Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Юлії АМІРОВОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Амірової Юлії Валентинівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
Амірова Юлія Валентинівна звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, а також про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Амірову Ю.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Амірова Ю.В. _____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобула в 2001 році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістр права.
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Амірова Ю.В. у 2008 році отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3236, видане на підставі рішення Київської міської
кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури від 27 березня 2008 року № 18-1-18.
З 09 грудня 2008 року Амірова Ю.В. здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа – підприємець.
На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі досвід професійної діяльності Амірової Ю.В. як адвоката становить більше 16 років.
До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягалася.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Амірова Ю.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
53,8 |
370,3 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
148 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
128,5 |
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 370,3 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Аміровою Ю.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Амірової Ю.В.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 20/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Амірової Ю.В. та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Амірову Ю.В. Цим же ж рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Амірової Ю.В. визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах (лист № 21-2600/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Кандидатом Аміровою Ю.В. 28 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 16 липня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджене 15 липня 2025 року, про надання інформації стосовно кандидата на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду Амірової Ю.В.
Членом Комісії – доповідачем запропоновано Аміровій Ю.В. (лист від 16 липня 2025 року № 32 дпс-1303/24) надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює інформацію, викладену ГРД у рішенні. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного рішення ГРД.
Аміровою Ю.В. надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у рішенні ГРД.
Кандидату була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду із Аміровою Ю.В. проведено 22 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
21 |
21 |
20 |
20 |
21 |
21 |
20,75 |
42 |
|
|
|
Відповідальність |
|||||||||||
|
Безперервний розвиток |
21 |
21 |
21 |
21 |
22 |
22 |
21,25 |
||||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42 бали із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Амірова Ю.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
При оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Аміровою Ю.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований відповідно до пункту 5.7 Порядку бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
12 |
11 |
11 |
11 |
11 |
12 |
11,25 |
44,75 |
|
|
|
Ефективна взаємодія |
12 |
11 |
11 |
11 |
11 |
12 |
11,25 |
||||
|
Стійкість мотивації |
12 |
11 |
11 |
11 |
11 |
12 |
11,25 |
||||
|
Емоційна стійкість |
11 |
11 |
11 |
11 |
11 |
12 |
11 |
||||
|
|
|||||||||||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата Амірової Ю.В.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44,75 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Показники).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
До Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно Амірової Ю.В., яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, однак характеризує кандидата та може бути використана під час її оцінювання.
У рішенні ГРД зазначила про таке:
1. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік кандидатом не зазначено вартість квартири в місті Київ загальною площею 46,2 кв.м, набутої нею 05 вересня 2019 року.
2. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік кандидатом не зазначено вартість земельних ділянок загальною площею 3 600 кв.м та 1 130 кв.м у селі Антонівка Івано-Франківської області, що належать її чоловікові з 02 березня 2001 року.
3. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік кандидатом зазначено, що з 05 листопада 2020 року їй на праві спільної часткової власності належить садовий (дачний) будинок як об’єкт незавершеного будівництва у Вишгородському районі Київської області. В інформації із відкритих джерел йшлось про те, що кандидат та її чоловік проводили активні будівельні роботи щодо цього садового (дачного) будинку, а також про те, що задекларовані ними показники не відповідають реальним.
4. Кандидат працювала керівником юридичного відділу Тренінгового центру прокурорів України, тоді як її чоловік отримував гонорари від Національної академії прокуратури в той самий період. ГРД має обґрунтований сумнів щодо можливого конфлікту інтересів.
Аміровою Ю.В. надано письмові пояснення стосовно рішення ГРД, які вона підтримала під час співбесіди 22 липня 2025 року.
Стосовно незазначення вартості квартири в місті Києві загальною площею 46,2 кв.м кандидат пояснила, що квартира була успадкована нею після смерті її матері, ринкова вартість не визначалась, що відповідає підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України.
