Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Кобецької Н.Р.,
членів Комісії: Духа Я.М., Шевчук Г.М. (доповідач),
провівши співбесіду з переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, Малим Олександром Володимировичем,
встановила:
Малий Олександр Володимирович, ____ року народження, громадянин України, відповідно до державного сертифіката володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня.
Освіта вища, у 1996 році закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого. Спеціальність «Правознавство».
Стаж професійної діяльності у сфері права становить понад 19 років.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.
До Комісії 18 травня 2017 року звернувся Малий О.В. із заявою про допуск до участі в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду як особа, яка не має стажу роботи на посаді помічника судді більше трьох років.
Рішенням Комісії від 20 вересня 2017 року № 5/дс-17 кандидатів на посаду судді місцевого суду допущено до участі в доборі та складення відбіркового іспиту як осіб, які не мають трирічного стажу роботи на посаді помічника судді, зокрема Малого О.В.
Рішенням Комісії від 12 червня 2018 року № 264/дс-18 Малого О.В. визнано таким, що за результатами спеціальної перевірки відповідає установленим Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) вимогам до кандидата на посаду судді.
Рішенням Комісії від 01 серпня 2023 року № 45/зп-23 продовжено термін дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого загального, адміністративного, господарського судів, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та затверджено резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Встановлено загальний порядок та строки подання кандидатами заяв та документів для участі в конкурсі, затверджено умови проведення конкурсу та визначено, що питання допуску до участі в конкурсі вирішується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі колегій.
До Комісії 11 жовтня 2023 року надійшла заява Малого О.В. про допуск до участі в оголошеному конкурсі як особа, яка відповідає вимогам статті 69 Закону, перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ заяву Малого О.В. передано на розгляд члену Комісії Шевчук Г.М.
Рішенням Комісії від 01 грудня 2023 року № 17/дс-23 Малого О.В. допущено до участі в оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 конкурсі на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів.
Рішенням Комісії від 19 грудня 2023 року № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23. Зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, в якому Малий О.В. займає переможну позицію.
Згідно з пунктом 58 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-IX.
Частинами першою та другою статті 79-5 Закону передбачено, що після визначення переможця конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні проводить з ним співбесіду. За результатами співбесіди Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.
Комісією 27 лютого та 12 березня 2024 року проведено співбесіди з Малим О.В.
З урахуванням завдань Комісії визначені законом етапи добору та призначення на посаду судді у своїй логічній послідовності покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом вимогам, зокрема критерію доброчесності, перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з призначенням кандидата на посаду судді.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Аналогічні вимоги до кандидатів на посаду судді висуваються і в частині першій статті 69 Закону.
Під час співбесід з кандидатом та дослідження його досьє Комісією встановлено належність Малого О.В. до громадянства України, перевірено дотримання вікового та професійного цензу, а також надано оцінку документу про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до визначеного стандарту.
У частині дев’ятій статті 69 Закону встановлено, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
«Критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади загалом.
Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що ґрунтується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
За визначенням терміну, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року, ухваленої у справі № 9901/355/21).
Одна з найважливіших вимог моральності є чесність, яка передбачає справедливість, правдивість, принциповість, вірність взятим зобов’язанням, щирість перед іншими і перед самим собою щодо тих мотивів, якими людина керується в житті. Чесність характеризує людину як відверту, старанну, сумлінну, таку, що ретельно виконує свої службові обов’язки.
Саме такі якості імпонують судді, оскільки поведінка судді формує суспільне уявлення про справедливий суд і довіру до судової влади. Роль, яка покладається на суддю в суспільстві, зобов’язує його до доброчесної поведінки не лише в судовому процесі, а й у повсякденному житті.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки судді від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов’язків. Суддя має демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.
Кандидат на посаду судді претендує на одержання повноважень посадової особи, уповноваженої на виконання функцій держави, здійснення правосуддя, тому при вирішенні питання про рекомендування його на посаду судді необхідно враховувати всі обставини, які перешкоджають обіймати таку посаду, в тому числі й ті, що негативно характеризують кандидата. Таким чином, відповідність кандидата на посаду судді розглядається через призму відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики.
У контексті аналізу відповідності кандидата критерію доброчесності під час співбесіди з Малим О.В. та дослідження його досьє Комісією встановлено таке.
У процесі аналізу декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік встановлено, що на праві приватної власності Малому О.В. належить квартира загальною площею 50,8 м2 за адресою: АДРЕСА_1, набута у 2001 році, вартість на дату набуття – 2 150 гривень, а дружині кандидата на праві власності належить квартира загальною площею 58,6 м2 за адресою: АДРЕСА_2, набута у 2000 році, вартість на дату набуття – 2 251 гривень.
