197/ко-24

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

судді Арцизького районного суду Одеської області Ольги КРУТОВОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді  Арцизького районного суду Одеської області Крутової Ольги Миколаївни на відповідність займаній посаді,   

встановила:

 І. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 07.11.2013 № 620/2013 Крутову Ольгу Миколаївну призначено на посаду судді Арцизького районного суду Одеської області строком на 5 років.

Рішенням Комісії від 01.02.2018 № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Арцизького районного суду Одеської області Крутової О.М.

Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 130/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Крутової О.М. Цим же рішенням Комісія вирішила допустити  Крутову О.М. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Крутової О.М.

За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок від 09.02.2019.

Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2023 № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25.07.2023 справу Крутової О.М. розподілено члену Комісії Чумаку С.Ю.

Комісією досліджено досьє Крутової О.М., проведено з нею співбесіду та встановлено таке.

І. Критерій професійної компетентності.

1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування – Крутова О.М. набрала 69,75 бала.

2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання – Крутова О.М. набрала 73 бали.

 Відповідно до пункту 9 розділу V Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 № 43/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18 зі змінами) (далі – Положення), мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 142,75 бала, що становить більше 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

3. Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.

Комісією, зокрема, надано оцінку порушенню суддею строків розгляду справ (317 справ і 10 матеріалів переважно у 2016–2017 роках) та оприлюднення тексту судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) (367 судових рішень внесено до ЄДРСР з порушенням строків за період 2016–2018 років). У тому числі є судові рішення, які оприлюднено значно пізніше, ніж це передбачено законом:

- у справі № 492/1836/17 прострочено 48 днів (рішення від 05.02.2018, надіслано до ЄДРСР 05.04.2018);

- у справі № 492/1127/15-ц прострочено 66 днів (рішення від 26.01.2018, надіслано до ЄДРСР 13.04.2024);

-  у справі № 492/92/18 прострочено 98 днів (ухвала від 13.02.2018, надіслано до ЄДРСР 29.05.2018);

- у справі № 492/1745/17 прострочено 123 дні (постанова від 28.02.2018, надіслано до ЄДРСР 02.07.2018);

-  у справі № 492/11/18 прострочено 151 день (ухвала від 26.01.2018, надіслано до ЄДРСР 02.07.2018);

- у справі № 492/2094/13-ц прострочено 158 днів (рішення  від 17.03.2017, надіслано до ЄДРСР 28.08.2017);

- у справі № 492/1061/17 прострочено 218 днів (ухвала від 27.03.2018, надіслано до ЄДРСР 07.11.2018).

Також, у справі № 492/304/17 рішення суду від 15.11.2017 надіслано до ЄДРСР лише 13.12.2018.

Крім того, ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21.01.2019 № 166/2дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді та рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25.03.2019 № 914/2дп/15-19 встановлено, що в діях судді мало місце зволікання з виготовленням повних текстів рішень від 11.10.2016 у справах №№ 492/484/16-ц, 492/483/16-ц, 492/482/16-ц та несвоєчасне надання суддею копій зазначених текстів рішень для їх внесення до ЄДРСР. Водночас під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено обставин, які б свідчили про умисність дій судді під час розгляду зазначених вище справ, а саме зволікання з виготовленням повних текстів рішень для їх внесення в ЄДРСР. У притягненні судді до дисциплінарної відповідальності відмовлено.

Такі факти негативно впливають на оцінку зазначеного показника, а тому за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила його у 50 балів.

4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

 З матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено, що Крутова О.М. з 2014 року кожного року підвищувала фаховий рівень у Національній школі суддів України.

За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила діяльність судді щодо підвищення фахового рівня у 5 балів.

ІІ. Критерій особистої компетентності.

1. Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник.

2. Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики.

3. Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерій особистої компетентності в 57 балів.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

1. Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

2. Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

3. Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

4. Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерій соціальної компетентності у 63 бали.

ІV. Критерій професійної етики та доброчесності.

1. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 60 балів.

2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 70 балів.

3. Відповідність витрат і майна судді та членів її сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, політична нейтральність, дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя, дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

4. Відповідність витрат і майна судді та членів її сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу (рівня) життя судді та членів її сім’ї задекларованим доходам, відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону, наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді, наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23 зі змінами, далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

 

ІІ. Висновок Громадської ради доброчесності.

 

До Комісії 26.09.2019 надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Арцизького районного суду Одеської області Крутової О.М. критеріям доброчесності та професійної етики, датований 26.09.2019.

