Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Кобецької Н.Р.,
членів Комісії: Духа Я.М., Шевчук Г.М. (доповідач),
провівши співбесіду з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, Козленко Анастасією Юріївною,
встановила:
Козленко Анастасія Юріївна _____ року народження, громадянка України, відповідно до державного сертифіката володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня.
Освіта вища, у 2009 році закінчила Донецький національний університет. Спеціальність правознавство.
Стаж професійної діяльності у сфері права становить понад 10 років.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.
До Комісії 15 травня 2017 року звернулася Козленко А.Ю. із заявою про допуск до участі в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду як особа, яка не має стажу роботи на посаді помічника судді більше трьох років.
Рішенням Комісії від 25 вересня 2017 року № 61/дс-17 кандидатів на посаду судді місцевого суду допущено до участі в доборі та складенні відбіркового іспиту як осіб, які не мають трирічного стажу роботи на посаді помічника судді, зокрема Козленко А.Ю.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 250/дс-18 Козленко А.Ю. визнано такою, що за результатами спеціальної перевірки відповідає установленим Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) вимогам до кандидата на посаду судді.
Рішенням Комісії від 01 серпня 2023 року № 45/зп-23 продовжено термін дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого загального, адміністративного, господарського судів, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та затверджено резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Встановлено загальний порядок та строки подання кандидатами заяв та документів для участі в конкурсі, затверджено Умови проведення конкурсу на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів, та визначено, що питання допуску до участі в конкурсі вирішується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі колегій.
До Комісії 16 жовтня 2023 року звернулася Козленко А.Ю. із заявою щодо допуску до участі в оголошеному конкурсі як особа, яка відповідає вимогам статті 69 Закону, перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ заяву Козленко А.Ю. передано на розгляд члену Комісії Шевчук Г.М.
Рішенням Комісії від 01 грудня 2023 року № 17/дс-23 Козленко А.Ю. допущено до участі в оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 конкурсі на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів.
Рішенням Комісії від 19 грудня 2023 року № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23. Зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, у якому Козленко А.Ю. займає переможну позицію.
Згідно з пунктом 58 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-IX.
Частинами першою та другою статті 79-5 Закону передбачено, що після визначення переможця конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні проводить з ним співбесіду. За результатами співбесіди Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.
Комісією 08 та 22 лютого 2024 року, 12 березня 2024 року проведено співбесіди з Козленко А.Ю.
З урахуванням завдань Комісії, визначені законом етапи добору та призначення на посаду судді у своїй логічній послідовності покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом вимогам, з поміж яких критерію доброчесності, перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку із призначенням кандидата на посаду судді.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Аналогічні вимоги до кандидатів на посаду судді висуваються і в частині першій статті 69 Закону.
Під час співбесід з кандидатом та дослідження його досьє Комісією встановлено належність Козленко А.Ю. до громадянства України, перевірено дотримання вікового та професійного цензу, а також надано оцінку документу про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до визначеного стандарту.
У частині дев’ятій статті 69 Закону встановлено, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
«Критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади загалом.
Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що ґрунтується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
За визначенням терміну, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року, ухваленої у справі № 9901/355/21).
Одна з найважливіших вимог моральності є чесність, яка передбачає справедливість, правдивість, принциповість, вірність взятим зобов’язанням, щирість перед іншими і перед самим собою щодо тих мотивів, якими людина керується в житті. Чесність характеризує людину як відверту, старанну, сумлінну, таку, що ретельно виконує свої службові обов’язки.
Саме такі якості імпонують судді, оскільки поведінка судді формує суспільне уявлення про справедливий суд і довіру до судової влади. Роль, яка покладається на суддю в суспільстві, зобов’язує його до доброчесної поведінки не лише в судовому процесі, а й у повсякденному житті.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки судді від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов’язків. Суддя має демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.
Кандидат на посаду судді претендує на одержання повноважень посадової особи, уповноваженої на виконання функцій держави, здійснення правосуддя, тому при вирішенні питання про рекомендування його на посаду судді необхідно враховувати всі обставини, які перешкоджають обіймати таку посаду, в тому числі й ті, що негативно характеризують кандидата. Таким чином, відповідність кандидата на посаду судді розглядається через призму відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
У контексті аналізу відповідності кандидата критерію доброчесності під час співбесіди з Козленко А.Ю. та дослідження її досьє Комісією встановлено таке.
