Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого ˗ Патрюка М.В.,
членів Комісії: Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Київського апеляційного господарського суду Станіка Сергія Романовича, Власова Юрія Леонідовича, Корсакової Ганни Валеріївни, Самсіна Романа Ігоровича за зверненнями директора ТОВ «АТБ-інвест» Алексюка Т.С.,
встановила:
У жовтні 2014 року на адресу Комісії надійшли звернення ТОВ «АТБ- інвест» Алексюка Т.С. щодо поведінки суддів Київського апеляційного господарського суду Станіка С.Р., Власова Ю.Л., Корсакової Г.В., Самсіна Р.І.
Заявник зазначає, що 15 вересня 2014 року Київським апеляційним господарським судом була винесена ухвала про повернення ТОВ «АТБ-інвест» апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 26 серпня 2014 року.
Колегія суддів при винесенні такої ухвали не переконалася в тому, чи міг апелянт сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в іншому розмірі ніж 913,50 грн, виходячи з того, що дійсна вартість спірного майна не була визначена під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Також колегія в зазначеній ухвалі безпідставно зобов’язала ТОВ «АТБ- інвест» визначити ціну позову, який подала інша особа, хоча ціну позову повинен був визначити саме позивач у справі, а не інші учасники судового процесу.
30 вересня 2014 року Київським апеляційним господарським судом повторно було винесено ухвалу про повернення ТОВ «АТБ-інвест» апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 26 серпня 2014 року у зв’язку з ненаданням документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Директор ТОВ «АТБ-інвест» Алексюк Т.С. вважає, що такі дії суддів Київського апеляційного господарського суду пов’язані з відмовою у доступі ТОВ «АТБ-інвест» до правосуддя.
З урахуванням викладених обставин заявник просить Комісію притягнути суддів Київського апеляційного господарського суду Станіка С.Р., Власова Ю.Л., Корсакової Г.В., Самсіна Р.І. до дисциплінарної відповідальності.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі – Закон), яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 розділу II цього Закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Ураховуючи наведене, дисциплінарне провадження за цією скаргою здійснюється за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року.
Відповідно до статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні фактів та обставин.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Станіка С.Р., Власова Ю.Л., Корсакової Г.В. необхідно відмовити з таких підстав.
Установлено, що Постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 12 листопада 2015 року № 788-VІІІ суддю Київського апеляційного господарського суду Самсіна Романа Ігоровича звільнено у зв'язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює дисциплінарне провадження щодо місцевих та апеляційних судів.
Із наведеного вбачається, що подальше здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді Київського апеляційного господарського суду Самсіна Р.І. є неможливим з огляду на припинення повноважень судді у зв’язку з його звільненням.
До Київського апеляційного господарського суду 11 вересня 2014 року надійшла апеляційна скарга ТОВ «АТБ-інвест» на рішення господарського суду Київської області від 26 серпня 2014 року у справі № 911/2283/14.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року у складі колегії суддів: Власова Ю.Л., Корсакової Г.В., Самсіна Р.І. повернено апеляційну скаргу ТОВ «АТБ-інвест» з доданими до неї документами без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду від 30 жовтня 2014 року касаційну скаргу ТОВ «АТБ-інвест» задоволено. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року скасовано.
Справу № 911/2283/14 передано Київському апеляційному господарському суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ТОВ «АТБ- Інвест» на рішення господарського суду Київської області від 26 серпня 2014 року у цій справі до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2014 року у складі колегії суддів: Власова Ю.Л., Корсакової Г.В., Станіка С.Р. повернено апеляційну скаргу ТОВ «АТБ-інвест» з доданими до неї документами без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду від 30 жовтня 2014 року касаційну скаргу ТОВ «АТБ-інвест» задоволено. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2014 року скасовано.
Справу № 911/2283/14 передано Київському апеляційному господарському суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ТОВ «АТБ- інвест» на рішення господарського суду Київської області від 26 серпня 2014 року у даній справі до провадження.
У письмових поясненнях судді Власов Ю.Л., Станік С.Р., Корсакова Г.В. зазначили, що апелянт оскаржував рішення суду, яким були задоволені позовні вимоги про визнання права власності на підвальне приміщення загальною площею 375 кв.м., ГРП типу ШП-2 з регулятором типу РД-50М, газопроводи середнього та низького тиску, 2 водогрійні котли фірми «Радан» потужністю 100 кВт, ЗТП-500 потужністю 800 кВт (2 трансформатори по 400 кВт), металеву огорожу висотою 1,7 м, троє в'їзних воріт, що перебувають за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький,вул. Б. Хмельницького, 104.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону від 19 вересня 2013 року № 590-VІІ) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону від 19 вересня 2013 року № 590-VІІ) за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду у разі подання позовної заяви майнового характеру апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року № 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини 2 статті 54, 55 ГПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Виходячи з вказаних норм та правоположень, апелянт при поданні апеляційної скарги повинен був визначити оспорювану ним суму, яка дорівнює вартості майна, яке оспорюється в апеляційній скарзі, визначити суму судового збору в розмірі 50% ставки, що дорівнює 2% від вартості оспорюваного апелянтом майна, сплатити цю суму судового збору та додати до апеляційної скарги відповідні докази.
