Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
Головуючого - Заріцької А.О.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Прилипка С.М.,
розглянувши питання про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє кандидата Борисюк Інни Едуардівни на зайняття вакантної посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у межах процедури конкурсу, оголошеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 02 серпня 2018 року,
встановила:
Відповідно до статей 79, 81 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема 23 посади до Касаційного цивільного суду.
Борисюк I.E. 13 вересня 2018 року звернулася до Комісії із заявою про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду за спеціальною процедурою призначення і рішенням Комісії від 08 жовтня 2018 року № 82/вс-18 була допущений до участі у цьому конкурсі. Відповідно до Умов проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, кваліфікаційне оцінювання проходить як особа, яка відповідає вимозі пункту 4 частини першої статті 38 Закону – має сукупний стаж роботи на посаді судді та адвоката не менше 10 років. Борисюк I.E. здійснювала індивідуальну адвокатську діяльність з 2006 по 2009 роки, більше 4 років. Загальний стаж роботи кандидата на посаді судді 8 років. Звідси, сукупний стаж кандидата складає 12 років.
Комісією 18 жовтня 2018 року ухвалено рішення № 231/зп-18 про призначення кваліфікаційного оцінювання кандидатів в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Борисюк I.E. 12 листопада 2018 року склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 77,625 бала. За результатами виконаного 14 лютого 2018 року практичного завдання Борисюк I.E. набрала 97 балів. Загальний результат складеного кандидатом Борисюк I.E. іспиту становить 174,625 бала.
Відповідно до положень частини третьої статті 85 Закону Комісією 30 листопада 2018 року ухвалено рішення № 290/зп-18 про призначення проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання у межах оголошеного Комісією 02 серпня 2018 року конкурсу.
Кандидат пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок і визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетенції, професійної етики та доброчесності.
Згідно з рішенням Комісії від 20 грудня 2018 року № 323/зп-18 є такою, що допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» в межах оголошеного конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду.
Відповідно до положень статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно з абзацом третім пункту 20 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18 (зі змінами) (далі – Положення), під час співбесіди обов’язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідно до положень статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
Громадською радою доброчесності 21 січня 2019 року о 01 годині 12 хвилин до Комісії надіслано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Борисюк I.E. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 20 січня 2019 року.
У висновку Громадська рада доброчесності послалася на підпункти 4.12, 4.8, 4.6 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням Громадської ради доброчесності від 11 січня 2019 року, у яких передбачено випадки, коли кандидат на посаду судді: порушила вимоги щодо несумісності; не вжила достатніх заходів для з’ясування майнового стану осіб, стосовно яких вона повинна подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, внаслідок чого вказала неправдиву (у тому числі неповну) інформацію; безпідставно не задекларувала своєчасно власне майно.
У висновку Громадська рада доброчесності вказала, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані про те, що кандидат з 02 квітня 2007 року до сьогодні є керівником ДП «Консул» ТОВ «РотексТрейдКомпані», основний вид діяльності – «74.11.1 Адвокатська діяльність». Відповідно до частини другої статті 54 Закону суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Однак, кандидат протягом 2010-2019 років не вжила заходів, спрямованих на вирішення питання щодо несумісності.
Також у висновку Громадської ради доброчесності зазначено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року встановлено факт спільного проживання Борисюк I.E. з Румянцевим М.Б. однією сім’єю без шлюбу: з квітня 2007 року по січень 2008 року включно; з травня 2008 року по жовтень 2011 року (включно); з березня по вересень 2012 року (включно); з березня по листопад 2013 року (включно); з квітня по листопад 2014 року (включно); з лютого по вересень 2015 року (включно). Водночас згідно з декларацією про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця, щодо себе та членів сім’ї, за 2009-2014 роки кандидат не зазначала Румянцева М.Б. членом сім’ї, з яким проживала протягом зазначених років, не декларувала його доходи, нерухоме та рухоме майно.
Окрім того, Громадська рада доброчесності вказує, що кандидат у деклараціях за 2010, 2011, 2012 роки не декларувала прав користування квартирою у м. Вінниці загальною площею 116,70 кв.м, набутою в 1997 році. У деклараціях за 2011, 2012, 2013, 2014 роки не декларувала земельної ділянки у м. Вінниці загальною площею 0,0174 га, а у деклараціях за 2009-2011 роки не декларувала земельної ділянки загальною площею 0,0213 га у м. Вінниці.
Додатково Громадська рада доброчесності надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але, на думку Громадської ради доброчесності, потребує пояснень кандидата. У розділі 14. «Фінансові зобов’язання» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік кандидат задекларувала отримання позики від фізичної особи в розмірі 820 000 гривень. Водночас у розділі 11. «Доходи, у тому числі і подарунки» задекларувала отримання позики від фізичної особи в розмірі 800 000 гривень. Розбіжність становить 20 000 гривень. Також кандидат у декларації за 2013 рік не зазначила дохід від підприємницької діяльності батьків.
