процедур кваліфікаційного оцінювання.
Крім того, у 2019 році Горбасенко П.В. звернувся до Верховного Суду з позовом до Комісії про: визнання протиправним та скасування протокольного рішення щодо винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтримку рішення Комісії від 03 червня 2019 року № 351/ко-19; визнання протиправним та скасування абзацу 3 резолютивної частини рішення Комісії від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 щодо визначення порядку набрання ним чинності.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 9901/489/19 (адміністративне провадження № П/9901/489/19), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року (провадження № 11-1221заі19), у задоволенні адміністративного позову Горбасенка П.В. до Комісії про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправним та скасування протокольного рішення відмовлено.
У 2021 році Горбасенко П.В. звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із позовом до Комісії про визнання бездіяльності відповідача щодо незавершення кваліфікаційного оцінювання та невирішення питання про набрання чинності рішенням Комісії від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 про відповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. займаній посаді – протиправною; визнання кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В., щодо якого прийнято рішення Комісії від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 про відповідність займаній посаді, успішно завершеним; визнання рішення Комісії від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 стосовно судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. таким, що набрало чинності 28 січня 2020 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19, яким скасовано висновок ГРД від 02 червня 2019 року про невідповідність судді Господарського суду Київської області Горбасенка П.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі № 9901/84/21 (адміністративне провадження № П/9901/84/21), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 9901/84/21 (провадження № 11-523заі21), у задоволенні адміністративного позову Горбасенка П.В. також відмовлено. Водночас, прикметним є факт, що суддями Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О.Б., Британчуком В.В., Єленіною Ж.М., Сімоненко В.М., Ситнік О.М. у цій справі було висловлено спільну окрему думку до постанови від 08 червня 2022 року, у якій вони в цілому не погодились із прийнятим рішенням. Загальновідомо, що ці судді працювали суддями Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у період, коли у Верховному Суді України (найвищій на той час судовій інстанції) працював колишній тесть кандидата – суддя ОСОБА_4. Звертаючи на це увагу, ГРД вказала, що кожна особа має право на судовий захист, але наголосила, що судовий захист не може бути використаний для ухилення від виконання покладеного на особу законом обов’язку, тому оцінила такі дії кандидата в контексті мотивації та його послідовної поведінки, спрямованої на ухилення від проходження процедур кваліфікаційного оцінювання.
4. ГРД також вказала, що під час співбесіди з кандидатом, окремо слід дослідити обставини, викладені в пункті 3 звернення Громадського об’єднання «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» від 05 грудня 2023 року, у якому викладені обставини винесення суддею рішення у справі № 911/424/21.
Зокрема, сумнівним є той факт, що суддя призначив підготовче засідання у справі на 12 березня 2021 року (через місяць після надходження матеріалів до суду) і того ж дня виніс рішення по суті. Також громадськість звертає увагу на те, що інтереси відповідача у справі представляла особа, пов’язана з позивачем.
Стосовно обставин та інформації, викладених у висновку ГРД, Горбасенко П.В. надав письмові пояснення, до яких додав документи на спростування сумнівів щодо його доброчесності та професійної етики, які деталізував під час співбесіди та відповідей на запитання членів Комісії.
Оцінивши в сукупності надану ГРД інформацію, пояснення Горбасенка П.В. та додані до них документи, відомості, отримані від компетентних органів та з відповідних реєстрів, Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Горбасенка П.В. критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас Комісія у складі Другої палати дійшла висновку про наявність низки фактичних обставин, що впливають на оцінку кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності.
1. Аналізуючи пояснення кандидата щодо недекларування у період з 2017 до 2019 року членів сім’ї, зокрема колишньої дружини ОСОБА_5 та доньки, Комісія звертає увагу на таке.
Однією з умов, щоб вважати обранця/обраницю членом сім’ї в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», є спільне проживання, проте така умова не є визначальною ознакою фактичних шлюбних відносин.
При встановленні ознак пов’язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов’язків чоловіка й жінки (без реєстрації шлюбу) враховуються, зокрема: факт спільного проживання; ведення спільного господарства – спільне виконання домашніх обов’язків; наявність у сторін спільного бюджету, придбання майна в інтересах сім`ї, у тому числі для спільного користування; здійснення спільних витрат в інтересах сім’ї, у тому числі на продукти харчування, дозвілля, утримання житла, його ремонт тощо; інші обставини, які вказують на наявність відносин, притаманних подружжю.
