Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого - Щотки С.О.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Гладія С.В., Заріцької А.О., Лукаша Т.В., Луцюка П.С., Козлова А.Г., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Шилової Т.С.,
розглянувши питання про підтримку рішення Комісії у складі колегії від 28 січня 2019 року № 107/вс-19 про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Хобор Романи Богданівни здійснювати правосуддя, ухваленого в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,
встановила:
Згідно зі статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон) конкурс на зайняття вакантних посад суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону.
Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду:
- у Касаційному адміністративному суді - 26 посад;
- у Касаційному господарському суді - 16 посад;
- у Касаційному кримінальному суді - 13 посад;
- у Касаційному цивільному суді - 23 посади.
Хобор Романа Богданівна 13 вересня 2018 року звернулася до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Комісією 16 жовтня 2018 року ухвалено рішення № 146/вс-18, зокрема, про допуск Хобор Р.Б. до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посади суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття 26 вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 157 кандидатів, зокрема Хобор Р.Б.
Положеннями статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) закріплено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика та доброчесність.
Хобор Р.Б. 12 листопада 2018 року склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 71,25 бала, і згідно з рішенням Комісії від 13 листопада 2018 року № 257/зп-18 її допущено до виконання практичного завдання під час іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
За результатами виконаного 14 листопада 2018 року практичного завдання кандидат набрала 95 балів та згідно з рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року № 327/зп-18 її допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав - висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (з наступними змінами) (далі - Регламент), передбачено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді).
Громадською радою доброчесності у передбачений Регламентом строк 18 січня 2019 року надано Комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Хобор Р.Б. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 17 січня 2019 року.
До Комісії 27 січня 2019 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності про скасування висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Хобор Р.Б. критеріям доброчесності та професійної етики та надання інформації щодо кандидата, затверджене 27 січня 2019 року.
У цей же день до Комісії надійшло повідомлення Громадської ради доброчесності з проханням не брати до уваги вказане рішення, оскільки воно було виготовлено передчасно внаслідок помилкового підрахунку голосів до закінчення голосування. У зв’язку з цим Громадська рада доброчесності відкликала раніше надісланий лист з рішенням про скасування зазначеного висновку та надіслала висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Хобор Р.Б. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 січня 2019 року у новій редакції з урахуванням пояснень кандидата.
Однією з підстав для цього висновку стало незазначення кандидатом у декларації родинних зв’язків за 2013-2017 роки свого брата Темника Богдана Богдановича як працівника правоохоронного органу, що обіймав посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів позапланових перевірок юридичного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.
Частинами 1, 2 статті 61 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією. У декларації родинних зв’язків судді зазначаються прізвище, ім’я, по батькові судді, місце його роботи та займана посада; прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв’язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п’яти років були, зокрема, прокурорами, працівниками правоохоронних органів (органів правопорядку), адвокатами, нотаріусами.
Хобор Р.Б. пояснила, що її брат Темник Б.Б. жодного дня не працював у правоохоронних органах (органах правопорядку), а відповідно до пункту 1.3 Положення про відділ супроводження судових спорів позапланових перевірок юридичного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, затвердженого начальником цього управління 26 квітня 2017 року, відділ здійснює юридичне забезпечення діяльності Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, ведення позовної роботи, спрямованої на забезпечення надходження податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, організаційне та методичне керівництво і контроль за діяльністю юридичних підрозділів, підпорядкованих державних податкових інспекцій тощо. Указаним положенням підтверджується те, що відділ супроводження судових спорів позапланових перевірок юридичного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області не здійснює функції правоохоронного органу (органу правопорядку), оскільки діяльність відділу спрямована на забезпечення надходження податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Іншою підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Хобор Р.Б. критеріям професійної етики та доброчесності стало те, що кандидат не вжила достатніх заходів для з’ясування майнового стану осіб, стосовно яких вона повинна подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, внаслідок чого вказала неправдиву (неповну) інформацію.
Зокрема, кандидат Хобор Р.Б., зазначаючи у деклараціях за 2016-2017 роки автомобіль Renault Sandero (дата набуття права - 24 грудня 2015 року), у графі декларацій «Вартість на дату набуття» вказала, що його вартість невідома, а в декларації за 2015 рік у цій графі вказала не повну вартість автомобіля, а перший внесок у розмірі 20% його вартості та обов’язкові платежі під час його оформлення в МРЕВ ДАІ.
