Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого - Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Макарчука М.А., Прилипка С.М., Тітова Ю.Г., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Чернігівської області Оседача Миколи Миколайовича за зверненням Лисенко Ірини Іванівни,
встановила:
У березні та квітні 2015 року до Комісії надійшли звернення гр. Лисенко І.І. щодо дій судді апеляційного суду Чернігівської області Оседача М.М., пов’язаних з істотним порушенням норм процесуального права при здійсненні правосуддя, а також порушення вимоги щодо неупередженого розгляду справи про адміністративне правопорушення № 749/1327/14.
Заявником вказується, що 25 грудня 2014 року суддею апеляційного суду Чернігівської області Оседачем М.М. за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2014 року винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 КУпАП, скасовано, а провадження у справі закрито у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Виносячи постанову від 25 грудня 2014 року суддею Оседачем М.М. істотно порушено норми процесуального права при здійсненні правосуддя, а також порушено вимоги щодо неупередженого розгляду справи, зокрема розгляд справи про адміністративне правопорушення № 749/1327/14 було миттєво призначено на 25 грудня 2014 року, що свідчить про заінтересованість судді у швидшому розгляді справи.
Також суддею необґрунтовано було відмовлено у задоволенні клопотання про допит єдиного свідка ДТП - ОСОБА_2.
Крім цього, суддею було грубо порушено правила суддівської етики, оскільки під час засідання безпідставно погрожував видалити із зали судових засідань потерпілу та свідка.
На думку заявника, постанова суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, тобто такою, що суперечить нормам діючого законодавства, у зв’язку з чим просить провести перевірку та вжити заходи дисциплінарного впливу стосовно судді.
Відповідно до статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні даних.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи необхідно відмовити з таких підстав.
15 грудня 2014 року в провадження судді апеляційного суду Чернігівської області Оседача М.М. надійшла справа про адміністративне правопорушення № 749/1327/14.
Відповідно до частини четвертої статті 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Із письмових пояснень судді Оседача М.М. вбачається, що у призначений день за участі особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, його захисника та потерпілої було переглянуто справу про адміністративне правопорушення в межах апеляційної скарги та винесено постанову про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження стосовно ОСОБА_1.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Суддею пояснено, що відмовою у задоволенні клопотання про допит свідка ДТП – ОСОБА_2, слугувала та обставина, що останнім вже надавались пояснення у суді першої інстанції щодо обставин ДТП, а матеріали справи про адміністративне правопорушення містили усі необхідні докази для винесення постанови.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.
Згідно з частиною третьою цієї ж статті головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Також частиною першою статті 185-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповагу до суду, що виражається у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
Суддею пояснено, що після відхилення клопотання Лисенко І.І. про допит свідка, зі сторони останньої було місце порушення порядку у судовому засіданні шляхом висловлювання незгоди з таким рішенням головуючого, у зв’язку з чим їй було зроблено зауваження про неприпустимість такої поведінки. Аналогічні зауваження були зроблені на адресу свідка ОСОБА_2, який був присутнім в залі судового засідання.
Таким чином, суддею у своїх поясненнях зазначено, що будь-якої упередженості чи неповаги до учасників судового перегляду постанови суду першої інстанції не проявлено, а навпаки вчинено усі дії для своєчасного та усестороннього розгляду справи про адміністративне правопорушення № 749/1327/14 відповідно до вимог закону.
Разом з тим слід врахувати, що крім пояснень судді Оседача М.М. до Комісії також надійшли пояснення судового розпорядника апеляційного суду Чернігівської області Вінгаля М.Ф., які повністю узгоджуються із поясненнями судді.
Зокрема, судовим розпорядником Вінгалем М.Ф. зазначено, що саме після відхилення клопотання потерпілої головуючим, остання стала відкрито висловлювати свою незгоду з такими діями, про що суддею їй були зроблені відповідні зауваження. Аналогічні зауваження були зроблені також у бік свідка ОСОБА_2 щодо неналежної поведінки у судовому засіданні.
Таким чином, зміст поданої скарги фактично свідчить про незгоду заявника з постановою апеляційного суду Чернігівської області від 25 грудня 2014 року, що не може бути прийнято до уваги, виходячи з такого.
Відповідно до частини восьмої розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Повноваження Комісії визначено статтею 91 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року), з урахуванням приписів якої Комісія розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 11 березня 2011 року № 2рп/2011, незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, непов’язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею. Давати ж оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна та касаційна інстанції при перегляді судових рішень.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України не наділена повноваженнями надавати правову оцінку судовим рішенням, оскільки таке право належить лише судам апеляційної та касаційної інстанцій.
Сам факт ухвалення судового рішення, яке суперечить інтересам особи, не може бути беззаперечною підставою для висновку про порушення суддею вимог щодо неупередженого розгляду справи або наявності у його діях складу дисциплінарного проступку.
Слід зазначити, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року), судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року).
Оскільки в діях судді Оседача М.М. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції 2010 року), підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно неї відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 07 липня 2010 року), Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Чернігівської області Оседача Миколи Миколайовича за зверненням Лисенко Ірини Іванівни.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
М.А. Макарчук
С.М. Прилипко
Ю.Г. Тітов
С.О. Щотка
