X

188/зп-24

Назва документа: 
Рішення
Дата створення документа: 
19.06.2024
Дата надходження документа: 
19.06.2024
Джерело інформації: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Галузь: 
Суддівське врядування
Тип, носій: 
Текстовий документ
Вид документа: 
Рішення
Форма зберігання: 
Паперова
Місце зберігання: 
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
19.06.2024
188/зп-24
Про визначення стадії (етапу), з якої продовжується оцінювання судді Господарського суду Одеської області Ровинського Олександра Юрійовича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,

розглянувши питання про визначення стадії (етапу), з якої продовжується оцінювання судді Господарського суду Одеської області Ровинського Олександра Юрійовича на відповідність займаній посаді,

встановила:

Ровинський Олександр Юрійович Указом Президента України від 28 грудня 2010 року № 1290/2010 призначений на посаду судді Господарського суду Одеської області.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 січня 2016 року № 7/зп-16 призначено первинне кваліфікаційне оцінювання суддів, які подали до Комісії заяви про обрання суддею безстроково, у тому числі оцінювання судді Господарського суду Одеської області Ровинського О.Ю.

Рішенням Комісії від 18 березня 2016 року № 72/ко-16 за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання Ровинського О.Ю. визнано таким, що не підтвердив можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді, його відсторонено від здійснення правосуддя до проходження повторного кваліфікаційного оцінювання, направлено до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки, яку доручено провести до 22 серпня 2016 року.

Указане рішення прийнято на підставі результатів складеного суддею іспиту та з урахуванням результатів співбесіди за критерієм «Здатність здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації».

Листом від 22 серпня 2016 року № 08-05/1829 Національна школа суддів України направила до Комісії матеріали про проходження суддею Господарського суду Одеської області Ровинським О.Ю. перепідготовки.

Рішенням Комісії від 12 вересня 2016 року № 68/зп-16 вирішено провести протягом листопада 2016 року повторне кваліфікаційне оцінювання суддів, які подали на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» заяву про обрання суддею безстроково, які за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання не підтвердили можливості здійснювати правосуддя у відповідних судах та пройшли перепідготовку в Національній школі суддів України, зокрема судді Господарського суду Одеської області Ровинського О.Ю.

Рішенням Комісії від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Господарського суду Одеської області Ровинського О.Ю.

Рішенням Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18 призначено проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді для суддів місцевих судів (господарська спеціалізація) на 13 березня 2018 року. Визначено черговість стадій складення іспиту: перша стадія – анонімне письмове тестування; друга стадія – виконання практичного завдання. Установлено, що мінімально допустимий бал іспиту – 50 відсотків від максимально можливого бала: у разі набрання суддею 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

Суддя Господарського суду Одеської області Ровинський О.Ю. за результатами складання анонімного письмового тестування отримав 74,2 бала (з максимально можливих 90), за виконання практичного завдання – 51,5 бала (з максимально можливих 120).

Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 545/ко-18 визначено, що суддя Господарського суду Одеської області Ровинський О.Ю. не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29 січня 2018 року № 7/зп-18. Відмовлено судді Господарського суду Одеської області Ровинському О.Ю. у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Визнано суддю Господарського суду Одеської області Ровинського О.Ю. таким, що не відповідає займаній посаді. Рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення Ровинського О.Ю. з посади судді Господарського суду Одеської області.

Згідно з рішенням від 27 квітня 2018 року № 567/ко-18 Комісією внесено до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення Ровинського О.Ю. з посади судді Господарського суду Одеської області.

Ровинський О.Ю. звернувся з адміністративним позовом до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якому просив визнати незаконним і скасувати рішення Комісії від 26 квітня 2018 року № 545/ко-18.

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 9901/642/18 у задоволенні позову Ровинського О.Ю. відмовлено.

У подальшому рішенням Вищої ради правосуддя від 18 червня 2020 року № 1874/0/15-20 відмовлено у задоволенні подання Комісії про звільнення Ровинського О.Ю. з посади судді Господарського суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Такий висновок Вищої ради правосуддя обґрунтовано тим, що Комісія не дотрималася порядку проведення кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Одеської області Ровинського О.Ю.

Вища рада правосуддя зауважила, що оскільки процедуру кваліфікаційного оцінювання щодо судді Ровинського О.Ю. розпочато до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (30 вересня 2016 року) та не завершено, зокрема після проходження ним перепідготовки у Національній школі суддів України, Комісією щодо нього не проведено повторного кваліфікаційного оцінювання в межах первинного оцінювання як окремого етапу первинного оцінювання, то з урахуванням вимог пункту 21 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону процедура кваліфікаційного оцінювання підлягає завершенню за правилами, які діяли на день початку такого оцінювання. Наведене, на думку Вищої ради правосуддя, свідчить про відсутність у Комісії підстав для включення судді Ровинського О.Ю. до списку суддів, стосовно яких рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді з подальшим проведенням іспиту за правилами, що діяли після набрання чинності цим законом.

