Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Романа КОЛЕСНИКА,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Колесника Романа Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп- 16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.
Колесник Р.М. 27 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Колесника Р.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Колесник Р.М. ____ року народження, громадянин України.
У 2000 році закінчив Маріупольський гуманітарний інститут Донецького державного університету і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
У 2018 році в Інституті економіко-правових досліджень НАН України захистив кандидатську дисертацію «Підстави перегляду рішень господарських судів за нововиявленими обставинами» за спеціальністю «Господарське право, господарське-процесуальне право» та отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 Колесника Р.М. призначено на посаду судді Господарського суду Донецької області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 23 січня 2016 року № 21/2016 Колесника Р.М. переведено на посаду судді Господарського суду Київської області в межах п’ятирічного строку.
Указом Президента України від 22 квітня 2019 року № 159/2019 Колесника Р.М. призначено на посаду судді Господарського суду Київської області безстроково.
Колесник Р.М. проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31 липня 2018 року № 1412/ко-18 Колесника Р.М. визнано таким, що відповідає займаній посаді.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 та 17 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 52/зп-25 та № 56/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 26 та 27 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Колесник Р.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23:
|
Критерій |
Показник
|
Бал
|
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
43,9 |
362,9 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
148 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
131 |
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 362,9 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Колесником Р.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Колесника Р.М.
Запити про надання відомостей стосовно Колесника Р.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 16/ас-25 установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Колесника Р.М. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Колесника Р.М. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Колесника Р.М. визначено члена Комісії Омельяна О.С.
Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист № 21-2600/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
Кандидатом Колесником Р.М. 22 квітня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з кандидатом Комісією було призначено на 03 липня 2025 року.
До Комісії 30 червня 2025 року електронною поштою надійшло клопотання Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про відкладення співбесіди у зв’язку з потребою додаткового дослідження матеріалів, забезпечення кандидату права на відповідь та ухвалення відповідного рішення.
У засіданні 03 липня 2025 року вказане клопотання ГРД було задоволено та відкладено співбесіду на 23 липня 2025 року.
До Комісії 21 липня 2025 року надійшло рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Колесника Р.М.
Членом Комісії – доповідачем запропоновано (лист від 21 липня 2025 року № 32 дпс-1284/23) Колеснику Р.М. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано електронну копію цього рішення.
Кандидатом 22 липня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення.
Комісією 23 липня 2025 року проведено співбесіду із Колесником Р.М. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
||||||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
21 |
21 |
20 |
20 |
21 |
21 |
20,75 |
41,75 |
|
|
Відповідальність |
||||||||||
|
Безперервний розвиток |
21 |
21 |
21 |
20 |
22 |
21 |
21 |
|||
Надана Колесником Р.М. інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,75 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Колесником Р.М. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
||||||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
44 |
|
|
Ефективна взаємодія |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
|||
|
Стійкість мотивації |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
|||
|
Емоційна стійкість |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
|||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бали із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Колесника Р.М. критеріям професійної етики та доброчесності.
Однак Комісія звертає увагу на таке.
Як зазначалось вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Колесника Р.М., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час його кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).
В інформації ГРД зазначено, що кар’єра кандидата на посаді судді розпочалася в період, коли його мати обіймала посаду члена Комісії (з 2010 року до 2014 року). Крім того, у вересні 2014 року Колесник Р.М. подав заяву про переведення до Господарського суду Київської області, обґрунтувавши це сімейними обставина. На думку ГРД, сукупність цих фактів може викликати у стороннього спостерігача враження про ймовірне використання кандидатом родинних зв’язків для побудови своє суддівської кар’єри.