Хобор Р.Б. пояснила, що, зазначаючи інформацію про автомобіль у деклараціях за 2016-2017 роки, вартість на момент його придбання не вказувала, оскільки придбала автомобіль у 2015 році та в декларації за цей рік відобразила витрати, понесені на його придбання. Форма декларації передбачає можливість вибору в графі «вартість на дату набуття» наступних варіантів: «вартість в грошовому еквіваленті», «вартість не відомо» та «вартість не застосовується». Керуючись роз’ясненнями до порядку заповнення розділу 6 декларації «Цінне нерухоме майно - транспортні засоби», суб’єкт декларування повинен зазначати транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми незалежно від їх вартості. Обов’язку вказувати вартість автомобіля у випадку його придбання в іншому році не передбачено.
Також Громадською радою доброчесності додатково надано інформацію, яка не є підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.
Зокрема, у Громадській раді доброчесності виникли сумніви щодо вартості придбаних матір’ю кандидата двох квартир у місті Львові загальною площею 64,6 кв.м та 41,6 кв.м, а також питання щодо походження коштів на їх купівлю.
Хобор Р.Б. пояснила, що у 2012 році після того, як вона перейшла на роботу до Львівського апеляційного адміністративного суду, а її брат працював у місті Львові в ПАТ «Львівгаз», їхня мати вирішила також переїхати до міста Львова та придбати там трикімнатну квартиру. У зв’язку з тим, що у матері не було достатньо коштів для придбання бажаної квартири на вторинному ринку або у вже збудованому будинку, як і не було достатньо коштів для внесення одноразового платежу в розмірі вартості квартири, вона вирішила взяти участь у фінансуванні будівництва за кошти фізичних осіб. Оскільки в будинку, де мати мала намір придбати квартиру, трикімнатні квартири не були заплановані, вона вирішила купувати дві суміжні квартири: однокімнатну площею 41,6 кв.м та двокімнатну площею 64,6 кв.м для того, щоб у подальшому об’єднати ці дві квартири в одну трикімнатну. Так, 26 грудня 2012 року мати уклала два договори про участь у Фонді фінансування будівництва виду А, відповідно до яких вартість двокімнатної квартири становила 65 508 грн (необхідно було сплатити перший внесок у розмірі 55 000 грн та другий - 10 508 грн), а вартість однокімнатної квартири становила 41 473 грн (необхідно було сплатити перший внесок 25 500 грн та другий - 15 973 грн). Зазначена низька вартість квартир була зумовлена тим, що участь в інвестуванні розпочиналося задовго до початку будівництва, яке є нерухомістю «економ класу» і завершується на стадії нульового циклу оздоблення квартир. Терміни здачі квартир неодноразово порушувались, 21 серпня 2014 року мати отримала два свідоцтва про право власності на ці квартири. Після оформлення права власності в будинку тривалий час не здійснювали запуск газу, води та електрики. Тому він був непридатним для проживання. Згодом, коли квартири були здані на стадії нульового циклу оздоблення, мати розпочала ремонтні роботи.
На підтвердження викладеного кандидатом надано копії відповідних договорів купівлі-продажу квартир та інших документів.
Стосовно походження коштів на купівлю цих квартир, Хобор Р.Б. пояснила, що квартири придбані матір’ю за її власні особисті заощадження та кошти, які залишилися після смерті дідуся Темника Є.Й.
На підтвердження отримання матір’ю коштів із законних джерел кандидатом надано копію висновку Стрийської ОДПІ ГУДФС у Львівській області від 22 вересня 2015 року № 7477/10/13-11-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», Темник Надії Стефанівни. За результатами цієї перевірки встановлено, що вартість майна Темник Н.С., вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час її перебування на посаді начальника юридичного відділу виконавчого комітету Стрийської міської ради, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані Темник Н.С. із законних джерел.
Крім того, Громадською радою доброчесності повідомлено, що за інформацією сайту ГО «Інститут масової інформації» кандидат у складі колегії суддів постановила ухвалу, якою залишила без змін постанову Волинського окружного адміністративного суду про відмову в задоволенні позову журналіста Юрія Горбача щодо надання інформації про відвідування головою ради Ігорем Палицею свого робочого місця та про перебування його у відпустках, відрядженнях і на лікарняних з часу обрання на посаду. У своєму рішенні колегія суддів зазначила, що запитувана інформація не є публічною в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації». Як зазначає медіа-юрист Людмила Опришко, таке рішення суду суперечить нормам національного та міжнародного законодавства у сфері доступу до інформації.
Під час співбесіди кандидат підтвердила свою участь у розгляді в складі колегії вказаної справи та зазначила, що ухвалене колегією суду судове рішення наразі є остаточним і набрало законної сили.