Слід зазначити, що у 2016-2017 роках Борисюк О.Е. брала участь у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оголошеному рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 145/зп-16, однак рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі від 15 червня 2017 року № 112/вс-17 була визнана такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду за критеріями професійної етики на доброчесності. В межах згаданого конкурсу Громадська рада доброчесності також надавала Комісії висновок від 12 квітня 2017 року про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Борисюк О.Я. критеріям доброчесності та професійної етики. У цьому висновку, крім іншого, йшлося про те, що кандидат у деклараціях за 2013 і 2014 роки подавала недостовірні відомості про членів сім’ї, оскільки не зазначала членом сім’ї Румянцева М.Б., з яким проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу, і приховувала відомості про корпоративні права Румянцева М.Б. та його майновий стан, що було підтверджено рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 14 грудня 2016 року у цивільній справі № 127/20996/16-ц за позовом Борисюк О.Е. до Румянцева М.Б. про поділ спільного майна.
У висновку Громадської ради доброчесності від 20 січня 2019 року обставини недекларування членом сім’ї Румянцева М.Б. підтверджені посиланням на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року у цивільній справі № 127/19736/17-ц про встановлення факту, що має юридичне значення, яким встановлено факт спільного проживання Борисюк I.E. та Румянцева Максима Борисовича однією сім’єю без шлюбу.
Стосовно вказаних у висновку Громадської ради доброчесності від 20 січня 2019 року відомостей Борисюк I.E. надала пояснення, яким під час співбесіди надано відповідну оцінку.
Кандидат заперечила порушення нею вимог щодо несумісності і пояснила, що перед призначенням її на посаду судді Ленінського районного суду міста Вінниці вона дійсно працювала на посаді директора ДП «Консул», з якої звільнилася за власним бажанням 25 жовтня 2010 року, про що є запис у її трудовій книжці. Відповідно до чинного законодавства обов’язок надання відомостей про юридичну особу для включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було покладено виключно на саму юридичну особу, і лише уповноважена підприємством особа мала право звернутися до державного реєстратора із заявою про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про ДП «Консул» ТОВ «РотексТрейдКомпані», пов’язаних зі зміною керівника. Після звільнення вона не мала повноважень для звернення до державного реєстратора.
Також кандидат повідомила, що вона намагалася вирішити це питання і неодноразово зверталася до керівництва ТОВ «РотексТрейдКомпані», але їй було повідомлено, що однією із умов внесення змін до реєстру щодо керівника підприємства є надання наказу про призначення нового керівника. Однак нового керівника призначено не було, а підприємство через деякий час припинило діяльність.
При з’ясуванні питання, чи зверталася Борисюк I.E. особисто до державного реєстратора стосовно виключення її з реєстру як керівника підприємства ДП «Консул», оскільки вона вже 8 років працює суддею і знає про те, що вважається керівником підприємства в державному реєстрі, кандидат повідомила, що зверталася неодноразово, проте підтвердити цю обставину документально не змогла.
Стосовно незазначення в деклараціях членом сім’ї Румянцева М.Б. Борисюк I.E. повідомила, що вона дійсно мала з ним стосунки з 2007 року, однак вони не вважали себе членами однієї сім’ї. Тільки рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року було встановлено факт спільного проживання із Румянцевим М.Б. однією сім’єю без шлюбу з квітня 2007 року по січень 2008 року включно; з травня 2008 року по жовтень 2011 року (включно); з березня по вересень 2012 року (включно); з березня по листопад 2013 року (включно); з квітня по листопад 2014 року (включно); з лютого по вересень 2015 року (включно). При цьому кандидат послалася на те, що лише в 2014 році на законодавчому рівні було визначено, що для цілей декларування до поняття «член сім’ї» входять інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, тому вона не мала обов’язку вказувати Румянцева М.Б. членом своєї сім’ї в деклараціях та декларувати належне йому майно.
Наявними в досьє кандидата матеріалами твердження Борисюк I.E. спростовуються. Так, Борисюк I.E. зазначала, що вони з Румянцевим М.Б. не вважали себе членами однієї сім’ї, тому і не вказувала його в деклараціях як члена сім’ї та не декларувала його майно. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року встановлено, що Борисюк I.E. та Румянцев М.Б. спільно проживали з листопада 2007 року по вересень 2015 року, їх сумісне проживання не було постійним, але в період, коли вони проживали разом, вони їздили відпочивати, ІНФОРМАЦІЯ_1 вели спільне господарство, купували речі. Румянцевим М.Б. в 2013 році було придбано будинок та земельну ділянку для їх спільного проживання, в який вони вселилися в 2015 році.
Стосовно недекларування Борисюк I.E., зокрема, у 2010, 2011, 2012 роках права користування квартирою у м. Вінниці загальною площею 116,70 кв.м кандидат зазначила, що ця квартира належала на праві спільної власності її батькам. У деклараціях вона зазначала, що зареєстрована і проживала у цій квартирі ІНФОРМАЦІЯ_1. На час декларування батьки не відносилися до членів її сім’ї, тому нею не було відображено перебування у батьків на праві власності вказаної квартири. Пізніше, вивчивши роз’яснення щодо заповнення декларації, вона почала зазначати в деклараціях наступних років, що квартира перебуває в неї у користуванні, оскільки вона там зареєстрована.
