Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Шевчук Г.М.,
членів Комісії: Богоноса М.Б. (доповідач), Кобецької Н.Р.,
розглянувши питання про проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді Міловського районного суду Луганської області Гуцола Максима Павловича займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді.
Указом Президента України «Про призначення та звільнення суддів» від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Гуцола Максима Павловича призначено строком на п’ять років на посаду судді Міловського районного суду Луганської області.
Указом Президента України «Про тимчасове переведення суддів» від 19 липня 2018 року № 211/2018 суддю переведено шляхом відрядження строком до одного року на роботу до Калинівського районного суду Вінницької області.
Рішенням Голови Верховного Суду України від 26 квітня 2022 року № 20/0/149-22 суддю Міловського районного суду Луганської області Гуцола М.П. відряджено до Погребищенського районного суду Вінницької області для здійснення правосуддя з 27 квітня 2022 року. Строк відрядження в цьому рішенні не зазначено.
Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Цим рішенням встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання та призначено на 02 серпня 2018 року іспит для 62 суддів місцевих судів (цивільна спеціалізація), у тому числі для Гуцола М.П.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 238/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та суддів, що допущені до другого етапу кваліфікаційного оцінювання. Відповідно до вказаного рішення Гуцол М.П. допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Гуцол М.П. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
06 листопада 2023 року на адресу Комісії від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД,) надійшов висновок про невідповідність судді Міловського районного суду Луганської області Гуцола М.П. критеріям доброчесності та професійної етики.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (закон набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
01 червня 2023 року сформовано повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
З метою вирішення питання щодо продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі рішення Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк повноважень яких на посаді судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі через надходження висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії – Богоноса М.Б.
На підставі викладеного вище процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно Гуцола М.П. продовжена з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення) критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
За результатом складення анонімного письмового тестування суддя набрав 79,875 бала, а виконане ним практичне завдання оцінено у 70 балів.
Відтак за вказаними показниками суддя набрав 149,875 бала.
Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення та релевантних засобів встановлення цього показника.
У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Гуцолом М.П. необхідно оцінити в 60 балів.
Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами оцінки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні у конкретному випадку.
Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється у 2 бали.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Відповідно до пункту 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
Комісією встановлено, що Гуцол М.П. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. За критерієм особистої компетентності, на підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє та співбесіди суддя здобув 61 бал.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Відповідно до пункту 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія вважає, що за критерієм соціальної компетентності суддя здобув 77 балів.
У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Гуцол М.П. набрав 349,875 бала.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної етики та доброчесності.
Як це передбачено пунктами 8 – 9 глави 2 розділу II Положення, відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:
1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;
2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);
4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;
5) результатів регулярного оцінювання;
6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);
7) висновків або інформації Громадської ради доброчесності (за наявності);
8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.
Дослідивши інформацію, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, Комісією не встановлено відомостей про невідповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, невідповідність кандидата вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимогам стосовно політичної нейтральності, недотримання Кодексу суддівської етики та наявності обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону. До дисциплінарної відповідальності суддя не притягувався. До того ж у матеріалах досьє відсутня інформація про надходження до дисциплінарного органу скарг на дії судді Гуцола М.П.
Відсутні також відомості щодо притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя.
Даних щодо невідповідності судді Гуцола М.П. антикорупційному критерію Комісією не встановлено.
Водночас 06 листопада 2023 року до Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Гуцола М.П. критеріям доброчесності та професійної етики від 05 листопада 2023 року.
У висновку вказано, що суддею Гуцолом М.П. без поважних причин допущено судову тяганину, що призвела до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого декілька справ про адміністративні правопорушення було закрито у зв’язку із закінченням строків, а порушники уникнули покарання.
Висновок ГРД обґрунтовано із посиланням на результати аналізу судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Проведеним ГРД дослідженням виявлено ухвалення суддею постанов про закриття проваджень у справах про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій, далі – КУпАП), з підстав закінчення строку накладення адміністративного стягнення (справи №№ 132/1282/19, 132/1040/19, 132/987/19, 132/784/19, 132/3893/18, 132/3226/18, 132/3144/18).