Натомість апелянт при поданні апеляційної скарги оспорюваної суми не вказав, при цьому сплатив судовий збір в розмірі 913,50 грн, що дорівнювало мінімальній сумі судового збору за подання апеляційної скарги у спорі майнового характеру.
За цих обставин відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України ухвалою суду від 15 вересня 2014 року у складі колегії суддів Власов Ю.Л., Корсакова Г.В., Самсін Р.І., апеляційну скаргу було повернено апелянту, оскільки останній не додав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Згідно з частиною 4 статті 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пункті 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Проте апелянт, не усунувши вказаних обставин, а саме не визначивши оспорюваної ним суми, яка дорівнює вартості майна, що оспорюється в апеляційній скарзі, не визначивши суми судового збору в розмірі 50% ставки, що дорівнює 2% від вартості оспорюваного апелянтом майна, та не сплативши належної суми судового збору, знову звернувся до апеляційного суду.
За цих обставин відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України ухвалою суду від 30 вересня 2014 року у складі колегії суддів: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В., Станік С.Р., апеляційну скаргу знову було повернено апелянту.
ТОВ «АТБ-інвест» вказує, що він не повинен був визначати вартість майна, оскільки ціна позову, яка розраховується, виходячи з вартості майна, повинна визначатися позивачем при подачі позову до суду, чого останнім зроблено не було.
Скаржник помилково ототожнює поняття ціна позову та оспорювана апелянтом сума. Ціна позову згідно зі статтею 55 ГПК України дійсно вказується позивачем у позові, проте в цьому випадку мова йде не про ціну позову, а про встановлену підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» оспорювану апелянтом суму, від якої нараховується судовий збір при подачі апеляційної скарги та яку повинен визначити апелянт.
При цьому при поданні апеляційних скарг апелянт оспорюваної ним суми взагалі не визначав, відповідно сплачений ним судовий збір в розмірі мінімальної суми за подання апеляційної скарги у спорі майнового характеру не відповідав встановленому підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» розміру судового збору - 50 % ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної апелянтом суми.
Доводи директора ТОВ «АТБ-інвест» Алексюка Т.С. у зверненні стосуються незгоди з процесуальними діями суддів під час розгляду справи та законності і обґрунтованості винесених ухвал від 15 та 30 вересня 2014 року.
Процесуальні дії судді щодо судового розгляду справ та прийняття у них рішень належить до сфери правосуддя і перевіряються лише в порядку, передбаченому статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Таким чином, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Тому оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Із встановленого вбачається, що касаційною інстанцією скасовані ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15 та 30 вересня 2014 року.
Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків, відповідно до вимог частини 2 статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вищим господарським судом у постановах від 30 жовтня 2014 року зазначено, що ухвали апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм процесуального права. Зокрема, повертаючи скаргу без розгляду, апеляційна інстанція зазначила, що суд вбачає, що вартість спірного майна, вказаного у позовній заяві, перевищує вартість 91350,00 грн, не зазначивши при цьому дійсної вартості спірного майна, а отже, й суми судового збору, належного до сплати скаржником в разі повторного звернення до суду з апеляційною скаргою на підставі частини 4 статті 97 ГПК України.
При цьому вдруге повертаючи скаргу без розгляду апеляційна інстанція в оскаржуваній ухвалі знову не зазначила суми судового збору належного до сплати скаржником в разі його повторного звернення до суду з апеляційною скаргою на підставі частини 4 статті 97 ГПК України, що впливає на права скаржника, передбачені статтею 55 Конституції України.
Однак судом вищої інстанції не встановлено умисного порушення суддями норм права чи неналежного їх ставлення до службових обов’язків.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оскільки в діях судді Станіка С.Р., Власова Ю.Л., Корсакової Г.В. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно них відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Київського апеляційного господарського суду Станіка Сергія Романовича, Власова Юрія Леонідовича, Корсакової Ганни Валеріївни за зверненнями директора ТОВ «АТБ-інвест» Алексюка Т.С., припинити дисциплінарне провадження стосовно Самсіна Романа Ігоровича.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