До Комісії 13.08.2024 від ГРД надійшов висновок у новій редакції про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, а саме:

1.  Суддя безпідставно не задекларувала своєчасно своє майно чи члена сім’ї, що є ліквідним активом, дохід, або значно занизила його обсяг і (або) вартість. Суддя безпідставно допустила значні розбіжності у відомостях, поданих у майнових деклараціях за різні періоди. Суддя або пов’язана з нею особа, отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (безпроцентна позика у значних розмірах на шкоду позикодавцю, отримання в подарунок, безкоштовне користування або зі значною знижкою ліквідного майна, отримання ліквідного майна від власника, щодо якого немає підтверджень легальності доходу для придбання такого майна, заниження вартості такого майна тощо).

1.1. Відповідно до декларацій Крутової О.М. за 2012–2016 роки в судді було відсутнє і у власності, і в користуванні будь-яке нерухоме майно, у якому можна було проживати. З пояснень судді Комісії під час співбесіди 26.09.2019 зрозуміло, що житло в неї було на праві користування, але вона його не декларувала.

1.2. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2017 рік (і всіх наступних) з 03.01.2017 суддя проживала чи мала право проживати у квартирі ОСОБА_1. ОСОБА_1 – матір колишнього чоловіка судді, з яким суддя повторно одружилась через 4 роки. Зазначений у деклараціях за 2017–2019 роки вид права користування – «майно перебуває у власності третьої особи» (фактично йшлось про безоплатне користування), у декларації за 2020 рік вказано, що квартира використовується на праві оренди, з 2021 року знову йшлось про безоплатне користування. Проте під час співбесіди 26.09.2019 суддя зазначила, що проживала у квартирі ОСОБА_1 близько 20 років. Однак до 2017 року вона не декларувала користування цим нерухомим майном.

1.3. У 2018 році суддя задекларувала право користування автомобілем «Land Rover Freelander», який належав ОСОБА_2 (був чоловіком судді з 2004 року до 2011 року і після 2021 року). Вид права користування – «майно перебуває у власності третьої особи» (у 2019 році право припинилось, більше не згадувалось у декларації). У 2017 році суддя декларувала таке ж право щодо автомобіля «Volkswagen Туарег», що перебував у власності ОСОБА_3 (у 2018 році право припинилось, більше не згадувалось у декларації). ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у 2017, 2018 роках не були близькими особами судді в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній станом на кінець 2018 року) судді можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки. Згадане обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які: 1) даруються близькими особами; 2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси. Тобто перелічені випадки використання квартир та автомобілів не можна віднести до винятків і на них поширювались загальні обмеження щодо прийняття подарунків.

2. Джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ, легальні доходи близьких осіб судді, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ.

2.1. У декларації за 2015 рік Крутова О.М. вказала, що надала в позику третій особі на значну суму – 250 тис. доларів. Походження цих коштів потребує пояснень судді, оскільки згідно з даними досьє дохід судді протягом 2005–2015 років не дозволяв накопичити зазначену суму:

- 2005 рік - дохід становив 3 051 грн;

- 2006 рік - дохід становив 16 112 грн;

- 2007 рік - дохід становив 19 926 грн;

- 2008 рік - дохід становив 7 498 грн;

- 2009 рік - дохід становив 6 220 грн;

- 2010 рік - дохід становив 11 337 грн;

- 2011 рік - дохід становив 12 700 грн;

- 2012 рік - дохід становив 48 012 грн;

- 2013 рік - дохід становив 33 016 грн;

- 2014 рік - дохід становив 170 111 грн;

- 2015 рік - дохід становив 147 220 грн.

У всіх наступних деклараціях інформація про цю позику відсутня, але суддя декларувала мінімальні заощадження – з чого випливає, що позика або не була повернута, або отримані назад кошти не відображено в деклараціях. Під час співбесіди в Комісії суддя пояснила, що ці гроші їй надав колишній чоловік для купівлі квартири. Проте вони відображені в декларації як позика третім особам, тому це твердження викликає сумнів.

3. Суддя без поважних причин допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого, наприклад, певні учасники справи отримали вигоду чи переваги або зазнали невиправданих втрат, справу було закрито у зв’язку із закінченням строків, порушники уникнули покарання, захист порушених прав став істотно ускладненим, недоцільним чи неможливим тощо.

У ЄДРСР наявні постанови судді щодо закриття проваджень за адміністративними матеріалами про вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з тексту яких можна припустити, що суддя допускала судову тяганину: постанова від 07.11.2016 у справі № 492/1040/16-п, постанова від 11.10.2016 у справі № 492/946/16-п, постанова від 15.01.2018 у справі № 492/1554/17, постанова від 11.09.2017 у справі № 492/724/17, постанова від 15.12.2017 у справі № 492/1240/17, постанова від 27.03.2018 у справі № 492/33/18, постанова від 16.11.2015 у справі № 492/1055/15-п, постанова від 18.10.2017 у справі № 492/1291/17, постанова від 11.06.2015 у справі № 492/750/15-п, постанова від 13.08.2015 у справі № 492/1027/15-п, постанова від 31.01.2017 у справі № 492/1430/16-п.

