Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі:
головуючого – Патрюка М.В.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Василенка А.В., Весельської Т.Ф., Заріцької А.О., Луцюка П.С., Макарчука М.А., Мішина М.І., Прилипка С.М., Устименко В.Є., Шилової Т.С., Щотки С.О.,
розглянувши питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді господарського суду м. Києва Ковтуна Сергія Анатолійовича за зверненням представника Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» Білоуса Ю.Ю. та Пастуха Т.Т.,
встановила:
У квітні 2014 року та у грудні 2015 року на адресу Комісії надійшли звернення представника Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» Білоуса Ю.Ю. та Пастуха Т.Т. щодо поведінки судді господарського суду м. Києва Ковтуна С.А.
Заявник зазначає, що у провадженні судді Ковтуна С.А. перебувала справа № 24/886, у якій ТОВ «Реноме» подало уточнення до зустрічного позову, де була зазначена вимога майнового характеру щодо визнання права власності на цілісний майновий комплекс і не сплатило державного мита у сумі 25 500 грн. Суддею Ковтуном С.А. 24 квітня 2008 року ухвалено рішення у зазначеній справі, але докази про сплату ТОВ «Реноме» державного мита у розмірі 25 500 грн. у матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладених обставин, заявник просить Комісію притягнути суддю господарського суду м. Києва Ковтуна С.А. до дисциплінарної відповідальності.
28 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі — Закон), яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції. Відповідно до пункту 8 розділу II цього Закону (Прикінцеві та перехідні положення) заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Враховуючи наведене, дисциплінарне провадження за даною скаргою здійснюється за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції 2010 року.
Відповідно до статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» членом Комісії проведено перевірку викладених у зверненні фактів та обставин.
Розглянувши висновок члена Комісії та зібрані в процесі перевірки матеріали, заслухавши доповідача, ОСОБА_1 — представника народного депутата України Пастуха Т.Т., Комісія дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Ковтуна С.А. необхідно відмовити з таких підстав.
Установлено, що у провадженні судді господарського суду м. Києва Смілянець В.В. перебувала справа за позовною заявою Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» до ТОВ «Реноме», Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, за участю військової прокуратури Центрального регіону України про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, зобов’язання скасувати реєстрацію об’єктів.
До господарського суду м. Києва 29 січня 2007 року надійшов зустрічний позов ТОВ «Реноме» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про визнання добросовісним набувачем та власником об’єктів нерухомості, розташованих в АДРЕСА_1.
Відповідно до копії платіжного доручення № 257 від 24 січня 2007 року ТОВ «Реноме» сплатило держмито за подання зустрічного позову у розмірі 170 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17 вересня 2007 року заяву ТОВ «Реноме» про відвід судді Смілянець В.В. задоволено з підстав порушення процесуальних норм, зокрема невирішення питання прийняття зустрічного позову. Справу № 24/886 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» до ТОВ «Реноме» про витребування майна з чужого незаконного володіння передано для розгляду судді Ковтуну С.А.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18 вересня 2007 року суддею Ковтун С.А. прийнято до свого провадження справу № 24/886 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» до ТОВ «Реноме», Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, за участі військової прокуратури Центрального регіону України про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, зобов’язання скасувати реєстрацію об’єктів, також прийнято зустрічний позов ТОВ «Реноме» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про визнання добросовісним набувачем об’єктів нерухомості та визнання права власності для спільного розгляду з первісним, та порушено провадження за ним.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24 квітня 2008 року у первісному позові відмовлено повністю, а зустрічний позов задоволено повністю.
Відомостей про перегляд судового рішення від 24 квітня 2008 року у апеляційному та касаційному порядку немає.
До господарського суду м. Києва тричі зверталося Міністерство оборони України зі заявою про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 24 квітня 2008 року у справі № 24/886 за нововиявленими обставинами.
Ухвалами господарського суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року та 29 жовтня 2012 року відмовлено Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 24 квітня 2008 року у справі № 24/886 за нововиявленими обставинами. Заяву повернуто Міністерству оборони України.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08 жовтня 2012 року заяву Міністерства оборони України від 03 жовтня 2012 року про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 24 квітня 2008 року у справі № 24/886 за нововиявленими обставинами до розгляду не прийнято і повернуто заявнику.
У письмових поясненнях суддя Ковтун С.А. зазначає, що питання розміру державного мита, яке сплачується з позовних заяв про визнання права власності на майно, у 2007 році не мало однозначного способу вирішення серед суддів. З метою уніфікації судового підходу у вирішенні даного питання 14 серпня 2007 року Вищий господарський суд України видав інформаційний лист № 01-8/675, яким вказав, що державне мито з зазначених заяв визначається 85 грн.
Вищий господарський суд України 21 серпня 2008 року інформаційним листом № 01/-8/241 по іншому визначився щодо ставок державного мита з позовної заяви про визнання права власності.
Відповідно до вимог пункту 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року, № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» державне мито із позовних заяв про визнання права власності на майно визначається за ставкою, передбаченою Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 для позовних заяв немайнового характеру.
У редакції інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21 квітня 2008 року № 01-8/241 пункт 14 викладено: у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2007 року № 8/219-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15.
Суддею Ковтуном С.А. 18 вересня 2007 року зазначену справу прийнято до свого провадження, також цього ж дня прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним та порушено провадження за ним. Тому державне мито із позовних заяв про визнання права власності на майно стягувалося за ставкою, передбаченою Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 для позовних заяв немайнового характеру, як це було зазначено у пункті 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року, № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року».
Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» не скористалося правом оскарження судового рішення першої інстанції. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, судові рішення вважаються законними, докивони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів місцевих та апеляційних судів за наявності підстав дисциплінарної відповідальності судді, передбачених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не вправі надавати оцінку судовим рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду, оскільки такі повноваження належать виключно вищим судовим інстанціям.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Оскільки в діях судді Ковтуна С.А. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього відсутні.
Керуючись статтями 83-86, 91, 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Комісія
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді господарського суду м. Києва Ковтуна Сергія Анатолійовича за зверненням представника Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» Білоуса Ю.Ю. та Пастуха Т.Т.
Головуючий М.В. Патрюк
Члени Комісії: В.І. Бутенко
А.В. Василенко
Т.Ф. Весельська
А.О. Заріцька
П.С. Луцюк
М.А. Макарчук
М.І. Мішин
С.М. Прилипко
В.Є. Устименко
Т.С. Шилова
С.О. Щотка
