43/ко-24

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Тетяни ДАНИЛЮК,

дослідивши досьє та провівши співбесіду в межах кваліфікаційного оцінювання судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Тетяни Миколаївни на відповідність займаній посаді,

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру судді та проведену процедуру кваліфікаційного оцінювання судді.

1. Данилюк Тетяна Миколаївна ______ року народження, громадянка України. У 2004 році закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста. У 2010 році рішенням спеціалізованої вченої ради Львівського державного університету внутрішніх справ на підставі прилюдного захисту дисертації Данилюк Т.М. присуджено науковий ступінь кандидата наук.
2. Указом Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014 Данилюк Т.М. призначено строком на п’ять років на посаду судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області. Наказом голови цього суду від 10 лютого 2014 року
   № 1-К – зараховано до штату суду. Присягу судді Данилюк Т.М. склала 31 березня 2015 року.
3. Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М. Цим рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання.
4. Рішенням Комісії від 02 березня 2018 року визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено на 04 квітня 2018 року іспит для суддів місцевих судів (кримінальна спеціалізація), зокрема Данилюк Т.М.
5. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 126/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та допущено, зокрема, Данилюк Т.М. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
6. Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей. Данилюк Т.М. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
7. Під час другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» встановлено, що ухвалами Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року та від 11 лютого 2019 року стосовно судді Данилюк Т.М. відкрито дисциплінарні справи у зв’язку з наявністю обставин, що можуть свідчити про вчинення дисциплінарного проступку і бути підставами для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
8. Рішенням Комісії від 30 вересня 2019 року № 866/ко-19 відповідно до вимог частини п’ятої статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) зупинено кваліфікаційне оцінювання судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М. до завершення Вищою радою правосуддя дисциплінарного провадження.
9. Рішенням Вищої ради правосуддя від 09 грудня 2019 року № 3385/2дп/15-19 відмовлено у притягненні судді Данилюк Т.М. до дисциплінарної відповідальності.
10. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено. У зв’язку з цим кваліфікаційне оцінювання судді Данилюк Т.М. не було завершено.
11. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
12. З метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом, на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно: осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
13. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
14. На підставі викладеного процедуру кваліфікаційного оцінювання судді Данилюк Т.М. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

2. Стислий виклад висновку (інформації) Громадської ради доброчесності та пояснень судді, а також звернень стосовно судді, які надійшли до Комісії до проведення співбесіди із суддею.

15. Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.
16. Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
17. ГРД 23 серпня 2019 року затверджено висновок про невідповідність судді Данилюк Т.М. критеріям доброчесності та професійної етики у зв’язку з тим, що суддя безпідставно не задекларувала своє майно чи члена сім’ї, що є ліквідним активом, дохід, або значно занизила його обсяг і (або) вартість (підпункт 4.6 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 11 січня 2019 року). Проте, вивчивши пояснення судді щодо вказаних обставин, взявши до уваги той факт, що, починаючи з 2019 року, суддя декларувала право користування житлом за місцем роботи, ГРД розсудила за можливе скасувати цей висновок.
18. ГРД 28 листопада 2023 року затверджено рішення щодо скасування висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації. ГРД виявлено дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак є такими, що характеризують суддю та можуть бути використані під час її оцінювання.
19. ГРД вказує, що Данилюк Т.М. без поважних причин порушувала розумні строки розгляду окремих справ щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), що призвело до уникнення ними відповідальності за тяжкі порушення у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. ГРД указує на десять таких постанов та зауважує, що причину зволікання з розглядом справ у них не вказано.
20.  Суддя Данилюк Т.М., ознайомившись з рішенням ГРД, надала Комісії такі письмові пояснення.
    1. Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено статтею 283 КУпАП. Ця норма не містить припису щодо необхідності зазначення в постанові усього ходу розгляду справи, а також підстав, що були причиною перерви чи відкладення судового засідання. Така інформація міститься в автоматизованій системі документообігу суду та письмових матеріалах справи.
    2. Частиною першою статті 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли наявні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повідомлення особи в будь-який інший спосіб, окрім почтового, у період
       2016–2018 років законодавством не передбачалося.
    3. Також Данилюк Т.М. зауважила, що повідомлення учасників процесу не здійснювалось у короткі строки (1–2 дні), адже кореспонденція спочатку направляється з міста Вільногірськ до міста Дніпро, а вже звідти за місцем перебування адресата. Тому вона завжди мала враховувати це при визначенні дати судового засідання з метою належного повідомлення учасників процесу відповідно до вимог статті 277² КУпАП.
    4. Крім того, на строки розгляду справ впливали такі обставини: клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість прибуття в судове засідання з поважних причин; допит свідків; призначення експертизи; допит особи, яка склала протокол, тощо.
    5. Данилюк Т.М. зазначила, що згідно з вимогами статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент розгляду справ, указаних у рішенні ГРД), адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Оскільки інколи процес передання матеріалів справи до суду міг тривати близько місяця, нею вживались усі заходи для розгляду справ у встановлені законодавством строки з дотриманням вимог щодо повного, всебічного і об’єктивного з’ясування обставин та ухвалення рішень відповідно до закону.