Водночас після детального аналізу суддівського досьє ГРД встановила, що рішенням Комісії від 24 вересня 2014 року № 169/пс-14 Колесника Р.М. було рекомендовано для переведення до Господарського суду Київської області. Однак листом Глави Адміністрації Президента України матеріали щодо переведення кандидата було повернено до Комісії з посиланням на втрату нею повноважень відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Таким чином, Колесник Р.М. не реалізував право на переведення в період, коли його мати обіймала посаду члена Комісії. З урахуванням обставин, пов’язаних із бойовими діями в місті Донецьку, припиненням роботи відповідного суду, наявністю родинних зв’язків у місті Києві, обраний кандидатом напрям переведення видається обґрунтованим. У підсумку ГРД дійшла висновку, що вплив родинних зв’язків на кар’єру кандидата був відсутній або несуттєвий.
ГРД також звернула увагу на факт невідображення суддею в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2015–2018 роки відомостей про вартість автомобілів марки «Mazda 6» 2008 року випуску та марки «Toyota Camry» 2011 року випуску, хоча в декларації за 2019 рік така інформація ним вже вказувалась.
У межах забезпечення права на відповідь кандидат пояснив, що при заповненні відповідних полів декларацій за 2015–2018 роки вказував позначку «Невідомо», оскільки на момент подання першої декларації відомості про вартість автомобілів у нього були відсутні. У 2019 році з огляду на намір продажу автомобілів марки «Mazda 6» 2008 року випуску та марки «Toyota Camry» 2011 року випуску було здійснено їх грошову оцінку. Вартість у розмірі 250 000 грн та 350 000 грн відповідно було зазначено в декларації за 2019 рік з використанням оновленого функціоналу системи подання декларацій, що передбачав можливість вказати вартість за результатами останньої оцінки. Факт подальшого продажу зазначених транспортних засобів у 2020 році за цінами, що майже повністю відповідали вартості, вказаній в декларації за 2019 рік, підтверджується як декларацією за 2020 рік, так і інформацією, що міститься в електронному досьє кандидата. Вартість продажу повністю відповідала ринковій вартості станом на момент вчинення продажу.
ГРД взяла до уваги вказані пояснення кандидата, а також врахувала те, що зазначені автомобілі придбано Колесником Р.М. до набуття статусу судді та офіційних доходів родини вистачало на їх придбання.
ГРД також вважала за необхідне отримати пояснення кандидата стосовно відсутності задекларованого житла за місцем фактичної роботи у відповідні періоди. Зокрема, в декларації за 2015 рік Колесник Р.М. не зазначив жодного об’єкта нерухомості в місті Харкові, де на той час здійснював професійну діяльність. У декларації за 2016 рік також не було задекларовано жодного житла в місті Києві – за новим місцем роботи кандидата.
Не залишились поза увагою ГРД і обставини, пов’язані з неодноразовими поїздками матері кандидата на тимчасово окуповану територію Донецької області (зафіксовано 15 таких випадків у період з 2015 року до 2019 року).
ГРД також звернула увагу на те, що в деклараціях за 2016–2024 роки кандидатом зазначено доходи дружини як самозайнятої особи. Проте задекларовані суми доходів не узгоджуються з інформацією, наведеною в податкових деклараціях дружини щодо її майнового стану та доходів.
На спростування інформації ГРД Колесник Р.М. надав письмові пояснення та документи на їх підтвердження, які підтримав під час співбесіди, зазначивши таке.
Стосовно суддівської кар’єри кандидат пояснив, що на момент призначення на посаду судді мав 12 років юридичного стажу, достатній професійний досвід та навички, необхідні для здійснення правосуддя. За словами кандидата, його мати, яка тривалий час працювала в судовій системі, ніколи не використовувала службове становище в особистих інтересах, у тому числі на його користь. Кандидат зазначив, що конкурс на переведення, оголошений у 2014 році, фактично не відбувся, а матеріали щодо переведення було повернуто до Комісії у зв’язку з втратою Комісією повноважень. Лише у 2015 році новий склад Комісії оголосив конкурс, за результатами якого його було переведено до Господарського суду Київської області. Таким чином, кандидат заперечує використання будь-яких родинних зв’язків для своїх досягнень у кар’єрі.
Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення щодо обставин його суддівської кар’єри та висновки ГРД, зроблені за результатами вивчення суддівського досьє та аналізу аналогічних випадків щодо несуттєвого впливу родинних зв’язків на кар’єру кандидата.
Стосовно незазначення в деклараціях за 2015–2018 роки вартості автомобілів марки «Mazda 6» 2008 року випуску та марки «Toyota Camry» 2011 року, зважаючи на встановлені обставини та надані документи, Комісія оцінює такі пояснення кандидата як достатні для висновку про відсутність в цій частині обґрунтованого сумніву в порушенні кандидатом правил декларування.
Стосовно недекларування кандидатом у 2015 році житла в місті Харкові за місцем роботи кандидат пояснив, що після переміщення Господарського суду Донецької області до міста Харкова у зв’язку з окупацією частини території України суд фактично відновив свою роботу 15 квітня. У цей період він тимчасово проживав у друзів, знайомих або разом з іншими суддями винаймав готельні номери. На вихідні виїжджав до міста Маріуполя або міста Києва, де мешкала його родина. Місця проживання його родини змінювались у залежності від активності бойових дій поблизу міста Маріуполя, сезону та інших обставин. Зважаючи на те, що об’єкти нерухомості в місті Харкові, якими він тимчасово користувався у 2015 році, не перебували у його користуванні станом на 31 грудня відповідного року, він не декларував їх у декларації за 2015 рік.
Комісія бере до уваги пояснення Колесника Р.М. стосовно недекларування у 2015 році об’єктів нерухомості, розташованих у місті Харкові за місцем його роботи, та визнає їх певною мірою обґрунтованими, зважаючи на те, що докази зворотнього в Комісії відсутні.
Стосовно недекларування кандидатом у деклараціях за 2016–2018 роки жодного об’єкта нерухомості в місті Києві за місцем роботи кандидат пояснив, що в цей період він проживав у службовій квартирі матері за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1. При заповненні декларацій за 2016–2018 роки він зазначав у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» адресу місця свого фактично проживання. Проте при заповненні розділу 3 «Об’єкти нерухомості» цих декларацій він керувався пунктом 12 Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3, в якому вказано, що закон передбачає обов’язок зазначати в декларації окремі об’єкти, які належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві користування. Такими правами користування можуть бути: оренда, сервітути, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій), утримання, застава, користування на підставі довіреності, у тому числі генеральної довіреності, інші права, передбачені законом. Визначення зазначених категорій наведено у Цивільному кодексі України. Виходячи із вказаних роз’яснень, він вважав, що будь-яке право користування для цілей декларування має бути передбачене законом, ґрунтуватись на відповідній правовій підставі, якої в його випадку, окрім пропозиції матері, не було. За відсутності у звітному періоді будь-яких правових підстав для користування житлом за задекларованим місцем проживання суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, відомості про нього, на думку кандидата, не зазначаються в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації.
Таким чином, кандидат зауважив, що з метою дотримання вимог антикорупційного законодавства у щорічних деклараціях за 2016–2018 роки ним було відображено лише ті об’єкти, які підлягали декларуванню відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент подання декларацій за 2016–2018 роки) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Тобто із вказаної норми випливає, що суб’єкт декларування зобов’язаний зазначати в декларації всі об’єкти нерухомості, які перебувають у його користуванні, незалежно від наявності правових підстав для такого користування.
Комісією встановлено, що кандидат не дотримався вказаних вимог, оскільки при заповненні декларацій за 2016–2018 роки не зазначив у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» об’єкт нерухомості, який перебував у його фактичному користуванні.
Проаналізувавши надані кандидатом пояснення стосовно недекларування в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларацій за 2016–2018 роки відомостей про квартиру за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, яка перебувала в користуванні Колесника Р.М., Комісія вважає їх достатніми для спростування сумніву щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики з огляду на те, що відомості про фактичне місце проживання кандидатом були вказані в розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» цих декларацій.