На підтвердження пояснень кандидат надала копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 вересня 2019 року, згідно з яким Амірова Ю.В. успадкувала від своєї матері ОСОБА_1 квартиру в місті Києві загальною площею 46,2 кв.м та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 вересня 2019 року, який підтверджує державну реєстрацію права власності на квартиру за Аміровою Ю.В.
Стосовно незазначення вартості земельних ділянок у селі Антонівка Івано-Франківської області кандидат пояснила, що на підставі договору купівлі-продажу від 02 березня 2001 року її чоловік придбав житловий будинок площею 21,9 кв.м, вартістю 12 200 грн. у селі Антонівка Тлумацького району Івано-Франківської області. На момент придбання цього будинку чоловік був студентом, тому будинок було придбано за кошти його батьків. Будинок розташовано поруч з обійстями членів їхньої родини (бабусі і дідуся, дядьків), які все життя проживали в цьому селі.
Земельна ділянка для будівництва будинку була відведена колишньому власнику ОСОБА_2 ______ року. В облікових даних погосподарського обліку села Антонівка земельна ділянка, на якій розташований будинок (для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських споруд), та прилегла ділянка (для ведення особистого селянського господарства) обліковуються за Сабодашем Р.Б. Згідно з земельним законодавством здійснювалась безоплатна приватизація земельних ділянок, які перебували в користуванні громадян, зокрема для будівництва і обслуговування житлового будинку і ведення особистого селянського господарства.
Амірова Ю.В. додатково пояснила, що ні вона, ні члени її сім’ї ніколи не користувались будинком та земельними ділянками в селі Антонівка.
На підтвердження пояснень кандидат надала копії договору купівлі- продажу від 02 березня 2001 року, згідно з яким ОСОБА_3 продала Сабодашу Р.Б. житловий будинок площею 21,9 кв.м вартістю 12 200 грн у селі Антонівка Тлумацького району Івано-Франківської області, акта відводу земельної ділянки та розбивки споруд в натурі від 09 липня 1974 року, згідно з яким представником Олешківської сільської ради відведено земельну ділянку загальною площею 0,08 га із земель присадибного фонду забудовнику ОСОБА_2, свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, довідки Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 11 травня 2023 року № 157 про те, що згідно з погосподарською книгою в селі Антонівка станом на 11 травня 2023 року за Сабодашем Р.Б. обліковуються дві земельні ділянки: для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель – 0, 1130 га та для ведення особистого селянського господарства – 0,3600 га.
Стосовно садового (дачного) будинку як об’єкта незавершеного будівництва у Вишгородському районі Київської області кандидат пояснила, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 листопада 2020 року вона разом із чоловіком придбала земельну ділянку площею 0,0510 га у Вишгородському районі Київської області. Продаж було здійснено за 342 088,80 грн, що еквівалентно 12 000 доларам США за курсом Національного банку України на день посвідчення договору (1 долар США – 28,5074 грн, згідно з пунктом 9 договору від 05 листопада 2020 року). За словами кандидата, ціна на таке майно з огляду на місце його розташування і стан була ринковою.
Кандидат також уточнила, що продавцем ділянки була громадянка Канади, яка успадкувала ділянку після смерті своїх батьків, отримавши свідоцтво про право на спадщину безпосередньо перед укладенням договору купівлі-продажу. На ділянці був розташований садовий будинок, який перебував у нежитловому стані, оскільки ним протягом тривалого часу ніхто не користувався та не доглядав. Документи на підтвердження введення цього будинку в експлуатацію у власниці не збереглись. Взагалі не відомо, чи намагались його коли-небудь ввести в експлуатацію.
Кандидат пояснила, що влітку–восени 2021 року разом із чоловіком здійснила першочергові ремонтні роботи: було замінено дах, підсилено несучі елементи конструкцій і утеплено стіни. У 2022–2023 роках жодних робіт не проводилось, будинок залишався у нежилому стані. У 2024 році вони повернулися до відновлення будинку. Внаслідок добудови санвузлу площа будинку збільшилася з 65 до 69,9 кв.м.
У щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих за 2021–2024 роки кандидат зазначала об’єкт як «незавершене будівництво площею 65 кв.м», керуючись роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції, згідно з якими в розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації зазначаються (пункт 2-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»): об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти не прийняті в експлуатацію; об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому порядку.
Державною інспекцією архітектури та містобудування України 07 жовтня 2024 року об’єкт офіційно введено в експлуатацію.
За результатами технічної інвентаризації площа будинку склала 69,9 кв. м.
Фото в публікаціях, де будинок здається більшим, кандидатка пояснила особливостями ракурсу та наявністю відкритої тераси, яку помилково зарахували до площі самого будинку.
На підтвердження пояснень кандидат надала копії договору купівлі- продажу земельної ділянки від 05 листопада 2020 року, згідно з яким ОСОБА_4 продала Сабадашу Р.Б. та Аміровій Ю.В. земельну ділянку площею 0,0510 га у Вишгородському районі Київської області за 342 088,80 грн, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 листопада 2020 року, який підтверджує державну реєстрацію права власності на 1/2 земельної ділянки площею 0,0510 га, розташованої у Вишгородському районі Київської області, вартістю 342 088,80 грн за Аміровою Ю.В.
Стосовно можливого конфлікту інтересів у зв’язку з перебуванням кандидата на посаді керівника юридичного відділу Тренінгового центру прокурорів України та отриманням гонорарів її чоловіком від Національної академії прокуратури кандидат пояснила, що постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 175 «Деякі питання реалізації законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» ліквідовано Національну академію прокуратури України.
Тренінговий центр прокурорів України зареєстровано 10 березня 2020 року як новостворена установа і не є правонаступником Національної академії прокуратури України та інших юридичних осіб.
В організаційній структурі Тренінгового центру прокурорів України відсутні посади штатних викладачів, для підвищення кваліфікації прокурорів залучаються практикуючі фахівці на підставі цивільно-правових договорів на проведення окремих тренінгів. Сабодаш Р.Б. ніколи не перебував у трудових відносинах ні з Національною академією прокуратури України, ні з Тренінговим центром прокурорів України.
На підставі укладених договорів він надавав правничу допомогу Національній академії прокуратури України виключно в процедурі її ліквідації. Тобто він співпрацював з ліквідаційною комісією Національної академії прокуратури України, а не з Тренінговим центром прокурорів України.
Комісією досліджено обставини, зазначені в рішенні ГРД про надання інформації, враховано письмові та усні пояснення, надані кандидатом під час співбесіди, і докази на їх підтвердження та не встановлено обставин, що можуть свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Водночас Комісія зазначає, що згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІ Показників для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Інформація, джерела походження якої установити неможливо, не має доказової сили під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Таку інформацію може перевірити суб’єкт оцінювання. Анонімні повідомлення не розглядаються.
Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам може використовуватись інформація із кримінальних, адміністративних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення або дисциплінарних проваджень.
Оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).
Ураховуючи зазначене, під час кваліфікаційного оцінювання кандидата Амірової Ю.В. також використано інформацію, надану Департаментом інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, стосовно неї. Із наданої інформації встановлено, що кандидат притягувалася до адміністративної відповідальності, зокрема:
- 07 листопада 2015 року Управлінням патрульної поліції в місті Києві Амірову Ю.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу). Стягнення: штраф 340 грн;
- 18 січня 2021 року Управлінням патрульної поліції в місті Києві Амірову Ю.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу). Стягнення не вказано.
- 24 березня 2025 року Управлінням патрульної поліції в місті Києві Амірову Ю.В. притягнуто до адміністративні відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших правил дорожнього руху). Стягнення: штраф 340 грн.