Наприклад, у постанові суду від 07.11.2016 у справі № 492/1040/16-п ідеться про те, що особа, яку щонайменше один раз у межах строку розгляду справи належним чином було повідомлено про дату судового засідання, не повідомила про причини неявки, проте засідання все одно було відкладено на іншу дату: «Як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 05.08.2016, матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 надійшли до Арцизького районного суду Одеської області 10.08.2016. Справу призначено до слухання на 28.09.2016, але в день розгляду справи суддя Крутова О.М. перебувала на лікарняному, зв’язку з чим справу було призначено до слухання на 11.10.2016, ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про причину своєї неявки суд не повідомив [тобто ідеться про засідання, про яке особа була належним чином повідомлена, але не прийшла]. У зв’язку з неявкою правопорушника, справу було призначено до слухання на 25.10.2016, але в день розгляду справи суддя Крутова О.М. також перебувала на лікарняному, у зв’язку з чим справу було призначено до слухання на 07.11.2016, але на день розгляду справи пройшло 3 (три) місяці після вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення».

У постанові суду від 31.01.2017 у справі № 492/1430/16-п зазначено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення 13.10.2016, матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 надійшли до Арцизького районного суду Одеської області 04.11.2016. Справу було призначено до слухання на 28.11.2016, ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про причину своєї неявки суд не повідомила [тобто ідеться про засідання, про яке особа була належним чином повідомлена, але не прийшла]. У зв’язку з неявкою правопорушника справу було призначено до слухання на 15.12.2016 та на 04.01.2017, але у дні розгляду справи суддя Крутова О.М. була тимчасово непрацездатною, у зв’язку з чим справу було призначено до слухання на 31.01.2017, але на день розгляду справи пройшло 3 (три) місяці після вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

У постанові суду від 15.12.2017 у справі № 492/1240/17 зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення від 10.09.2017, матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 надійшли до Арцизького районного суду Одеської області 29.09.2017. Справу було призначено до слухання на 10.10.2017, на 07.11.2017, на 08.12.2017, проте суддя Крутова О.М. в ці дні була тимчасово непрацездатною та перебувала у відпустці. Справу було призначено до слухання на 15.12.2017, але на день розгляду справи минуло 3 (три) місяці після вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

 

Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути використана для оцінювання судді:

1. Відповідно до декларації Крутової О.М. за 2015 рік вона у 2013 році придбала автомобіль «VOLVO ХС90» 2013 року випуску за 518 998 грн, проте в паперових деклараціях за 2013–2015 роки цей автомобіль не зазначено.

2. Після розлучення (2011 рік) і до повторного одруження з ОСОБА_2 (2021 рік) суддя користувалась квартирою свекрухи та автомобілем чоловіка. Це може свідчити про те, що подружжя продовжувало проживати в цивільному шлюбі в період з 2011 року до 2021 року.

3. Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 25.03.2019 у 2016 році у провадженні судді перебували цивільні справи №№ 492/484/16-ц, 492/483/16-ц, 492/482/16-ц, у яких 11.10.2016 проголошено вступну та резолютивну частини рішень. Повні тексти рішень у зазначених справах, як пояснила суддя Крутова О.М., нею були виготовлені з порушенням строків, визначених процесуальним законодавством. Суддя Крутова О.М. визнала несвоєчасність надання нею копій зазначених судових рішень для внесення до ЄДРСР. Водночас вона в письмових поясненнях зазначила, що в період з 22.10.2016 до 28.02.2017 (після дати проголошення вступної та резолютивної частин рішень) через тривалі розлади здоров’я  була тимчасово непрацездатною та перебувала у відпустках. У той час, як вказала суддя, вона постійно мешкала в місті Одесі, працювала в Арцизькому районному суді Одеської області, долаючи кожного дня відстань у 135 км від свого помешкання до місця роботи (суддя жодного житла не задекларувала до 2016 року включно). Під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено обставин, які б свідчили про умисність дій судді під час розгляду зазначених вище справ, а саме у зволіканні з виготовленням повних текстів рішень. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила у притягненні судді Крутової О.М. до дисциплінарної відповідальності.

III. Пояснення судді.

1.1. На думку судді, вона правильно зазначила в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік житло (нерухоме майно), в якому проживала і де були її особисті речі, а саме за адресою: місто Одеса. Також вона вказала місце своєї реєстрації (прописки), яке не збігалося з її місцем проживання: місто Київ.