На думку ГРД, прийняття таких рішень зумовлено безпідставним затягуванням суддею розгляду справ, наслідком чого стало уникнення правопорушниками відповідальності, передбаченої статтею 130 КУпАП.
Як на ще один аргумент про невідповідність судді Гуцола М.П. критеріям доброчесності та професійної етики, у висновку є посилання на допущення ним поведінки, яка призвела до істотних порушень правил процесу.
Такий висновок обґрунтовано ухваленням суддею постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, у зв’язку із закінчення строку накладення адміністративного стягнення, у той час, як строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначений статтею 38 КУпАП на дату розгляду справи та прийняття постанови, не закінчився.
Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді.
Зокрема, ГРД не погодилася із мотивами деяких рішень судді. Як на мотив незгоди ГРД послалася на те, що Гуцол М.П. за результатом розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП № 132/3082/18, 132/3341/18, 132/3338/18, 132/235/19, закривав провадження з підстав відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, мотивуючи рішення тим, що особа, яка притягується до відповідальності, надала висновок закладу охорони здоров’я про медичний огляд, що був проведений після відмови від такого огляду на пропозицію працівників поліції, та відповідно до якого, водій не перебував в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.
Проте ГРД звернула увагу, що зі змісту фабули, викладеної в постановах судді (опис протоколу), підставою складення протоколу про адміністративне правопорушення стала відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, що не узгоджується з підставами закриття проваджень у справах.
ГРД також поінформувала Комісію про ухвалення суддею в кількох випадках постанов у справах про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП без позбавлення права керувати транспортним засобом, внаслідок чого правопорушники уникали передбаченого Кодексом обов’язкового покарання.
Крім того, як зазначила ГРД, суддя Гуцол М.П. до заяви про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду долучив мотиваційний лист, текст якого має запозичення з інтернет-джерел, у зв’язку з чим у ГРД існують обґрунтовані сумніви в оригінальності тексту.
На думку ГРД, заслуговує на увагу інформація про відведення у власність Гуцолу М.П. та членам його сім’ї (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3) земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею по 1,9786 га кожному, розташованих на території Міловської селищної ради Старобільського району Луганської області.
ГРД вважає, що така категорія земель надається фізичним особам з метою їх використання для сільськогосподарської діяльності, тоді як члени сім’ї судді на час отримання у власність цієї землі проживали у Вінницькій області, а отже, наміру здійснювати сільськогосподарську діяльність не мали.
Суддя скористався правом відповіді на висновок Громадської ради доброчесності. У своїх письмових поясненнях стверджував про безпідставність висновку ГРД, а також необґрунтованість та недостовірність поданої ГРД інформації.
Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою висновку ГРД, Комісія враховує таке.
У провадженні судді Гуцола М.П. перебували справи №№ 132/1282/19, 132/1040/19, 132/987/19, 132/784/19, 132/3893/18, 132/3226/18, 132/3144/18 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.
За результатами розгляду вказаних справ суддею ухвалено постанови про закриття провадження у справі з підстав, передбачених частиною другою статті 38 та пунктом 7 статті 247 КУпАП (закінчення строку накладення адміністративного стягнення).
ГРД вважає, що дії судді при розгляді цих справ мають ознаки судової тяганини, яка стала причиною уникнення правопорушниками відповідальності внаслідок закриття провадження у справах.
Суддя Гуцол М.П. в поясненнях вказав про наявність об’єктивних причин та обставин, які унеможливили розгляд цих справ про адміністративні правопорушення у строки, передбачені статтею 38 КУпАП, а саме – необхідність забезпечити своєчасне та належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи.
Оцінюючи вказані обставини Комісія зауважує, що відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (рішення Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/219/17).
У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки та відповідальності відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
У випадку виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).
Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, у тому числі, й з моменту надання Громадською радою доброчесності висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.
І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів до перевірки обставин, які стали підставою для надання висновку (інформації) ГРД, суддя повинен приймати активну участь у спростуванні такого обґрунтованого сумніву. Використовуючи чіткі та переконливі докази суддя має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. При цьому під стандартом доказування «чітких та переконливих доказів» Комісією для цілий кваліфікаційного оцінювання розуміються докази, які залишають в обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання в тому, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження судді є правдою.
Неможливість судді спростовувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути у подальшому оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.
З огляду на викладене Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
Комісія з огляду на свій статус, надані законом повноваження зауважує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення ним рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення на предмет того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства та чи не носить ознак свавільного зволікання із розглядом справ, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності.
Так, статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
Водночас статтею 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) встановлені строки накладення адміністративних стягнень. Зокрема, частиною другою цієї статті передбачалось, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 цього Кодексу строків виключає здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття (пункт 7 статті 247 КУпАП).
Комісією встановлено, що у справі № 132/1282/19 протокол про адміністративне правопорушення складено 30 березня 2019 року. Згідно зі звітом про автоматизований розподіл справи від 11 квітня 2019 року вказаний матеріал передано на розгляд судді Гуцолу М.П. Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 10 липня 2019 року провадження у вказаній справі закрито на підставі частини другої статті 38 та пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
З інформації, наданої Калинівським районним судом Вінницької області (лист від 28 вересня 2023 року № 8703/23), встановлено, що після передачі вказаної справи судді Гуцолу М.П. її призначено до розгляду на 06 травня 2019 року, однак у зв’язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розгляд справи відкладено на 29 травня 2019 року. У подальшому з тих же підстав розгляд справи відкладався на 24 червня 2019 року та 10 липня 2019 року.
У засіданні Комісії суддя Гуцол М.П. пояснив, що з метою забезпечення права особи на участь у судовому засіданні та відсутності інформації про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи (до суду не поверталися рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток) розгляд справи неодноразово відкладався. Відсутність інформації про вручення судових повісток про виклик зазначеної особи до суду виключала можливість розгляду справи без її участі, що стало підставою для неодноразового відкладення засідань та подальшого закриття провадження. Причини неповернення повідомлень (розписок) про вручення повісток були пов’язані із роботою установ поштового зв’язку та не залежали від діяльності суду.
У справі № 132/1040/19 протокол про адміністративне правопорушення складено 17 березня 2019 року. Згідно зі звітом про автоматизований розподіл справи від 22 березня 2019 року матеріал передано судді Гуцолу М.П. Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 24 червня 2019 року провадження у вказаній справі закрито на підставі частини другої статті 38 та пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно з листом Калинівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2023 року № 8703/23 судові засідання в зазначеній справі призначалися на 10 квітня 2019 року, 06 травня 2019 року, 29 травня 2019 року та 24 червня 2019 року. Підставою відкладення розгляду справи була неявка в судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та відсутність доказів її повідомлення.
Як пояснив суддя Гуцол М.П., виклики особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вказаній справі, здійснювалися чотири рази, однак відомостей про належне повідомлення осіб про день, час та місце судового засідання в матеріалах справи на день судового засідання не було, що виключало можливість розгляду справи та стало підставою закриття провадження у справі. Причини неповернення повідомлень (розписок) про вручення повісток були пов’язані із роботою установ поштового зв’язку та не залежали від діяльності суду.
У справі № 132/987/19 протокол про адміністративне правопорушення складено 02 березня 2019 року. Згідно зі звітом про автоматизований розподіл справи від 19 березня 2019 року матеріал передано на розгляд судді Гуцола М.П. Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 24 червня 2019 року провадження у вказаній справі закрито на підставі частини другої статті 38 та пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до інформації, зазначеної в листі Калинівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2023 року № 8703/23, судові засідання в зазначеній справі призначалися на 10 квітня 2019 року, 06 травня 2019 року, 29 травня 2019 року та 24 червня 2019 року. Підставою відкладення розгляду справи була неявка в судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя Гуцол М.П. пояснив, що судові виклики особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності здійснювалися на 10 квітня 2019 року (до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про невручення судового виклику з інших причин). У подальшому справа призначалася на 06 травня 2019 року, 29 травня 2019 року та 24 червня 2019 року. Відсутність відомостей про належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, унеможливила розгляд справи без участі цієї особи та стала підставою для закриття провадження у справі. Причини неповернення повідомлень (розписок) про вручення повісток були пов’язані із роботою установ поштового зв’язку та не залежали від діяльності суду.