Як пояснив кандидат, після розлучення з дружиною у 2014 році вони, дійсно, їздили спільно відпочивати, ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася спільна дитина. Однак, вони не були офіційно одруженими, ознаки члена сім’ї декларанта, визначені антикорупційним законодавством, теж були відсутні. З дружиною вони мешкали у різних помешканнях, не були пов’язані спільним побутом, не мали спільного бюджету. Саме тому він не зазначав відомості про дружину в деклараціях. Після повторного одруження інформація про дружину відображалася ним у деклараціях. У 2024 році, незважаючи на офіційне розлучення, Горбасенко П.В. проживає у квартирі, що належить на праві власності колишній дружині, веде з нею спільне господарство, допомагає у догляді за дитиною, що дає підстави відображати її у декларації. Такі пояснення кандидата Комісія вважає прийнятними та такими, що підтверджують, що ОСОБА_5 у вказаний період не була членом сім’ї Горбасенка П.В. в розумінні положень Закону України «Про запобігання корупції».
Водночас неповнолітні діти суб’єкта декларування є членами сім’ї і відомості про них потрібно декларувати незалежно від того, чи проживає декларант разом із ними чи ні, а тому ІНФОРМАЦІЯ_4 в Горбасенка П.В. виник обов’язок зазначати в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відповідний рік, членом сім’ї свою неповнолітню доньку. Однак, у деклараціях за 2017 – 2019 роки такі відомості відсутні.
На порушення правил декларування вказується також у довідці НАЗК від 10 травня 2024 року № 90/24, у якій зокрема, акцентовано, що при заповненні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік Горбасенко П.В. не зазначив такі відомості.
1. У розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» не вказав інформації про отримання ним паспорта громадянина України для виїзду за кордон (видачу такого паспорта підтверджено даними Єдиного державного демографічного реєстру), декларант поставив позначку «Дані відсутні».
2. У розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» Горбасенко П.В. не вказав про наявність у членів сім’ї (дружини та дочки) паспортів громадянина України для виїзду за кордон та інформацію про присвоєння членам сім’ї (дружині та дочці) УНЗР.
3. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Горбасенко П.В. зазначив відомості про вартість садового (дачного) будинку загальною площею 314,6 кв.м, розташованого в Автономній Республіці Крим, у розмірі 849 001 грн, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу садового будинку від 15 червня 2010 року продаж такого нерухомого майна здійснено за 894 001 грн.;
4. У розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» Горбасенко П.В. не зазначив об’єкти незавершеного будівництва, які ймовірно розташовані на двох земельних ділянках у місті Судак Автономної Республіки Крим та задекларовані у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації.
5. У розділі 12 «Грошові активи» декларант заначив відомості про розміщення членом сім’ї (дружиною) на рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у розмірі 360 600 грн. Проте вказана сума в такому банку складається із грошових активів у таких валютах: 42 407,19 грн, 18,41 дол. США та 8 151,78 євро. Отже, декларування вказаних грошових активів здійснено з порушенням вимог пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», у якому визначено, що відомості про грошові активи в різних валютах підлягають декларуванню окремо.
6. У розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордонам, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» Горбасенко П.В. не зазначив відомості про банк, у якому в нього відкрито поточний рахунок.
За висновком НАЗК ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 366-2 Кримінального кодексу України не встановлено. Однак, НАЗК вказало, що суб’єкт декларування при поданні декларації вказав ряд неточних та недостовірних відомостей.
Комісія зауважує, що згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Показників доброчесності «чесність» – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійному та особистому судді. Суддя відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
З огляду на викладене оцінювання чесності кандидата Горбасенка П.В. здійснено безвідносно до наявності підстав для притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, безвідносно до того, чи вжито у зв’язку з цим іншими уповноваженими органами заходів реагування щодо виявлених фактів.
Ураховуючи наведене, члени Комісії у складі Другої палати шляхом окремого голосування одноголосно вирішили знизити на 15 балів загальний бал за критеріями доброчесності та професійної етики на підставі обґрунтованого сумніву в дотриманні кандидатом вимог показника «чесність».
2. Комісія критично оцінила інформацію ГРД щодо істотних порушень Горбасенком П.В. як суддею правил процесу та надмірного формалізму при вирішенні питання про відкриття провадження у справах з огляду на таке.
