Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,
розглянувши повідомлення громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Херсонського апеляційного суду Коровайком Олександром Івановичем у декларації доброчесності судді за 2017 рік,
встановила:
До Комісії 11 листопада 2019 року надійшло повідомлення голови громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» Гриценка О.А. щодо недостовірності тверджень, указаних головою Херсонського апеляційного суду Коровайком Олександром Івановичем у декларації доброчесності судді за 2017 рік.
У повідомленні зазначено, що Коровайком О.І. в пункті 22 розділу ІІ декларації доброчесності судді за 2017 рік підтверджено, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності. Проте 17 лютого 2017 року суддею було порушено правила дорожнього руху, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Обґрунтовуючи свої доводи, заявник посилається на рішення Громадської ради доброчесності, затверджене 06 березня 2018 року, та інформацію, викладену в статті на сайті проєкту «Просуд» (https://blog.prosud.info/korovajko_oleksandr_ivanovich.html).
Так, Громадська рада доброчесності в пункті сьомому рішення про надання інформації стосовно судді Апеляційного суду Херсонської області Коровайка О.І. вказує, що відповідно до інформації суддівського досьє 17 лютого 2017 року о 15:00 суддею було порушено правила проїзду перехрестя, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із викладених мотивів громадська організація «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» просить перевірити достовірність тверджень судді Коровайка О.І. у декларації за 2017 рік.
Відповідно до частини шостої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-IX повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинилися 07 листопада 2019 року.
Розгляд справи, за повідомленням громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» щодо недостовірності тверджень, указаних головою Херсонського апеляційного суду Коровайком О.І. у декларації доброчесності судді за 2017 рік, Комісією не завершено.
Вищою радою правосуддя 01 червня 2023 року призначено 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Автоматизованою системою визначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України справу за інформацією про недостовірність тверджень, указаних головою Херсонського апеляційного суду Коровайком О.І. у декларації доброчесності судді за 2017 рік, розподілено члену Комісії Сидоровичу Р.М. для підготовки до розгляду і доповіді.
Повідомлення громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» надіслано судді Коровайку О.І. до відома, йому запропоновано надати пояснення щодо викладених обставин.
Коровайко О.І. направив до Комісії пояснення, згідно з якими ним не вчинялось порушення правил проїзду перехрестя ані 17 лютого 2017 року, ані в будь-яку іншу дату. Натомість на нього було накладено адміністративне стягнення через керування транспортним засобом без увімкнених фар ближнього світла (за відсутності обладнання заводськими ходовими вогнями конструкції автомобіля) на виїзді з міста Херсон, але з увімкненими габаритними вогнями та протитуманними фарами.
Суддя зауважує про відсутність наміру замовчувати факт накладення на нього адміністративного стягнення, оскільки під час заповнення 27 лютого 2018 року анкети судді для проходження кваліфікаційного оцінювання ним особисто зазначено про цю подію в пункті 4 розділу 3 анкети. Зокрема, вказано, що 17 лютого 2017 року інспектором роти № 1 батальйону УПП у місті Херсоні ДПП за порушення частини другої статті 122 КУпАП (порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами) до нього застосовано штраф у розмірі 425 гривень, який сплачено 22 лютого 2017 року.
Суддя у своїх поясненнях припускає, що зазначена Громадською радою доброчесності інформація щодо вчинення ним адміністративного правопорушення є наслідком аналізу його суддівського досьє, зокрема анкети судді, яка містить відомості про такий факт.
Крім того, суддя Коровайко О.І. вважає, що вказана в повідомленні громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» інформація вже була предметом перевірки Комісії під час проходження ним кваліфікаційного оцінювання, за результатами якого його визнано таким, що відповідає займаній посаді.
Утім, рішення Комісії від 23 березня 2018 року № 16/ко-18 про результати кваліфікаційного оцінювання судді Херсонського апеляційного суду Коровайка О.І. не містить інформації про дослідження питання достовірності чи недостовірності тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності за 2017 рік, а також висновків Комісії з цього питання.
Натомість у вказаному вище рішенні зазначено, що протокольним рішенням Комісії від 23 березня 2018 року рішення Громадської ради доброчесності залишено без розгляду на підставі абзацу п’ятого підпункту 4.10.1 та абзацу п’ятого підпункту 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відтак Комісія вважає за доцільне здійснити перевірку декларації доброчесності судді за 2017 рік, за повідомленням громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан».
Визначаючись щодо повідомлення, Комісія керується такими мотивами.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності судді встановлено статтею 62 Закону.
Частиною першою статті 62 Закону (у редакції, чинній на момент заповнення та подання суддею декларації) передбачалося, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону).
Частиною п’ятою статті 62 Закону встановлено презумпцію достовірності тверджень, зазначених у декларації доброчесності, тобто за відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними.
Однак указана презумпція належить до категорії спростовних, адже відповідно до частини шостої статті 62 Закону в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
Наслідком декларування суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності є передбачена Законом дисциплінарна відповідальність судді (частина сьома статті 62 Закону).
Рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 затверджено форму декларації доброчесності судді.
Пунктом 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, що були чинними станом на дату подання суддею Коровайком О.І. декларації доброчесності судді за 2017 рік, встановлено, що у декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року. У разі заповнення декларації вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.
Формою декларації доброчесності судді передбачалось твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності».
На момент розгляду повідомлення процедурні аспекти перевірки декларації доброчесності судді унормовані параграфом 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) (далі – Регламент).
Відповідно до пункту 170 Регламенту Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
Згідно з пунктом 171 Регламенту предметом перевірки є, з-поміж іншого, з’ясування достовірності чи недостовірності, а також встановлення повноти тверджень у декларації доброчесності судді.
Пунктом 184 Регламенту передбачено, що за результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі колегії ухвалює одне з таких рішень:
- підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді;
- непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді.
Задеклароване суддею твердження № 22 «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» не відповідає критеріям достовірності та об’єктивності, адже, попри наявність у 2017 році адміністративного стягнення, суддя в декларації за 2017 рік задекларував зазначене твердження у спосіб «підтверджую».
Згідно з пунктом 185 Регламенту в разі встановлення Комісією фактів декларування суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень Комісія також ухвалює рішення про звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону.
Отже, повноваження на звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону, виникають у Комісії не в кожному випадку встановлення факту недостовірного (неповного) декларування, а лише у випадку встановлення за результатами перевірки внесення суддею у декларацію завідомо недостовірних (неповних) відомостей.
Системний аналіз пунктів 184 та 185 Регламенту та частини сьомої статті 62 Закону дає підстави для висновку, що підставами для ухвалення Комісією рішення про підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді, та звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є: 1) підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді; 2) встановлення (умислу) «завідомості» у діях судді, який був спрямований на декларування недостовірних (неповних) тверджень.
Тому Комісія при розгляді інформації не може обмежуватися дослідженням лише елементів та ознак об’єктивної сторони ймовірного порушення, вчиненого суддею, але й повинна проаналізувати його суб’єктивну сторону. І лише у разі наявності ознак «завідомо» недостовірного (у тому числі неповного) декларування Комісія звертається до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Комісія виходить із того, що поняття «завідомість» означає, що для інтелектуальної сторони умислу судді, який декларує недостовірну інформацію, є притаманним усвідомлення такої недостовірності та передбачення наслідків декларування, яке не відповідає вимогам закону. Водночас суддя, переслідуючи мету приховати інформацію чи керуючись іншими мотивами, не бажає вказувати правдиву інформацію при декларуванні тверджень, у цьому випадку тих, що стосуються притягнення його до адміністративної відповідальності.
Повертаючись до змісту тверджень, які, на думку заявника, задекларовані Коровайком О.І. завідомо недостовірно, Комісія зазначає, що за формальними ознаками суддею дійсно допущено помилку при декларуванні твердження № 22 у декларації доброчесності за 2017 рік.
Встановлена помилка вказує на недостовірність задекларованих тверджень, тому є підставою для ухвалення рішення щодо підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності.
Однак Комісія, всебічно дослідивши матеріали справи, не погоджується з тим, що помилка судді вказує на декларування «завідомо недостовірних тверджень» та, як наслідок, не вбачає підстав для звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Насамперед Комісія враховує, що Коровайком О.І. особисто зазначено про факт притягнення його до адміністративної відповідальності в поданій під час проходження кваліфікаційного оцінювання анкеті судді, що, на думку Комісії, свідчить про прагнення до відкритості в демонстрації фактів із життя судді, що можуть становити суспільний інтерес.
У такому разі поведінка судді свідчить радше про наявність методологічної помилки чи прояв неуважності, що не можна ототожнювати із декларуванням завідомо недостовірних тверджень.
Як зазначалось вище, сама лише помилка при заповненні декларації доброчесності є недостатньою підставою для ухвалення рішення про звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Для ухвалення негативного для судді рішення такого змісту Комісія повинна проаналізувати і суб’єктивну сторону порушення. І лише у разі наявності ознак «завідомості» при недостовірному декларуванні Комісія ухвалює рішення звернутися до органу, компетентного здійснювати дисциплінарне провадження щодо судді.
Беручи до уваги, що під час розгляду інформації встановлено помилку при декларуванні суддею твердження № 22 у декларації доброчесності за 2017 рік, але не встановлено ознак, які б вказували на наявність умислу судді, спрямованого на декларування недостовірних відомостей, Комісія визнає підтвердженою інформацію про недостовірність тверджень, указаних суддею Херсонського апеляційного суду Коровайком О.І. у декларації доброчесності судді за 2017 рік.
Водночас Комісія доходить висновку про відсутність підстав для звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому статтею 107 Закону.
Керуючись статтями 62, 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», параграфом 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визнати підтвердженою інформацію про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Херсонського апеляційного суду Коровайком Олександром Івановичем у декларації доброчесності судді за 2017 рік.
Встановити відсутність підстав для звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