На запитання Комісії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2, за 2 000 гривень згідно з договором купівлі-продажу, вартість якої викликає сумнів, Малий О.В. пояснив, що купівлею квартири займалась його дружина, квартиру було придбано за кошти, отримані від продажу квартири в місті Южноукраїнськ, а саме за 3 500 доларів США, чому в договорі купівлі-продажу вказана вартість квартири 2 251 гривень, йому невідомо.
Комісія критично оцінює пояснення Малого О.В. про його необізнаність щодо вартості квартири в договорі купівлі-продажу – 2 251 гривень, оскільки про укладену угоду йому очевидно було відомо з 2000 року.
Так, в декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік Малий О.В. зазначав вказану квартиру. В письмових поясненнях від 06 березня 2018 року, наданих Комісії, щодо виявлених НАЗК розбіжностей у декларації кандидата на посаду судді місцевого суду Малий О.В. повідомив, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 придбана ним і його дружиною у шлюбі, що підтверджується договором купівлі-продажу від 10 березня 2000 року, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Герасимовою Л.С. в реєстрі за № 1116 та зареєстрованим Криворізьким бюро технічної інвентаризації 22 березня 2000 року, запис № 546. Кандидат до пояснень долучив договір купівлі-продажу від 17 березня 2000 року, в пункті 2 якого зазначено, що продаж вчинено за 2 000 гривень.
Комісія зауважує, що Малим О.В. з 2000 року не було вчинено жодних дій щодо усунення виявлених розбіжностей щодо вартості квартири та свідомо не відображено дійсну вартість квартири в деклараціях за 2016 рік та за 2022 рік.
У постанові від 24 червня 2020 року (справа № 9901/764/18) щодо визнання правомірним рішення Комісії про припинення участі кандидата в доборі на посаду судді місцевого суду у зв’язку з невжиттям ним належних заходів для відображення достовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Велика Палата Верховного Суду зазначила: «З огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на заняття посади судді, очікується уважність стосовно розкриття даних під час участі у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція» (пункт 76).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків Малий О.В. у 2021 році отримав 123 731,01 грн пенсії та 2 108,15 грн процентів, у 2022 році – 15 6475,44 грн пенсії та 5 393,34 грн процентів.
Згідно з довідкою ПАТ «Приват Банк» Малим О.В. 21 квітня 2021 року відкрито депозитний рахунок «Стандарт безподатковий» з подальшим поповненням по 10 000 гривень щомісячно до 120 000 гривень. 22 квітня 2022 року послугу «Стандарт безподатковий» було відключено і того ж дня відкрито депозитний рахунок в сумі 110 000 гривень.
Також в розділі 12 декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік Малий О.В. указав 215 324 грн розміщених на банківських рахунках. Дружині кандидата належить 196 890 грн розміщених на банківських рахунках, та 10 000 доларів США готівкових коштів.
Стосовно запитання Комісії про джерела походження готівкових коштів у розмірі 10 000 доларів США кандидат пояснив, що у 2019 та 2021 роках дружина придбала 4 000 доларів США готівкою за рахунок отриманої заробітної плати, а 6 000 доларів США були подаровані йому дітьми для оплати орендованого житла у разі проходження ним практики під час навчання в Національній школі суддів України не за місцем його проживання. Оскільки під час проходження практики він проживав у родичів, отримані кошти були заощаджені та відображені в декларації.
Комісія критично оцінює пояснення кандидата щодо джерел походження 6 000 доларів США, які він зазначає як подарунок його дітей, оскільки вони грунтуються тільки на поясненнях Малого О.В. та не підтверджені жодними доказами, що може викликати обгрунтовані сумніви у стороннього спостерігача.
На запитання Комісії щодо джерел отримання доходів, необхідних для забезпечення життєдіяльності у 2010 – 2022 роках, адже кандидат не працював та не отримував доходів, Малий О.В. пояснив, що власних доходів не мав, жив весь цей час на кошти зароблені дружиною, на допомогу з безробіття, з 2021 року отримує пенсію за віком, тому необхідності пошуку роботи не було. Кандидат зазначив, що вагома частина пенсії зберігається на депозитних рахунках і він фактично живе на мінімальну суму залишку від пенсії. З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України він з родиною виїхав за кордон, де мав безкоштовне житло, харчування, матеріальну допомогу, а тому не витрачав власних коштів.
Згідно з матеріалами досьє кандидата Малий О.В. припинив трудову діяльність у 2010 році та не працює до цього часу, крім періоду праці з 11 лютого 2020 року до 25 червня 2020 року на посаді юрисконсульта в ТОВ «Укрпромпостач». Крім того, з 27 серпня 2018 року до 24 травня 2019 року він був слухачем Національної школи суддів України.
Ураховуючи, що Малим О.В. під час співбесіди не надано переконливих пояснень стосовно відповідності рівня його життя задекларованим доходам, Комісія дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата критерію доброчесності.
В досьє кандидата на посаду судді місцевого суду наявний мотиваційний лист Малого О.В. від 06 травня 2017 року, в якому він зазначив, що стати суддею місцевого суду його спонукали, зокрема, зміни у суспільстві і в законодавстві України стосовно судової системи України. Малий О.А. вважав, що у нього є необхідні навички і кваліфікація для здійснення правосуддя, достатні знання та досвід у сфері права, в тому числі позитивний досвід представництва в Європейському суді з прав людини. Наголошував на тому, що здатен постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень, здійснювати правосуддя на високому рівні, бути доброчесним суддею.
На запитання Комісії щодо підвищення ним кваліфікаційного рівня кандидат зазначив, що офіційно не підвищував кваліфікацію, а займався самоосвітою.
Комісія зауважує, що в мотиваційному листі Малого О.В. зазначено про здатність постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень, тоді як кандидат з 2010 року не працював у сфері права, не підвищував кваліфікацію, крім періоду навчання в Національній школі суддів України. Малий О.В. не надав Комісії переконливих пояснень, які б підтвердили його твердження висловлені в мотиваційному листі щодо здатності постійно підвищувати кваліфікаційний рівень.
Крім того, в мотиваційному листі Малий О.В. зазначав, що має позитивний досвід представництва в Європейському суді з прав людини, однак дана інформація викликає у Комісії сумнів, оскільки не знайшла свого підтвердження під час дослідження досьє та проведення співбесіди з кандидатом.
Під час співбесіди Малий О.В. зазначив, що після завершення трудової діяльності надавав юридичну допомогу на волонтерських засадах знайомим та родичам. Як представник позивача брав участь у 10 судових процесах на безоплатній основі. На підтвердження цього він надав Комісії копії судових рішень, позовної заяви у справі № 826/1413/17, відзиву на апеляційну скаргу у справі № 826/1413/17, відзиву на касаційну скаргу у справі № 826/1413/17, відзиву у справі № 214/11028/21, однак Комісія наголошує, що надані копії не містять інформації щодо представницва Малого О.В. в інтересах позивача в зазначених ним справах та складання ним зазначених документів.
Комісія зауважує, що суперечливий зміст та нечітка аргументація наданих Малим О.В. під час співбесіди пояснень не сприяли встановленню обставин щодо відповідності кандидата критеріям, визначеним статтею 69 Закону, а навпаки свідчать про недостатнє сприйняття Малим О.В. фундаментальних засад доброчесності, високі стандарти яких визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006 (схвалених резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому ХІ з’їздом суддів України 22.02.2013.
Кандидати на посаду судді мають відповідати найвищим стандартам за критеріями компетентності та професійної етики за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у їх доброчесності, що можуть негативно вплинути на суспільну довіру до суду. Ефективність правосуддя залежить насамперед від особистих чеснот судді. Ці основоположні принципи впроваджені в національну систему правил і норм, що формують моральний аспект поведінки суддів та викладені, зокрема, у Кодексі суддівської етики. За загальними правилами Кодексу суддівської етики судді зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм, як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.
В преамбулі до Кодексу суддівської етики проголошено: «Здійснення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна виключно на підставі Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді. Комісія відзначає, що майбутній суддя має бути прикладом законослухняності, поводитись професійно, дотримуючись законів, правил і етичних норм своєї професії, постійно дотримуватись найвищих стандартів чесності та старанності, утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри громадян у порядність суддів, докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Бездоганна поведінка означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення як під час виконання професійних обов’язків, так і в особистому житті. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі конкретні обставини, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, неупередженість, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів.
Згідно з частиною третьою статті 79-5 Закону Комісія ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді в разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики.
З’ясовані під час дослідження досьє та співбесіди з кандидатом обставини розглядаються Комісією в сукупності як такі, що викликають обґрунтований сумнів у відповідності Малого О.В. критерію доброчесності та професійної етики.
З огляду на викладене Комісія у складі колегії дійшла висновку про відмову в наданні рекомендації Вищій раді правосуддя про призначення Малого О.В. на посаду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Керуючись статтями 69, 79-5, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
відмовити в наданні рекомендації про призначення Малого Олександра Володимировича на посаду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Головуючий Н.Р. Кобецька
Члени Комісії: Я.М. Дух
Г.М. Шевчук