Здійснивши перевірку результатів розгляду справ, у яких суддею Горбасенком П.В. винесено ухвали про залишення позовної заяви без руху (ГРД наводить 46 реєстраційних номерів судових рішень в ЄДРСР), Комісією встановлено, що у більшості справ позивачами усунено недоліки, надалі їхні позовні заяви прийнято до розгляду та розглянуто по суті; у деяких випадках після відкриття провадження у справі позивачі відмовлялися від позовних вимог або просили залишити їхній позов без розгляду.
Стосовно ухвал про повернення позовних заяв (ГРД наводить 12 ухвал з посиланням на реєстраційні номери судових рішень в ЄДРСР), Комісією встановлено, що такі ухвали винесено з урахуванням та посиланням на правові позиції Верховного Суду, у яких роз’яснено та розтлумачено норми процесуального права (зокрема щодо підтвердження повноважень адвоката, який звертається до суду в інтересах фізичної чи юридичної особи через підсистему «Електронний суд»; щодо дотримання правил об’єднання в одній позовній заяві кількох вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, тощо). Крім того, зазначені ухвали про повернення позовних заяв не оскаржувалися заінтересованими особами в апеляційному чи/або касаційному порядку.
Отже, у зазначених судових рішеннях, ухвалених суддею Горбасенком П.В., вищими судовими інстанціями не було зафіксовано порушення судом норм процесуального права при вирішенні питання про прийняття чи неприйняття позовної заяви до розгляду, а Комісія не наділена повноваженнями перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень.
Водночас Комісія має право оцінювати судові рішення, зокрема, у контексті перевірки відповідності поведінки судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, отже судові рішення можуть бути одним з індикаторів цих критеріїв. Судові рішення, які ухвалюються суддею, можуть бути використані Комісією як один з індикаторів рівня його професійної компетентності, здатності до неупередженого та об’єктивного розгляду справ, а також дотримання ним вимог закону. Така оцінка судових рішень Комісією є важливою для підтримки довіри до судової влади та забезпечення справедливого правосуддя.
Так, Комісією встановлено, що судовими рішеннями суду апеляційної інстанції за реєстраційними №№ 109421758, 109098813, 108601703, 107701545, на які посилається ГРД, скасовано ухвали, постановлені суддею Горбасенком П.В., зокрема, про повернення позовної заяви (у справах № 911/231/22 (третьої особи), № 911/1721/22, № 911/83/22) та про відмову у відкритті провадження (у справі № 911/2509/22). У постановах суду апеляційної інстанції констатовано, що місцевий господарський суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі, позбавляє особу права на звернення до суду, гарантоване Конституцією України, та ставить під загрозу сутність гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту. У судових рішеннях про скасування ухвал про повернення позовної заяви констатовано порушення положень пункту 1 статті 6 вказаної Конвенції, у якому закріплено право на справедливий судовий розгляд як необхідність права на доступ до правосуддя.
Згідно зі статтею 2 Закону суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України (частини перша та третя статті 7 Закону).
Встановлені обставини викликають обґрунтований сумнів щодо відповідального виконання суддею Горбасенком П.В. своїх обов’язків для забезпечення реалізації основних засад та завдань правосуддя, зокрема здійснення правосуддя з дотриманням принципу верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Відповідно до підпунктів 3 та 6 пункту 19 Показників доброчесності кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів; наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів.
Такі факти не свідчать про істотну невідповідність кандидата вимогам доброчесності і професійної етики, однак Комісією у складі Другої палати за результатами голосування п’ятьма голосами «ЗА» (Михайло БОГОНІС, Віталій ГАЦЕЛЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ, Галина ШЕВЧУК) та одним голосом «ПРОТИ» (Олексій ОМЕЛЬЯН) визнано вказані обставини суттєвими та такими, що є підставою для зниження балів за показником «сумлінність» на 15 балів.
Ураховуючи наведене, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
50,9 |
361,9 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
139 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації |
132 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
21 |
41,75 |
|
Безперервний розвиток |
20,75 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
11,25 |
45,25 |
|
Ефективна взаємодія |
11 |
||
|
Стійкість мотивації |
11,25 |
||
|
Емоційна стійкість |
11,75 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
270
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
718,9 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Горбасенко П.В. у сукупності набрав 718,9 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Горбасенко Павло Володимирович набрав 718,9 бала.
2. Питання про підтвердження здатності Горбасенка Павла Володимировича здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК
