X

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко Ірини Олександрівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
05.11.2024
192/ко-24
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко Ірини Олександрівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко Ірини Олександрівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру судді.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Пилипенко І.О. призначено на посаду судді Чаплинського районного суду Херсонської області строком на п’ять років.

Відповідно до наказу виконувача обов’язків голови Чаплинського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2016 року № 02-01/91 суддю Пилипенко І.О. призначено на посаду судді та зараховано до штату цього суду з 06 жовтня 2016 року.

Присягу судді Пилипенко І.О. склала 15 грудня 2016 року.

Після складення присяги Пилипенко І.О. працювала суддею місцевого загального суду та за рішенням зборів суддів розглядала справи всіх категорій, зокрема здійснювала розгляд кримінальних, цивільних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення, а також виконувала функції слідчого судді.

У Пилипенко І.О. 23 вересня 2021 року закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.

На підставі рішення Голови Верховного Суду від 05 липня 2022 року № 247/0/149-22 про відрядження судді суддю Пилипенко І.О. відряджено до Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області. Відповідно до наказу голови суду від 11 липня 2022 року № 204/02-04 суддя Пилипенко І.О. тимчасово зарахована з 12 липня 2022 року до штату Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О. Цим же рішенням призначено на 22 серпня 2018 року проведення іспиту для суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема судді Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О.

Рішенням Комісії від 13 березня 2019 року № 32/зп-19 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Відповідно до цього рішення суддю Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Пилипенко І.О.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі через надходження висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

На підставі викладеного вище кваліфікаційне оцінювання судді Пилипенко І.О. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісією 05 листопада 2024 року проведено співбесіду з Пилипенко І.О.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).

Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.

Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність у судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.

Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.

І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації задля спростування такого сумніву.

За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (абзаци 2, 3 пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями становить 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;

- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;

- ефективність здійснення правосуддя, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє;

- діяльність щодо підвищення фахового рівня, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.

Рівень знань Пилипенко І.О. у сфері права, а також рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрала 88,875 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрала 81,5 бала.

Оцінюючи ефективність здійснення правосуддя, Комісія констатує, зокрема, таке:

- у період із грудня 2016 року до 23 лютого 2016 року суддею Пилипенко І.О. розглянуто 4 629 справ та матеріалів;

- загальні показники середньомісячного навантаження судді в зазначений період були – 12,33 (майже на рівні середньомісячного показника навантаження в Чаплинському районному суді Херсонської області – 12,19);

- за результатами перегляду судових рішень, ухвалених суддею Пилипенко І.О. у період з грудня 2016 року до лютого 2021 року, скасовано 29 та змінено 7 судових рішень, що становить приблизно 0,63% скасованих та 0,15% змінених судових рішень від загальної кількості ухвалених рішень, а отже, є незначним показником відносно загальної кількості ухвалених судових рішень. Підставами скасування та зміни судових рішень переважно є порушення норм процесуального права (16 скасованих і 3 змінені) та матеріального права (4 скасованих і 4 змінені), а також з підстав порушення норм матеріального і процесуального права скасовано 7 судових рішень, з інших підстав, які не пов’язані з порушенням норм матеріального і процесуального права, скасовано 2 судові рішення;

- у суддівському досьє судді Пилипенко І.О. відсутня інформація про дотримання процесуальних строків розгляду справ та матеріалів за досліджуваний період, зокрема, щодо кількості справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки;

- інформація про середню тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого судового рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – Реєстр) у матеріалах суддівського досьє відсутня. Водночас, за інформацією, наданою Державним підприємством «Інформаційні судові системи», про випадки перевищення строків надсилання (оприлюднення) до Реєстру електронних копій судових рішень суддею Пилипенко І.О. за період із січня 2017 року до лютого 2021 року несвоєчасно внесено (оприлюднено) 2 877 судових рішень. Середня тривалість перевищення встановленого процесуального строку виготовлення та оприлюднення в Реєстрі повного тексту вмотивованого рішення становить приблизно 5,33 дня (в окремих випадках, виготовлення повного тексту та оприлюднення здійснювалось у термін від 30 до 175 днів, але переважна більшість – 1–10 днів ). Під час співбесіди суддя докладно прокоментувала причини порушення строків оприлюднення конкретних судових рішень;

- у суддівському досьє відсутня інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами яких встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань;

- інформація про результати регулярного оцінювання судді, за даними суддівського досьє, відсутня;

- за даними суддівського досьє, відповідно до рішення зборів суддів від 19 серпня 2017 року № 5 суддю Пилипенко І.О. обрано головою Чаплинського районного суду Херсонської області.

Ураховуючи викладене, Комісія дійшла висновку, що оцінка ефективності здійснення правосуддя суддею Пилипенко І.О. становить 50 балів.

Визначаючись щодо підвищення фахового рівня судді, Комісія у складі колегії враховує, що після призначення на посаду судді Пилипенко І.О. періодично проходила навчання в Національній школі суддів України з метою підвищення рівня кваліфікації, що підтверджується сертифікатами, долученими до суддівського досьє. Крім цього, Пилипенко І.О. дотримано вимоги частини другої статті 89 Закону щодо проходження підготовки тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки, про що свідчить, зокрема, сертифікат Національної школи суддів України, виданий на підставі наказу від 29 вересня 2023 року № 1402-п. Водночас суддя Пилипенко І.О. не має наукового ступеня та вченого звання; не брала участі в законопроєктній роботі; наукової діяльності не здійснювала, наукових публікацій у сфері права не має; викладацької діяльності в Національній школі суддів України не здійснювала.

Отже, Комісія оцінює цей показник в 1 бал.

Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

Суддя Пилипенко І.О. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей за критерієм особистої компетентності суддю Пилипенко І.О. оцінено у 60 балів.

Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.

За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей за критерієм соціальної компетентності суддю Пилипенко І.О. оцінено у 83 бали.

Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.

Згідно з пунктом 8 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;

- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- політична нейтральність;

- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;

- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3,  5– 8, 13 частини першої статті 106 Закону;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.

Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.

Згідно з пунктом 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:

- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;

- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;

- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;

- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;

- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;

- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.

Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідування, Державної податкової служби України. Відповіді державних органів долучено до суддівського досьє та стали предметом аналізу й обговорення на співбесіді.

У матеріалах суддівського досьє та в інформації, отриманій від уповноважених органів, не виявлено обставин недотримання суддею Пилипенко І.О. суддівської етики з підстав, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону.

За результатами дослідження та аналізу наданої інформації Комісією також не встановлено фактичних обставин, що свідчать про невідповідність витрат, майна, способу (рівня) життя судді Пилипенко І.О. та членів її сім’ї, а також близьких родичів задекларованим доходам, невідповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимозі політичної нейтральності, а також обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону.

Відомості про притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про її недоброчесність, а також відомості про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.

За інформацією, наданою центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, відомості, які б указували на недоброчесність судді Пилипенко І.О., відсутні.

До Комісії 29 жовтня 2024 року від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) надійшла інформація стосовно судді Пилипенко І.О., яка потребує з’ясування під час проведення співбесіди.

1. У паперовій та електронній декларації судді за 2015 рік та електронних деклараціях її чоловіка за 2015 і 2016 роки наявні розбіжності щодо належного родині майна, оскільки в цих деклараціях не зазначено транспортного засобу «Toyota Prius», який належав судді на праві власності з 12 вересня 2015 року. Водночас автомобіль «Toyota Prius» відображено в електронній декларації чоловіка судді за 2015 рік як належний на праві власності його дружині, тобто судді Пилипенко І.О.

У паперовій декларації судді за 2015 рік не відображено житлового будинку на праві користування, але відображено в електронній декларації чоловіка судді за 2015 рік.

Згідно з інформацією, в декларації судді за 2016 рік, Пилипенко І.О. отримала дохід від продажу рухомого майна в розмірі 450 500 грн. Утім, з декларацій судді за 2015 і 2016 роки незрозуміло, яке майно судді було відчужено.

2. У декларації за 2022 рік суддя відобразила на праві користування автомобіль «Tesla Model 3» 2019 року випуску, який на праві власності належав громадянину ОСОБА_1. Безоплатне користування цим транспортним засобом може розцінюватися як подарунок, тобто може бути порушенням обмеження щодо одержання подарунків.

3. З 30 жовтня 2015 року суддя Пилипенко І.О. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, тому вона автоматично є членом Національної асоціації адвокатів України (далі – НААУ), що підлягає декларуванню у розділі 16. Утім, про таке членство суддя зазначила лише в декларації за 2023 рік.

4. У Реєстрі виявлено судові рішення, постановлені суддею (ухвала від 03 квітня 2019 року у справі № 665/340/19 та ухвала від 27 жовтня 2017 року у справі № 665/1330/17), які викладено російською мовою, що є неприпустимим, оскільки мовою судочинства в Україні є виключно державна мова.

5. У декларації за 2019 рік суддя відобразила факт отримання благодійної допомоги у розмірі 72 597 грн та не зазначила джерел її походження.

Суддя Пилипенко І.О. у письмових поясненнях та під час співбесіди щодо вказаної ГРД інформації пояснила таке.

1. У паперовій декларації за 2015 рік суддею в розділі VI «Відомості про транспортні засоби» в пункті 35 вказано легковий автомобіль «Toyota Prius» 2010 року випуску, який належав їй на праві власності. Водночас вказаний автомобіль також задекларовано чоловіком судді в його електронній декларації за 2015 рік в розділі «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» як власність члена сім’ї декларанта. Тобто вказаний автомобіль задекларовано суддею у паперовій декларації за 2015 рік, а її чоловіком в електронній декларації 2015 рік. У 2016 році вказаний автомобіль відчужено на підставі договору купівлі-продажу від 23 березня 2016 року за 450 500 грн. Указані кошти задекларовано як дохід у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік.

Стосовно недекларування у 2015 році житлового будинку за адресою: с. Малокаховка Херсонської області, який задекларовано її чоловіком в електронній декларації за 2015 рік, суддя пояснила, що весь 2015 рік вони з чоловіком проживали в гуртожитку і лише в кінці 2015 року почали переїзд у житловий будинок, тому вважала, що не набула права користування цим будинком у 2015 році, у зв’язку з чим не декларувала його в паперовій декларації. До того ж такі обов’язкові вимоги паперова декларація не містила. Утім, відповідно до вимог заповнення електронної декларації, в ній зазначалися відомості на останній день звітного періоду. Ураховуючи те, що останні дні 2015 року вони з чоловіком вже проживали в будинку, тому він зазначив право користування будинком в електронній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік відповідно до наданих роз’яснень уповноваженого органу.

2. Стосовно користування у 2022 році автомобілем «Tesla Model 3» суддя пояснила, що такий автомобіль на праві власності належав особі, яка є близькою до їхньої сім’ї. Указаний автомобіль вивезено власником з окупованої території Херсонської області в кінці серпня 2022 року та видано на суддю доручення для здійснення його перереєстрації. Власник же повернувся на окуповану територію, де залишилися його хворі батьки. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру довіреностей доручення на суддю видано 01 вересня 2022 року, строк його дії до 27 жовтня 2022 року. На виконання цього доручення 09 вересня 2022 року автомобіль перереєстровано на іншу особу. Таким чином, автомобіль «Tesla Model 3» фактично перебував у користуванні судді 9 днів, а відповідно до доручення – 1 місяць і 27 днів. Суддя, незважаючи на незначний термін перебування транспортного засобу в її користуванні, внесла інформацію в декларацію, щоб уникнути можливих звинувачень у приховуванні інформації.

3. Стосовно питання недекларування до 2023 року членства у НААУ суддя Пилипенко І.О. пояснила, що з жовтня 2016 року нею зупинено адвокатську діяльність у зв’язку із призначенням на посаду судді Чаплинського районного суду Херсонської області. З цього часу вона не брала участі в заходах адвокатського самоврядування, не сплачувала щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, тому вважала, що з моменту зупинення такої діяльності не є членом НААУ. Водночас 13 листопада 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) на своїй офіційній сторінці надало роз’яснення, що всі особи, які мали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, стали членами НААУ з моменту її державної реєстрації, інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України, а тому в декларації слід відображати відомості про те, що суб’єкт декларування є членом НААУ, навіть якщо право заняття адвокатською діяльністю зупинено.

Отже, на виконання вказаних роз’яснень НАЗК у декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в 2023 році в розділі «Інформація щодо членства в об’єднаннях» нею вказані відомості про членство у НААУ.

4. Також суддя Пилипенко І.О. пояснила, що нею не ухвалювались рішення російською мовою, а здійснювався переклад двох ухвал (у справах № 665/1330/17, № 665/340/19), постановлених українською мовою, на російську в порядку виконання вимог Конвенції в рамках міжнародної правової допомоги, зокрема направлення та виконання судових доручень до російської федерації та Республіки Білорусь, відповідно до вимог статті 415 Цивільного процесуального кодексу України.

Міжнародна правова допомога в цивільних справах, здійснюється відповідно до вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі – Конвенція). Зазначену Конвенцію слід застосовувати у відносинах України з Республікою Білорусь, російською федерацією та іншими країнами. Протоколом до вказаної Конвенції запроваджується обов’язковий переклад російською мовою у випадку виконання документів державними мовами договірних сторін.

Таким чином, з метою направлення судового доручення для виконання до рф у справі № 665/1330/17 для допиту відповідача здійснено переклад ухвали суду від 27 жовтня 2017 року на російську мову. Крім цього, в межах виконання судового доручення, який надійшов до Чаплинського районного суду Херсонської області з Республіки Білорусь, у справі № 665/340/19 здійснено переклад на російську мову ухвали суду від 03 квітня 2019 року про повернення судового доручення без виконання у зв’язку з неможливістю вручення документів відповідачу.

5. Стосовно джерела походження благодійної допомоги в розмірі 72 597 грн, задекларованої у 2019 році, суддя Пилипенко І.О. пояснила, що у зв’язку з розглядом нею цивільних справ № 665/391/18, № 665/392/18 їй постійно надходили погрози, які в подальшому було реалізовано шляхом підпалу будинку, в якому вона мешкала разом із чоловіком. Унаслідок цього підпалу пошкоджено дах та стелю будинку. За фактом погроз та підпалу розпочато досудове розслідування кримінального провадження, яке до сих пір не завершено.

З оглядну на вказані обставини за зверненням Ради суддів України суддівською спільнотою зібрано грошові кошти та направлено судді у вигляді допомоги для покриття наслідків пожежі. Саме ці кошти задекларовано суддею у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в 2019 році у розділі «Доходи у тому числі подарунки» у сумі 72 597 грн та зазначено їх як благодійну допомогу.

Суддя Пилипенко О.І. підтвердила свої пояснення наданими Комісії копіями відповідних документів. Зокрема, інформація щодо декларування легкового автомобіля «Toyota Prius» 2010 року випуску, підтверджується копією паперової декларації за 2015 рік, яка міститься в суддівському досьє. Відчуження вказаного автомобіля та сума доходу від його відчуження підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу від 23 березня 2016 року та доданими до нього документами.

Заслухавши пояснення судді Пилипенко І.О. та оцінивши надані на їх підтвердження документи, дослідивши матеріали суддівського досьє, Комісія вважає, що суддею надано достатні докази та пояснення щодо інформації, відображеної в рішенні ГРД.

Стосовно інформації, викладеної в пунктах 1, 2, 5 рішення ГРД, Комісією шляхом аналізу копій декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, пояснень та підтверджувальних документів, наданих суддею Пилипенко І.О., не встановлено недостовірності відомостей у щорічних деклараціях судді за 2015, 2016, 2019 роки. Таким чином, інформація, викладена у відповідних пунктах рішення ГРД, спростована.

Стосовно судових рішень, ухвалених суддею і викладених російською мовою, Комісією перевірено пояснення судді, проаналізовано відповідні судові рішення, розміщені в Реєстрі. Зокрема, у Реєстрі міститься ухвала від 27 жовтня 2017 року у справі № 665/1330/17 та ухвала від 03 квітня 2019 року у справі № 665/340/19, викладені російською мовою. Водночас в Реєстрі є ці ж ухвали, викладені українською мовою, а в ухвалі від 27 жовтня 2017 року у справі № 665/1330/17 зазначено «Преведено с укринского языка».

Стосовно недекларування членства в НААУ Комісія зазначає, що рекомендації щодо відображення в декларації відомостей про те, що суб’єкт декларування є членом НААУ (навіть якщо право на заняття адвокатською діяльністю зупинено) містяться не лише в роз’ясненнях НАЗК від 13 листопада 2023 року, а й у роз’ясненнях НАЗК від 13 лютого 2020 року № 1 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, у роз’ясненнях НАЗК від 29 грудня 2021 року № 11 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунка). Пилипенко І.О. не виконала повною мірою вимоги декларування, не вказавши в деклараціях членство в НААУ, тому Комісією враховано допущену суддею помилку при визначенні балів за критерієм доброчесності та професійної етики.

З огляду на наведене Комісія вважає, що інформація, надана ГРД, не впливає негативно на оцінку відповідності судді Пилипенко І.О. критеріям професійної етики та доброчесності.

Перевіривши показники, визначені в пунктах 8, 9 глави ІІ розділу ІІ Положення, на підставі з’ясованих вище обставин, за результатами аналізу суддівського досьє та співбесіди Комісія оцінює показники за критерієм професійної етики судді Пилипенко І.О. сумарно у 195 балів, показники за критерієм доброчесності судді – у 197,5 бала.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, та за результатами співбесіди встановила, що суддя Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко Ірина Олександрівна набрала сумарно 756,875 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями. Цей бал є достатнім для визнання судді Пилипенко І.О. такою, що відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83–85 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко Ірина Олександрівна за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 756,875 бала.

Визнати суддю Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко Ірину Олександрівну такою, що відповідає займаній посаді.

 

 

Головуючий                                                                                                                 Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                             Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                                     Галина ШЕВЧУК