Ці відомості вона вказала в частині 2 «Місце проживання» розділу I «Загальні відомості» цієї декларації.  

Суддя пояснила, що вона не відобразила ці нерухомі об’єкти в декларації в розділі III «Відомості про нерухоме майно» частини А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним», тому що це нерухоме майно їй не належало на праві власності, воно не було зареєстровано на неї в належний законом спосіб, ніяких письмових договорів оренди або договорів безоплатного користування майном не укладалось. Власники нерухомого майна були проти такого декларування. Водночас роз’яснень з цього питання, крім примітки 1 до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не було. Санкцій (у вигляді попередження, штрафу та інше) контролюючим або правоохоронним органом за надання недостовірної інформації або за неправильне заповнення саме цієї декларації за 2012 рік до сьогодні до неї не застосовувалось.

Cуддя вважає, що правильно зазначила в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік житло (нерухоме майно), в якому проживала і де були її особисті речі, а саме за адресою: місто Одеса.

Ці відомості вона вказала в частині 2 «Місце проживання» розділу I «Загальні відомості» цієї декларації. 

Суддя пояснила, що вона не відобразила цей нерухомий об’єкт в декларації в розділі III «Відомості про нерухоме майно» частини А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним», тому що це нерухоме майно не належало їй на праві власності, воно не було зареєстровано на неї в належний законом спосіб, ніяких письмових договорів оренди або договорів безоплатного користування майном не укладалось. Також власниця нерухомого майна була проти такого декларування. Крім того, роз’яснень з цього питання, крім примітки 1 до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не було. Санкцій (у вигляді попередження, штрафу та інше) контролюючим або правоохоронним органом за надання недостовірної інформації або неправильне заповнення саме цієї декларації за 2013 рік до сьогодні до неї не застосовувалось. Розмір видатків за користування вказаним майном не перевищував 50 мінімальних заробітних плат.

Крутова О.М. зазначила, що на посаду судді її призначено 07.11.2013. До штату Арцизького районного суду Одеської області її зараховано 22.11.2013. Із кінця листопада до грудня 2013 року в робочі дні винаймала кімнату в готелі (близько 25 днів), на вихідні поверталась до міста Одеси до основного місця проживання. Місце реєстрації (прописки) в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік не зазначила, оскільки жодного разу за рік там не була, ніяких витрат за користування майном не понесла.

Суддя вважає, що правильно вказала в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік житло (нерухоме майно), в якому проживала і де були її особисті речі, а саме за адресою: місто Одеса.  Ці відомості вона вказала в частині 2 «Місце проживання» розділу I «Загальні відомості» цієї декларації. 

Суддя не відобразила цей нерухомий об’єкт в декларації в розділі III «Відомості про нерухоме майно» частини А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним», тому що це нерухоме майно не належало їй на праві власності, воно не було зареєстровано на неї в належний законом спосіб, власниця нерухомого майна була проти такого декларування. Крім того, роз’яснень з цього питання, крім примітки 1 до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не було. Санкцій (у вигляді попередження, штрафу та інше) контролюючим органом за недостовірну інформацію або неправильне заповнення саме цієї декларації до сьогодні до неї не застосовувалось. Розмір видатків за користування вказаним майном не перевищував 50 мінімальних заробітних плат.

Крім того, вона працювала не в місті Одесі, а в місті Арцизі Одеської області. Відстань до роботи становить приблизно 135 км. Квартиру, яку вона декларувала як місце проживання в місті Одесі, не відображено в декларації на четвертому аркуші в розділі III частини А пункту 25, оскільки вона користувалася нею менше 180 календарних днів на рік.

У 2014 році був 251 робочий день, більшу частину з яких суддя провела на робочому місці в Арцизькому районному суді Одеської області, що розташований в місті Арцизі Одеської області. У неї не було постійного місця проживання, вона могла залишитися ночувати на роботі, винайняти номер у готелі або поїхати в гості до колишньої свекрухи в місто Татарбунари Одеської області (відстань – 27 км від міста Арциз). 

Суддя підтвердила, що дійсно не було жодного об’єкта нерухомості, яким вона користувалась у 2014 році більше 180 календарних днів, тому і не відображала цю інформацію в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в розділі III «Відомості про нерухоме майно» частини А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним».

На думку судді, вона правильно задекларувала в розділі 2.1 електронної декларації за 2015 рік житло (нерухоме майно), в якому проживала і де були її особисті речі, а саме за адресою: місто Одеса. Також вказала місце своєї реєстрації (прописки), яке не збігалося з місцем проживання: місто Київ.