За аналогічних обставин суддею Гуцолом М.П. здійснено розгляд у справах №№ 132/784/19, 132/3893/18, 132/3226/18, 132/3144/18 та закрито провадження у справах з підстав закінчення строку накладення адміністративного стягнення. Зокрема, у справі № 132/784/19 судові виклики особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, здійснювалися судом чотири рази (на 21 березня 2019 року, 10 квітня 2019 року, 06 травня 2019 року та 29 травня 2019 року), у справі № 132/3893/18 – чотири рази (на 19 листопада 2018 року, 18 грудня 2018 року, 21 січня 2019 року та 28 січня 2019 року), у справі № 132/3226/18 – п’ять разів (на 25 вересня 2018 року, 22 жовтня 2018 року, 12 листопада 2018 року, 28 листопада 2018 року, 12 грудня 2018 року), у справі № 132/3144/18 – чотири рази (на 25 вересня 2018 року, 22 жовтня 2018 року, 12 листопада 2018 року, 28 листопада 2018 року).
У засіданні Комісії Гуцол М.П. звернув увагу на проблему недофінансування, що постала перед судовою системою в частині оплати послуг на здійснення судових викликів і повідомлень. Просив врахувати, що використати альтернативні способи повідомлень осіб, що притягувалися до відповідальності у цих справах, було неможливо з огляду на відсутність інформації про номери телефонів чи інші засоби зв’язку. Із неодноразових повідомлень судів на офіційному вебпорталі судової влади слідувало, що в цей період стан забезпечення судів поштовими марками та конвертами був критичним та не сприяв своєчасному та ефективному сповіщенню учасників справи про розгляд справ за їх участі. Не був виключенням, як зазначив суддя, і Калинівський районний суд Вінницької області. Указана обставина також впливала на організацію проведення засідання та забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на участь у судовому засіданні.
З огляду на досліджені обставини у Комісії не виникає сумнівів у переконливості наданих суддею Гуцолом М.П. пояснень, оскільки вони підтвердженні інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на вебсайті Судова влада України та в листі Калинівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2023 року № 8703/23.
При цьому Комісія враховує аргументи судді Гуцола М.П., що право особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності, бути присутнім у судовому засіданні гарантовано чинним національним законодавством, міжнародними актами та практикою їх застосування.
Тому Комісія не вбачає підстав для висновку, що суддя при розгляді вказаних у висновку ГРД справ про адміністративні правопорушення допускав судову тяганину чи в інший спосіб без поважних причин зволікав із ухваленням рішень. В усіх досліджених Комісією випадках причини відкладення судових засідань носили об’єктивний характер та не залежали від поведінки судді.
Стосовно тверджень ГРД про допущення суддею Гуцолом М.П. істотних порушень правил процесу під час розгляду справи № 132/495/19 Комісія зауважує таке.
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 01 квітня 2019 року (головуючий суддя Гуцол М.П.) закрито провадження у справі № 132/495/19 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП на підставі частини другої статті 38, пункту 7 статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
У постанові зазначено, що правопорушення скоєно 30 січня 2019 року, а тому на момент прийняття постанови про закриття провадження у справі строки накладення адміністративного стягнення не закінчились, адже спливали 30 квітня 2019 року.
Суддя Гуцол М.П. у письмових та усних поясненнях не заперечував факту помилки під час прийняття вказаної постанови. Просив врахувати, що такий недолік є результатом математичних прорахунків. Суддя зауважив, що зазначена судова помилка не призвела до порушення прав осіб, настання будь-яких тяжких наслідків та є одиничним випадком у його професійній діяльності.
Комісією встановлено, що інформація, відображена у висновку ГРД у частині розгляду суддею Гуцолом М.П. справи № 132/495/19, знайшла своє підтвердження.
При цьому Комісія враховує пояснення судді Гуцола М.П., надані під час проведення співбесіди. Зокрема, те, що суддя щиро визнав допущену помилку, а ухвалене ним рішення не містить ознак свавілля, і такі помилки судді не носили системного характеру.
