Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Ганни ПОТАПЧУК,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Потапчук Ганни Вячеславівни здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.11.2016 № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.02.2024 № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
За змістом частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною другою 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2023 року Потапчук Г.В. звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному адміністративному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 105/ас-24 Потапчук Г.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі.
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09.12.2024 № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 23.10.2024 № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16.01.2025 кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу.
Рішеннями Комісії від 12.03.2025 № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.06.2024 № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.09.2023 № 94/зп-23, від 23.11.2023 № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Потапчук Г.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу: 1) когнітивні здібності – 55 балів; 2) знання історії української державності – 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 146 балів; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 115 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетентності – 356 балів. Згідно з рішенням Комісії від 12.03.2025 № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Потапчук Г.В. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.
Комісія 11.04.2025 звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду (лист № 21-2602/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів), соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
До Комісії 25.04.2025 надійшли пояснення та докази від кандидата Потапчук Г.В. на виконання листа Комісії від 11.04.2025 № 21-2602/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 16.06.2025 надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата Потапчук Г.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 14.06.2025.
ГРД зазначила у висновку, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за такими показниками:
Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам (підпункт 2, 5 пункту 21; підпункт 1 пункту 22 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
- У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2018 рік Потапчук Г.В. зазначила члена сім’ї чоловіка – ОСОБА_1. Водночас у розділі 3 декларації за 2018 рік кандидат не вказує жодного майнового права, яке належить її чоловіку. Так само в деклараціях за 2023–2024 роки кандидат не декларує жодних майнових прав членів своєї сім’ї.
- У декларації за 2018 рік кандидат вказала, що одним з грошових активів, зазначених у розділі 12, є гроші, позичені третім особам, у сумі 3 330 000 гривень, проте, не зазначила особу, якій такі кошти було позичено, вказуючи себе у всіх полях, які варто заповнити.
- Відповідно до декларації за 2022 рік доходи кандидата становили 309 000 гривень. Водночас у вказаній декларації кандидат декларує 200 000 доларів США заощаджень готівкою. У декларації кандидата за 2018 рік відсутні заощадження у валюті. Накопичення таких заощаджень, на думку ГРД, було неможливим для кандидата з урахуванням сум, вказаних у деклараціях.
- Кандидат у деклараціях занизила вартість об’єктів, зокрема автомобіля «Тоуоtа Land Cruiser» 2010 року випуску, який належав її чоловіку, та квартири площею 149,5 кв. м у місті Одеса, яка належала кандидату.
Чесність (підпункт 1 пункту 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
Кандидат у 2010 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Міжнародно-правова протидія піратству», а в 2012 році опублікувала статтю на тему «Протидія морському піратству як актуальне завдання сучасного міжнародного права», переважна частина якої збігається із текстом дисертаційного дослідження. Кандидат допустила використання тексту дослідження в статті «Морське піратство: актуалізація в сучасний період та негативний вплив на міжнародний правопорядок», написаній у 2011 році. Кандидат допустила плагіат під час написання дисертаційного дослідження, зокрема на сторінці 19 наводить текст, який міститься у відкритих джерелах: опис піратів та зон, у яких вони вели діяльність.
Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
Членом Комісії – доповідачем 16.06.2025 з метою уточнення відомостей для формування досьє кандидата на посаду судді запропоновано кандидату надати інформацію стосовно питань, які виникли під час дослідження досьє та відомостей з державних реєстрів.
Комісією надіслано кандидату електронну копію висновку ГРД про невідповідність кандидата Потапчук Г.В. критеріям доброчесності та професійної етики для своєчасного ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів (за наявності).
На адресу Комісії 18.06.2025 надійшли пояснення Потапчук Г.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії підтверджувальних документів, а також пояснення на запит Комісії.
Комісією у складі Першої палати 19.06.2025 проведено співбесіду з кандидатом.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі Першої палати від 19.06.2025 № 108/ас-25 визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Потапчук Г.В. набрала 701,75 бала. Питання про підтвердження здатності Потапчук Г.В. здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді внесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
ІІІ. Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Потапчук Г.В., дата народження – __________, громадянка України.
У 2003 році Потапчук Г.В. закінчила Одеську національну юридичну академію і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права (диплом серії CK № 23472269від 09.07.2003).
Має науковий ступінь кандидата наук. Тема дипломної роботи: «Міжнародна правова протидія піратству».
Вчене звання відсутнє.
Трудову діяльність розпочала у 1998 році на посаді юрисконсульта. З 2003 до 2005 року працювала вчителем правознавства (за сумісництвом) в Одеській спеціалізованій школі № 121 І- ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов Одеської міської ради Одеської області, надалі працювала на посадах юрисконсульта ТОВ «Меркс Транс Інтернешнл» та ТОВ «Меркурій Сі».