Крутова О.М. не відобразила ці нерухомі об’єкти в електронній декларації за 2015 рік в розділу III «Об’єкти нерухомості» тому що працювала не в місті Одесі, а в місті Арцизі Одеської області. Відстань до роботи становить приблизно 135 км. Квартиру, яку декларувала як місце проживання, не відображено в розділу III «Об’єкти нерухомості» декларації, оскільки вона користувалася нею менше 180 календарних днів на рік.

У 2015 році був 251 робочий день, більшу частину з яких Крутова О.М. провела на робочому місці в Арцизькому районному суді Одеської області, що розташований у місті Арцизі Одеської області. У неї не було постійного місця проживання, вона могла залишитися ночувати на роботі, винайняти номер у готелі або поїхати в гості до колишньої свекрухи у місто Татарбунари Одеської області (відстань – 27 км від міста Арциз). 

Суддя підтвердила, що дійсно не було жодного об’єкта нерухомості, яким вона користувалась у 2015 році більше 180 календарних днів, тому і не відображала цю інформацію в електронній декларації. Розмір видатків за користування вказаним майном не перевищував 50 мінімальних заробітних плат. Санкцій (у вигляді попередження, штрафу та інше) контролюючим або правоохоронним органом за недостовірну інформацію або неправильне заповнення саме цієї декларації до сьогодні до неї не застосовувалось.

На думку судді, вона правильно задекларувала в розділі 2.1 електронної декларації за 2016 рік житло (нерухоме майно), в якому проживала і де були  її особисті речі, а саме за адресою: міста Одеса. Також вона вказала місце своєї реєстрації (прописки), яке не збігалося з її місцем проживання: місто Київ.

Суддя не відобразила ці нерухомі об’єкти в електронній декларації в розділі III «Об’єкти нерухомості» тому що працювала не в місті Одесі, а в місті Арцизі Одеської області. Відстань до роботи становить приблизно 135 км. Квартиру, яку суддя декларувала як місце проживання, не відображено в розділі III «Об’єкти нерухомості» декларації, оскільки вона користувалася нею менше 180 календарних днів на рік.

У 2016 році був 251 робочий день, більшу частину з яких суддя провела на робочому місці в Арцизькому районному суді Одеської області, що розташований у місті Арцизі Одеської області. У неї не було постійного місця проживання, вона могла залишитися ночувати на роботі, винайняти номер у готелі або поїхати в гості до колишньої свекрухи у місто Татарбунари Одеської області (відстань – 27 км від міста Арциз). 

Крутова О.М. підтвердила, що дійсно не було жодного об’єкта нерухомості, яким вона користувалась у 2016 році більше 180 календарних днів, тому не відображала цю інформацію в декларації. Розмір видатків за користування вказаним майном не перевищував 50 мінімальних заробітних плат. Санкцій (у вигляді попередження, штрафу та інше) контролюючим або правоохоронним органом за недостовірну інформацію або неправильне заповнення саме цієї декларації за 2016 рік до сьогодні до неї не застосовувалось.

1.2. На думку судді вона правильно зазначала в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2014 роки, в електронній версії декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015–2019 роки інформацію стосовно житла, в якому проживала і де були всі її особисті речі, а саме за адресою: місто Одеса.

Суддя зауважує, що з березня 2005 року до сьогодні користується цією квартирою на підставі усного договору безоплатної оренди або іншого права користування з оплатою всіх комунальних платежів та витрат на обслуговування майна, яке не перевищує 50 мінімальних заробітних плат на рік. Письмові договори безоплатної оренди та письмові договори про безоплатне користування майном – відсутні. Всі стосунки та умови оренди (користування) квартирою з власником майна обговорюються усно, оскільки з ОСОБА_1 у неї довгі дружні стосунки. ОСОБА_1 не перебувала в підпорядкуванні судді і справ за її участі в провадженні також не перебувало.

До Крутової О.М. не застосовувалось санкцій стосовно відомостей про недостовірну інформацію, вказану в деклараціях, або про неправильне заповнення декларацій контролюючими органами. Отже, суддя вважає, що заповнила всі декларації правильно.

1.3. Зазначені у деклараціях транспортні засоби надавались їй у безоплатне користування її колишнім чоловіком – ОСОБА_2. У 2017 році вона безоплатно користувалась автомобілем «Volkswagen Touareg» (2005 року випуску), який був зареєстрований на ОСОБА_3, оскільки транспортний засіб не було можливо переоформити на нового власника – ОСОБА_2 у зв’язку з наявністю обтяження в Департаменті державної виконавчої служби України.

У 2018 році суддя безоплатно користувалась автомобілем «Land Rover Freelander» (2012 року випуску), який належав на праві власності ОСОБА_2.