Окрім того, кандидат надала пояснення щодо несвоєчасності декларування майна. Зокрема, у деклараціях за 2011, 2012, 2013, 2014 роки не вказано земельної ділянки у м. Вінниці загальною площею 0,0174 га, а у деклараціях за 200 -2011 роки не вказано земельної ділянки загальною площею 0,0213 га у м. Вінниці. Борисюк I.E. зазначила, що в 2006 році було придбано нею і Борисюком Ю.В. земельну ділянку площею 0,06 га у м. Вінниці. Рішенням Ленінського районного суду від 09 жовтня 2007 року цю земельну ділянку було поділено на дві, а саме, 0,0174 га та 0,0213 га. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 серпня 2010 року земельну ділянку у розмірі 0,0174 га було виділено їй і Борисюку Ю.В. у спільне користування (цією земельною ділянкою вона не користувалася), а земельну ділянку площею 0,0213 га було виділено їй. Право власності на земельну ділянку розміром 0,0213 га нею було зареєстровано лише в 2012 році. Оскільки право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації, то і задекларувала вона її в декларації за 2012 рік.
Стосовно розбіжності у 11 та 14 розділах декларації за 2016 рік, у яких кандидат задекларувала отримання позики від фізичної особи в різних розмірах 820 000 гривень та 800 000 гривень (розбіжність становить 20 000 гривень), кандидат пояснила, що нею було укладено договір позики з фізичною особою на суму 820 000 гривень, але отримала вона за цим договором лише 800 000 гривень. Оскільки цю позику не було сплачено станом на останній день звітного періоду, вона додатково відобразила кошти у розділі «Фінансові зобов’язання» у сумі, яку фактично отримала.
На другому етапі кваліфікаційного оцінювання, заслухавши доповідь члена Комісії, пояснення кандидата Борисюк I.E., уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Смалюка Р.В., дослідивши матеріали досьє, Комісія у складі колегії дійшла висновків, що надані Борисюк I.E. пояснення не спростовують висновок Громадської ради доброчесності, не узгоджуються з положеннями законодавства, а також свідчать про недотримання правил суддівської етики та основоположних принципів поведінки суддів. Комісія не встановила підстав вважати рівень професійної етики та доброчесності поведінки судді Борисюк I.E. належним, враховуючи таке.
Стандарти етичної поведінки суддів, що адресовані суддям та судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів, визначені, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи поведінки суддів).
Стосовно реалізації принципів дотримання етичних норм у Бангалорських принципах поведінки суддів зазначено, зокрема, що демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти на себе низку обмежень і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Ці основоположні принципи впроваджені у національну систему правил і норм, що формують моральний аспект поведінки суддів, та викладені, зокрема, у Кодексі суддівської етики, затвердженому у новій редакції рішенням XI (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (далі – Кодекс суддівської етики).
За загальними правилами Кодексу суддівської етики судді зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці. Суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя зобов’язаний встановлювати для себе, дотримуватися і змушувати дотримуватися всіх інших осіб зі свого оточення бездоганних правил поведінки, підтримуючи і утверджуючи на власному прикладі доброчесність у судовій владі. Він має докладати всіх зусиль до того, щоб його поведінка була бездоганною. Суддя повинен бути обізнаний про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Кваліфікаційне оцінювання Борисюк I.E. проводиться в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, що обумовлює перевірку кандидата на відповідність найвищим стандартам та вимагає встановлення відсутності щонайменшого обґрунтованого сумніву в чеснотах майбутнього судді Верховного Суду.
Зміст наданих Борисюк I.E. пояснень свідчить про відсутність прагнення демонструвати таку поведінку, яка б, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, була б бездоганною.
Усі показники відповідності судді досліджено Комісією окремо та у сукупності, а також оцінено членами Комісії за внутрішнім переконанням відповідно до мети кваліфікаційного оцінювання.
За змістом пунктів 5.2.2, 5.3.2, глави 6 розділу II Положення критерії професійної етики та доброчесності оцінюються у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам професійної етики та/або вимогам доброчесності відповідно.
З огляду на зазначене, враховуючи мету цього кваліфікаційного оцінювання та вимоги щодо відповідності кандидатів найвищим стандартам суддівської етики та доброчесності, Комісія оцінює Борисюк I.E. за критеріями «Професійна етика» та «Доброчесність» у 0 балів.
Згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 81 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає його рейтинг для участі у конкурсі.
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу II Положення рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту та оцінювання критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критерію професійної етики чи критерію доброчесності.
Оцінка у 0 балів за критеріями професійної етики та доброчесності є безумовною підставою для прийняття Комісією рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
З огляду на те, що за критеріями «Професійна етика» та «Доброчесність» кандидат набрала 0 балів, Комісія дійшла висновку про непідтвердження Борисюк I.E. здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 81, 83-86, 88, 93, 101 Закону, Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням, Комісія
вирішила:
визнати Борисюк Інну Едуардівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Головуючий А.О. Заріцька
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
С.М. Прилипко