У процесі аналізу декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік встановлено, що у Козленко А.Ю. на праві власності перебувають:
- земельна ділянка загальною площею 2500 м2, що розташована: АДРЕСА_1, дата набуття права власності 25 лютого 2009 року, вартість на дату набуття права 2 930 гривень;
- земельна ділянка загальною площею 1939 м2, що розташована: АДРЕСА_2, дата набуття права власності 25 лютого 2009 року, вартість на дату набуття права 2 273 гривень;
- житловий будинок загальною площею 230,60 м2, що розташований: АДРЕСА_3, дата набуття права власності 09 лютого 2018 року, вартість на дату набуття 596 838 гривень;
- машиномісце площею 18,5 м2, що розташовано: АДРЕСА_4, дата набуття права власності 25 лютого 2010 року, вартість на дату набуття 272 700 гривень;
- квартира загальною площею 149,2 м2, що розташована: АДРЕСА_5, дата набуття права власності 12 січня 2010 року, вартість невідома;
- квартира загальною площею 44,4 м2, що розташована: АДРЕСА_6, дата набуття права власності 10 грудня 2007 року, вартість на дату набуття 25 443 гривень;
- квартира загальною площею 71,6 м2, що розташована: АДРЕСА_7, дата набуття права власності 13 лютого 2018 року, вартість на дату набуття 404 000 гривень;
- житловий будинок загальною площею 72,8 м2, що розташований: АДРЕСА_8, дата набуття права власності 27 лютого 2008 року, вартість на дату набуття 94 447 гривень;
- земельна ділянка загальною площею 1324 м2, що розташована: АДРЕСА_9, дата набуття права власності 12 травня 2008 року, вартість невідома;
- автомобіль марки Ford Fiesta 2016 року випуску, дата набуття права власності 09.07.2016 року, вартість на дату набуття 386 000 гривень;
- автомобіль марки Citroen C3 2004 року випуску, дата набуття права власності 16 червня 2007 року, вартість невідома.
Згідно з декларацією кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік у Козленко А.Ю. на праві власності перебувало перелічене вище майно, а також майно, яке в подальшому вибуло з її права власності, а саме:
- автомобіль вантажний Renault Magnum AE430, 2000 рік випуску, дата набуття права власності 08 січня 2009 року, вартість невідома;
- напівпричіп Рефрижератор Trailor SYY3CX, 1994 рік випуску, дата набуття права власності 16 квітня 2010 року, вартість невідома;
- напівпричіп Платформа FRUEHAUF, 1999 рік випуску, дата набуття права власності 26 лютого 2009 року, вартість невідома;
- автомобіль вантажний Renault Magnum AE440, 2001 рік випуску, дата набуття права власності 08 січня 2009 року, вартість невідома;
- автомобіль вантажний Renault Magnum AE430, 2000 рік випуску, дата набуття права 28 липня 2009 року, вартість невідома;
- автомобіль вантажний Renault Magnum, 2000 рік випуску, дата набуття права власності 23 липня 2008 року, вартість невідома;
- напівпричіп бортовий тентований KRONE SDF 27, 1998 рік випуску, дата набуття права власності 26 липня 2009 року. Вартість невідома;
- автомобіль Nissan Pathfinder 2007, рік випуску, дата набуття права власності 01 квітня 2008 року, вартість невідома;
- автомобіль вантажний Renault Magnum, 2000 рік випуску, дата набуття права 08 січня 2009 року, вартість невідома.
Під час співбесіди 08 лютого 2024 року Козленко А.Ю. пояснила, що на час придбання зазначеного в деклараціях майна вона навчалася у вищому навчальному закладі, а з грудня 2009 року почала працювати помічником судді і все майно було придбане за кошти її близьких осіб (батько, мати, дядько, чоловік матері) з метою забезпечення їй належного майбутнього життя. Однак під час продовження співбесіди 12 березня 2024 року Козленко А.Ю. надала інші пояснення та наголосила, що все майно, яке належало їй на праві власності, було придбано за кошти її близьких осіб для власних потреб, а вона була тільки титульним володільцем, крім володіння автомобілем Citroen C3, який їй був подарований.
На запитання Комісії щодо джерел отримання коштів на придбання вказаного майна кандидатка пояснила, що її мати разом з чоловіком довгий час працювали в Італії та заощаджували кошти. Автомобіль марки Nissan Pathfinder 2007 року випуску був придбаний чоловіком її матері для власного користування, місце його знаходження до того, як він був проданий, їй невідомо, оскільки вона ним не користувалась, для власного користування ними також були придбані земельна ділянка та будинок в Закарпатській області.
Стосовно придбання квартири в місті Києві Козленко А.Ю. пояснила, що її бабуся мала на депозитних рахунках кошти в розмірі 10 000 євро та 9 900 доларів і вказані кошти були зняті та подаровані її матері ОСОБА_1, яка в подальшому також використала їх для придбання цієї квартири для власних потреб. На підтвердження зазначеного Козленко А.Ю. надала довідки з банківських установ та пояснення ОСОБА_1 та зазначила, що вона з 2019 року проживає в цій квартирі.