До витрат, які вона понесла за користування зазначеними автомобілями, входило: купівля палива, заміна резини, технічне обслуговування, поточний ремонт. Ці витрати не перевищували 50 мінімальних заробітних плат на рік.

Суддя повідомила, що користувалась майном колишнього чоловіка, оскільки в них склались добрі дружні відносини, в її підпорядкуванні він не перебував, справ за його участі в провадженні судді не перебувало.

2. Суддя зазначає, що у 2015 році нею в електронній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік у пункті 12 «Грошові активи» задекларовано кошти, надані в позику третім особам у розмірі 250 000 доларів. Ці кошти є грошовим еквівалентом належної їй частини спільної сумісної власності, які вона отримала від чоловіка при розірванні шлюбу. У подальшому ці гроші вона витратила на лікування матері, тобто фактично помилково вказала, що це була позика.

3. Стосовно постанов про закриття проваджень за адміністративними матеріалами про вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, суддя пояснила:

- у справі № 492/1040/16-п 05.08.2016 складено протокол про адміністративне правопорушення, 10.08.2016 матеріали надійшли до суду, 28.09.2016 призначено перше судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки вона була тимчасово непрацездатною. На 11.10.2016 призначено друге судове засідання. Особа, стосовно якої складено протокол, у судове засідання не з’явилась, про причину неявки суд не повідомила. На 25.10.2016 призначено третє судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 07.11.2016 призначено четверте судове засідання. Прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення;

- у справі № 492/1430/16-п 13.10.2016 складено протокол про адміністративне правопорушення, 04.11.2016 матеріали надійшли до суду, 28.11.2016 призначено перше судове засідання. Особа, стосовно якої складено протокол, у судове засідання не з’явилась. Повідомлена належним чином чи ні встановити неможливо. Справу за терміном зберігання знищено. На 15.12.2016 призначено друге судове засідання. Розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 04.01.2017 призначено третє судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 31.01.2017 призначено четверте судове засідання. Прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.

Суддя наголосила, що з липня 2016 року до лютого 2017 року була тимчасово непрацездатною, тому відкладала судові засідання на інші дати;

-  у справі № 492/1240/17 10.09.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення, 29.09.2017 матеріали надійшли до суду, 10.10.2017 призначено перше судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 07.11.2017 призначено друге судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 08.12.2017 призначено третє судове засідання. Розгляд справи відкладено, оскільки суддя перебувала у відпустці. На 15.12.2017 призначено четверте судове засідання. Прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.

Суддя зазначила, що відкладала судові засідання, оскільки була тимчасово непрацездатною та перебувала у відпустці;

- у справі № 492/946/16-п 09.07.2016 складено протокол про адміністративне правопорушення, 19.07.2016 надійшли матеріали до суду, 11.08.2016 призначено перше судове засідання. Особа, стосовно якої складено протокол, у судове засідання не з’явилась. На 28.09.2016 призначено друге судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 11.10.2016 призначено третє судове засідання. Прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.

 Указала на те, що з липня 2016 року до лютого 2017 року була тимчасово непрацездатною, тому відкладала судові засідання на інші дати;

- у справі № 492/1554/17 10.10.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення, 06.11.2017 надійшли матеріали до суду, 28.11.2017 призначено перше судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. На 13.12.2017 призначено друге судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя перебувала в нарадчій кімнаті у кримінальній справі. На 28.12.2017 призначено третє судове засідання. Особа, стосовно якої складено протокол, з’явилась у засідання та заявила клопотання про залучення адвоката в наступне судове засідання. Справу відкладено. На 10.01.2018 призначено четверте судове засідання. Особа, стосовно якої складено протокол, не з’явилась, просила відкласти справу через зайнятість адвоката в іншому процесі. На 12.01.2018 призначено п’яте судове засідання. Прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.

Суддя наголосила, що суд не є каральною установою, щоб без адвоката, без дослідження доказів, без допиту особи як сторони у справі визнати її винною в одному судовому засіданні, не надавши людині час підготуватися до захисту своїх прав у судовому провадженні. Це може призвести до порушення прав людини, невиправданих втрат, підриву авторитету судової влади;

- у справі № 492/724/17 06.06.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення, 13.06.2017 матеріали надійшли до суду, 11.09.2017 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.