Також Комісією встановлено, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 9901/642/18 прийнято відмову Ровинського О.Ю. від позову до Комісії про визнання незаконним і скасування рішення від 26 квітня 2018 року № 545/ко-18, рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року визнано нечинним, а провадження у справі закрито.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскаржуване рішення Комісії було предметом розгляду Вищою радою правосуддя, яка 18 червня 2020 року прийняла рішення № 1874/0/15-20 про відмову у задоволенні подання Комісії про звільнення Ровинського О.Ю. з посади судді Господарського суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, Ровинський О.Ю. продовжує перебувати на посаді судді, а оскаржуване рішення Комісії про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає юридичне значення.

Заслухавши члена Комісії - доповідача, обговоривши питання порядку денного, Комісія дійшла висновку про необхідність призначення кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Одеської області Ровинського О.Ю. на відповідність займаній посаді та визначення черговості етапів проведення кваліфікаційного оцінювання з огляду на таке.

З метою підвищення національних стандартів судоустрою і судочинства та забезпечення права на справедливий суд 12 лютого 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд». Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України мала забезпечити проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах. Первинне кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів, які склали присягу судді до набрання чинності цим Законом та відправляють правосуддя, проводиться у терміни, визначені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Якщо за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання можливість здійснення суддею правосуддя у відповідному суді не підтверджена, він відстороняється від здійснення правосуддя та направляється для перепідготовки до Національної школи суддів України із подальшим проведенням повторного кваліфікаційного оцінювання. Непідтвердження можливості здійснення правосуддя у відповідному суді за результатами повторного кваліфікаційного оцінювання є підставою для висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» 21 жовтня 2015 року Вища кваліфікаційна комісія України за погодженням з Радою суддів України затвердила Порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII розділ XV «Перехідні положення» Конституції України доповнено пунктом 16-1. Так, згідно з унесеними змінами, новим підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачалось, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом. Комісія також наголошує на тому, що Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» з переліку підстав для звільнення судді з посади було виключено таку підставу, як «порушення суддею присяги».

Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон), оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. При цьому в пункті 21 цього Закону зазначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує процедури кваліфікаційного оцінювання, розпочаті до набрання чинності цим Законом, за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання. Судді, які за результатами цих процедур підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, не проходять процедуру кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді.

На переконання Комісії, первинне кваліфікаційне оцінювання не є оцінюванням суддів на відповідність займаним посадам у розумінні підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, оскільки: а) порядок проходження первинного кваліфікаційного оцінювання був унормований до набрання чинності згаданими нормами Конституції України; б) первинним кваліфікаційним оцінюванням не охоплювався такий критерій, як доброчесність, проходження оцінювання на відповідність якому є конституційним обов’язком суддів; в) визнання суддів такими, що не підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, за результатами проходження первинного кваліфікаційного оцінювання мало своїм наслідком звільнення судді з посади за порушення присяги, натомість встановлена невідповідність судді займаній посаді є самостійною підставою для звільнення суддів.

Попри це Комісія відзначає, що як первинне кваліфікаційне оцінювання суддів, так і їх оцінювання на відповідність займаній посаді, переслідувало спільну легітимну мету – здійснення трансформації системи судоустрою через оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань та «очищення» судової системи.

Таким чином, законодавцем було враховано, що завдання, визначені у підпункті 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, будуть досягнуті й у тому разі, коли суддя завершить процедури первинного кваліфікаційного оцінювання, розпочаті до набрання чинності Законом, за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання.

Однак пунктом 23 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» пункт 21 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до оновленої редакції абзаців 1 та 4 пункту 21 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує процедури кваліфікаційного оцінювання, розпочаті до набрання чинності цим Законом, за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання, та з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом. Судді, які за результатами цих процедур підтвердили свою можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді, не проходять процедуру оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу. Судді, які в межах процедур первинного кваліфікаційного оцінювання не підтвердили можливість здійснення правосуддя у відповідному суді, на підставі подання колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відстороняються Вищою радою правосуддя від здійснення правосуддя та проходять процедуру оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу.

Крім того, підпунктом 3 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» абзац 6 пункту 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» виключено.

Таким чином, з 31 грудня 2023 року законом не передбачено можливості проходження суддею повторного кваліфікаційного оцінювання та звільнення судді з посади у разі непроходження такого оцінювання за порушення присяги, а отже, досягнення легітимної мети підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України у разі непідтвердження суддею здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді в межах процедури первинного кваліфікаційного оцінювання не є можливим.

Однак відповідно до пункту 4.2 рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2024 року № 3-р (II)/2024 у справі за конституційною скаргою Євграфової Єлизавети Павлівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 7 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (про єдиний статус суддів в Україні) «судді здійснюють правосуддя шляхом реалізації судової влади в межах повноважень, якими вони наділені відповідно до Основного Закону України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Однаковість юридичного статусу всіх суддів обумовлена, зокрема, наявністю єдиного порядку набуття статусу судді, сукупністю прав та обов’язків судді, єдністю юридичних гарантій, які надають суддям можливість бути неупередженими, об’єктивними, безсторонніми та незалежними. Встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм, вона пов’язана з набуттям статусу судді, має юридичне призначення, спрямоване на захист прав і свобод людини і громадянина через здійснення правосуддя незалежним і безстороннім судом (суддею)».

Отже, фактично не може існувати ситуації, за якої суддя до 31 грудня 2023 року не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді в межах первинного кваліфікаційного оцінювання, або суддя, якого призначено на посаду строком на п’ять років чи обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», не оцінений на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності в порядку, визначеному законом. Проходження оцінювання у порядку встановленому законом є конституційним обов’язком судді.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому змістом підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України імперативно передбачено, що порядок такого оцінювання судді на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має бути встановлений виключно законом.

Комісія відзначає, що за змістом статей 57, 58 Закону України «Про правотворчу діяльність» дія нормативно-правового акта у часі це реалізація нормативно-правового акта щодо суспільних відносин, що виникли після набрання ним чинності або до набрання ним чинності і тривали станом на дату набрання актом чинності. Дія нормативно-правового акта поширюється на суспільні відносини, що виникли (тривають) після набрання ним чинності, якщо інше не передбачено Конституцією України чи законом. Норми нормативно-правового акта поширюються на суспільні відносини, що виникли до дня набрання ним чинності та продовжують існувати на день набрання ним чинності, з дня набрання чинності цим нормативно-правовим актом. При цьому Комісія відзначає, що на момент прийняття цього рішення Закон України «Про правотворчу діяльність» набрав чинності, але не введений в дію. Тим не менше вказаний закон може вважатись джерелом права в частині засвідчення ставлення законодавця до порядку дії законодавчих актів у часі.

Отже, процедуру кваліфікаційного оцінювання судді Ровинського О.Ю. було розпочато до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» та не завершено як після проходження ним перепідготовки в Національній школі суддів України, так і на момент прийняття цього рішення. Таким чином, правовідносини, пов’язані з оцінюванням судді Ровинського О.Ю. на відповідність займаній посаді, необхідно визнати триваючими на момент прийняття цього рішення. Крім того, іншого порядку оцінювання суддів, ніж той, що передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», наразі в законодавстві не закріплено. Викладене свідчить про необхідність застосування до цих правовідносин приписів Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції, чинній на момент прийняття цього рішення, оскільки досягнення легітимної мети підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України у інший спосіб не є можливим.

На переконання Комісії інше застосування чинної редакції абзацу 4 пункту 21 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зробить вказану норму ілюзорною і такою, що фактично не матиме предмета правового регулювання, не відповідатиме меті її прийняття та суперечитиме принципам дії законів у часі.

Абзацом першим пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

За змістом частини першої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

У пункті 58.14 Регламенту Комісії, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами), визначено, що кваліфікаційне оцінювання призначає Комісія у пленарному складі.

Керуючись статтями 85, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Призначити кваліфікаційне оцінювання судді Господарського суду Одеської області Ровинського Олександра Юрійовича на відповідність займаній посаді відповідно до підпунктів 20, 21 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

2. Встановити черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання:

перший етап – складання кваліфікаційного іспиту;

другий етап – дослідження досьє та проведення співбесіди.

Головуючий                                                                                    Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                Михайло БОГОНІС

                                                                                                         Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                         Ярослав ДУХ

                                                                                                         Роман КИДИСЮК

                                                                                                         Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                         Олег КОЛІУШ

                                                                                                         Руслан МЕЛЬНИК

                                                                                                         Олексій ОМЕЛЬЯН

                                                                                                         Андрій ПАСІЧНИК 

                                                                                                         Роман САБОДАШ

                                                                                                         Сергій ЧУМАК

                                                                                                         Галина ШЕВЧУК