3. Зміст проведеної Комісією співбесіди із суддею.

21.  Співбесіду з Данилюк Т.М. проведено 07 лютого 2024 року. Після проголошення доповіді за результатами дослідження досьє судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати озвучену інформацію.
22.  Члени Комісії послідовно обговорили із Данилюк Т.М. показники щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також інші показники, оцінювання яких потребувало уточнення з метою прийняття остаточного рішення щодо відповідності судді займаній посаді.
23.  Під час співбесіди Данилюк Т.М. вказала таке.
24.  Стосовно зазначених у рішенні ГРД постанов у справах про адміністративні правопорушення суддею наголошено, що відкладення розгляду справ було зумовлене лише поважними причинами. Наприклад, за клопотанням порушника про надання можливості укласти угоду з адвокатом, про надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи, якщо протокол особі не вручався або особа заперечувала вчинення правопорушення, за клопотанням про виклик посадової особи, яка складала протокол, тощо. Данилюк Т.М. повідомлено, що нею розглянено більше 200 справ про адміністративні правопорушення, в усіх випадках її процесуальні дії відповідали вимогам закону.
25.  Декларування на праві власності двох квартир однаковою площею 92,80 кв.м за тією самою адресою, втім із зазначенням різних років набуття права – 2012 та 2015, у щорічних деклараціях за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки суддя пояснила технічною помилкою. Данилюк Т.М. підтвердила, що їй на праві власності належить одна квартира площею 92,80 кв.м у місті Чернівці, набута нею за договором дарування від матері у 2012 році.

4.  Правові підстави та загальний порядок проведення кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.

26.  Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.
27.  Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону  передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
28.  У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ
    CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення».
29.  Так само, ухвалюючи Закон, законодавець в Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету закону – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
30.  Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською Комісією (пункти
    98–99 цього рішення).
31.  Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
32.  Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є серйозним, якщо не найсерйознішим заходом, який може бути застосовано до особи. Однак, на відміну від дисциплінарного провадження, процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді на приватність.
33.  Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.
34.  Відповідна процедура здійснюватиметься виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та буде тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеціанської Комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
35.  Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

•  компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
•  професійна етика;
•  доброчесність.

36.  Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
37.  Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
38.  З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
39.  Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
40.  За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
41.  Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
42.  Главою 2 розділу ІІ Положення встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1. Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди).
    2. Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    3. Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    4. Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
    5. Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
43.  За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
44.  І хоча Комісія виходить із презумпції, що суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
45.  Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність (невідповідність) судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
46.  Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
47.  Пунктом 120 Регламенту встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
48.  Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
49.  За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
50.  Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).
51.  Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI чергового з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року, встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради судді України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.
52.  Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
53.  У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема активно реалізовувати права бути заслуханим у контексті сумнівів Комісії у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди.
54.  Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди, щоб спростувати такий сумнів.
55.  Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що «на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею» (пункт 18 цього рішення).
56.  Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності (зазначений підхід викладено в пункті 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 9901/623/18).
57.  Водночас пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
58.  З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень», з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
59.  Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
60.  Таким чином, запропоновані механізми дають змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.

5.  Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності.

61.  Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
62.  Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
63.  Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
64.  За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрала 79,875 бала, за виконання практичного завдання – 69,5 бала. Отже, за вказаними показниками суддя набрала 149,375 бала.
65.  Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
66.  Данилюк Т.М. у Вільногірському міському суді Дніпропетровської області після зарахування до штату визначено спеціалізацію з розгляду кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Крім того, з 2015 року суддею розглядались цивільні справи про розірвання шлюбу та спори, що виникають із сімейних правовідносин про встановлення батьківства, позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів. З жовтня 2016 року суддею розглядались справи всіх категорій.
67.  У 2015 році загальний показник середньорічного навантаження Данилюк Т.М. був дещо нижчим порівняно з іншими суддями у Вільногірському міському суді Дніпропетровської області, у 2016, 2017 та 2018 роках – перевищував середньорічний показник навантаження на одного суддю у відповідному суді.
68.  Судом апеляційної інстанції скасовувались та змінювались судові рішення у кримінальних, цивільних та адміністративних справах. Судові рішення, постановлені за правилами цивільного судочинства, були скасовані здебільшого з підстав порушення суддею норм процесуального права; кримінального та адміністративного судочинства – з підстав, не пов’язаних із порушенням норм матеріального і процесуального права. У 2015, 2019 роках відсутні скасовані або змінені рішення судді, у 2016 році кількість скасованих рішень – 1,45%, змінених – 0,72%, у 2017 році – 1,52% та 0,57% відповідно, у 2018 році – 0,60%, та 0,15% відповідно.
69.  У матеріалах досьє міститься інформація про ухвалення Європейським судом з прав людини 27 жовтня 2022 року рішення у справі «Латюк та інші проти України» (заявник ОСОБА_1, заява № 38891/20), яким визнано порушення пункту першого статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначено, що провадження у справі ОСОБА_1 розпочато 24 травня 2011 року, справа розглядалась судами трьох інстанцій вісім років, вісім місяців та 20 днів. Сума, присуджена ОСОБА_1 як відшкодування матеріальної та моральної шкоди, – 1 800 євро.
70.  Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень після звільнення судді Шаповала Г.І. у відставку суддею Данилюк Т.М. 06 жовтня 2016 року прийнято до свого провадження справу № 2-478/11 за позовом ОСОБА_1. Рішення у справі № 2-478/11 прийнято Данилюк Т.М. 24 березня 2017 року, тобто протягом п’яти з половиною місяців після отримання цієї справи.
71.  Ураховуючи викладене, Комісія, оцінюючи поведінку судді під час розгляду справи № 2-478/11, не вважає, що дії Данилюк Т.М. можуть свідчити про низьку ефективність здійснення правосуддя.
72.  На дії судді Данилюк Т.М. до Вищої ради правосуддя у 2017–2019 роках надійшло 5 скарг. Здебільшого скарги стосувались незгоди сторін із постановленими суддею рішеннями.
73.  Суддею Данилюк Т.М. несвоєчасно направлялись судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте строки такої несвоєчасності внесення судових рішень за результатом розгляду справ не є суттєвими з урахуванням судового навантаження судді.
74.  У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Данилюк Т.М. необхідно оцінити в 62 бали.
75.  Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 7,125 бала.

6. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм особистої компетентності.

76. Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
77.  Комісією встановлено, що Данилюк Т.М. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в суддівському досьє, та співбесіди за критерієм особистої компетентності суддя здобула 60 балів.

7. Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм соціальної компетентності.

78. Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
79.  За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрала 99 балів.

8.  Результати оцінювання Комісією відповідності судді займаній посаді за критерієм професійної етики та доброчесності.

80.  Як встановлено пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
81.  Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

•  інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
•  декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
• результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
•  декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
•  результатів регулярного оцінювання;
•  результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
•  висновків або інформації ГРД (за наявності);
•  іншої інформації, включеної до суддівського досьє.

82.  Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісія не виявила відомостей про невідповідність витрат і майна судді та членів сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимогам стосовно політичної нейтральності, про недотримання Кодексу суддівської етики та обставини, передбачені підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону. До дисциплінарної відповідальності суддя Данилюк Т.М. не притягалась.
83.  У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо притягнення судді Данилюк Т.М. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя.
84. Даних щодо невідповідності судді Данилюк Т.М. антикорупційному критерію Комісією під час дослідження досьє не встановлено.
85.  Аналізуючи інформацію, викладену в рішенні ГРД, та пояснення судді щодо розгляду окремих справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, Комісія зазначає таке.
86.  Предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним  рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення на предмет того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання з розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності.
87. Так, статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
88.  За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
89. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш ніж за три доби до дня розгляду справив суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь в провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
90. Водночас статтею 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) встановлено строки накладення адміністративних стягнень. Зокрема, частиною другою цієї статті передбачалось, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
91. Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 цього Кодексу строків виключає здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття (пункт 7 статті 247 КУпАП).
92.  Згідно з чисельними повідомленнями судів на офіційному вебпорталі судової влади в цей період стан забезпечення судів поштовими марками та конвертами був критичним та не сприяв своєчасному та ефективному сповіщенню учасників справи про розгляд справ за їх участі. Указана обставина також впливала на організацію проведення засідання та забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на участь у судовому засіданні.
93. Відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
94.  Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
95.  Комісія відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
96.  Водночас Комісія звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
97.  З огляду на відсутність системності таких дій судді, навантаження судді, недофінансування судової системи в частині оплати послуг на здійснення судових викликів і повідомлень у період, коли суддею здійснювався розгляд зазначених справ, а також, зважаючи на процесуальну поведінку осіб, які притягались до адміністративної відповідальності (або їх представників), Комісія не має підстав для висновку, що суддя під час розгляду вказаних у рішенні ГРД справ про адміністративні правопорушення допускала судову тяганину чи в інший спосіб без поважних причин зволікала з ухваленням рішень.
98.  Зазначені в пунктах 82–97 цього рішення обставини оцінюються Комісією в сукупності з іншими відомостями.
99. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію професійної етики оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.
100.  На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 70 балів.
101.  Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності в межах критерію доброчесності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.
102.  На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією оцінено цей показник у 67,5 бала.
103.  Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
104.  Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть указувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.
105.  Комісія під час проведення співбесіди додатково оцінила показники професійної етики та доброчесності у 210 балів кожний.

9.  Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

106.  За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М. набрала 797,5 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Тетяна Миколаївна за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді набрала 797,5 бала.

Визнати суддю Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Тетяну Миколаївну такою, що відповідає займаній посаді.

Головуючий                                                                                                Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                             Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                        Роман КИДИСЮК