Суддя не змогла надати конкретних пояснень стосовно цієї справи, оскільки матеріали справи знищено;

- у справі № 492/33/17 25.12.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення, 16.02.2018 матеріали надійшли до суду. Суд повернув матеріали до правоохоронного органу для належного їх оформлення. 16.02.2018 матеріали повторно надійшли до суду після усунення недоліків правоохоронним органом. На 16.03.2018  призначено перше судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки особа, стосовно якої складено протокол, у судове засідання не з’явилась, про причину неявки суд не повідомив. На 23.03.2018 призначено друге судове засідання, розгляд справи відкладено, оскільки суддя була тимчасово непрацездатною. 27.03.2018 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.

Суддя вважає, що не мала права приймати у першому засіданні судове рішення, оскільки суд не є каральною установою, щоб без дослідження доказів, допиту особи як сторони у справі визнати її виною в одному судовому засіданні, не надавши людині час підготуватися до захисту своїх прав у судовому провадженні. Це може призвести до порушення прав людини, невиправданих втрат, підриву авторитету судової влади;

- у справі № 492/1055/15-ц 30.04.2015 складено протокол про адміністративне правопорушення, 15.07.2015 матеріали надійшли до суду. Суд повернув матеріали до правоохоронного органу для належного їх оформлення. 20.10.2015 матеріали повторно надійшли до суду після усунення недоліків правоохоронним органом. 16.11.2015 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.

Суддя зазначила, що в цій справі матеріали від правоохоронного органу з виправленними недоліками надійшли до суду після спливу трьох місяців, у межах яких відповідно до чинного законодавства до правопорушника може бути застосовано адміністративне стягнення. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

- у справі № 492/1291/17 26.05.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення, 03.10.2017 матеріали надійшли до суду після спливу тримісячного строку з моменту вчинення особою правопорушення. 18.10.2017 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення;

- у справі № 492/750/15-п 10.03.2015 складено протокол про адміністративне правопорушення, 27.03.2015 матеріали надійшли до суду. Суд повернув матеріали до правоохоронного органу для належного їх оформлення. 15.05.2015 матеріали повторно надійшли до суду після усунення недоліків правоохоронним органом. На 09.06.2015 призначено перше судове засідання. Сторона у справі подала заяву про відкладення судового засідання. Суд її задовольнив з підстав того, що особа подала цю заяву письмово. Правопорушник не з’явився у судове засідання. 11.06.2015 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.

Суддя вважає, що не мала права виносити в першому засіданні судове рішення, оскільки суд не є каральною установою, щоб без дослідження доказів, допиту особи як сторони у справі визнати її винною в одному судовому засіданні, не надавши людині час підготуватися до захисту своїх прав у судовому провадженні, оскільки це може призвести до порушення прав людини, невиправданих втрат, підриву авторитету судової влади;

- у справі № 492/1027/15 30.04.2015 складено протокол про адміністративне правопорушення, 07.07.2015 надійшли матеріали до суду. Суд повернув матеріали до правоохоронного органу для належного їх оформлення. 15.07.2015 матеріали повторно надійшли до суду після усунення недоліків правоохоронним органом. 13.08.2015 прийнято рішення про закриття провадження у справі з підстав закінчення строків для накладення на особу адміністративного стягнення.

Суддя перебувала в запланованій відпустці та не мала можливості призначити в цей час справи до слухання.

 

Стосовно додатково наданої ГРД Комісії інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути використана для оцінювання Крутової О.М., зазначила таке:

1. Вона у 2015 році користувалась автомобілем «VOLVO ХС90» 2013 року випуску, який належав на праві власності ТОВ «Український лізинговий фонд» (код ЄДРПОУ 37859096). Цей легковий автомомбіль придбано на підставі договору фінансового лізингу від 30.09.2013 № 1966/09/13-В ПП «Експоагротрейд», де засновником був її відчим, а директором – її рідна сестра. За власний рахунок суддя оплачувала витрати на паливо та 1 технічне обслуговування транспортного засобу. При заповненні декларації за 2015 рік помилково вказала неправильну дату набуття права користування на цей легковий автомобіль.

2. Вона не проживала з ОСОБА_2 у цивільному шлюбі в період з 2011 року до 2021 року, у кожного було окреме особисте життя, вони не були пов’язані спільним побутом, спільно не проживали, у них не було взаємних прав та обов’язків, у кожного був свій бюджет.

3. Зволікання з виготовленням повних текстів рішень у справах від 11.10.2016 №№ 492/484/16-ц, 492/483/16-ц, 492/482/16-ц та несвоєчасне надання нею копій зазначених текстів рішень для їх внесення до ЄДРСР дійсно мало місце. Водночас, ці обставини пов’язані з тривалими розладами її здоров’я та не були умисними. 

 

IV. Норми права та їх застосування.

 

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Відповідно до пункту 5 глави 6 «Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання» Положення:

Критерії компетентності оцінюються так:

• професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких:

рівень знань у сфері права – 90 балів;

рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів;

• ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів;
• діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів.