Під час співбесіди кандидат визнала наявність фактів порушення нею правил дорожнього руху і запевнила, що намагається їх не допускати.
Оцінюючи обставини, встановлені на підставі інформації Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, у сукупності з поясненнями кандидата, наданими під час співбесіди, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
Під час кваліфікаційного оцінювання кандидата Амірової Ю.В. також використано інформацію, надану товариством з обмеженою відповідальністю «ВАРДИНГС» (лист від 26 травня 2025 року).
Обставини, викладені в цьому листі, на переконання товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРДИНГС», повинні бути враховані Комісією під час оцінювання доброчесності та професійної етики кандидата Амірової Ю.В.
Так, відповідно до змісту цього листа:
1. Кандидат Амірова Ю.В. з 2000 до 2008 року працювала в товаристві з обмеженою відповідальністю «Ю.Ф.» на посадах помічника юриста, юрисконсульта, заступника директора. Директором цього товариства з 1999 до 2009 року був Омельченко Л.В., а з 2001 року до 2009 року Омельченко Л.В. був одночасно і його засновником. У жовтні 2009 року Омельченка Л.В. призначено на посаду судді Господарського суду міста Києва. Амірова Ю.В. була представником сторони у справах № 43/75-15/7-б та № 910/4993/22, які розглядав суддя Господарського суду міста Києва Омельченко Л.В., проте не заявила йому відвід, попри наявність минулих професійних зв’язків із цією особою.
2. Кандидат Амірова Ю.В. є членом адвокатського об’єднання «Амірова, Сабодаш та партнери». Її чоловік – Сабодаш Р.Б., член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Із середини 2000-х років Амірова Ю.В. та Сабодаш Р.Б. представляли в судах інтереси юридичних осіб, які контролювали або контролюють громадяни російської федерації. Водночас присутність цих громадян у реєстрах російської федерації має ознаки зв’язків зі спецслужбами (у базах стоять прапорці, що можуть вказувати на статус позаштатних співробітників федеральної служби безпеки). Окремі із цих громадян тривалий час були учасниками російських колекторських компаній та мають значні активи в Україні.
Йдеться, зокрема, про товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних технологій», акціонерне товариство «Інститут паперу», приватне акціонерне товариство «АФК «Система», приватне акціонерне товариство «Космічні системи», приватне акціонерне товариство «Енергетичний завод «Енергетик», товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Стратегія», товариство з обмеженою відповідальністю «Вестінвест». Справи №№ 2-5/3432-2007, 45/573, 31/250-07-4247, 4/264-07-6603, 20-10/242-4/032, 36/492, 15/416-б та ін.
3. Кандидат Амірова Ю.В. разом зі своїм чоловіком Сабодашем Р.Б. представляли інтереси протилежних сторін, не заявляючи відводів, зокрема в судових справах №№ 2-5/3432-2007, 910/797/20, 910/22788/15, 43/75-15/7-б.
4. Чоловік кандидата Амірової Ю.В. є членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з 01 червня 2023 року. У січні 2024 року Комісія розглядала заяву Сабодаша Р.Б. про врегулювання конфлікту інтересів під час здійснення ним повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на етапі допуску до участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, Амірової Ю. В., яка є його дружиною. За результатами розгляду в задоволенні його заяви було відмовлено. Таким чином, у питанні допуску до участі в конкурсі на посаду судді апеляційного суду зв’язок між Аміровою Ю.В. та Сабодашем Р.Б. розглядався як можливий конфлікт інтересів, а одночасна участь подружжя в одних і тих самих судових справах – ні.
У письмових поясненнях, а також під час співбесіди Амірова Ю.В. пояснила, що, дійсно, до грудня 2008 року вона працювала в товаристві з обмеженою відповідальністю «Ю.Ф.», керівником якого був Омельченко Л.В., якого у подальшому було призначено на посаду судді Господарського суду міста Києва. Після звільнення із зазначеної компанії вона не підтримувала відносини з її керівництвом, учасниками та колишніми колегами, які б могли впливати на неупередженість, прихильність під час здійснення її та їхньої професійної діяльності. У зв’язку з відсутністю у неї будь-яких близьких / тісних взаємовідносин із суддею та фактів позапроцесуального спілкування, а також ураховуючи час, який сплинув після припинення спільної роботи, – понад 10 років, вона не заявляла відводи суду.