Водночас Комісія звертає увагу кандидата на викладені обставини та необхідність більш уважно та всебічно вивчати вимоги антикорупційного законодавства, зокрема положення Закону України «Про запобігання корупції» щодо порядку та повноти декларування відомостей. Це сприятиме належному виконанню обов’язків суб’єкта декларування в майбутньому та уникненню подібних ситуацій.
Стосовно неодноразових поїздок матері кандидата на тимчасово окуповану територію Донецької області в період з 2015 року оо 2019 року кандидат зазначив, що такі поїздки здійснювалися виключно з метою контролю за станом належного йому та його близьким родичам майна, що розташоване на тимчасово окупованих територіях.
Комісія бере до уваги пояснення судді, визнаючи їх достатніми, та вважає, що зазначені в інформації ГРД обставини стосовно виїзду матері кандидата на тимчасово окуповану територію Донецької області в період з 2015 року до 2019 року не мають негативного впливу на оцінку його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Комісія також враховує відомості Служби безпеки України, викладену в листі від 02 травня 2025 року № 14/5/3-2557, отриманому на запит Комісії від 25 березня 2025 року № 21-1849/25, про відсутність інформації, що може вказувати на невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, у тому числі з урахуванням даних стосовно членів сім’ї та близьких осіб.
Стосовно розбіжностей в задекларованих доходах дружини як самозайнятої особи в деклараціях за 2016–2024 роки з інформацію про доходи його дружини з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – ДРФО), кандидат пояснив, що це пов’язано з особливістю порядку відображення суми нарахованого доходу в деклараціях, у яких такий дохід має зазначатися у загальному (нарахованому) розмірі. Своєю чергою в деклараціях про майновий стан і доходи, поданих його дружиною як приватним нотаріусом, відображається як сума загального доходу, яка зазначена ним у деклараціях, так і сума, що підлягає оподаткуванню. Таким чином, у ДРФО міститься інформація лише про чисту суму доходу його дружини, яка підлягає оподаткуванню.
На підтвердження цього кандидат надав копії податкових декларацій про майновий стан і доходи, поданих його дружиною як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2016–2024 роки, в яких відображена загальна сума, отриманого нею доходу за вказаний період, яка відповідає тій, що зазначена кандидатом у деклараціях за 2016–2024 роки.
Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України), самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Як вбачається із відповіді Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, наданої на запит члена Комісії – доповідача від 09 липня 2025 року № 32дпс- 1284/23, ОСОБА_1 (дружина кандидата) перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у місті Києві (Лівобережна державна податкова інспекція) як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (приватний нотаріус).
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється статтею 178 ПК України. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 ПК України).
З наведених положень податкового законодавства випливає, що у ДРФО відображається саме сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого дружиною кандидата, а не загальна сума річного доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності.
Таким чином, задекларовані Колесником Р.М. у деклараціях за 2016–2024 роки відомості щодо доходу його дружини як самозайнятої особи відповідають вимогам антикорупційного законодавства.
Комісія бере до уваги надані кандидатом пояснення стосовно розбіжності між задекларованими доходами дружини кандидата як самозайнятої особи у деклараціях за 2016– 2024 роки та даними з ДРФО, визнаючи їх об’єктивними, достатньо обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.
Таким чином, за результатами перевірки інформації, викладеної в рішенні ГРД, з урахуванням пояснень кандидата та аналізу наявних у Комісії матеріалів, зокрема суддівського досьє, Комісією не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 300 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ (за показником) |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
43,9 |
362,9 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
148 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
131 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
20,75 |
41,75 |
|
Безперервний розвиток |
21 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
11 |
44
|
|
Ефективна взаємодія |
11 |
||
|
Стійкість мотивації |
11 |
||
|
Емоційна стійкість |
11 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
300
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
748,65 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Колесник Р.М. у сукупності набрав 748,65 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Колесник Роман Миколайович набрав 748,65 бала.
Визнати Колесника Романа Миколайовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК
