Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого - Макарчука М.А.,
членів Комісії: Дроздова О.М., Остапця С.Л., Сіроша М.В.,
розглянувши питання про результати кваліфікаційного оцінювання судді Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Галини Володимирівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Г.В.
Частиною п’ятою статті 83 Закону передбачено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Положеннями статті 83 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно зі статтею 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
- складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання);
- дослідження досьє та проведення співбесіди.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону запроваджено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності - 250 балів.
Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.
Подзігун Г.В. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 86,625 бала. За результатами виконаного практичного завдання Подзігун Г.В. набрала 71,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 158,125 бала.
Рішенням Комісії від 13 травня 2019 року № 72/зп-19 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 17 серпня 2018 року, зокрема, судді Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Г.В., яку допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Подзігун Г.В. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Згідно з положеннями статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), передбачено, що під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
22 серпня 2019 року до Комісії надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Подзігун Г.В. критеріям доброчесності та професійної етики (далі - висновок), затверджений 21 серпня 2019 року.
20 вересня 2019 року Комісією із суддею Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Г.В. було проведено співбесіду, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, що виникли під час дослідження суддівського досьє, а також питання, вказані Громадською радою доброчесності у висновку.
Зокрема, обговорено такі питання.
У висновку Громадська рада доброчесності зазначила, що в декларації доброчесності за 2017 рік суддя підтвердила, що випадків втручання в її діяльність не було. Водночас до Вищої ради правосуддя 25 вересня 2017 року та 23 жовтня 2017 року надійшли повідомлення голови Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Г.В. про спробу втручання в діяльність суду при здійсненні правосуддя з боку посадових осіб прокуратури Миколаївської області. У повідомленні, яке надійшло до Вищої ради правосуддя 23 жовтня 2017 року, суддя зазначала, що прокуратурою Миколаївської області планується внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення кримінальних правопорушень суддями Центрального районного суду міста Миколаєва, зокрема Подзігун Г.В., Скрипченко С.М. та Чернієнком С.А. Суддя вважала, що зазначені дії прокуратури Миколаївської області є спробою втручання в діяльність суддів Центрального та Заводського районних судів міста Миколаєва. Формулювання пункту 15 декларації доброчесності передбачає надання відповіді на запитання щодо підтвердження чи непідтвердження випадків втручання в діяльність зі здійснення правосуддя. Твердження судді про те, що дії прокуратури є спробою втручання в діяльність суддів Центрального районного суду міста Миколаєва підпадають під формулювання пункту 15 декларації доброчесності.
Рішення Вищої ради правосуддя, з якого відомо про цей факт, «Про відмову у вжитті заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленнями голови Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Г.В. про втручання в діяльність суду з боку посадових осіб прокуратури Миколаївської області» було прийняте 01 лютого 2018 року, а декларацію суддя подала 29 січня 2018 року, тому мала б вказати про спробу втручання в діяльність суду при здійсненні правосуддя з боку посадових осіб прокуратури Миколаївської області в декларації доброчесності за 2017 рік.
Суддя Подзігун Г.В. пояснила, що 18 вересня 2017 року та 19 жовтня 2017 року нею як головою Центрального районного суду міста Миколаєва дійсно було направлено до Вищої ради правосуддя повідомлення про спробу втручання в діяльність суду при здійсненні правосуддя з боку посадових осіб прокуратури Миколаївської області.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя веде і оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення. В силу вказаного вище Закону можна вважати, що не всі повідомлення суддів містять ознаки втручання та лише після перевірки підстав таких повідомлень Вища рада правосуддя робить висновок про наявність або відсутність самого факту втручання. Тому втручанням в діяльність судді можуть вважатися дії певних осіб лише після проведення передбаченої законом перевірки та прийняття відповідного рішення Вищою радою правосуддя.
Суддя Подзігун Г.В. зазначає, що на момент складання нею 29 січня 2018 року декларації доброчесності викладені у повідомленнях обставини не були перевірені Вищою радою правосуддя, внаслідок чого й не було прийнято відповідного рішення щодо встановлення фактів втручання в діяльність Центрального районного суду міста Миколаєва, який вона очолює, та в її діяльність як судді вказаного суду.
Указане свідчить про невстановлення станом на 29 січня 2018 року факту втручання.
За такого, нею і не були внесені відомості щодо втручання до пункту 15 декларації доброчесності при її складанні.
01 лютого 2018 року Вищою радою правосуддя було прийнято рішення про відмову у вжитті заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленнями голови Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Г.В. Компетентним органом при вивченні матеріалів повідомлень судді не були встановлені ознаки втручання в діяльність суддів Центрального районного суду міста Миколаєва, у зв’язку з чим не було підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, зазначених у статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Вказане свідчить про відсутність самих фактів втручання.
На думку судді Подзігун Г.В., якщо б при складанні нею декларації доброчесності до цього документа була б внесена непідтверджена відповідним рішенням інформація про втручання, могло мати місце повідомлення недостовірних відомостей.