Дослідивши висновок та інформацію, надану Громадською радою доброчесності, пояснення кандидата та додані до них документи, Комісія у складі колегії 28 січня 2019 року ухвалила рішення № 107/вс-19 про визнання Хобор Романи Богданівни такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту рішення Комісії у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
Питання про підтримку рішення колегії Комісії від 28 січня 2019 року № 107/вс-19 було призначено до розгляду на засіданні Комісії у пленарному складі на 20 лютого 2019 року.
Згідно з підпунктом 4.10.9 пункту 4.10 розділу IV Регламенту на засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді, висновок та пояснення судді (кандидата на посаду судді), обставини, документи та матеріали, які були предметом розгляду під час співбесіди.
До Комісії 11 лютого 2019 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Хобор Р.Б. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 08 лютого 2019 року в новій редакції з урахуванням пояснень кандидата.
У цьому висновку вже не вказано відомостей, що були підставою для попереднього висновку, а єдиною підставою для нього став сумнів щодо реальної ринкової вартості придбаних матір’ю кандидата двох квартир у місті Львові загальною площею 64,6 кв.м та 41,6 кв.м, який раніше був поданий у вигляді інформації.
На висновок Громадської ради доброчесності від 08 лютого 2019 року кандидатом було надано письмові пояснення щодо обставин придбання зазначених квартир та вказано на порушення Регламенту Громадської ради доброчесності при складенні стосовно кандидата висновків.
У засіданні Комісії 20 лютого 2019 року представник Громадської ради доброчесності заявив, що Громадська рада доброчесності підтримує висновок від 08 лютого 2019 року, в якому міститься один пункт щодо двох квартир матері кандидата.
З урахуванням вимог підпункту 4.10.9 пункту 4.10 розділу IV Регламенту висновок Громадської ради доброчесності стосовно виникнення сумнівів щодо вартості придбаних матір’ю кандидата двох квартир у місті Львові загальною площею 64,6 кв.м та 41,6 кв.м розглядається Комісією як інформація, що була предметом розгляду колегії Комісії під час проведення з кандидатом 28 січня 2019 року співбесіди.
Згідно з відомостями Національного антикорупційного бюро України мати кандидата Темник Н.С. є власником двох квартир загальною площею 64,6 кв.м та 41,6 кв.м АДРЕСА_1 у місті Львові (дата набуття права - 19 серпня 2014 року).
На підтвердження придбання цих квартир кандидатом надано копії таких документів:
- договорів про участь у Фонді фінансування будівництва від 26 грудня 2012 року;
- договори доручення від 26 грудня 2012 року;
- договори уступки майнових прав від 16 квітня 2014 року;
- довідки про участь у Фонді фінансування будівництва;
- свідоцтва про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А»;
- платіжні доручення та квитанції про сплату грошових коштів;
- свідоцтва про право власності на нерухоме майно;
- технічні паспорти на квартири.
Згідно з укладеними 26 грудня 2012 року договорами про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» № 11/28/053 та № 11/28/054 Темник Н.С. (довіритель за договорами) дає згоду на участь у фінансуванні другої черги будівництва житлового комплексу з підземним паркінгом АДРЕСА_1 у місті Львові, бере зобов’язання виконувати правила Фонду, передає кошти ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (управитель за договорами) у довірче управління з метою отримання у власність об’єктів інвестування.
Крім того, 26 грудня 2012 року Темник Н.С. уклала договори доручення з Мельником Р.Л. (повірений за договорами), відповідно до яких повірений зобов’язувався укласти від імені довірителя договори про участь у Фонді фінансування будівництва з управителем та закріпити за довірителем квартири у встановленому порядку. Предметом цих договорів були квартири загальною площею 63,5 кв.м та 41,9 кв.м АДРЕСА_1 у місті Львові вартістю 65 508 грн та 41 473 грн згідно з встановленим графіком їх оплати довірителем: 55 000 грн та 25 500 грн - в день підписання договорів про участь у Фонді фінансування будівництва з управителем, 10 508 грн та 15 973 грн - в день підписання договорів купівлі-продажу квартир. За виконання договорів було передбачено перерахування довірителем на поточний рахунок повіреного грошових коштів у розмірі 343 432 грн та 228 363 грн в день укладення договорів.Відповідно до договорів про уступки майнових прав № 11/28/053 та № 11/28/054 від 16 квітня 2014 року, укладених на виконання договорів про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» № 11/28/053 та № 11/28/054 від 26 грудня 2012 року, ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» передає, а Темник Н.С. набуває майнових прав на квартири загальною площею 64,82 кв.м та 41,86 кв.м : АДРЕСА_1 в місті Львові.