Водночас Комісія зауважує, що відповідно до пункту 25 Рекомендації Київської конференції з питань незалежності судової влади в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії «Судове управління, відбір і підзвітність суддів» (Київ, 23–25 червня 2010 року) дисциплінарні провадження щодо суддів повинні стосуватися випадків грубої та невибачної професійної поведінки, які завдають шкоди репутації всього суддівського корпусу. Дисциплінарна відповідальність не повинна поширюватися на зміст їх рішень, включаючи розбіжності у правовому тлумаченні між судами; або на випадки судових помилок; або на критику з боку судів.
Аналогічний підхід сформульовано у Висновках першої експертної комісії Міжнародної Асоціації Суддів «Відповідальність суддів» (Туніс, 24–25 жовтня 1980 року). Зокрема, суддя не може бути відповідальним за свої рішення, якщо вони є результатом помилки у праві чи факті, але єдиний випадок, коли суддя несе відповідальність за свої рішення – це груба халатність або геть неправильна поведінка, тобто вчинки, які несумісні зі званням судді, що нормально і розумно виконує свої функції. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 11-727сап19).
Прояви суддівського свавілля необхідно відрізняти від добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу або грубої недбалості. Добросовісність указує на те, що суддя діяв сумлінно – з належним ставленням до своїх обов’язків установив фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, оцінив докази та тлумачив закон, але припустився помилки, яка не була настільки очевидною і однозначною (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 9901/177/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 11-132сап21).
Незважаючи на те, що деякі із вказаних висновків стосуються процедур дисциплінарної відповідальності суддів, Комісія зауважує, що було б непропорційним покладення на суддю наслідків негативного результату процедури оцінювання на відповідність займаній посаді за судову помилку, яку він добросовісно визнав та яка не носила системного характеру.
Комісією проаналізовано інформацію, надану ГРД стосовно розгляду суддею Гуцолом М.П. справ № 132/3082/18, 132/3341/18, 132/3338/18, 132/235/19. Суть цієї інформації полягає у тому, що ГРД не погоджується із мотивами та підходами у правозастосуванні, яких дотримувався суддя під час здійснення правосуддя.
У своїх поясненнях суддя Гуцол М.П. зауважив, що ГРД у цьому випадку вдається до аналізу мотивів ухвалення судових рішень, припускаючи їх неправильність, не володіючи об’єктивною інформацією про обставини справ. Крім того, зазначив, що під час здійснення розгляду цих справ та ухвалення судових рішень він керувався чинним законодавством, враховував роз’яснення Пленуму Верховного Суду України та робив висновки на підставі оцінки зібраних у справі доказів.
З цього приводу Комісія зауважує, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (частина друга статті 5 Закону).
Статтею 13 Закону визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Таким чином, оцінка законності судового рішення, перевірка тотожності обставин справи та правових висновків, зроблених за результатами розгляду відповідних справ, не належить до компетенції як ГРД, так і Комісії.
Не залишається без уваги Комісії інформація ГРД стосовно запозичення суддею Гуцолом М.П. з інтернет-джерел тексту для написання мотиваційного листа з метою участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду.
Суддя Гуцол М.П. з цього приводу пояснив, що конкурс є окремою процедурою, яка не стосується проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. На його думку, текст мотиваційного листа, поданого в межах конкурсної процедури, не повинен досліджуватися та мати змістовного значення в межах процедури кваліфікаційного оцінювання.
Із цього приводу Комісія зауважує, що рішенням Комісії від 09 серпня 2019 року № 154/зп-19 оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та затверджено умови його проведення. Цими умовами визначено перелік документів, які необхідно подати. Мотиваційний лист віднесено до числа цих документів.
Із матеріалів суддівського досьє встановлено, що Гуцол М.П. став одним із учасників цього конкурсу та подав до Комісії заяву про участь у ньому разом із мотиваційним листом та іншими документами.
За своєю суттю мотиваційний лист – це документ, у якому викладаються мотиви, за яких особа вважає себе гідною зайняти посаду судді, та які саме вона має переваги порівняно з іншими претендентами на цю посаду. Водночас зміст мотиваційного листа не визначений нормативно, а тому виявлені недоліки при його заповненні не можуть кваліфікуватися як несумлінна поведінка судді.
