Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати:
головуючого – Устименко В.Є.,
членів палати: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О. (доповідач), Луцюка П.С., Прилипка С.М.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Мельника Андрія Володимировича за зверненням Подольського О.І.,
встановила:
У листопаді 2015 року на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Комісія) надійшло рішення Вищої ради юстиції від 20 жовтня 2015 року № 749/0/15-15, яким направлено до Комісії звернення Подольського О.І. від 30 травня 2013 року стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Мельника А.В., оскільки Вища рада юстиції не має повноважень здійснювати дисциплінарне провадження стосовно суддів місцевих та апеляційних судів.
У зверненні Подольського О.І. повідомляється, що суддя Мельник А.В. під час розгляду кримінальної справи № 1-273/02 по обвинуваченню ОСОБА_1, здійснившого замах на життя народного депутата України III скликання ОСОБА_2, вчинив службовий злочин, сфальсифікувавши судовий процес та вирок у вказаній справі. Всупереч вимогам Конституції України суддя Мельник А.В.В. відмовив потерпілому ОСОБА_2 у його праві на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
На думку заявника суддя Мельник А.В. має бути позбавлений статусу і посади судді за порушення присяги.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Звернення щодо поведінки судді Мельника А.М. стосується дій, вчинених ним до набрання чинності Законом.
У зв’язку з викладеним в частині дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Мельника А.В. застосовується Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року (далі – Закон).
Відповідно до статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненнях обставин.
Розглянувши матеріали перевірки, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи за зверненням Подольського О.І. стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Мельника А.В. необхідно відмовити з таких підстав.
У провадженні судді Печерського районного суду міста Києва Мельника А.В. перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених частиною 1 статті 296, частиною 1 статті 122 КК України. Вказана справа надійшла до провадження судді Мельника А.В. 04 квітня 2002 року.
Попередній судовий розгляд відбувся у судовому засіданні 16 квітня 2002 року.
За наслідком попереднього розгляду у судовому засіданні 16 квітня 2002 року справу було призначено до судового розгляду на 26 квітня 2002 року. Сторони у справі було повідомлено належним чином.
У судове засідання 26 квітня 2002 року було доставлено підсудного, з’явилися захисник підсудного та прокурор. Потерпілий, повістку про виклик якого в судове засідання 22 квітня 2002 року отримано за довіреністю, що підтверджувалося відміткою в поштовому повідомленні, в судове засідання не з’явився.
Ураховуючи думки прокурора, підсудного та захисника про можливість проводити розгляд справи за відсутності потерпілого, судом було постановлено розглядати справу за відсутності потерпілого.
Вироком Печерського районного суду міста Києва від 26 квітня 2002 року ОСОБА_1 було визнано винним у здійсненні злочину, передбаченого пунктом 1 статті 122, пунктом 1 статті 296 КК України.
Копію вироку в той же день було вручено засудженому.
29 травня 2002 року від представника потерпілого ОСОБА_2 – ОСОБА_3 надійшла заява про надання їй можливості ознайомитися з матеріалами справи та отримати копію вироку, яку було задоволено. До заяви ОСОБА_3 додано копію нотаріально посвідченого у Києві доручення, яке на її ім’я ОСОБА_2 видав 05 квітня 2002 року.
11 січня 2006 року кримінальну справу № 1-273/02 було передано до прокуратури Печерського району м. Києва за вимогою прокурора Печерського району м. Києва на підставі статті 400-8 КПК України.
23 січня 2006 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на вирок суду від 26 квітня 2002 року, яка також містила заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження даного вироку. У зв’язку з цим головою Печерського суду міста Києва було направлено лист до прокуратури Печерського району м. Києва з проханням негайно повернути до суду матеріали кримінальної справи № 1-273/02. Проте голову суду було повідомлено листом від 07 лютого 2006 року за підписом першого заступника прокурора Печерського району міста Києва про неможливість повернення справи в зв’язку з призначенням та проведенням розслідування у справі за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_2.
Про вказану обставину потерпілого було повідомлено листом від 09 лютого 2006 року.
Кримінальну справу № 1-273/02 було повернуто до Печерського районного суду міста Києва 06 червня 2006 року, після прийняття прокурором Голосіївського району міста Києва постанови від 19 березня 2006 року про відмову у перегляді кримінальної справи за нововиявленими обставинами.
08 червня 2006 року судом на адресу потерпілого, засудженого та прокурора Печерського району м. Києва було направлено повідомлення про розгляд заяви потерпілого ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку суду від 26 квітня 2002 року.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2006 року у задоволені заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку від 26 квітня 2002 року потерпілому ОСОБА_2 було відмовлено.
Копію постанови Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2006 року було направлено на адресу потерпілого ОСОБА_2 21 червня 2006 року.
Вказані обставини підтверджені копією матеріалів кримінальної справи № 20-2987 (провадження № 1-237/02), яка надана на запит Комісії Вищою радою юстиції.
У письмових поясненнях наданих на запит Комісії суддя Мельник А.В. зазначив, що оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні та не заперечував проти обмеження обсягу дослідження доказів допитом підсудного, з урахуванням думки інших учасників судового розгляду 26 квітня 2002 року судом було постановлено обмежити обсяг дослідження доказів допитом підсудного, дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, оголошенням показань підсудного, що було дано ним на попередньому слідстві. Після обговорення питання про можливість оголошення показань підсудного, з урахуванням думки учасників процесу, які не заперечували проти оголошення, судом було оголошено показання підсудного під час попереднього слідства. Підсудний оголошені показання підтвердив.
Також суддя Мельник А.В. зазначив, що підставою відмови в задоволенні заяви потерпілого про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку від 26 квітня 2006 року було те, що скаржнику було відомо про постановлений вирок у травні 2002 року, а апеляційна скарга подана до суду 23 січня 2006 року.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді передбачено статтею 83 Закону.
За результатами перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді Мельника А.В. до дисциплінарної відповідальності таких підстав у діях судді не встановлено, також відсутні підстави для прийняття рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Мельника А.В. з посади.
Оскільки у діях судді Мельника А.В. не встановлено ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону, підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Керуючись статтями 92-96, 101, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі дисциплінарної палати
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Мельника Андрія Володимировича за зверненням Подольського О.І.
Рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени палати: Т.Ф. Весельська
П.С. Луцюк
С.М. Прилипко