У 2004 році Потапчук Г.В. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (свідоцтво № 1257 від 06.05.2004) та склала присягу адвоката.
ІV. Розгляд питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями професійної етики та доброчесності Комісією у пленарному складі.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Комісією у пленарному складі 23.07.2025 проведено співбесіду з кандидатом.
Дослідивши матеріали суддівського досьє кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Потапчук Г.В., зокрема висновок ГРД, письмові пояснення судді, проаналізувавши відомості про кандидата, Комісія у пленарному складі зазначає таке.
Комісія у складі Першої палати констатувала таке.
Згідно з договором дарування від 28.08.2017 Потапчук Г.В. набула право власності на квартиру в місті Одеса. Відповідно до вказаного договору дарувальники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 безоплатно передали у власність обдарованої Потапчук Г.В. квартиру в місті Одеса загальною площею 149,2 кв.м. Дарунок сторони оцінили в сумі 267 498, 33 гривні.
Кандидат пояснила, що вказана квартира належить їй на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5. Згідно зі звітом про оцінку майна, вартість вказаної квартири становить 267 498, 33 гривні. Про цю квартиру вона дізналася випадково, коли надавала юридичні послуги із врегулювання спору щодо затоплення квартири її знайомої, яка живе поверхом нижче. У процесі врегулювання конфлікту та вирішення спору їй запропонували придбати квартиру. Квартира була у незадовільному стані, потребувала ремонту даху, заміни водопостачання. Це була одеська комунальна квартира з трьома власниками. Один із співвласників повідомив, що згідно зі своїми релігійними переконаннями не зможе її продати, а зможе зробити лише дарування. У зв’язку з цим нею було прийнято рішення отримати в дар вказану квартиру. Ціна була підрахована експертом і становила 267 498, 33 гривні. Зазначила, що нею були сплачені всі податки і в подальшому вона почала готуватися до ремонтних робіт. Також повідомила, що інші два співвласники не були обмеженими релігійними переконаннями, але для того, щоб не робити декілька правочинів, вирішили також подарували квартиру та оформити одним договором дарування.
Комісія у складі Першої палати вирішила, що кандидатом не в повній мірі дотримано вимог щодо поведінки, яка, на думку звичайної розсудливої людини, була б прикладом неухильного додержання принципу верховенства права та вимог законодавства, була б гідною та добропорядною, та зменшила бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність.
Під час співбесіди у пленарному складі кандидат зазначила, що дарувальниками квартири є сторонні особи, з якими її нічого не поєднувало. Квартиру у 2017 році було оцінено у 267 498, 33 гривні. У цій квартирі протягом двох років відбувався ремонт (оновлення інженерних мереж, внутрішній ремонт квартири, відновлення історичних архітектурних елементів, відновлення каміну, мармурових сходів, ремонт покрівлі). Після того, як квартиру було приведено до належного житлового стану, на момент продажу її оціночна вартість у 2021 році становила приблизно 5 мільйонів гривень. Однак продаж здійснювався за договірною ціною, яка становила 10 401 846 гривень (еквівалентно у сумі 390 тисяч доларів США).
Аналізуючи вказані обставини, Комісія у пленарному складі зауважує таке.
Відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, та Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів «Принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів», довіра суспільства до судової влади є основоположним чинником ефективності системи правосуддя в демократичній правовій державі. Етична поведінка суддів – як у професійній діяльності, так і в особистому житті – становить невід’ємну частину цієї довіри.
Чинне законодавство України, зокрема Закон, Кодекс суддівської етики (у редакції, затвердженій з’їздом суддів України 22.02.2013, чинній на момент вчинення зазначеного правочину) та Коментар до нього, визначає високі вимоги до особистих і професійних якостей судді. Суддя має бути прикладом дотримання закону, принципу верховенства права, присяги судді та демонструвати бездоганну поведінку, яка відповідає високому статусу його посади.
Доброчесність кандидата як складова його професійної придатності включає чесність, незалежність, неупередженість, сумлінність, дотримання морально-етичних норм, а також готовність добровільно приймати обмеження, пов’язані зі статусом судді. Поведінка кандидата повинна виключати будь-які прояви упередженості або неналежного впливу та відповідати очікуванням розумної, поінформованої, законослухняної особи щодо моральних якостей представника судової влади.
Таким чином, при оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики слід виходити з того, що саме дотримання високих стандартів поведінки, законослухняність і моральна стійкість є визначальними умовами для формування позитивного уявлення громадськості про суд та його представників, а також для забезпечення ефективного функціонування судової системи загалом.