Кандидат також обґрунтувала свою позицію положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 цього кодексу не можуть визнаватись «іншими обставинами, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді» самі по собі такі ситуації:
- представником сторони / третьої особи є однокласник/однокурсник, сусід, колишній колега судді і тому подібне, окрім випадків, коли наявні факти, що свідчать про близькі/тісні взаємовідносини судді з цією особою, а також коли сам суддя заявляє про неможливість у зв’язку із цим об’єктивного розгляду цієї справи;
- участь у судовому процесі адвоката / представника з адвокатського об’єднання, у складі якого суддя раніше здійснював адвокатську діяльність; адвоката / представника, з яким суддя раніше здійснював викладацьку, наукову діяльність; адвоката / представника, який раніше обіймав посаду судді в тому ж адміністративному окрузі, де знаходиться суд, що розглянув справу, якщо з моменту спільної роботи / діяльності сплинуло більше одного року та відсутні інші факти, що свідчать про близькі / тісні взаємовідносини судді з цією особою.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого відводу, суддя / суд може керуватись принципом «чим більше часу минуло з моменту події, яка, як стверджується, служить підставою для припущення про наявність у судді упередженості, тим менш вагомими є аргументи проти кандидатури конкретного судді» (пункт 2.1. Правил організації ефективного господарського судочинства, схвалених рішенням Ради суддів України від 04 жовтня 2024 року № 33).
Стосовно представлення в судах інтересів юридичних осіб, які контролювали або контролюють громадяни російської федерації, зокрема приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик», Амірова Ю.В. пояснила, що у 2024–2025 роках товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРДИНГС» поширило інформацію стосовно того, що кінцевими бенефіціарними власниками приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» є громадяни російської федерації. У зв’язку з цим компанія звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом про спростування недостовірної інформації, захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. На підставі укладеного договору про надання правової (правничої) допомоги № 2-03- 2025-а від 20 березня 2025 року вона здійснювала представництво інтересів цієї компанії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03 червня 2025 року у справі № 910/5249/25 позов задоволено частково: визнано недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик», інформацію, викладену товариством з обмеженою відповідальністю «Вардингс» у низці документів; зобов’язано припинити поширення недостовірної інформації стосовно складу кінцевих бенефіціарних власників приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик»; у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Посилаючись на пункти 11, 16 частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якими забороняється ототожнення адвоката з клієнтом і втручання у правову позицію адвоката, Амірова Ю.В. вважає, що надана товариством з обмеженою відповідальністю «ВАРДИНГС» інформація на адресу Комісії ґрунтується виключно на припущеннях та ототожненні її як адвоката з клієнтами: як приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик», так і іншими юридичними особами, інтереси яких вона представляла упродовж своєї професійної діяльності, а також є предметом судового розгляду, який триває.
Стосовно одночасного представлення інтересів різних учасників у судових справах разом зі своїм чоловіком Амірова Ю.В. пояснила, що в кожному із вказаних товариством з обмеженою відповідальністю «ВАРДИНГС» випадків, відсутні ознаки конфлікту інтересів, що підтверджується процесуальним статусом сторін, суттю повноважень представників і позицією клієнтів.
Так, у справі № 2-5/3432-2007 кандидат представляла третіх осіб товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро інвестиційних технологій» і закрите акціонерне товариство «Кримреставрація» на стороні відповідача, а її чоловік – відповідача акціонерне товариство закритого типу «Україна-Реставрація». Інтереси не були суперечливими, конфлікту не виникало.