Комісія зауважує, що пояснення Козленко А.Ю суперечливі, оскільки на співбесіді 08 лютого 2024 року остання зазначала, що квартира була придбана за кошти матері та чоловіка матері для неї.
Також Козленко А.Ю. пояснила, що придбання нерухомого майна в місті Донецьку та вантажних автомобілів було здійснено її батьком ОСОБА_2, на їх придбання батько використовував позичені ним кошти у своїх знайомих, які він виплатив протягом семи років, та надала письмові пояснення одного із товаришів батька. Кандидат зазначила, що після виходу на пенсію батько вирішив займатися підприємницькою діяльністю і для цього були придбані вантажні автомобілі, а право власності оформлено на неї, на сьогодні вони зняті з реєстрації у зв’язку з вибраківкою. Оскільки в декларіції кандидата за 2017 рік нею не вказана вартість вантажних автомобілів, Козленко А.Ю. за власної ініціативи надала Комісії висновок оцінки від 12 лютого 2024 року, згідно з яким експертом було проведено оцінку квартири в місті Донецьк, земельної ділянки в Закарпатській області, легкових та вантажних автомобілів, вартість майна становить 1 145 800 гривень, з яких вартість вантажних автомобілів становить 383 400 гривень та висновок від 26 лютого 2024 року, з якого випливає, що оціночна вартість вантажних автомобілів - 522 800 гривень. При цьому кандидат не змогла пояснити, чому вартість вантажних автомобілів різна в двох експкртизах, враховуючи, що оцінки проводив один експерт.
Комісія відзначає, що відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків сукупний дохід Козленко А.Ю. за період з 2004 року до 2018 року становив тільки 784 476,03 гривень, що є недостатньою сумою коштів для придбання кандидатом майна, зазначеного в декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік та 2022 рік .
Козленко А.Ю. також не змогла надати переконливих доказів щодо доходів близьких осіб, які, на її думку є фактичними власниками майна, та надавали їм можливість придбання нерухомого і рухомого майна у 2008–2018 роках.
Враховуючи, що Козленко А.Ю. під час співбесіди не надано переконливих пояснень та доказів відповідності рівня її життя задекларованим доходам, Комісія дійшла висновку про наявність обгрунтованого сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності.
На переконання Комісії, надані Козленко А.Ю. пояснення, що все майно, яке належало їй на праві власності, було придбано за кошти її близьких осіб для власних потреб, а вона була тільки титульним володільцем, свідчать про те, що вона не докладала належних зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, її поведінка була бездоганною, та не вжила належних і достатніх заходів для того, щоб бути обізнаною про свої майнові інтереси.
Комісія також зауважує, що суперечливий зміст та нечітка аргументація наданих Козленко А.Ю. під час співбесід пояснень щодо придбання рухомого та нерухомого майна не сприяли встановленню обставин щодо відповідності кандидата критеріям, встановленим статтею 69 Закону, а навпаки свідчать про недостатнє сприйняття Козленко А.Ю. фундаментальних засад доброчесності, високі стандарти яких визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006 (схвалених резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому ХІ з’їздом суддів України 22.02.2013 року.
У постанові від 24 червня 2020 року (справа № 9901/764/18) щодо визнання правомірним рішення Комісії про припинення участі кандидата в доборі на посаду судді місцевого суду у зв’язку з невжиттям ним належних заходів для відображення достовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Велика Палата Верховного Суду зазначила: «З огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на зайняття посади судді, очікується уважність стосовно розкриття даних під час участі у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція» (пункт 76).
Кандидати на посаду судді мають відповідати найвищим стандартам за критеріями компетентності та професійної етики за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у їх доброчесності, що можуть негативно вплинути на суспільну довіру до суду. Ефективність правосуддя залежить насамперед від особистих чеснот судді. Ці основоположні принципи впроваджені в національну систему правил і норм, що формують моральний аспект поведінки суддів та викладені, зокрема, у Кодексі суддівської етики. За загальними правилами Кодексу судді зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
Згідно з частиною третьою статті 79-5 Закону Комісія ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді в разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики.
З’ясовані під час дослідження досьє та співбесіди з кандидатом обставини розглядаються Комісією в сукупності як такі, що викликають обґрунтований сумнів у відповідності Козленко А.Ю. критерію доброчесності та професійної етики.
З огляду на викладене Комісія у складі колегії дійшла висновку про відмову в наданні рекомендації Вищій раді правосуддя про призначення Козленко А.Ю. на посаду судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.
Керуючись статтями 69, 79-5, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України, одноголосно
вирішила:
відмовити в наданні рекомендації про призначення Козленко Анастасії Юріївни на посаду судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.
Головуючий Н.Р. Кобецька
Члени Комісії: Я.М. Дух
Г.М. Шевчук