Більше того, частиною п’ятою статті 81 Закону передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє.
Отже, перевірка документів, у тому числі мотиваційного листа, могла б здійснюватися Комісією в межах іншої процедури, а саме – конкурсу, для участі у якому було подано відповідну заяву із мотиваційним листом. При цьому, у випадку коли мотиви Гуцола М.П. взяти участь у конкурсі на посаду судді апеляційного суду не були б настільки переконливими як в інших учасників, це могло б мати для нього несприятливі наслідки у процедурі конкурсу, а не оцінювання на відповідність займаній посаді.
Крім того, рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 91/зп-23 конкурс на зайняття посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 09 серпня 2019 року № 154/зп-19, взагалі скасовано, а заяви та документи, подані кандидатами для участі у конкурсі, залишені без розгляду.
Комісією перевірена інформація ГРД стосовно відведення у власність Гуцолу М.П. та членам його родини (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3) земельних ділянок, площею по 1,9786 га кожному, розташованих на території Міловської селищної ради Старобільського району Луганської області.
Зокрема, Комісією встановлено, що рішенням Міловської селищної ради від 09 вересня 2021 року № 13/44 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення ОСГ громадянам ОСОБА_1, Гуцол М.П., ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ін.», на підставі якого за Гуцолом М.П. та членами його сім’ї (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3) зареєстровано право власності на земельні ділянки площею по 1,9786 га кожному.
Суддя Гуцол М.П. з цього приводу у поясненнях Комісії зазначив, що його дружина планувала використати земельні ділянки за цільовим призначенням та розпочати власну справу, оскільки планували залишитися в селі Мілово. Проте через повномасштабну військову агресію він з родиною змушений був виїхати із села Мілово у зв’язку з його окупацією.
Комісія зазначає, що право на безоплатну передачу громадянам України у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності гарантовано частиною першою статті 121 Земельного кодексу України.
Суддя переконливо пояснив, що надання йому та членам його сім’ї земельних ділянок у власність здійснено із дотриманням встановленої Земельним кодексом України процедури та в межах норм безоплатної приватизації. Із посиланням на офіційний вебсайт органу місцевого самоврядування просив врахувати, що у процесі приватизації він не отримував жодних пільг чи переваг із мотивів зайняття посади судді, адже Міловською селищною радою ухвалено позитивні рішення й щодо інших осіб, які зверталися до органу місцевого самоврядування з аналогічними клопотаннями.
Таким чином, за результатами перевірки обставин, викладених у висновку ГРД, та їх аналізу з урахуванням наданих суддею Гуцолом М.П. пояснень та дослідження матеріалів суддівського досьє Комісія не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді Міловського районного суду Луганської області Гуцола М.П. критеріям доброчесності та професійної етики.
Отже, досліджені матеріали суддівського досьє, співбесіда із суддею Гуцолом М.П. та надані ним пояснення, а також висновок про тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей дають підстави Комісії оцінити відповідність судді цим критеріям в 337,5 бала.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
Комісія, дослідивши досьє кандидата, заслухавши доповідача, надавши оцінку фактам, викладеним ГРД, та аргументам, наведеним Гуцолом М.П., дійшла висновку, що доводи Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Гуцола М.П. критеріям доброчесності та професійної етики не знайшли свого підтвердження під час процедури кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Гуцол М.П. у сукупності набрав 687,375 бала, що є достатнім для визнання його таким, що відповідає займаній посаді.
Відповідно до абзацу першого статті 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідності судді займаній посаді) за наявності висновку Громадської ради доброчесності набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене та керуючись нормами Конституції України, статтями 83–85, 93 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія
вирішила:
Визначити, що суддя Міловського районного суду Луганської області Гуцол Максим Павлович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 687,375 бала.
Визнати суддю Міловського районного суду Луганської області Гуцола Максима Павловича таким, що відповідає займаній посаді.
Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 124 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Питання щодо підтримки цього рішення винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Г.М. Шевчук
Члени Комісії: М.Б. Богоніс
Н.Р. Кобецька