У справі № 43/75-15/7-6 кандидат представляла боржника – закрите акціонерне товариство «Радосинь», а її чоловік – ліквідатора цього товариства. Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор виконує функції керівника боржника, діючи від його імені. Конфлікт інтересів був відсутній.
У справі № 5011-15/2551-2012 кандидат представляла державну акціонерну холдингову компанію «Київський радіозавод» за позовною заявою Державного агентства резерву України про банкрутство.
У межах справи про банкрутство також розглядались позовні вимоги заступника прокурора міста Києва до державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод» і приватного акціонерного товариства «Елекон» про визнання недійсними результатів відкритих торгів, проведених в 2016 році під час ліквідаційної процедури, та повернення майна (окремий номер справи, яка розглядалась у межах процедури банкрутства, на той час не присвоювався). Представництво інтересів приватного акціонерного товариства «Елекон» задовго до відкриття провадження у справі 5011-15/2551-2012 здійснював чоловік кандидата. Ураховуючи, що іншого представника не було залучено, за дорученням керівника Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод» кандидат була присутня у підготовчому засіданні 10 березня 2020 року, яке було відкладено. У цьому ж засіданні взяв участь її чоловік як представник приватного акціонерного товариства «Елекон». Надалі участі в справі не брали ні кандидат Амірова Ю.В., ні її чоловік – Сабодаш Р.Б.
Керівництво підприємства «Елекон» було письмово поінформовано про сімейний статус представників і надало згоду на представництво. На підтвердження відсутності будь-якої упередженості щодо представництва інтересів подружжям кандидат надала копію листа товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічного підприємства «Елекон» (вих. № 16/01 від 16 червня 2025 року).
У справі № 910/22788/15 кандидат представляла товариство з обмеженою відповідальністю «Вікотек», а її чоловік – товариство з обмеженою відповідальністю «Фемелі Лайт Хаус». Клієнти були повідомлені про шлюб представників, підтвердили відсутність будь-якої упередженості та видали відповідні довіреності. У 2021 році провадження у цій справі було закрито.
На підтвердження відсутності будь-якої упередженості щодо представництва інтересів подружжям, Амірова Ю.В. надала копії листів товариства з обмеженою відповідальністю «Вікотек» і товариства з обмеженою відповідальністю «Фемелі Лайт Хаус», в яких клієнти підтвердити, що правнича допомога надавалася належним чином в їх інтересах, за дорученнями компаній і в межах повноважень представників, без ознак упередженості або неналежного впливу з боку будь-якої зі сторін.
Стосовно можливого потенційного конфлікту інтересів кандидат зауважила, що, на відміну від публічної служби, у сфері адвокатської діяльності питання конфлікту інтересів зводиться до захисту інтересів клієнта. У всіх зазначених товариством з обмеженою відповідальністю «ВАРДИНГС» випадках клієнти підтвердили належне виконання подружжям своїх обов’язків, видали відповідні доручення та не вбачали загроз своїм правам чи інтересам.
Кандидат також додала, що інформація про можливий потенційний конфлікт інтересів відображена в поданій нею декларації доброчесності кандидата на посаду судді.
Оцінюючи обставини, встановлені на підставі інформації товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРДИНГС», у сукупності з поясненнями кандидата, наданими під час співбесіди, Комісія не вбачає підстав для зменшення балів кандидату за критеріями професійної етики та доброчесності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
53,8 |
370,3 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
148 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
128,5 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
20,75 |
42 |
|
Безперервний розвиток |
21,25 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
11,25 |
44,75 |
|
Ефективна взаємодія |
11,25 |
||
|
Стійкість мотивації |
11,25 |
||
|
Емоційна стійкість |
11 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
285 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
742,05 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Амірова Ю.В. у сукупності набрала 742,05 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Амірова Юлія Валентинівна набрала 742,05 бала.
2. Визнати Амірову Юлію Валентинівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК
