Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музики Олександра Миколайовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.
Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Музику О.М. призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області строком на п’ять років.
Рішенням Голови Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року № 484/0/149-22 Музику О.М. відряджено до Оболонського районного суду міста Києва.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді.
Цим рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено іспит для суддів місцевих судів, зокрема Музики О.М.
Рішенням Комісії від 27 липня 2018 року № 181/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до цього рішення Музику О.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Музика О.М. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Богоноса М.Б.
На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання судді Музики О.М. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, Комісією в межах повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Національного агентства з питань запобігання корупції, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Державної податкової служби України, Служби безпеки України.
У відповідь на запити стосовно судді, отримано інформацію, яку долучено до матеріалів суддівського досьє.
На адресу Комісії 18 грудня 2020 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музики О.М. критеріям доброчесності та професійної етики.
На адресу Комісії 13 вересня 2024 року надійшов висновок в новій редакції про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 10 вересня 2024 року.
На адресу Комісії 17 вересня 2024 року надійшли пояснення Музики О.М. стосовно висновку ГРД.
Комісією у складі колегії 19 вересня 2024 року проведено співбесіду із суддею, досліджено матеріали його досьє, зокрема висновок ГРД, письмові пояснення Музики О.М., інші обставини, документи та матеріали та ухвалено протокольне рішення про оголошення перерви у співбесіді до 01 жовтня 2024 року.
На адресу Комісії 01 жовтня 2024 року надійшло рішення ГРД про скасування висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, затверджене 30 вересня 2024 року (далі – Інформація).
В Інформації ГРД переважно дублює відомості, які були викладені у висновках ГРД від 18 грудня 2020 року та від 13 вересня 2024 року.
Стислий виклад висновку (інформації) Громадської ради доброчесності.
ГРД зазначає, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2022 рік суддею не відображені відомості про дохід дружини від продажу 14 серпня 2022 року автомобіля «Toyota Rav-4» 2010 року випуску.
Також ГРД повідомляє, що 05 березня 2024 року дружина судді придбала земельну ділянку площею 0,0614 га за адресою: АДРЕСА_1 за 60 000 грн (вартість землі за договором становить 10 000 грн за сотку). ГРД, зіславшись на результати моніторингу цін на земельні ділянки, зазначає, що з точки зору стороннього спостерігача вартість придбаної дружиною судді земельної ділянки за договором купівлі-продажу може здаватися заниженою.
В Інформації вказано, що в Декларації за 2023 рік Музика О.М. задекларував безоплатне користування автомобілем «Mersedes-Benz, GLE 509571» 2017 року випуску в період з 03 лютого до 21 грудня 2023 року. За даними Декларації за 2023 рік автомобіль належав логістичній компанії ТОВ «Заммлер Україна». ГРД вважає, що обставини користування Музикою О.М. цим транспортним засобом потребують додаткових пояснень.
Крім того, ГРД зазначає про безоплатне користування нерухомістю третіх осіб, що може розцінюватися як одержання подарунка в розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, з 2016 до 2017 року суддя мав право безоплатного користування квартирою площею 40 кв.м у місті Маріуполі, що належала ОСОБА_1; з 2017 до 2018 року ‒ квартирою площею 47,89 кв.м у місті Маріуполі, що належала ОСОБА_2. ГРД вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були близькими особами судді Музики О.М. у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а тому обставини користування житлом потребують додаткових пояснень судді.
Також, в Інформації вказано, що матір судді ОСОБА_3 заощадила значну суму готівкових коштів. За даними Декларацій за 2018, 2019, 2020 роки, матері судді належать готівкові кошти – 15 000 євро, 20 000 доларів США, 100 000 грн. ГРД вважає, що джерела походження цих коштів потребують пояснень судді.
ГРД повідомляє, що Музика О.М. допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ (постанови від 31 серпня 2018 року справа № 263/6668/18, від 08 вересня 2017 року справа № 263/6307/17, від 11 січня 2019 року справа № 263/13319/18, від 02 січня 2020 року справа № 263/5001/19, від 17 травня 2019 року справа № 263/2423/19, від 02 січня 2020 року справа № 263/16244/19). ГРД зауважує, що з погляду зовнішнього поінформованого спостерігача немотивоване порушення строків розгляду справ сприяє безкарності порушників, породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів і негативно впливає на авторитет суду.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України (Закон від 02.06.2016 № 1401) і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення».
Так само, ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету нормативно-правового акта – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
Процедура кваліфікаційного оцінювання здійснюється виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та є тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеціанської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
Члени Комісії, оцінюючи певні обставини стосовно кандидата, визначаються щодо їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є ще й морально-етичною категорією, обставини, які свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23).
Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (Кодекс є релевантним для оцінки минулої поведінки судді), встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, до того щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
Норми подібного змісту містить Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року: суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді (частина перша статті 1 Кодексу); суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 цього Кодексу).
Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема у формі активної реалізації права бути заслуханим в контексті змісту сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди, у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації з тією метою, щоб спростувати такий сумнів.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею (пункт 18).
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
- компетентність (професійна, особиста, соціальна);
- професійна етика;
- доброчесність.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 82,125 бала, за виконання практичного завдання – 83 бали.
Отже, за вказаними показниками суддя набрав 165,125 бала.
Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
У межах оцінювання ефективності здійснення правосуддя Комісією досліджено інформацію щодо дотримання суддею строків надсилання (оприлюднення) електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень. Середнє значення перевищення суддею строків надсилання (днів) судових рішень за період з 01 лютого 2017 року до 30 вересня 2021 року становить 5,75 дня.
Під час співбесіди суддя надав пояснення щодо вказаних обставин.
У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Музикою О.М. необхідно оцінити в 60 балів.
Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку.
Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2 бали.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
Комісією встановлено, що Музика О.М. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників за критеріями особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність судді за критерієм особистої компетентності оцінено у 55 балів.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрав 62 бали.
У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Музика О.М. набрав 344,125 бала.
Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:
1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
5) результатів регулярного оцінювання;
6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
7) висновків або інформації ГРД (за наявності);
8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.
Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія виявила відомості, які потребують додаткового аналізу та пояснень судді, щодо невідповідності витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідності судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, недотримання Кодексу суддівської етики та обставин, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону.
У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Музики О.М. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності суддя Музика О.М. не притягувався.
Під час кваліфікаційного оцінювання Музики О.М. Комісія досліджувала висновок ГРД (зміст якого обговорено під час співбесіди 19 вересня 2024 року та який надалі було скасовано ГРД), Інформацію ГРД від 30 вересня 2024 року, письмові пояснення судді, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення Музики О.М., надані під час співбесід, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно судді.
Варто зазначити, що на запит Комісії Національною поліцією України листом від 12 січня 2024 року № 31кп-1894/18 повідомлено про притягнення Музики О.М. до адміністративної відповідальності. Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4688095 від 26 серпня 2021 року за частиною четвертою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф сплачено 03 грудня 2023 року.
Крім того, на запит Комісії Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України листом від 15 січня 2024 року № 19-3024/18/24 надано відомості про перетинання Музикою О.М. державного кордону України у 2022 та 2023 роках.
На запит Комісії Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки листом від 16 січня 2024 року № 11/1469 повідомлено, що Музика О.М. не перебуває на військовому обліку в жодному районному в місті Києві територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Під час співбесіди суддя підтвердив факт притягнення його до адміністративної відповідальності та зазначив, що сплатив штраф. Також Музика О.М. пояснив, що перетинання державного кордону було пов’язано з проходженням ним військової служби.
Стосовно інформації Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Музика О.М. надав пояснення та копії підтверджувальних документів про проходження військової служби.
Як зазначалося, 01 жовтня 2024 року на адресу Комісії надійшло рішення ГРД про скасування висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, затверджене 30 вересня 2024 року. Надаючи оцінку рішенню ГРД, Комісія керується такими мотивами.
Стосовно недекларування Музикою О.М. доходу, отриманого від продажу автомобіля членом сім’ї ‒ дружиною ОСОБА_4, Комісія зауважує таке.
ОСОБА_4 обіймає посаду судді, тому на неї поширюються заходи фінансового контролю, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Музика О.М. проживав з ОСОБА_4 однією сім’єю без державної реєстрації шлюбу із 2018 року, шлюб між ними зареєстровано 21 квітня 2021 року. Відповідні відомості відображено суддею в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та деклараціях родинних зв’язків судді.
Автомобіль «Toyota RAV-4» 2010 року випуску було придбано ОСОБА_4 у 2016 році за 200 000 грн та відчужено нею у 2022 році за 500 000 (відповідні дані відображено ОСОБА_4 у Деклараціях за 2016 рік та в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, поданому 15 серпня 2022 року).
Комісією проаналізовано декларації, які містяться в суддівському досьє Музики О.М. та декларації, які розміщені в Єдиному державному реєстрі декларацій та встановлено, що у звітних 2018, 2019, 2020, 2021 роках суддя декларував право користування автомобілем «Toyota RAV-4».
Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобі, зазначений автомобіль проданий дружиною судді 14 серпня 2022 року.
Відомості про відчуження автомобіля вказані ОСОБА_4 в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані від 15 серпня 2022 року.
Проте в Декларації Музики О.М. за 2022 рік в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» дохід дружини від продажу автомобіля не вказаний.
Під час співбесіди суддя не заперечував факту недекларування ним доходу дружини, пояснивши, що отримані кошти є особистою приватною власністю дружини та відображені нею самостійно в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані.
Комісія зауважує, що згідно з абзацом першим пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.
Відповідно до положень пункту 61 роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 грудня 2021 року № 11 (що були чинні на момент подання суддею Декларацій), якщо майно, яке перебувало у власності суб’єкта декларування або члена його сім’ї протягом звітного періоду, відчужено у звітному періоді й в результаті цього суб’єкт декларування/член його сім’ї отримали дохід, то відповідна інформація повинна бути відображена в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.
Отже, відомості про кошти, одержані від продажу дружиною судді транспортного засобу, повинні бути відображені Музикою О.М. у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації за 2022 рік, однак вказаного обов’язку суддею не виконано.
Пояснення судді Комісія вважає непереконливими, адже вони ґрунтуються на помилковому розумінні правил декларування.
Отже, порушення Музикою О.М. норм Закону України «Про запобігання корупції» та неврахування роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції про його застосування свідчать про несумлінність судді при виконанні заходів фінансового контролю та враховуються Комісією у спосіб зменшення кількості балів при визначенні загальних результатів кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді за критерієм доброчесності та професійної етики.
Стосовно твердження ГРД про заниження вартості земельної ділянки, придбаної дружиною судді.
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 березня 2024 року ОСОБА_4 придбала земельну ділянку площею 0,0614 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Положеннями пунктів 4, 5 вказаного договору передбачено, що згідно зі Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеного ПП «Консалт-Сервіс» 03 березня 2024 року, експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 60 000,00 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за ціну 60 000,00 (шістдесят тисяч гривень 00 копійок).
Крім того, положеннями пункту 22 договору визначено, що Сторони свідчать, що вони обізнані стосовно рівня ринкових цін на аналогічні земельні ділянки; за їх розсудом визначена в цьому Договорі ціна земельної ділянки є справедливою і відповідає її дійсній вартості. Вартість земельної ділянки, що відчужується, визначена Сторонами за взаємним погодженням.
У висновку № ПГУВБГ528338 вказано, що ПП «Консалт-сервіс», яке діє згідно із Сертифікатом суб’єкта оціночної діяльності № 507/2022 від 25 жовтня 2022 року, виконало експертну грошову оцінку земельної ділянки і склало відповідний звіт. Базуючись на вихідних даних та інших матеріалах, розрахунках і аналізі, викладених у цьому звіті, оцінювач робить висновок, що станом на 03 березня 2024 року експертна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,0614 га за адресою: АДРЕСА_1 становить 60 000 гривень.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відтак пояснення судді про вартість придбаної його дружиною земельної ділянки ґрунтуються на досліджених Комісією документах та чинному договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 05 березня 2024 року.
З урахуванням наведених ГРД у рішенні та додатках до нього середньозважених цін на земельні ділянки дійсно може виникати сумнів в достовірності відображеної у договорі вартості земельної ділянки.
Комісія зауважує, що навіть правомірний за зовнішніми ознаками правочин може бути причиною обґрунтованого сумніву достовірності відображеної в ньому вартості предмета купівлі-продажу та заниження такої вартості. Безперечно, відображення вартості майна, що не відповідає фактичній (заниження ціни предмета купівлі-продажу), є негативним явищем, оскільки унеможливлює оцінювання реального майнового стану судді та ускладнює зіставлення рівня його доходів і видатків. Це також може порушувати правила грошових розрахунків і фінансового моніторингу та може мати ознаки, якщо не ухилення від оподаткування, то принаймні свідомого сприяння йому.
Однак Комісія враховує, що стороною (покупцем) договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05 березня 2024 року є дружина судді ОСОБА_4, яка є самостійним суб’єктом декларування, а тому весь тягар негативних наслідків не може бути покладений на Музику О.М.
Колегія також зауважує, що розмір доходу дружини судді є достатнім для придбання земельної ділянки навіть за цінами, вказаними в рішенні ГРД. Тому, ймовірне заниження вартості придбаного майна не може бути підставою твердження про його набуття за відсутності в покупця доходів, отриманих із законних джерел.
Отже, досліджені обставини не можуть бути підставою обґрунтованого сумніву у невідповідності Музики О.М. критерію професійної етики та доброчесності.
Стосовно задекларованих матір’ю судді готівкових коштів, про які зазначено в рішенні ГРД.
Суддя звернув увагу, що з 2008 року його мати ОСОБА_3 здійснювала підприємницьку діяльність у статусі фізичної особи ‒ підприємця; була співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулінар», у якому тривалий час працювала завідуючим виробництва ‒ директором кафе «Калина», у місті Вінниці; тривалий час перебувала за кордоном, де працювала у сфері громадського харчування.
Суддя повідомив, що з 2008 року ОСОБА_3 не мала суттєвих витрат та завдяки отримання доходу від підприємницької діяльності, дивідендів від господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулінар», роботи протягом тривалого часу за кордоном заощадила кошти, які вказала в Деклараціях. Крім того, Музика О.М. зазначив, що з 2008 року він не проживає з матір’ю та не пов’язаний з нею спільним бюджетом.
На підтвердження цих пояснень Музика О.М. надав до Комісії копії свідоцтв про державну реєстрацію фізичної особи ‒ підприємця ОСОБА_3, свідоцтва № 40 про частку в майні Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулінар», приватизаційного платіжного доручення від 24 червня 1994 року № 1119, протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулінар» від 15 серпня 2008 року, паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 з відмітками про перетинання кордону.
Комісія погоджується з доводами про те, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб ‒ платників податків не дають повної відповіді на питання про походження готівкових коштів матері судді. Однак, беручи до уваги пояснення судді про інші джерела доходів матері, а також особливості оподаткування її підприємницької діяльності, що могло стати причиною відсутності повної інформації у вказаному реєстрі, вважає їх переконливими.
Стосовно безоплатного користування суддею майном третіх осіб.
У Декларації за 2023 рік суддя задекларував право безоплатного користування автомобілем «Mersedes-Benz, GLE 509571» 2017 року випуску в період з 03 лютого до 21 грудня 2023 року, що належав логістичній компанії ТОВ «Заммлер Україна».
Музика О.М. пояснив, що право користування автомобілем третьої особи виникло на підставі довіреності у зв’язку з проходженням ним військової служби, та надав до Комісії копії підтверджувальних документів.
Комісія проаналізувала пояснення судді та надані ним документи і вважає їх переконливими. У засіданні уповноважений представник ГРД не висловив заперечень щодо достовірності пояснень судді в цій частині.
У період з 2016 року до 2017 року суддя мав право безоплатного користування квартирою площею 40 кв.м у місті Маріуполі, що належала ОСОБА_1; з 2017 року до 2018 року ‒ квартирою площею 47,89 кв.м у місті Маріуполі, що належала ОСОБА_2.
Комісія погоджується, що у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були близькими особами судді Музики О.М., тому безоплатне користування їх майном може розцінюватися як одержання подарунка у розумінні зазначеного Закону. Однак важливим є з’ясування обставин користування майном у кожній ситуації, щоб визначитися, чи можна вважати поведінку судді такою, що порушує правила професійної етики та доброчесності.
Музика О.М. повідомив, що у 2016 році після призначення його на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області виникла необхідність переїхати в місто Маріуполь та пошуку житла за місцем роботи. Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області не забезпечило його житлом, тому це питання вирішувалось ним самостійно через знайомих та родичів.
Суддя пояснив, що ОСОБА_1 (власниця квартири площею 40 кв.м.) ‒ це подруга двоюрідної сестри його батька ОСОБА_5, та зазначив, що квартира не використовувалась власницею, а тому вона погодилась на його проживання в квартирі деякий час за умови догляду за житлом та здійснення експлуатаційних витрат.
Стосовно ОСОБА_2 (власниця квартири площею 47,89 кв.м.) суддя пояснив, що це рідна сестра його дружини ОСОБА_4. ОСОБА_2 надала йому в користування квартиру після припинення ним використання попередньої квартири.
Оцінюючи інформацію стосовно користування суддею вказаним майном, Комісія вважає за необхідне зазначити таке.
У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларацій за 2016, 2017 роки Музика О.М. зазначає право безоплатного користування квартирою 40 кв.м в місті Маріуполі (дата набуття права 20.10.2016), власником якої є ОСОБА_1.
У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Декларацій за 2017, 2018 роки суддя зазначає право безоплатного користування квартирою 47,89 кв.м в місті Маріуполі (дата набуття права 13.10.2017), власником якої є ОСОБА_2.
Надаючи оцінку зазначеній обставині, Комісія акцентує увагу на тому, що статус Музики О.М. спонукає дослідити отриману ним можливість безоплатного користування нерухомим майном з погляду антикорупційних заборон та обмежень.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Обмеження щодо одержання подарунків визначено статтею 23 вказаного закону, частинами першою та другою якої встановлено, що особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 вказаного вище закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки.
Для оцінки поведінки судді в наведеному випадку Комісія враховує перелік індикаторів, узгоджених для спільного застосування ГРД та Комісією, які свідчать про недоброчесність. За змістом пункту 2 індикаторів на недоброчесність може вказувати отримання суддею або пов’язаною з ним особою майна, доходу або вигоди, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтований сумнів (у тому числі, отримання в подарунок, безкоштовне користування або зі значною знижкою ліквідного майна).
Одним із принципів оцінювання індикаторів є врахування істотності будь-якого порушення (пункт 4 Принципів оцінювання індикаторів).
Ураховуючи обставини користування суддею вказаними квартирами, застосовуючи виявлений ГРД індикатор крізь призму істотності, Комісія доходить висновку про недостатність вказаних обставин для висновку про невідповідність чи обґрунтованого сумніву у відповідності судді критерію доброчесності та професійної етики. Досліджена інформація враховуватиметься при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді у бальному вираженні.
Щодо розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення.
ГРД зазначає, що суддя допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ, та зауважує, що з погляду зовнішнього поінформованого спостерігача немотивоване порушення строків розгляду справ сприяє безкарності порушників, породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів і негативно впливає на авторитет суду.
Суддя визнав факт недотримання строків розгляду декількох справ про адміністративні правопорушення та пояснив, що причиною несвоєчасного розгляду справ були об’єктивні обставини, такі як поведінка сторін, необхідність виклику та проведення допиту свідків, працівників поліції, якими складено протокол, отримання відеоматеріалів із бодікамер поліцейських, витребування інформації тощо.
Музика О.М. заначив, що наразі місто Маріуполь перебуває під окупацією, тому відсутня можливість представити детальну інформацію про перебіг розгляду справ.
Водночас суддя, використовуючи дані Єдиного державного реєстру судових рішень, надав пояснення у кожній справі про адміністративні правопорушення, про які вказані в рішенні ГРД. У поясненнях просив урахувати таке:
- у справі № 263/6668/18 особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), неодноразово заявляла клопотання про забезпечення їй права на захист та відкладення розгляду справи. Надалі до судового засідання особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності або її захисник, не з’являлися, про що зазначено в постанові;
- у справі № 263/6307/17 розгляд матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою свідків, а також за клопотанням захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- у справах № 263/13319/18 та № 263/2423/19 розгляд матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП неодноразово відкладався у зв’язку із заявленням стороною захисту клопотання про виклик та допит свідків, відкладення розгляду справи через відсутність у місті Маріуполі, лікування тощо;
- у справі № 263/16244/19 розгляд матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП неодноразово відкладався у зв’язку із заявленням клопотання, зокрема, про витребування доказів із Міського наркологічного диспансеру міста Маріуполя. У зв’язку з тим, що матеріали прийшли через значний проміжок часу, на момент винесення постанови строки притягнення до адміністративної відповідальності сплили;
- у справі № 263/5001/19 судом витребовувалися відомості про психічний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, матеріали об’єднувались в одне провадження. Водночас через встановлення обставин щодо психічного стану особи відповідні відомості були направлені до Національної поліції у Донецькій області для вжиття заходів безпеки внаслідок керування транспортним засобом особою з певними психічними захворюваннями.
Комісія зауважує, що суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, ураховуючи, зокрема, характер суспільної шкоди, нанесеної внаслідок такого правопорушення, зобов’язаний вживати належних, дієвих заходів для її розгляду, не допускати безпідставних зволікань із таким розглядом, оскільки несвоєчасність розгляду справи може мати наслідком ухилення особи від передбаченої законом відповідальності та не сприятиме досягненню мети юридичної відповідальності.
Не можна вважати допустимим порушення таких строків через зайнятість та відпустки судді, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
Водночас для встановлення в діях судді судової тяганини, що, на думку ГРД, допустив Музика О.М., недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які передбачені законом обов’язкові дії були здійснені з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також настання негативних наслідків для прав та інтересів особи.
Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 лютого 2022 року (справа № 11-442сап20) зробила висновок, що обов’язковою умовою для встановлення в діях судді ознак невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення їх розгляду протягом строку, передбаченого законом.
Оцінюючи дії судді, у цьому випадку Комісія враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 11-1219сап19, у якій наголошено, що відсутність чітко встановленого законом порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення або неузгодженість його елементів унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду, тобто можливість судді обирати (визначати) найбільш оптимальний варіант рішення (дії) з кількох юридично допустимих його (її) варіантів.
Крім того, у межах відповідного провадження особі має бути забезпечено можливість реалізувати гарантовані статтею 6 Конвенції права на захист цивільного права (у широкому тлумаченні цього поняття, яке застосовується ЄСПЛ), а також під час розгляду справи щодо висунутого проти неї обвинувачення з точки зору Конвенції (зокрема, у тих випадках, коли це правопорушення спричинило для особи покарання, яке за своїм характером і за ступенем суворості належить, як правило, до «кримінальної» сфери).
Також згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 1-34/2010 (пункти 4.1, 4.2) адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
Водночас статтею 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) встановлено строки накладення адміністративних стягнень. Частиною другою цієї статті передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 цього Кодексу строків виключає здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття (пункт 7 статті 247 КУпАП).
Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини, Комісія вважає переконливими пояснення судді, що причини, з яких закрито провадження у справах, вказаних ГРД, переважно мали об’єктивний характер. Отже, висновок про допущення суддею судової тяганини, що призвела до систематичного порушення встановлених строків розгляду справ та стала причиною уникнення порушниками покарання у зв’язку із закінченням строків притягнення їх до відповідальності, є необґрунтованим.
Комісія зазначає, що встановлені обставини та надані суддею пояснення та докази, які їх підтверджують, впливають на загальну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики, а також є підставою для визнання його таким, що відповідає займаній посаді.
Досліджені матеріали суддівського досьє, співбесіда із суддею Музикою О.М. та надані ним пояснення, а також висновок про тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей дають підстави Комісії оцінити відповідність судді цим критеріям у 367,5 бала.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Музика О.М. у сукупності набрав 711,625 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв та є підставою для визнання його таким, що відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене та керуючись нормами Конституції України, статтями 83–85, 93 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музика Олександр Миколайович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 711,625 бала.
Визнати суддю Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музику Олександра Миколайовича таким, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