Особиста компетентність – 100 балів.

Соціальна компетентність – 100 балів.

Критерій професійної етики оцінюється у 250 балів, з яких:

• морально-психологічні якості – 100 балів;
• інші показники – 150 балів.

Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам професійної етики.

Критерій доброчесності оцінюється у 250 балів, з яких:

 - інтегративність – 100 балів;

 - інші показники – 150 балів.

Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам доброчесності.

 

Як зазначалось вище, на думку ГРД, суддя без поважних причин систематично допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ № 492/1040/16-п, № 492/946/16-п, № 492/1554/17, № 492/724/17, № 492/1240/17, № 492/33/18, № 492/1055/15-п, № 492/1291/17, № 492/750/15-п, № 492/1027/15-п, № 492/1430/16-п, внаслідок чого провадження у цих справах було закрито у зв’язку із закінченням строків.

Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22.02.2013, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на ефективну участь у процесі стосовно неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутньою, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти, які повинні бути висунуті на її захист.

Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив, що якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурського суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.

Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішені подібних справ та насамперед докласти всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.

Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак усі випадки, що призводять до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики, ураховуючи системність таких дій судді, навантаження судді, наявність фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

Не можна вважати допустимим порушення таких строків через зайнятість та відпустки судді, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Комісія зазначає, що суддя під час співбесіди не змогла надати переконливих пояснень щодо того, чому у вказаних вище справах нею не було забезпечено ефективного відправлення судочинства, адже процесуальна можливість розглянути відповідні справи без участі особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, та у строки, передбачені статтею 38 КУпАП, у судді була. Фактично надмірно формальні дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, призвели до звільнення осіб від відповідальності.

Крім того, Комісія наголошує, що протягом 2023 року суддя сім разів притягувалася до адміністративної відповідальності, зокрема за частиною першою статті 122 КУпАП, статтею 122-4 КУпАП, частиною другою статті 122 КУпАП, статтею 124 КУпАП, частиною першою статті 126 КУпАП, що свідчить про систематичне нехтування нею встановленими в Україні правилами поведінки.

 

За результатами дослідження суддівського досьє, висновку ГРД, пояснень судді та проведення співбесіди, Комісія вважає зазначені обставини такими, які негативно впливають на оцінку відповідності судді Крутової О.М. критерію професійної етики.

Водночас Комісія вважає, що такі обставини не є достатніми для визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді за критерієм професійної етики, оскільки під час дослідження досьє та проведення співбесіди фактів, які свідчать про навмисне затягування суддею строків розгляду справ, не встановлено.

З огляду на зазначене, Комісією оцінено показники професійної етики у 120 балів.

Стосовно інших обставин, вказаних у висновку ГРД, суддею, на думку Комісії, надано переконливі докази та пояснення для їх спростування.

Так, Комісія, зокрема, вважає, що безкоштовне користування Крутовою О.М. майном, яке належить її колишньому чоловіку та його матері, не має негативного впливу на відповідність судді критерію доброчесності, оскільки після розірвання шлюбу вона зберігала з колишнім чоловіком добрі стосунки, а зі свекрухою – дружні, які не дозволяли їх переведення у матеріальну площину зі сплатою грошових коштів. Комісія зауважує, що таке користування не містить у собі жодного корупційного ризику, а також, що суддею зазначений факт не приховувався, про що свідчить його щорічне декларування в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Стосовно грошових коштів, які суддею в декларації за 2015 рік зазначено як позика, Комісія сприймає як належні пояснення, що ці кошти отримано нею від чоловіка при розірванні шлюбу та витрачено на лікування матері.

З огляду на викладене Комісією оцінено показники доброчесності в 150 балів.

 V. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

За результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді Крутова О.М. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Рівень знань у сфері права	69,75	197,75
	Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні	73
	Ефективність здійснення правосуддя	50
	Діяльність щодо підвищення фахового рівня	5
Особиста компетентність	Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості	57	57
Соціальна компетентність	Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості	63	63
Професійна етика	Показники професійної етики	120	180
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	60
Доброчесність	Показники доброчесності	150	220
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	70
Всього			717,75

 

 

Відповідно до пункту 11 розділу V Положення рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Отже, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Арцизького районного суду Одеської області Крутова Ольга Миколаївна набрала 717,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Арцизького районного суду Одеської області Крутова Ольга Миколаївна відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Арцизького районного суду Одеської області Крутова Ольга Миколаївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 717,75 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Арцизького районного суду Одеської області Крутової Ольги Миколаївни займаній посаді.

Головуючий                                                                                               Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                           Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                  Роман САБОДАШ