Довідками про участь у Фонді фінансування будівництва № 11/11/053 та № 11/11/054 від 05 серпня 2014 року і свідоцтвами про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» № 1 та № 2 від 16 квітня 2014 року підтверджується внесення Темник Н.С. грошових коштів до Фонду в розмірі 65 508 грн та 41 473 грн за об’єкти інвестування, загальна площа яких після оформлення технічного паспорта змінилася з 64,82 кв.м на 64,6 кв.м та з 41,86 кв.м на 41,6 кв.м.
Згідно з платіжними дорученнями та квитанціями про сплату грошових коштів Темник Н.С. перераховувала на рахунок ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» 26 грудня 2012 року 55 000 грн та 25 500 грн, 16 квітня 2014 року - 10 508 грн та 15 973 грн.
Свідоцтва про право власності на квартири загальною площею 64,6 кв.м та 41,6 кв.м АДРЕСА_1 в місті Львові Темник Н.С. отримала 21 серпня 2014 року.
Дослідивши вказані документи, у Комісії виникло питання щодо умов укладених 26 грудня 2012 року матір’ю кандидата договорів доручення, згідно з якими вартість послуг повіреного перевищує більше ніж у п’ять разів вартість квартир.
Кандидат пояснила, що у зв’язку з тим, що договори про участь у Фонді фінансування будівництва її мати укладала особисто, а не через повіреного, договори доручення від 26 грудня 2012 року не були реалізовані, відповідно й грошові кошти в розмірі 571 795 грн за цими договорами повіреному не перераховувались. У зазначену суму мала входити вартість квартир з ремонтом «під ключ», підвалу, паркомісця, встановлення охорони та інших послуг. З огляду на те, що в умовах договорів доручення від 26 грудня 2012 року зазначені послуги не передбачені, вони мали увійти до подальших додаткових угод до цих договорів. Ці пояснення надані кандидатом зі слів матері без підтверджувальних документів.
Комісія критично поставилася до пояснень кандидата. Зокрема, віднесення вартості квартир до вартості послуг повіреного не узгоджується з умовами договорів доручення, згідно з якими вартість квартир вноситься на рахунок Фонду фінансування будівництва саме довірителем. Крім того, оскільки укладені договори доручення не передбачали додаткових угод для включення до них послуг повіреного, пояснення кандидата щодо складових цих послуг викликають сумнів.
Таким чином, Комісія вважає, що надані кандидатом пояснення та документи не спростовують сумнів у заниженій вартості двох квартир загальною площею 64,6 кв.м та 41,6 кв.м АДРЕСА_1 в місті Львові, придбаних матір’ю кандидата.
Європейською Хартією про статус суддів визначено, що коли система підвищення суддів по службі ґрунтується не на вислузі років, вона має ґрунтуватися виключно на якостях та достоїнствах, що були помічені під час виконання суддею його обов’язків, шляхом об’єктивної оцінки його діяльності одним або кількома суддями та бесіди з суддею, що оцінюється.
Згідно з Рекомендацією № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» всі рішення стосовно професійної кар’єри суддів повинні мати в основі об’єктивні критерії; як обрання, так і кар’єра суддів повинні базуватись на заслугах, з урахуванням їхньої кваліфікації, чеснот, здібностей та результатів їхньої праці.
У Бангалорських принципах поведінки суддів зазначено, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Кодексом суддівської етики, затвердженим XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, на суддів покладено обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною. Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Відповідно до роз’яснень Кодексу суддівської етики, затверджених рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, суддя добровільно приймає на себе обмеження, пов’язані з виконанням ним своїх професійних обов’язків, які унеможливлюють створення умов, що викликатимуть сумніви у доброчесності поведінки судді та його безсторонності, незалежності і об’єктивності.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, більш ніж одинадцятьма голосами Комісія дійшла висновку, що Хобор Р.Б. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Кваліфікаційне оцінювання здійснювалося в межах участі кандидата у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що обумовлювало перевірку кандидата на відповідність найвищим стандартам та вимагало відсутності щонайменшого обґрунтованого сумніву в чеснотах майбутніх суддів Верховного Суду. Тому висновки Комісії за результатами цього кваліфікаційного оцінювання не можуть мати преюдиційного значення та негативно вплинути на проходження кандидатом інших процедур, пов’язаних з кар’єрою судді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 88, 93, 101 Закону, Положенням та Регламентом, Комісія
вирішила:
визнати Хобор Роману Богданівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Припинити участь кандидата Хобор Романи Богданівни у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оголошеному Комісією 02 серпня 2018 року.
Головуючий С.О. Щотка
Члени Комісії В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
С.В. Гладій
А.О. Заріцька
А.Г. Козлов
М.А. Макарчук
Т.В. Лукаш
П.С. Луцюк
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