У правових позиціях Великої Палати Верховного Суду неодноразово підкреслювалося, що Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 9901/124/19).
Відповідно до Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді, затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24, оцінювання відповідності кандидата на посаду судді показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.
На переконання Комісії, обставини, пов’язані із набуттям у власність у 2017 році квартири загальною площею 149,2 кв.м у місті Одеса та подальший її продаж у 2021 році за значно більшою ціною, викликають обґрунтовані сумніви щодо відповідності кандидата критерію доброчесності, зокрема показникам чесності (під час набуття права на об’єкти цивільних прав, отримання інших благ, переваг, пільг чи статусу, виконання обов’язків, вирішення спорів не допускав поведінки, яка на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду) та законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав (дії кандидата на посаду судді, спрямовані на набуття прав на об’єкти цивільних прав, не суперечать вимогам законодавства, правилам професійної етики та є добросовісними; підстави та порядок набуття кандидатом на посаду судді права на об’єкт цивільних прав не мають очевидних ознак невідповідності вимогам законодавства, про які кандидат на посаду судді не міг не знати).
Як убачається із досліджених обставин та пояснень кандидата, укладення договору дарування має очевидні ознаки невідповідності вимогам законодавства у вигляді ознак удаваного правочину, яким фактично було приховано дійсний правочин – договір купівлі-продажу нерухомого майна. Комісія вважає, що така поведінка кандидата, на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя та знизити рівень суспільної довіри до суду.
Викликає обґрунтований сумнів заявлена у договорі дарування вартість квартири у розмірі 267 498,33 гривні, яка є заниженою порівняно з ринковими цінами на подібну нерухомість в місті Одеса. Крім того, викликає сумнів пояснення кандидата стосовно суттєвого збільшення вартості квартири (продаж квартири в 2021 році за 10 401 846 гривень (390 000 доларів США) тільки у зв’язку з проведеним відновлюваним ремонтом. Таке співвідношення між заявленою первісною вартістю та фактичною сумою продажу дає підстави вважати про можливе надмірне заниження початкової вартості майна і може свідчити про ухилення від оподаткування або приховування реальної вартості набутого майна.
Так, у правовій позиції Венеційської комісії від 20.06.2022 № 1064/2021 щодо концепції оцінювання суддів та прокурорів і проєкту змін до конституції Косово зазначено таке:
«У системі попередньої перевірки доброчесності рішення не приймати кандидата на роботу може обґрунтовуватися самими лише сумнівами, на основі оцінки ризиків. Однак рішення негативно оцінити особу, яка обіймає посаду, має ґрунтуватися на конкретних порушеннях, наприклад, наявності необґрунтованих активів, навіть якщо неможливо довести поза розумним сумнівом, що такі активи отримані з незаконних джерел» (пункт 10).
Отже, Венеційська комісія констатувала, що стандарт, за яким проводиться оцінювання кандидатів на посаду публічної служби, може бути надзвичайно низьким та навіть не потребувати обґрунтування.
На підставі сукупності встановлених обставин, а саме: набуття кандидатом квартири, її реальної вартості на момент дарування, її подальший продаж, відсутність переконливих пояснень щодо законності та добросовісності вказаних дій, Комісія вважає, що наведені факти можуть вважатися достатніми для того, щоб вважати кандидата такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, Комісія у пленарному складі дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата показникам чесність та законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав критеріїв доброчесності та професійної етики.
Стосовно інших обставин, зазначених у висновку ГРД, Комісія у пленарному складі підтримує рішення Комісії у складі Першої палати.
Отже, за результатами дослідження досьє, висновку ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, за результатами голосування Комісія у пленарному складі під час закритого обговорення дійшла висновку про невідповідність кандидата Потапчук Г.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Відповідно до статей 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, доповідачем на голосування поставлено пропозицію про «Визнання Потапчук Г.В. такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді». «ЗА» визнання кандидата такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя, проголосувало сім членів Комісії (Андрій ПАСІЧНИК, Роман КИДИСЮК, Надія КОБЕЦЬКА, Олег КОЛІУШ, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ, Руслан СИДОРОВИЧ, Галина ШЕВЧУК), «ПРОТИ» – п’ять членів Комісії (Михайло БОГОНІС, Віталій ГАЦЕЛЮК, Руслан МЕЛЬНИК, Олексій ОМЕЛЬЯН, Роман САБОДАШ).
Таким чином, кандидата Потапчук Г.В. визнано такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Ураховуючи викладене, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати Потапчук Ганну Вячеславівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Галина ШЕВЧУК