У висновку також йдеться про те, що відповідно до повідомлення на сайті електронного видання «grom-ua.org» від 28 листопада 2017 року суддя потрапила в дорожньо-транспортну пригоду на автомобілі ВМW Х6, яким керував її чоловік. Про це також в соціальній мережі Facebook повідомляв відділ комунікації поліції Миколаївської області. За повідомленням поліції, близько 10 години ранку 26 листопада 2017 року на трасі Благовєщенськ- Миколаїв, недалеко від села Благодатне, автомобіль Тоуоta Аvensis, за попередніми даними, не переконавшись у безпеці маневру, виконував розворот і зіткнувся з автомобілем ВМW Х6. Усі троє учасників дорожньо-транспортної пригоди постраждали і були госпіталізовані. За кермом автомобіля ВМW Х6 перебував суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Вадим Гаврасієнко. У машині їхала і його дружина, голова Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Г.В.
Зазначений автомобіль в декларації судді за 2017 рік не відображений, незважаючи на те, що інформація про користування автомобілем завдяки висвітленню засобами масової інформації зазначеної пригоди й участі в ній судді і її чоловіка стала публічною.
Суддя Подзігун Г.В. пояснила, що автомобіль ВМW Х6 був взятий 23 листопада 2017 року нею та її чоловіком для поїздки до міста Одеси, а потім до міста Києва у його власника ОСОБА_1. За домовленістю з власником вони повинні були повернути йому транспортний засіб після поїздки 27 листопада 2017 року.
Ураховуючи те, що вони взяли транспортний засіб на декілька днів з метою одноразової поїздки до міста Києва через місто Одесу, суддя не вважала, що він знаходився в її користуванні або в користуванні членів її сім’ї в силу вимог Закону України «Про запобігання корупції», оскільки цей закон передбачає обов’язок зазначати в декларації усі об'єкти, які належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї на праві користування. Такими правами користування можуть бути: оренда, сервітути, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій), утримання, застава, користування на підставі довіреності, у тому числі генеральної довіреності, інші права, передбачені законом. Суддя вважає, що одноразова триденна поїздка не може вважатися таким правом.
Суддя Подзігун Г.В. зазначила, що згідно з Роз’ясненням щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно застосування заходів фінансового контролю, затверджених Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 11 серпня 2016 року, при заповненні декларації особа надає відомості щодо цінного рухомого майна, яке не вибуло з користування декларанта або члена його сім’ї, станом на 31 грудня звітного періоду.
Транспортний засіб, який був використаний за згодою власника нею та її чоловіком для одноразової поїздки, був поверненим власнику зі штрафмайданчика лише в червні 2018 року, оскільки перебував в пошкодженому стані як мінімум до 20 червня 2018 року. Тобто станом на 31 грудня 2017 року автомобіль не міг бути ні в її користуванні, ні в користуванні членів її сім'ї.
Також Громадська рада доброчесності зазначає, що у 2016 році суддя порушила норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», відмовившись надати публічну інформацію (копію власної майнової декларації) громадському активісту. Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 листопада 2016 року було встановлено факт вчинення суддею зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 212-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак суддя не понесла відповідальності у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Суддя Подзігун Г.В. пояснила, що постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 листопада 2016 року був встановлений факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 212-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі закрито у зв’язку із спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності. Такі звернення, спрямовані на збирання інформації, що може бути використана з метою дискримінації судової системи, в той період були непоодинокими. На той час була вироблена правова позиція, яка знайшла відображення в листі, що був направлений на адресу заявника.
Суддя Подзігун Г.В. зазначила, що приховувати витребувану заявником інформацію не мало сенсу і така інформація не становить дійсного інтересу для розсудливої, законослухняної та поінформованої людини. Крім того, ця інформація була у відкритому доступі.
Суддя Подзігун Г.В. 28 серпня 2019 року подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 листопада 2016 року.
Дослідивши інформацію, зазначену Громадською радою доброчесності, пояснення судді Подзігун Г.В., Комісія не вбачає підстав для оцінювання судді за критеріями професійної етики та доброчесності у 0 балів.
Урахувавши викладене, заслухавши доповідача, дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення та результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність судді Подзігун Г.В. критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.
За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрала 388,125 бала.
При цьому за критерієм професійної компетентності Подзігун Г.В. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу II Положення. За критерієм особистої та соціальної компетентності Подзігун Г.В. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу II Положення.
За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 175 балів. За цим критерієм Подзігун Г.В. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 170 балів. За цим критерієм Подзігун Г.В. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Подзігун Г.В. набрала 733,125 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Таким чином, Комісія дійшла висновку, що суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Г.В. відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83-86, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, Положенням, Комісія
вирішила:
визначити, що суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Галина Володимирівна за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 733,125 бала.
Визнати суддю Центрального районного суду міста Миколаєва Подзігун Галину Володимирівну такою, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Головуючий М.А. Макарчук
Члени Комісії: О.М. Дроздов
С.Л. Остапець
М.В. Сірош
